Рішення

від 15.11.2024 по справі 525/247/24

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/247/24

Провадження №2/525/157/2024 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2024 селище Велика Багачка Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Хоменка М.М.,

з участю представника позивача адвоката Смірнова С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , законний представник позивача ОСОБА_2 , представник позивача адвокат Смірнов Сергій Іванович, до Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , законний представник позивача ОСОБА_2 , в особі представника адвоката Смірнова С.І., звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області з цивільним позовом до Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом.

Обгрунтовуючи заявленівимоги,позивач посилаєтьсяна те,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 від своєї частки відмовилася. Спадкоємці за заповітом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір про поділ спадщини. До складу спадкового майна, що переходить ОСОБА_6 , увійшов житловий будинок,придбаний ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу №Н-388 від 30.03.1999, укладеним на Українській універсальній біржі.

Приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу Склярова А.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що спадкоємцем не подано документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, договір купівлі-продажу не був посвідчений нотаріально.

Враховуючи вищевказані обставини, з посиланням на норми чинного законодавства, позивач просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку позначеного літерою «А-1», сараю позначеного літерою «Б», сараю ( фактично альтанки) позначеного літерою «Д», сараю ( фактично гаражу) позначеного літерою «В», вбиральні позначеної літерою «Г», колодязю №1, огорожі №2, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04.03.2024 судом відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання було призначено на 08.04.2024, відповідачу та третій особі направлено копію позову з додатками, роз`яснено порядок та строки подання відзиву на позов та письмових пояснень (а.с. 18).

08.04.2024 судом були витребувані додаткові докази по справі (а.с. 32). 03.05.2024 на адресу суду надійшли витребувані докази (а.с. 49-54).

24.06.2024 ухвалою суду було залучено до участі у справі, як співвідповідача,ОСОБА_3 (а.с. 71-72).

19.08.2024 судом було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду (а.с.98).

У судовому засіданні представник позивача адвокат Смірнов С.І. підтримав заявлені позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Інші учасники судового розгляду у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області подав на адресу суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с. 28).

Відповідач ОСОБА_3 подав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 просив задовольнити та проводи розгляд справи без його участі (а.с. 95).

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідност. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положеньч.4ст.206ЦПК України,у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та проаналізувавши у сукупності всі докази зібрані по справі, приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12.08.2020, 10.08.2020в с. Красногорівка Великобагачанського району Полтавської області помер ОСОБА_4 (а.с. 5).

ОСОБА_4 є батьком позивача у справі ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.11.2006 (а.с. 6).

За життя, 13.10.2016 ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів в рівних частинах ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області 13.10.2016, зареєстрований в реєстрі за №31 (а.с. 84).

30.03.1999 на Українській універсальній біржі між ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу № Н-388, за яким ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 продали, а ОСОБА_4 придбав житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Відповідно до листа ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» №4087 від 29.04.2024, підприємством 05.04.1999 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №Н-388 від 30.03.1999 (а.с. 49-54).

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прийняли спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 в установленому законом порядку, що підтверджується даними спадкової справи №16/2020 на майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 ;ОСОБА_5 від прийняття спадщини відмовилася (а.с. 88-93).

15.02.2021 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір про поділ спадщини, відповідно до якого у спадщину ОСОБА_1 входить житловий будинок А-1 житловою площею 30,4 кв.м, з належними до нього господарськими будівлями і спорудами: Б - сарай, Г сарай, В сарай, №1 колодязь, №2 огорожа (а.с. 11-12).

24.02.2021 приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу Склярова А.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що спадкоємцем не подано документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, зокрема підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стало те, що договір купівлі-продажу будинку не був нотаріально посвідчений (а.с. 13).

Відповідно до технічного паспорту будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 розміщений житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що складається в цілому з: житлового будинку ( літ. «А-1»), сараю (літ. «Б»), гаража (літ. «В»), вбиральні (літ. «Г»), альтанки ( літ. «Д»), колодязю №1, огорожі №2 (а.с. 8-9).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

На момент переходу права власності на спірне домоволодіння правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК України (у редакції 1963 року).

Згідно зістаттею 224ЦК України (у редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно достатті 227ЦК України (у редакції 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Згідно із частиною другою статті 15 Закону України від 10 грудня 1991 року № 1956-ХІІ «Про товарну біржу»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Виходячи зположень статті227ЦК України (у редакції 1963 року), нотаріальна форма договору купівлі-продажу нерухомого майна є обов`язковою.

За правиломстатті 47ЦК України(уредакції 1963року) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. Уцьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 04 травня 2020 року у справі № 661/3706/17 (провадження № 61-37644св18).

Упункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Зі змісту договору №Н-388 від 30.03.1999 вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на Українській універсальній біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає, підлягає реєстрації у Полтавському БТІ.

Таким чином, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», суд приходить до переконання, що договір купівлі-продажу №Н-388 від 30.03.1999 є чинним, його дійсність сторонами договору не оспорювалася.

Відповідно до реєстраційного напису, який мається на договорі КП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», домогосподарство в цілому зареєстровано за померли ОСОБА_4 та записано в реєстрову книгу №1 за №136. Здійснивши державну реєстрацію в КП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» домоволодіння, яке ОСОБА_4 придбав за договором купівлі-продажу №Н-388 від 30.03.1999, держава цим самим визнала його право на спірне домоволодіння, як таке, що виникло на незаборонених законом підставах.

У відповідності дост. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

Відповідно до положеньст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідност. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідност. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Стаття 1296 ЦК Українивизначає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво проправо наспадщину видаєтьсяза письмовоюзаявою спадкоємців,які прийнялиспадщину впорядку,установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу, іншим шляхом позивач не має можливості захистити свої права, таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку позначеного літерою «А-1», сараю позначеного літерою «Б», сараю ( фактично альтанки) позначеного літерою «Д», сараю ( фактично гаражу) позначеного літерою «В», вбиральні позначеної літерою «Г», колодязю №1, огорожі №2, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

законний представник позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: адвокат Смірнов Сергій Іванович, адреса здійснення діяльності: вул. Каштанова, 40, оф. 4, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2764 від 23.04.2019 видане Радою адвокатів Полтавської області;

відповідач: Білоцерківська сільська рада Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 40127978, юридична адреса: вул. Лесі Українки, 11, село Білоцерківка, Миргородський район, Полтавська область;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 25.11.2024.

Суддя Я.В.Прасол