Ухвала

від 22.11.2024 по справі 750/2418/22

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа№750/2418/22

Провадження №1-в/751/409/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові подання Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про приведення вироку Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 листопада 2022 року щодо ОСОБА_3 у відповідність до закону, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2024 року до Новозаводського районного суду міста Чернігова на підставі ухвали Чернігівського апеляційного суду від 08 листопада 2024 року надійшло подання провідного інспектора Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_4 про приведення вироку Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 листопада 2022 року щодо ОСОБА_3 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IХ.

Представник Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд подання без його участі, подання підтримує та просить його задовольнити.

У судове засідання засуджений ОСОБА_3 не прибув, про час і місце розгляду подання повідомлявся у встановленому законом порядку, подав до суду заяву про розгляд зазначеного подання органу з питань пробації без його участі та просить його задовольнити.

Прокурор Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_5 не заперечує проти часткового задоволення зазначеного подання органу з питань пробації.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши матеріали зазначеного провадження та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 , суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Деснянський районний суд міста Чернігова вироком від 02 листопада 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнав винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, та призначив йому покарання: - за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців; - за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки; - за ч. 2 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 06 вересня 2023 року за апеляційною скаргою прокурора змінив зазначений вирок суду першої інстанції.

На підставі статей 49, 74 КК України ОСОБА_3 звільнено від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Виключено рішення суду про призначення ОСОБА_3 остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень.

Призначено ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

З 05 квітня 2024 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Деснянському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема до ст. 51 КУпАП, якими змінено в бік збільшення (до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) поріг відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Вказаний Закон № 3886-IX набрав чинності 09 серпня 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року в справі № 278/1566/21 міститься висновок про застосування норми права, відповідно до якого Закон № 3886 IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886 IX, мають зворотну дію в часі. У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в частині кваліфікації кримінальних правопорушень, у тому числі передбачених ст. 190 КК, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з вироком, з урахуванням змін внесених апеляційним судом, ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за вчинення: - 07 квітня 2019 року повторного заволодіння шляхом обману майном ТОВ «ФК Дінеро» на суму 1 500 гривень; - 09 квітня 2019 року повторного заволодіння шляхом обману майном ТОВ «ФК Дінеро» на суму 2 000 гривень та на суму 3 500 гривень; - 25 квітня 2019 року повторного заволодіння шляхом обману майном ТОВ «Мілоан» на суму 1 000 гривень; - 26 квітня 2019 року повторного заволодіння шляхом обману майном ТОВ «ФК Верона» на суму 3 500 гривень; - 03 травня 2019 року повторного заволодіння шляхом обману майном ТОВ «Прості займи» на суму 2 000 гривень.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 921 гривню, а 50 відсотків від його розміру дорівнювали 960 гривень 50 копійок. Відповідно неоподатковуваний мінімум доходів громадян на рівні податкової соціальної пільги станом на 01 січня 2019 року складав 960 гривень 50 копійок.

Отже, відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України вартість майна, яким шляхом обману заволодів ОСОБА_3 , станом на день вчинення епізодів шахрайства від 07 квітня 2019 року на суму 1 500 гривень та 25 квітня 2019 року на суму 1 000 гривень складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - менше 1 921 гривні, з якої настає кримінальна відповідальність.

На переконання суду, внесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями, які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.

Таким чином, епізоди шахрайства від 07 квітня 2019 року та 25 квітня 2019 року, за вчинення яких ОСОБА_3 засуджено вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 листопада 2022 року, наразі не можуть вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна за вказаними епізодами не перевищує граничної вартості майна, з якої настає кримінальна відповідальність, а саме два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Разом з тим, вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 листопада 2022 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні 09 квітня 2019 року повторного заволодіння шляхом обману майном ТОВ «ФК Дінеро» на суму 2 000 гривень та на суму 3 500 гривень, 26 квітня 2019 року повторного заволодіння шляхом обману майном ТОВ «ФК Верона» на суму 3 500 гривень та 03 травня 2019 року повторного заволодіння шляхом обману майном ТОВ «Прості займи» на суму 2 000 гривень.

Крім того, дії ОСОБА_3 за всіма епізодами повторного заволодіння чужим майном шляхом обману були кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України.

Отже, у даному конкретному випадку усунення караності діянь за епізодами шахрайства від 07 квітня 2019 року та від 25 квітня 2019 року не впливає на правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК України та не змінює її.

Покарання, призначене ОСОБА_3 вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 листопада 2022 року за ч. 2 ст. 190 КК України відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, підстав для звільнення ОСОБА_3 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України від призначеного судом покарання не вбачається.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подання Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 74 КК України, статтями 533, 537, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Подання Чернігівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про приведення вироку Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 листопада 2022 року щодо ОСОБА_3 у відповідність до закону - задовольнити.

Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 листопада 2022 року за ч. 2 ст. 190 КК України за епізодами повторного заволодіння чужим майном шляхом обману від 09 квітня 2019 року, 26 квітня 2019 року та 03 травня 2019 року до покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки та звільненим від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки і покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1