Постанова

від 25.11.2024 по справі 120/6025/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6025/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

25 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області у якому просив суд визнати протиправними та скасувати такі податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07.11.2023 № 0814371-2411-0227-UA05080110000056824, № 0814373-2411-0227-UA05080110000056824, № 0814374-2411-0227-UA05080010000038400, № 0814375-2411-0227-UA05080010000038400, № 0814394-2411-0227-UA05080010000056824, від 08.11.2023 № 0814571-2411-0227-UA05080110000056824, № 0814572-2411-0227-UA05080110000056824, № 0814573-2411-0227-UA05080110000056824.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.06.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач не був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, відтак відсутні підстави для застосування вимог підпункту "ж" п.п. 226.2.2 ст. 266 ПК України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником наступних об`єктів нерухомого майна:

- нежитлові приміщення загальною площею 4514,1 кв.м. (млин та олійня - А, млин вальцовий-А1, зерносклад № 1 В, зерносклад № 1 В1, зерносклад №2 Г, кімната чергового на току г, майстерня в будівельній бригаді Д, майстерня в будівельній бригаді Д1, склад зерновий Е, склад на току Ж, прибудова- ж, комбікормовий цех З, вагова біля току И, навіс И1, склад зерновий К), що знаходяться по АДРЕСА_1 (витяг № 299734319 від 16.02.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності);

- нежитлові будівлі загальною площею 2157,4 кв.м. (будинок механізаторів А, ганок, ганок, ганок, мийка для с/г техніки Б, склад В, прибудова-в, піднавіс для с/г техніки В1, погріб Г, нафтосклад Д, нафтозаправка Е, стоянка для зернових комбайнів Ж, будинок механізаторів (старий) З, прибудова- з, склад з гаражем- И, гараж для с/г техніки И1, пункт технічного обслуговування И2, майстерня И3, прибудова И4, ворота№1, огорожа №2), що знаходяться по АДРЕСА_1 (витяг № 299734792 від 16.02.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності);

- нежитлове приміщення загальною площею 745,8 кв.м. (адміністративна будівля А, ганок, ганок, підвал п/А, вхід в підвал в/п), що знаходиться по АДРЕСА_1 (витяг № 299989086 від 17.02.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності);

- нежитлове приміщення загальною площею 879,4 кв.м. (зерносклад -А), що знаходяться по АДРЕСА_1 (витяг № 299734229 від 16.02.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності);

- нежитлові приміщення загальною площею 352,3 кв.м. (зерносклад А, зерносклад А1, вагова Б, навіс Б1, млин В, склад Г, навіс на току Д, навіс на току Е, навіс на току Ж, ворота №1, огорожа №2), що знаходяться по АДРЕСА_2 (витяг № 299740966 від 16.02.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності);

- нежитлові приміщення загальною площею 2941,1 кв.м. (корівник - А, прибудова А1, корівник №3 Б, прибудова б, тамбур б1, тамбур б2, корівник №4 В, прибудова в, прибудова в1, тамбур-в2, тамбур-в3 ), що знаходяться по АДРЕСА_1 (витяг № 299743092 від 16.02.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).

- нежитлові приміщення комплексу РВХ загальною площею 128168,8 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1 (витяг № 299734370 від 16.02.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності);

- нежитлові приміщення загальною площею 963 кв.м. (автогараж для машин А, прибудова -а, автогараж для машин -Б, прибудова б), що знаходяться по АДРЕСА_1 (витяг № 299734282 від 16.02.22 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).

ОСОБА_1 є засновником, директором та кінцевим бенефіціарним власником приватного-орендного підприємства "Рідний край".

Основним видом економічної діяльності підприємства згідно КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення, якими визначення йому суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2022 рік, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості:

- № 0814371-2411-0227-UA05080110000056824 від 07.11.2023 року яким визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 6259,50 грн (нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 );

- № 0814573-2411-0227-UA05080110000056824 від 08.11.2023 року яким визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 29341,65 грн. (нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 );

- № 0814572-2411-0227-UA05080110000056824 від 08.11.2023 року яким визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 14023,10 грн. (нежитлова будівля по АДРЕСА_1 );

- № 0814374-2411-0227-UA05080010000038400 від 07.11.2023 року яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем у розмірі 2289,95 грн (нежитлова будівля по АДРЕСА_2 );

- № 0814375-2411-0227-UA05080010000038400 від 07.11.2023 року яким визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 19117,15 грн (нежитлова будівля по АДРЕСА_1 );

- № 0814394-2411-0227-UA05080010000056824 від 07.11.2023 року яким визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 79097,20 грн (нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 );

- № 0814573-2411-0227-UA05080110000056824 від 08.11.2023 року яким визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 29341,65 грн (нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 );

- № 0814572-2411-0227-UA05080110000056824 від 08.11.2023 року яким визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 14023,10 грн (нежитлова будівля по АДРЕСА_1 );

- № 0814571-2411-0227-UA05080110000056824 від 08.11.2023 року яким визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 5716,10 грн. (нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 ).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником. Об`єкти нерухомості, які належить позивачу на праві приватної власності, щодо яких контролюючим органом донараховано податкові зобов`язання, є будівлями, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а тому не можуть бути обкладені податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу положень пп. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт "ґ").

В силу приписів підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Згідно з підпункту 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України врегульовано, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 55.1 статті 55 Податкового кодексу України регламентовано, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктом 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Крім того, згідно з абзацом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, що не є об`єктом оподаткування, зокрема, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Положеннями підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з пунктом 266.5.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Колегія суддів звертає увагу, що до об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, належать будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Таким чином, об`єкт нерухомості не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі одночасного існування трьох умов, а саме якщо власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, третя - об`єкти не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 будівлі для тваринництва, 1271.2 будівлі для птахівництва, 1271.3 будівлі для зберігання зерна, 1271.4 будівлі силосні та сінажні, 1271.5 будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства, 1271.6 будівлі для тепличного господарства, 1271.7 будівлі рибного господарства, 1271.8 будівлі підприємств лісівництва і звірівництва, 1271.9 будівлі сільськогосподарського призначення інші.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 до групи 125 «Будівлі промислові та склади» (розділ 1 «Будівлі», підрозділ 12 «Будівлі нежитлові») належить клас 1251 «Будівлі промислові», який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. До класу 1252 «Резервуари, силоси та склади» належать, зокрема: склади спеціальні товарні, складські майданчики, склади універсальні, склади та сховища інші.

Отже, аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати з 01.01.2019 є правовий статус будівлі.

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором України будівель та споруд ДК 018-2000.

Встановлено, що згідно оскаржуваних рішень відповідача нараховані податкові зобов`язання позивачу за належні йому об`єкти нерухомого майна, які призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

При цьому, зазначені об`єкти нерухомості, які належать засновнику, кінцевому бенефіціарному власнику, директору приватного-орендного підприємства «Рідний край» використовувались в господарській діяльності, а саме сільськогосподарській діяльності (дана обставина апелянтом не заперечується).

Відомостей про те, що об`єкти нерухомості здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку матеріали справи не містять.

Колегія суддів зауважує, що позивач, як засновник і директор ПОП "Рідний край", здійснює діяльність, яка пов`язана з сільськогосподарським товаровиробництвом, тобто позивач є сільськогосподарським товаровиробником через утворену юридичну особу, а тому суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для застосування вимог підпункту "ж" п.п. 226.2.2 ст. 266 ПК України з огляду на те, що позивач не був зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

Таким чином, вказані споруди не є об`єктами оподаткування в силу положень пп. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, що свідчить про протиправність та необхідність скасування оскаржуваних рішень відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.