Ухвала

від 26.11.2024 по справі 560/10852/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 560/10852/23

26 листопада 2024 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Ватаманюк Р.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКУРІВІНВЕСТ" до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Хмельницька міська рада і Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, особа, яка не брали участі у справі оскаржила його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Відповідно до статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 293 КАС України встановлено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже особи, які не брали участі у справі, наділені правом апеляційного оскарження лише у випадках, якщо оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв : вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, незалучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник не приймав участі під час розгляду справи судом першої інстанції, та не залучався судом як учасник справи, позовних вимог до скаржника позивач не заявляв. Також зі змісту резолютивної частини оскарженого рішення вбачається, що судом першої інстанції не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі скаржником вказано про те, що оскаржуване рішення постановлено щодо об`єкту культурної спадщини Хмельниччини, а отже стосується її прав: на вільний розвиток особистості (ст. 23 КУ) відповідно до національної ідентичності та на захист моральних інтересів (ч. 1 ст. 54 КУ), пов`язаних із збереженням культурної спадщини для відчуття національної гідності від приналежності до української нації.

Проте суд зазначає, що предметом спору в межах даної справи є наказ Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15.09.2010 № 242 "Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування" в частині пункту 112 Додатку до наказу № 242 від 15.09.2010, яким до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування занесено Будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто в межах адміністративної справи адміністративний суд наділений повноваженнями оцінювати правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій.

В межах даної справи адміністративний суд не наділений повноваженням щодо захисту прав на вільний розвиток особистості та захисту моральних інтересів, на які вказує скаржник в апеляційній скарзі.

Суд наголошує, що предметом розгляду даної справи є публічно-правовий спір, а саме правомірність рішення суб`єкта владних повноважень, який здійснює публічно-владні управлінські функції.

Натомість, в обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник не навів належних доводів, які б свідчили про наявність обставин, передбачених ч.1 ст.293 КАС України, та які є підставою для оскарження в апеляційному порядку зазначеного рішення суду першої інстанції.

Отже, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підстави звернення до суду з апеляційною скаргою у даній справі, а саме зазначити яким чином та стосовно яких саме його прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків було вирішено питання оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, що і зумовило звернення останнього до суду з апеляційною скаргою.

Стосовно сплати судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак апелянтом вказані вимоги не дотримано, оскільки матеріали апеляційної скарги документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги не містять.

Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".

Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2023 року визначений у розмірі 2684 грн.

Враховуючи, що позовна заява містить вимогу немайнового характеру, то за подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в сумі 4 026 грн.

В апеляційній скарзі скаржник заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору оскільки є багатодітною матір`ю, а подача позову обумовлена не стільки захистом її прав, скільки в інтересах її трьох дітей та прагненням сформувати у них відчуття української національної ідентичності.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Крім того, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Проте, заявлене скаржником клопотання про звільнення від сплати судового збору жодним чином не обґрунтовано, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору на час подання апеляційної скарги на дату звернення до суду з відповідним клопотанням, заявником до суду апеляційної інстанції не надано.

Оскільки заявлене скаржником клопотання не містить вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати ним судового збору, вищевказане обумовлює відмову в задоволенні клопотання апелянта.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року залишити без руху.

Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: належним чином обґрунтувати підстави звернення до суду з апеляційною скаргою у даній справі та надати оригінал документу про сплату судового збору чи докази наявності підстав для звільнення від такої сплати.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.

Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачВатаманюк Р.В.