Постанова

від 14.01.2025 по справі 560/10852/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10852/23

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

14 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,

представника позивача: Смішної І.В.

представника відповідача: Лукашук В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівінвест" до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Хмельницька міська рада і Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15 вересня 2010 року № 242 "Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування" в частині пункту 112 Додатку до цього Наказу щодо занесення будинку, розташованого на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому, до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування Хмельницької області.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2023, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15.09.2010 № 242 "Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування" в частині пункту 112 Додатку до наказу № 242 від 15.09.2010, яким до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування занесено Будинок, розташований за адресою: вул. Проскурівська, 79 в м. Хмельницькому.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 апеляційну скаргу Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації задоволено, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Верховний Суд постановою від 08.05.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівінвест" задовольнив частково, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2023 року скасував, а справу № 560/10852/23 направив на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Підставою для направлення справи на новий розгляд слугувало порушення норм процесуального права, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, Верховний Суд наголосив, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки правомірності дій правління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА щодо занесення будинку на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування Хмельницької області на предмет виконання вимог Інструкції № 203 із змінами, внесеними Наказом Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року № 295/104.

При цьому, суд апеляційної інстанції взагалі не аналізував дотримання відповідачем процедури (порядку) під час занесення будівлі позивача до щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування до відповідного Переліку, дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову на підставі застосування загальних норм статей 3, 6, 13 та 14 Закону № 1805-III.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову за результатами дослідження, зокрема, протоколу Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Хмельницькій області від 14 липня 2010 року та висновків спеціалістів у галузі архітектури кандидата архітектури, архітектором зі спеціальністю теорія архітектури ОСОБА_1 та доктора архітектури, професора Київського національного університету будівництва і архітектури Ковальської Гелени Леонідівни.

Однак, суд апеляційної інстанції, переглянувши рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, у порушення статті 308 КАС України, не обґрунтував підстави для відхилення таких доказів, дійшов протилежного висновку про відмову у задоволенні позову.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказував, що оскаржуваний п. 112 Наказу Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15.09.2010 № 242 «Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування» (надалі Наказ) відповідає чинному законодавству, яке діяло на момент його видачі. Так, на виконання ч. 2 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини», враховуючи протокол засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Хмельницькій області від 14.07.2010, Управлінням культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації Наказом включено Будівлю до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини за видом «Архітектура та містобудування».

Департаментом у 2021 році виготовлено облікову документацію на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом «архітектура» по вул. Проскурівська, 79 у м. Хмельницькому. Оскільки будівля складається з двох окремих різночасових будівель з`єднаних між собою у 60-х роках переходом, Департаментом прийнято рішення про виготовлення облікової документації окремо на кожну будівлю, а саме: «Готель 30-ті рр. ХХ ст.» та «Прибутковий будинок кін. XIX- поч. ХХ ст.».

Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги, що «Будівля» по вул. Проскурівська, 79 є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини, оскільки збереглася в автентичному стані і характеризується відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що з протоколу консультативної ради, з розділу обговорення об`єктів культурної спадщини, вбачається, що не було обговорення кожного конкретного об`єкта, не було документів, які б свідчили про їх культурну цінність, не було експертного дослідження кожного з них. Під час обговорення члени консультативної ради чітко вказали, що документальних підстав для занесення об`єктів до щойно виявлених об`єктів культурної спадщини не має. При цьому зазначили, що відповідність об`єкта буде розглядатись в майбутньому, при надходженні облікової документації

Разом з тим, на сьогоднішній день, будівля знаходиться в аварійному стані, що підтверджує Технічний звіт про проведення обстеження технічного стану конструкцій нежитлової будівлі, по АДРЕСА_1 , виготовлений ФОП ОСОБА_2 та Технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування на об`єкті: АДРЕСА_1 , виконаний ФОП ОСОБА_3 .

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 29.05.2024 призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.06.2024 о 09:30.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 витребувано від Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації додаткові докази, а саме: письмові пояснення та відповідні докази, щодо здійснення процедури (порядку) занесення будинку на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування Хмельницької області (проведення експертизи щодо можливості визнання об`єкта пам`яткою, складання облікової документації (картки), тощо).

20.06.2025 на виконання зазначеної ухвали до суду надійшли додаткові пояснення в яких зазначено, що Департаментом у 2021 році за кошти обласного бюджету було виготовлено в повному обсязі облікову документацію (історична довідка, облікова картка, фотофіксація, акт стану збереження) на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом «архітектура» по вул. Проскурівська, 79 у м. Хмельницькому з метою занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Оскільки будівля складається з двох окремих різночасових, та різних за архітектурними стилями будівель, які були з`єднані між собою у 60-х роках переходом, Департаментом прийнято рішення про виготовлення облікової документації окремо на кожну будівлю, а саме: «Готель 30-ті рр. ХХ ст.» та «Прибутковий будинок кін. ХІХ- поч. ХХ ст.». ТОВ «Проскурівінвест» не підписало облікову документацію на зазначений об`єкт, що не дало Департаменту можливість направити її для розгляду до Міністерства культури та інформаційної політики України.

Крім того, 19.06.2024 надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з 25.06.2024 на іншу дату, яке апеляційним судом задоволено та розгляд справи відкладено на 23.07.2024 о 09:30.

23 липня 2024 року в судовому засіданні представник позивача заперечувала щодо вимог апеляційної скарги та просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 20.08.2024 до 10:00 год. Зобов`язано ТОВ "Проскурівінвест" надати суду пояснення щодо строку звернення до суду з позовом. Повторно витребувано у Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації додаткові докази, а саме: письмові пояснення та відповідні докази, щодо здійснення процедури (порядку) занесення будинку на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування Хмельницької області (проведення експертизи щодо можливості визнання об`єкта пам`яткою, складання облікової документації (картки), тощо). Визнано обов`язковою явку представників ТОВ "Проскурівінвест" та Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації в судове засідання.

19 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації щодо відкладення розгляду справи призначеної на 20.08.2024 на іншу дату.

Ухвалою суду від 23.08.2024 відкладено розгляд справи до 24.09.2024 о 10:10 год. Залучено до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме: Хмельницьку міську раду і Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради та повторно витребувано у сторін письмові пояснення та відповідні докази щодо об`єкту архітектури.

17 вересня 2024 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі та надано копії наявних в управлінні та у підрозділах Хмельницької міської ради документів, листів щодо об`єкту архітектури будівлі по вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому.

24 вересня 2024 року розгляд справи відкладено на 10.10.2024 об 11:30.

09 жовтня 2024 року до суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи провести без участі представника управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради.

Крім того, від представника позивача 10.10.2024 надійшли письмові пояснення по справі щодо обґрунтування строку звернення до суду, у яких зазначено, що про порушення свого права позивач дізнався з моменту отримання від Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації листа від 13.04.2023 з додатками - спірного наказу, протоколу консультативної ради, та інших документів, які були надані відповідачем разом з відповіддю.

29 жовтня 2024 року в судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила суд її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача заперечила проти апеляційної скарги та просила її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засідання оголошено перерву до 19.11.2024 на 10:00.

01 листопада 2024 року надійшло клопотання про виконання ухвали суду та надано копію Переліку пам`яток історії та мистецтва місцевого значення, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та лист Хмельницької обласної військової адміністрації від 15.07.2022 №58/35-30-4458/2022.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.20224 витребувано від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України інформацію стосовно стану розгляду листа Хмельницької обласної військової адміністрації від 15.07.2022 № 58/35-30-4458/2022 щодо виключення з Переліку пам`яток місцевого значення та не занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, пам`яток, зазначених у переліку, які підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, зокрема будинку розташованого на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому та інформацію щодо правового статусу будинку розташованого на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому.

22 листопада 2024 року до суду надійшов лист Міністерства культури та стратегічних комунікацій України щодо виконання ухвали суду від 12.11.2024.

10 грудня 2024 року в судовому засіданні у зв`язку із поданим представником позивача клопотанням про відкладення розгляду справи оголошено перерву у розгляді справи та відкладено розгляд на 14.01.2025 на 10:00.

14 січня 2025 року продовжено розгляд справи після перерви.

Так, в судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме, фахового висновку, щодо відповідності критеріям об`єкта культурної спадщини та два висновки щодо відповідності критеріям об`єкта культурної спадщини членів Національної спілки архітекторів України Хмельницької обласної організації.

Представник відповідача повідомила, що дані докази було неможливо подати при розгляді справи в першій інстанції, оскільки вони виявлені під час розгляду в апеляційній інстанції і на момент розгляду в першій інстанції, Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації даними доказами не володів.

Розглянувши вказане клопотання апеляційний суд дійшов висновку, що у долученні даних доказів слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 4 статті 308 КАС України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, процесуальне законодавство допускає, що суд апеляційної інстанції може використовувати під час перегляду рішення суду першої інстанції додаткові докази, які не були подані до суду першої інстанції у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів дійшла висновку, що з огляду на приписи статті 308 КАС України, та оскільки вказане клопотання не подане відповідачем, як суб`єктом владних повноважень при подачі відзиву на позовну заяву (17.07.2023), апеляційної скарги (12.09.2023) та впродовж довготривалого розгляду справи в судах першої та апеляційних інстанціях, а тому такі докази не оцінюються апеляційним судом під час розгляду цієї справи.

Крім того, 14.01.2025 в судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про призначення у справі комплексної будівельно-технічної, мистецтвознавчої та історико-археологічної експертизи, виконання якої доручити експертам приватного підприємства "Бюро Маркуса" м. Київ, вул. Предславинська, 31/11.

Вирішуючи питання щодо призначення у справі експертизи, колегія суддів зазначає таке.

За приписами ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза визначена як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень.

Відповідно до частини першої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до статті 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Таким чином, обов`язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті. При цьому, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.

Тобто, призначення експертизи є диспозитивним правом суду виключно коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.

Разом із цим, суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів, які б підтверджували, що обставини, з приводу яких між сторонами виник спір, не можуть бути встановлені без проведення судової експертизи. Особою, що заявила відповідне клопотання не наведено обґрунтування, яким чином висновок експерта спростує або підтвердить обставини, що мають значення для правильного вирішення спору саме у межах цієї справи.

Отже, з огляду на викладене, та враховуючи що призначення експертизи призведе до тривалого розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання представника позивача про призначення у справі комплексної будівельно-технічної, мистецтвознавчої та історико-археологічної експертизи слід відмовити.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ТОВ «Проскурівінвест» за результатами електронного аукціону від 19 листопада 2021 року UA-PS-2021-10-22-0000111 з продажу об`єкту малої приватизації уклало 29 листопада 2021 року договір купівлі-продажу, за яким набуло право власності на нежитлову будівлю на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому.

Зазначений будинок зблокований з двох окремих будівель:

- «Будинок, де розміщувався штаб 1-ого кінного корпусу Червоного козацтва» взятий на облік і під охорону держави рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 19 січня 1983 року № 31;

-інша частина будинку щойно виявлений об`єкт архітектури міста Хмельницького відповідно до пункту 112 Додатку до Наказу Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15 вересня 2010 року № 242 "Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування".

Державний архів Хмельницької області у листі від 8 вересня 2022 року № 589/01.01-12/2022 повідомив про відсутність на зберіганні документів з історичною інформацією про будинок № 79 на вулиці Проскурівській у місті Хмельницькому.

КЗК «Хмельницький обласний краєзнавчий музей» у листі від 29 вересня 2022 року № 02-07/82 інформував, що не має у розпорядженні відомості щодо історичної та архітектурної значущості будівлі на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому.

Управління культури і туризму Хмельницької міської ради у листі від 6 жовтня 2022 року № 01-17-56 зазначило про відсутність відомостей щодо можливих історичних подій та /або пов`язаних з віруваннями, життям і діяльністю видатних людей; відомостей про архітекторів та / або будівельників цієї будівлі, щодо історичного минулого чи архітектурної цінності будівлі.

Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради у листі від 6 грудня 2022 року № 1-02-1546 повідомило, що будівля на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому не має особливої архітектурної цінності, побудована в типовому стилі радянських часів; на будівлі відсутня ліпнина та особливі елементи, які вирізняють її з поміж інших; будинок не являється твором відомих архітекторів та митців; не має поряд ансамблю аналогічних будівель та не впливає на формування та розвиток архітектури та містобудівної діяльності міста; відсутні історичні та культурні нашарування; крім того, в будівлі розміщувався Штаб 1-го кінного корпусу Червоного козацтва (початок XX століття), тому будинок відповідно до Закону № 317-VIII не підлягає збереженню та охороні, має бути демонтованим.

13 червня 2023 року представник ТОВ «Проскурівінвест» звернувся до начальника Департаменту Хмельницької ОДА про скасування пункту 112 Додатку до Наказу Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15 вересня 2010 року № 242.

15 червня 2023 року директор Департаменту Хмельницької ОДА у листі № 02-932 відповів про відсутність правових підстав для виключення будівлі на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому з Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, ТОВ "Проскурівінвест" звернулось до суду з цим позовом.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури.

Статтею 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності (частина перша цієї статті).

Частинами четвертою, п`ятою наведеної норми Основного Закону України встановлено, що культурна спадщина охороняється законом; держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Збереження об`єктів культурної спадщини та їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є одним із головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805-III.

Преамбулою Закону № 1805-III визначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Правові висновки щодо застосування окремих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» викладено у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.01.2023 року у справі № 640/8728/21 та у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 826/12524/18, від 24.05.2021 у справі № 640/4482/20, від 22.10.2021 у справі №160/7922/20, від 07.12.2021 у справі №380/142/20, від 20.05.2022 у справах №160/9717/21 та №640/16786/19, від 01.02.2023 у справі № 260/2284/21 та від 28.03.2023 у справі №160/17941/21, які враховуються апеляційним судом під час вирішення цієї справи.

Статтею 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» №1805-111 (далі - Закон №1805-111) культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону №1805-111 за видами об`єкти культурної спадщини поділяються на, зокрема, об`єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів; об`єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей.

Згідно частини 1 статті 13 Закону №1805-111 об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Згідно з підпунктом б частини 1 статті 14 Закону №1805-111 занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки, пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Таким чином, об`єкт архітектури включається до Переліку щойно виявленого об`єкта культурної спадщини за умови, що відповідає ознакам та вимогам до об`єкту культурної спадщини для включення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Верховний Суд 08.05.2024 скасовуючи постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду звернув увагу на те, що взяття на облік щойно виявленого об`єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини процедура, що передує занесенню об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Порядки занесення об`єкту до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не є тотожними, регулюються різними нормативно-правовими актами до затвердження Міністерством культури України (11 березня 2013 року) Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» порядок занесення об`єкту до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини встановлювався Інструкцією № 203.

Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування, до внесення відповідних змін постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 626, не регулював питання обліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини.

Так, згідно матеріалів справи пунктом 112 Додатку до Наказу Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15 вересня 2010 року № 242 "Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування" належна ТОВ «Проскурівінвест» будівля на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому занесена до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування Хмельницької області.

При цьому, як було встановлено судами попередньо, будівля на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому занесена до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, проте не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Частиною першою статті 14 Закону № 1805-III встановлено, що пам`ятки місцевого значення заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону № 1805-III у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу до вирішення питання про занесення його до Реєстру підлягає охороні відповідно до вимог цього Закону, про що відповідний орган охорони культурної спадщини у письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган.

Порядок виявлення об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Міністерство культури України 11 березня 2013 року прийняло Наказ № 158 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», яким, зокрема, визначило процедуру занесення щойно виявлених об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини.

Також Кабінет Міністрів України у постанові від 14 вересня 2016 року № 626 «Про внесення змін до Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» виклав у новій редакції Постанову Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760, в якій визначив склад облікової документації на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини.

Разом з тим на момент прийняття оскаржуваного наказу (вересень 2010 року) порядок виявлення та обліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини регулювався Інструкцією про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання і реставрації нерухомих пам`ятників історії та культури, затвердженою Наказом Міністерства культури СРСР від 13 травня 1986 року № 203 (далі Інструкція № 203), яка у зв`язку з прийняттям Міністерством культури України Наказу «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» від 11 березня 2013 року № 158 більше не застосовується на території України.

Пунктами 8-15 зазначеної Інструкції було визначено, що всі пам`ятники історії та культури підлягали державному обліку.

Державний облік пам`яток історії та культури включає виявлення, обстеження пам`яток, виявлення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію і вивчення, складання облікових документів, ведення державних переліків нерухомих пам`яток.

Документи державного обліку пам`яток історії та культури, у тому числі виключених з державних переліків пам`яток, підлягають обов`язковому постійному зберіганню у відповідних центрах наукової документації державних органів охорони пам`яток.

При отриманні відомостей про виявлення об`єктів, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, державні органи охорони пам`яток організують проведення експертизи. У разі встановлення їх культурної цінності вказані об`єкти реєструються в Переліках щойно виявлених об`єктів, які мають історичну, наукову або іншу культурну цінність (додаток № 2).

Відповідно до додатку №3 для проведення експертизи державні органи охорони пам`яток залучають спеціалістів науково-дослідних і проектних організацій, товариств охорони пам`ятників історії і культури, інших спеціалізованих організацій.

"Перелік щойно виявлених об`єктів" містить коротку характеристику кожного об`єкта, що реєструється, а також висновок експертизи про можливість визнання цього об`єкта пам`яткою історії і культури.

На кожну нерухому пам`ятку та щойно виявлений об`єкт, що має історичну, наукову, художню чи іншу художню чи іншу культурну цінність, складається облікова картка, яка містить відомості про місцезнаходження, даті, характері сучасного використання, ступені збереження пам`ятки чи знову виявленого об`єкта, наявності наукової документації, місці її зберігання, короткий опис та ілюстративні матеріали.

Міністерство культури і мистецтв України та Державний комітет України з будівництва та архітектури на виконання пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 "Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" прийняли Наказ від 13 травня 2004 року № 295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини».

Отже, до прийняття Міністерством культури України Наказу «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» від 11 березня 2013 року № 158, виявлення об`єктів архітектури та містобудування здійснювалося у порядку, встановленому Інструкцією № 203, яка передбачала:

- проведення експертизи щодо можливості визнання об`єкта пам`яткою;

- складання облікової документації (картки).

Так, Верховний Суд скасовуючи постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 зазначив, що апеляційний суд не надав оцінки правомірності дій правління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА щодо занесення будинку на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування Хмельницької області на предмет виконання вимог Інструкції № 203 із змінами, внесеними Наказом Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року № 295/104.

Крім того, суд апеляційної інстанції взагалі не аналізував дотримання відповідачем процедури (порядку) під час занесення будівлі позивача до щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування до відповідного Переліку, дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову на підставі застосування загальних норм статей 3, 6, 13 та 14 Закону № 1805-III.

На виконання зазначених в постанові Верховного Суду від 08.05.2024 висновків та мотивів з яких скасовано рішення, апеляційним судом ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 витребувано від Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації додаткові докази, а саме: письмові пояснення та відповідні докази, щодо здійснення процедури (порядку) занесення будинку на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування Хмельницької області (проведення експертизи щодо можливості визнання об`єкта пам`яткою, складання облікової документації (картки), тощо).

20.06.2025 на виконання зазначеної ухвали до суду надійшли додаткові пояснення в яких зазначено, що Департаментом у 2021 році за кошти обласного бюджету було виготовлено в повному обсязі облікову документацію (історична довідка, облікова картка, фотофіксація, акт стану збереження) на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом «архітектура» по вул. Проскурівська, 79 у м. Хмельницькому з метою занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Оскільки будівля складається з двох окремих різночасових, та різних за архітектурними стилями будівель, які були з`єднані між собою у 60-х роках переходом, Департаментом прийнято рішення про виготовлення облікової документації окремо на кожну будівлю, а саме: «Готель 30-ті рр. ХХ ст.» та «Прибутковий будинок кін. ХІХ- поч. ХХ ст.». ТОВ «Проскурівінвест» не підписало облікову документацію на зазначений об`єкт, що не дало Департаменту можливість направити її для розгляду до Міністерства культури та інформаційної політики України.

Також зазначено, що цінність та предмет охорони будівлі по вул. Проскурівська, 79 та її вплив на містобудівний розвиток міста Хмельницького визначено у обліковій документації, яка виконана відповідно до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року №501) та підписана мистецтвознавцем, кандидатом архітектури, архітектором зі спеціальністю теорія архітектури, реставрація пам`яток архітектури Березіною Інною Вікторівною.

Окрім цього, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2024 залучено до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме: Хмельницьку міську раду і Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради.

Витребувано у Хмельницької міської ради і Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради письмові пояснення та відповідні докази щодо об`єкту архітектури - будівлі на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому (проведення експертизи щодо можливості визнання об`єкта пам`яткою, складання облікової документації (картки), тощо).

Повторно витребувано у Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації додаткові докази, а саме: письмові пояснення та відповідні докази, щодо здійснення процедури (порядку) занесення будинку на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування Хмельницької області (проведення експертизи щодо можливості визнання об`єкта пам`яткою, складання облікової документації (картки), тощо).

17 вересня 2024 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі та надано копії наявних в управлінні та у підрозділах Хмельницької міської ради документів, листів щодо об`єкту архітектури будівлі по вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому.

Зокрема, відповідач зазначив, що в управлінні архітектури та містобудування документи та будь-які матеріали щодо проведення експертизи із визначення спірного об`єкта пам`яткою архітектури, облікова документація (в т.ч. облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини) чи паспорт вказаного об`єкта, тобто документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень щодо будівлі на вулиці Проскурівській, 79 у м. Хмельницькому відсутні.

Відповідачем надані суду копії документів:

1. Копія листа управління культури і туризму Хмельницької міської ради від 06.09.2024 №Л-200-92-24;

2. Копія Акту технічного стану об`єкта архітектури, пам`ятки історії місцевого значення Будинок, де розміщувався штаб І-го кінного корпусу Червоного козацтва (1923-1927 р.р.);

3. Копія запиту представника ТОВ «Проскурівінвест» від 03.10.2022 адресований управлінню культури і туризму;

4. Копія відповіді на запит управління культури і туризму №01-17-56 від 06.10.2022;

5. Копія облікової картки об`єкта культурної спадщини «Будинок початку ХХ ст, де розміщувався штаб 1-го кінного корпусу Червоного козацтва (1923-1927 р.р.)»;

6. Копія паспорта пам`ятки культурної спадщини «Будинок початку ХХ ст, де розміщувався штаб 1-го кінного корпусу Червоного козацтва»;

Колегія суддів зазначає, що згідно наданої відповідачем на вимогу суду копії Паспорту пам`ятки культурної спадщини від 10.07.2014 та облікової картки об`єкта культурної спадщини від 10.07.2014 будівля на вулиці Проскурівській, 79 у м. Хмельницькому визначено історичні дані про об`єкт : є двоповерховий, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний, закругленим наріжжям та двома головними фасадами. Виконаний у неокласичних рисах, притаманних одному з напрямків радянської архітектурі довоєнного часу. В симетричній композиції будинку виокремлюється закруглене наріжжя з парадним входом та по два бічні ризаліти на кожному з головних фасадів. Споруджений 1936 року для потреб готелю, розрахованого на 25 номерів. Будівля готелю, що до наших днів зберіглася без змін, репрезентує один із напрямків розвитку радянської архітектури довоєнного часу (1933-1941 рр.).

Пам`ятник взятий на облік як пам`ятка історії, будинок, де у 1923-1927 р.р. розміщувався Штаб І- го кінного корпусу Червоного козацтва.

Хмельницька міська рада на виконання ухвали суду від 23.08.2024 зазначила, що на момент прийняття оскаржуваного наказу Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15.09.2010 №242 "Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування», пунктом 112 якого будівля на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому, належна ТОВ «Проскурівінвест» занесена до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування Хмельницької області, порядок виявлення та обліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини регулювався Інструкцією про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання використання і реставрації нерухомих пам`ятників історії та культури, затвердженою Наказом Міністерства культури СРСР від 13 травня 1986 року № 203, а не Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджений наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158.

Крім того, Департаментом інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації на виконання ухвали суду надано копію Переліку пам`яток історії та мистецтва місцевого значення, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та лист Хмельницької обласної військової адміністрації від 15.07.2022 №58/35-30-4458/2022.

Відповідно до зазначеного Переліку будівля по вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому згідно рішення Виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів №31, занесена до Переліку пам`яток історії та мистецтва місцевого значення, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України під номером 21.

При цьому, Хмельницька обласна військова адміністрація звернулась до Міністерства культури та інформаційної політики України з листом від 15.07.2022 №58/35-30-4458/2022 (копію додано) відповідно до якого Хмельницька обласна військова адміністрація на виконання 4 пункту наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 №501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» направляє для розгляду перелік пам`яток історії та монументального місцевого значення, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності наказу та Закону України «Про охорону культурної спадщини», з метою виключення з Переліку пам`яток місцевого значення та не занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Пам`ятки, зазначені у переліку підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 витребувано від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України: інформацію стосовно стану розгляду листа Хмельницької обласної військової адміністрації від 15.07.2022 № 58/35-30-4458/2022 щодо виключення з Переліку пам`яток місцевого значення та не занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, пам`яток, зазначених у переліку, які підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, зокрема будинку розташованого на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому та інформацію щодо правового статусу будинку розташованого на вулиці Проскурівській, 79 у місті Хмельницькому.

Згідно листа Міністерства культури та стратегічних комунікацій України №06/13/10353-24 від 22.11.2024 Будинок, де розміщувався штаб 1-ого кінного корпусу Червоного козацтва» по вул. Проскурівській, 79 у м. Хмельницькому не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, але перебуває на державному обліку як пам`ятка історії місцевого значення (рішення Виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів № 31), і відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) є пам`яткою місцевого значення.

Отримавши листа Хмельницької обласної військової адміністрації від 15.07.2022 № 58/35-30-4458/2022 міністерство листом від 30.04.2024 № 06/15/3867-24 звернулось до Українського інституту національної пам`яті (далі - УІНП) з проханням надати рекомендації відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону щодо об`єктів культурної спадщини Хмельницької області згідно з переліком (копія листа додається).

Листом від 28.05.2024 № 1492/2.1-04-24 УІНП надав свої рекомендації відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Відповідно до зазначених рекомендацій будівля по вул. Проскурівській, 79 у м. Хмельницькому може бути занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України під іншою назвою та видом.

Згідно частини перша статті 14 Закону № 1805-III Пам`ятки місцевого значення заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону № 1805-III у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказ про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування, об`єкт культурної спадщини, в тому числі щойно виявлений, до вирішення питання про занесення його до Реєстру підлягає охороні відповідно до вимог цього Закону, про що відповідний орган охорони культурної спадщини у письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган.

Порядок виявлення об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Отже, проаналізувавши усі подані суду апеляційної інстанції документи, колегія суддів дійшла висновку, що будинок по вул. Проскурівській, 79 у м. Хмельницькому на момент спрірних правовідносин хоча і не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, оскільки підпадав під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. Однак дана будівля перебуває на державному обліку як пам`ятка історії місцевого значення, і є пам`яткою місцевого значення ("Будинок де розміщувався штаб 1-ого кінного корпусу Червоного козацтва»), і щодо неї розпочато процедуру віднесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Апеляційний суд зазначає, що пунктом 1 статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Таким чином, наказ Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15.09.2010 № 242 "Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування" в частині пункту 112 Додатку до наказу № 242 від 15.09.2010, яким до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури та містобудування занесено Будинок, розташований за адресою: вул. Проскурівська, 79 в м. Хмельницькому прийнято правомірно.

Стосовно наданих позивачем до позову копії висновків спеціалістів у галузі архітектури кандидата архітектури, архітектором зі спеціальністю теорія архітектури Ященка Олексія Федоровича та доктора архітектури, професора Київського національного університету будівництва і архітектури Ковальської Гелени Леонідівни на які посилався суд першої інстанції, то колегія суддів зазначає що вони були виготовлені на замовлення ТОВ "Проскурівінвест", не є нормативно правовим актом, ні судовою експертизою та носять рекомендаційний характер.

При цьому, враховуючи що Конституцією України та Законом № 1805-III передбачено, що охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування, збереження об`єктів культурної спадщини та їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є одним із головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а тому відповідач при прийняті оскаржуваного рішення діяв в межах наданих повноважень з дотриманням норм та порядку його прийняття.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановлянням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

У силу п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 січня 2025 року

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.