Постанова

від 19.11.2024 по справі 915/240/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/240/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Діброви Г.І.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

Від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Куниця В.Ю.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ПРІМ» - адвокат Панченко С.В.

розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024, суддя суду першої інстанції Смородинова О.Г., м. Миколаїв, повний текст рішення складено 12.08.2024

по справі №915/240/24

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ПРІМ»

про стягнення 3 518 258,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

06.03.2024 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 78/6-711 від 23.02.2024, у якій просила суд стягнути з відповідача на користь позивача 3 518 258,40 грн збитків, завданих внаслідок завищення ціни Контракту.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі того, в діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме:

- неправомірність поведінки відповідача, яка полягає у внесенні до калькуляції ціни Товару, наданої одночасно з підписанням Контракту, завищеного розміру прибутку за відсутності підстав на такий розмір прибутку;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти в даному випадку завищення відповідачем ціни Контракту, на суму 3 518 258,40 грн, що підтверджується висновками акту ревізії від 08.12.2023 № 040508-20/4, складеного управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, отже наслідком внесення Відповідачем до калькуляції ціни Товару, наданої одночасно з підписанням Контракту, завищеного розміру прибутку, за відсутності підстав на такий розмір прибутку, завдало державі в особі позивача збитків у загальному розмірі 3 518 258,40 грн;

- вина заподіювача шкоди, тобто відповідача, презюмується, зокрема, відповідно до висновку, який міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог Позивача, виходив зокрема з того, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; факту збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини. В цьому випадку на позивача покладено обов`язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок, на відповідача - відсутність його вини у настанні збитків.

При цьому, суд зауважив, що у даній справі позивачем не доведено наявності збитків у заявленому розмірі та протиправності поведінки відповідача належними доказами, оскільки свої зобов`язання за договором виконавець виконав у повному обсязі ще в квітні-травні 2023 року, про що свідчать підписані обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень видаткові накладні № 8 від 03.04.2023, № 20 від 14.04.2023, № 22 від 19.04.2023, № 26 від 21.04.2023, № 27 від 02.05.2023. Видаткові накладні підписані Замовником без будь-яких зауважень та заперечень, а матеріали справи не містять доказів звернення Замовника до Виконавця з обґрунтованими вимогами щодо зміни істотних умов Договору (зокрема, вартості одиниці Товару та/або загальної ціни Контракту) після отримання Замовником калькуляції витрат, сформованої Виконавцем та ознайомлення з її змістом, як і доказів відмови Замовника від Контракту у зв`язку з наведеним.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 по справі №915/240/24.

Апелянт вказує, що під час виконання Державного контракту (договору) № 90/В33-2023 від 08.02.2023 на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення, відповідач, який не є виробником Товару, Білизни натільної (сорочка та кальсони демісезонні) мав право на прибуток у складі ціни Товару у розмірі не більше 1 % (3,65 грн), від собівартості одиниці Товару, яка становить 364,00 грн, а не в розмірі 7,32 % (26,73 грн), а Білизну натільну для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові) мав право на прибуток у складі ціни Товару у розмірі не більше 1 % (5,83 грн), від собівартості одиниці Товару, яка становить 581,00 грн, а не в розмірі 4,97% (28,95 грн), про що ним зазначено в калькуляції ціни Товару.

Апелянт вказав, що згідно розрахунків управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області вказане призвело до безпідставного завищення ціни Контракту на суму 3 518 258,40 грн, які сплачені Позивачем згідно платіжних інструкцій № 1381 від 14.04.2023, № 1430 від 14.04.2023, № 1572 від 20.04.2023, № 1610 від 21.04.2023 та № 1899 від 04.05.2023.

Таким чином, вказане також призвело до завдання майнової шкоди (збитків) Позивачу на суму 3 518 258,40 грн.

На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності у діях Відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення. Адже протиправна поведінка Відповідача полягала в тому, що як на етапі укладення, так і під час виконання Контракту, володіючи інформацією, що останній не буде здійснювати виробництво Товару, Відповідач безпідставно та протиправно, всупереч положень п. 10 Контракту, п. 49 Порядку № 363 включив до калькуляції ціни Товару, а як наслідок до Ціни Контракту, розмір прибутку, який перевищує 1% собівартості товару, що призвело до завищення ціни Контракту на 3 518 258,40 грн. В свою чергу, збитками є грошові кошти у розмірі 3 518 258,40 грн., які є різницею між сплаченими коштами по Контракту та тим, скільки Позивач повинен був сплатити по Контракту, виходячи з прибутку Відповідача на рівні 1% від собівартості Товару. Даний розмір збитку можливо достовірно встановити самостійно, шляхом здійснення простих арифметичних дій, у зв`язку з чим, проведення відповідних експертних досліджень, які потребують спеціальних знань для встановлення розміру збитку з урахуванням положень ст. 99 ГПК України, не потребується.

Позивач також вказав, що діяння Відповідача та наслідок (збитки Позивача) перебувають у причинно-наслідковому зв`язку, оскільки саме внаслідок дій Відповідача Позивачеві завдано збитків у розмірі 3 518 258,40 грн.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 у справі № 915/240/24 повністю та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ПРІМ» надійшов відзив на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 по справі №915/240/24.

Відповідач зазначає, що державний контракт (договір) № 90/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 було укладено Позивачем та Відповідачем відповідно до вимог цивільного законодавства, сторони договору погодили усі його істотні умови, в тому числі щодо предмету та ціни. Більш того, Договір було повністю виконано його сторонами. Правовим наслідком обраного Позивачем способу захисту фактично буде зменшення ціни укладеного між Позивачем та Відповідачем договору купівлі-продажу після його виконання сторонами. В той же час, відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідач вказав, що Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 року у справі № 915/240/24 залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/240/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Діброва Г.І. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2024.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №915/240/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 по справі №915/240/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/240/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/240/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 по справі №915/240/24; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 10.10.2024; розгляд апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 по справі №915/240/24 вирішено здійснювати у закритих судових засіданнях; призначено справу №915/240/24 до розгляду на 24 жовтня 2024 року о 14:00.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 відкладено розгляд справи №915/240/24 на 13 листопада 2024 року о 14:15.

У судовому засіданні 13.11.2024 було оголошено перерву по справі №915/240/24 до 19.11.2024 о 15:00.

19.11.2024 у судовому засіданні прийняли участь представник Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ПРІМ» - адвокат Панченко С.В.

Фактичні обставини, встановлені судом.

08 лютого 2023 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ПРІМ», як Виконавцем, був укладений Державний контракт (договір) № 90/В33-2023 (далі Контракт), відповідно до предмету якого Виконавець зобов`язався у 2023 році виготовити та поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства для здійснення останнім заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та виконання заходів правового режиму воєнного стану Товари оборонного призначення за кодом 18310000-5 «Спідня білизна» Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015 (далі - Товар), найменування, кількість та строки поставки яких зазначені в специфікації Товарів оборонного призначення, яка є Додатком № 1 до Контракту і його невід`ємною частиною (далі - Специфікація), а Замовник оплатити та прийняти Товар (п. 1).

За умовами наведеного Контракту:

- ціна Контракту становить 61 440 000 (шістдесят один мільйон чотириста сорок тисяч грн.) 00 коп., без урахування податку на додану вартість. Під час закупівлі Товару за Контрактом застосовується єдиний податок 2% (далі - ЄП) 1 228 800,00 грн (п. 7);

- ціна Товару визначена у Специфікації та зафіксована у Протоколі погодження договірної ціни одиниці Товарів оборонного призначення від 08.02.2023 (Додаток № 2 до Контракту) (п. 8);

- договірна ціна Товару за Контрактом встановлена відповідно до положень пунктів 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 «Деякі питання здійснення оплати Товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» та встановлена на підставі калькуляції Виконавця. Відповідальність за правильність розрахунку ціни Товару, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе Виконавець. Прибуток Виконавця становить не більше 1 відсотку вартості купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій та 30 відсотків від виробничої собівартості продукції без урахування вартості купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій. Ціна Контракту, вказана в пункті 7 Контракту, є граничною і не може бути перевищена Виконавцем. Сума перевищення ціни Контракту оплаті не підлягає. Ціна Контракту, вказана в пункті 7 Контракту, може бути зменшена за згодою Сторін у порядку, передбаченому пунктами 78, 79 Контракту (п. 10);

- Замовник оплачує виготовлені та поставлені товари за договірною ціною, встановленою Сторонами та зафіксованою у Специфікації і Протоколі погодження договірної ціни одиниці Товарів оборонного призначення від 08.02.2023 (п. 11);

- договірна ціна на постачання Товару визначена на підставі калькуляції витрат, сформованої Виконавцем з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення Контракту. При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням Товарів, виконанням робіт та наданням послуг (п. 12);

- погоджена Сторонами ціна Товару після укладення Контракту не переглядається, крім випадків зменшення ціни Товару (п. 14);

- одночасно з підписанням Контракту Виконавець надає Замовнику калькуляцію витрат, сформовану відповідно до вимог пунктів 8 та 10 Контракту (п. 16);

- розрахунки за Товар, що поставляється, Замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість Товару (партію Товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з дати прийняття Товару на склад Замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб Виконавця та Замовника на відповідній видатковій накладній (п. 17);

- передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження Замовника за адресою: … та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою Замовника (п. 23);

- поставка товару здійснюється Виконавцем власними силами та засобами (п. 25);

- дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці Замовника (п. 40);

- місце поставки (передачі) Товару … та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою Замовника. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP Правил Інкотермс-2020 за рахунок Виконавця (п. 41);

- датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки Товарів за Контрактом є дата підписання видаткової накладної (п. 42);

- Замовник має право: зменшувати обсяг Товару, зазначених у Специфікації, та загальну ціну Контракту залежно від реального фінансування видатків у випадку нагальної потреби перерозподілу коштів на інші цілі для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, У такому разі Сторони вносять відповідні зміни до Контракту; здійснювати контроль за якістю Товарів та їх приймання у Виконавця; у випадку порушення Виконавцем своїх зобов`язань щодо порядку постачання товару, у тому числі його кількості або якості або термінів або строків або маркування або тари або упаковки, при зміні Виконавцем в односторонньому порядку умов Контракту чи відмови від виконання Контракту, відмови Виконавця від зміни на обґрунтовану вимогу Замовника істотних умов Договору, Замовник в односторонньому порядку, має право відмовитись від цього Контракту у повному обсязі або частково. Про односторонню відмову від Контракту у повному обсязі або частково Замовник повідомляє Виконавця рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу Виконавця, зазначену в цьому Контракті, за 5 (п`ять) календарних днів до дати розірвання цього Контракту. У таких випадках Контракт вважається відповідно зміненим або розірваним згідно з умовами викладеними в письмовому повідомлені Замовника, надісланому на адресу Виконавця; на інші права, визначені законодавством (п. 61);

- Замовник зобов`язаний: здійснювати контроль за якістю Товару (партії Товару), приймання Товару у Виконавця у разі його відповідності вимогам, установленим Контрактом; інші зобов`язання, визначені законодавством (п. 62);

- Виконавець має право: на дострокову поставку Товару за письмовим погодженням Замовника; інші права, визначені законодавством (п. 63);

- Виконавець зобов`язаний: організувати поставку виготовленого Товару та його здачу Замовнику; дотримуватися вимог законодавства щодо зберігання державної таємниці, а також технічного захисту інформації; не повідомляти третім особам відомості про обсяг і вартість Товару, що поставляється за Контрактом; протягом гарантійного терміну експлуатації Товару у порядку, та у строки визначені пунктом 45 Контракту власними силами і за власний рахунок замінити дефектний Товар, якщо такі дефекти не є наслідком порушення правил транспортування, вберігання та експлуатації; забезпечувати на безоплатній основі зберігання Товару, що прийнятий ним на відповідальне зберігання; здійснювати інші зобов`язання, визначені законодавством (п. 64);

- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Контрактом Сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до законодавства та Контракту. Сплата пені, штрафів та інших господарських санкцій не звільняє Сторони від виконання зобов`язань за цим Контрактом (п. 65);

- спори (розбіжності) які виникають між Сторонами, вирішуються ними шляхом проведення переговорів, консультацій, обміну листами (п. 74);

- у разі недосягнення Сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку відповідно до законодавства (п. 75);

- Контракт набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 15.04.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами передбачених Контрактом зобов`язань (п. 76);

- невід`ємною частиною Контракту є: Додаток 1 Специфікація Товарів оборонного призначення на 1 арк.; Додаток 2 Протокол погодження договірної ціни одиниці Товару оборонного призначення, на 1 арк.; Додаток 3 Технічні вимоги, на 1 арк. (п. 84).

Специфікацією Товарів оборонного призначення, яка є Додатком 1 до Контракту, передбачено, такі найменування, кількість та вартість товарів:

- Білизна натільна (сорочка та кальсони демісезонні) (кол. Pantone 19-0419 ТРХ) 60 000 комплектів, вартістю (за одиницю) 400,00 грн (без урахування податку на додану вартість);

- Білизна для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові) 60 000 комплектів, вартістю (за одиницю) 624,00 грн (без урахування податку на додану вартість).

Протоколом погодження договірної ціни одиниці Товару оборонного призначення, який є додатком 2 до Контракту, передбачено такі найменування та ціну Товару за 1 комплект (гривень без ПДВ):

- Білизна натільна (сорочка та кальсони демісезонні) (кол. Pantone 19-0419 ТРХ) 400,00 грн (без ПДВ);

- Білизна для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові) 624,00 грн (без ПДВ).

Вищенаведений Контракт, з додатками до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.

Одночасно з укладанням Контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ПРІМ» відповідно до умов пункту 16 Контракту, надало Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України Калькуляцію ціни Товару стосовно:

- Білизни натільної (сорочка та кальсони демісезонні), відповідно до якої собівартість товару «Білизна натільна (сорочка та кальсони демісезонні) (кол. Pantone 19-0419 ТРХ) складає 364,00 грн, заробітна плата і нарахування - 0,07 грн, транспортні послуги - 1,50 грн, прибуток - 26,73 грн, ПДВ 0,00 грн, єдиний податок 2% - 8,00 грн, ціна реалізації товару 400,00 грн;

- Білизни для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові), відповідно до якої собівартість товару «Білизна для холодної погоди (сорочка та кальсони зимові) складає 581,00 грн, заробітна плата і нарахування - 0,07 грн, транспортні послуги - 1,50 грн, прибуток - 28,95 грн, ПДВ 0,00 грн, єдиний податок 2% - 12,48 грн, ціна реалізації товару 624,00 грн;

На виконання умов Контракту Виконавець передав Замовнику Товар на загальну суму 61 440 000,00 грн, що вбачається з підписаних обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень видаткових накладних:

- № 8 від 03.04.2023 на загальну суму 14 516 352,00 грн, у т.ч. щодо поставки: Білизни натільної (сорочка та кальсони демісезонні) (кол. Pantone 19-0419 ТРХ) у кількості 21 240 комплектів на суму 8 496 000,00 грн; Білизни для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони) у кількості 9 648 комплектів на суму 6 020 352,00 грн;

- № 20 від 14.04.2023 на загальну суму 13 428 288,00 грн, у т.ч. щодо поставки: Білизни натільної (сорочка та кальсони демісезонні) (кол. Pantone 19-0419 ТРХ) у кількості 19 200 комплектів на суму 7 680 000,00 грн; Білизни для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони) у кількості 9 212 комплектів на суму 5 748 288,00 грн;

- № 22 від 19.04.2023 на загальну суму 19 280 352,00 грн, у т.ч. щодо поставки: Білизни для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони) у кількості 30 898 комплектів на суму 19 280 352,00 грн;

- № 26 від 21.04.2023 на загальну суму 13 461 216,00 грн, у т.ч. щодо поставки: Білизни натільної (сорочка та кальсони демісезонні) (кол. Pantone 19-0419 ТРХ) у кількості 19 560 комплектів на суму 7 824 000,00 грн; Білизни для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони) у кількості 9 034 комплектів на суму 5 637 216,00 грн;

- № 27 від 02.05.2023 на загальну суму 753 792,00 грн, у т.ч. щодо поставки: Білизни для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони) у кількості 1 208 комплектів на суму 753 792,00 грн.

За поставлений товар Замовник сплатив Виконавцю грошові кошти в загальній сумі 61 440 000,00 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії платіжних інструкцій:

- № 1381 (внутрішній номер 267425167) від 14.04.2023 на суму 14 516 352,00 грн (платіжна інструкція містить посилання на Контракт № 90/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 та накладну № 8 від 03.04.2023 в призначенні платежу);

- № 1430 (внутрішній номер 267467262) від 14.04.2023 на суму 13 428 288,00 грн (платіжна інструкція містить посилання на Контракт № 90/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 та накладну № 20 від 14.04.2023 в призначенні платежу);

- № 1572 (внутрішній номер 268223898) від 20.04.2023 на суму 19 280 352,00 грн (платіжна інструкція містить посилання на Контракт № 90/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 та накладну № 22 від 19.04.2023 в призначенні платежу);

- № 1610 (внутрішній номер 268426203) від 21.04.2023 на суму 13 461 216,00 грн (платіжна інструкція містить посилання на Контракт № 90/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 та накладну № 26 від 21.04.2023 в призначенні платежу);

- № 1899 (внутрішній номер 270766051) від 04.05.2023 на суму 753 792,00 грн (платіжна інструкція містить посилання на Контракт № 90/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 та накладну № 27 від 02.05.2023 в призначенні платежу).

Матеріали справи свідчать також про те, що у період з 11.09.2023 по 01.12.2023 (з призупиненням з 02.10.2023 по 18.10.2023, 25.10.2023 по 16.11.2023) управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за період з 01.01.2021 по 31.08.2023, за результатами проведення якої оформлено Акт № 040508-20/4 від 08.12.2023.

Зі змісту витягу з вказаного Акту вбачається, що ревізію укладання договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Прім» (код ЄДРПОУ 44589820) та виконання договірних зобов`язань за ними проведено за січень-серпень 2023 року, методом документального аналізу первинних та інших документів, які є підставою для здійснення фінансово-господарських операцій. Встановлено, що в період з січня по серпень 2023 року між військовою частиною НОМЕР_1 , в особі командира Степаниська B.C. (Замовник), що діяв на підставі довіреності командувача Національної гвардії України від 02.03.2022, та ТОВ «Трейд-Прім», в особі директора Голяна О.В. (Виконавець), при спільному згадуванні Сторони укладено договори на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення за найменуванням та кількістю, зазначеними в Специфікаціях Товарів оборонного призначення, що є додатком до контракту і його невід`ємною частиною, зокрема: Державний контракт (договір) № 90/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 за кодом 18310000-5 «Спідня білизна» ЄЗС ДК 021-2015. Ціна Контракту - 61 440 000,00 гри, без урахування ПДВ, в тому числі ЄП 2% - 1 228 800,00 гривень.

Згідно Специфікації (Додаток 1) загальний обсяг поставки товару становить: за найменуванням «Білизна натільна (сорочка та кальсони демісезонні) (кол.Pantone 19-0419 ТРХ)» - 60 000 комплектів, ціна за одиницю 400,00 грн; за найменуванням «Білизна натільна для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові» - 60 000 комплектів, ціна за одиницю 624,00 гривні.

У ревізійному періоді на виконання цього договору згідно з видатковими накладними Виконавцем здійснено поставку товарів на загальну суму 61 440 000 грн. Оплату за поставлений товар здійснено Замовником в повному обсязі. Станом на 31.08.2023 заборгованість по розрахункам в рамках даного Контракту в обліку ВЧ 3078 відсутня. Контракт закритий.

В Акті також встановлено, що ціна на товар, поставка якого передбачена державним контрактом (договором) № 90/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023, визначена на підставі калькуляції ціни товару, складеної Відповідачем. В калькуляції ціни товару зазначено, що калькуляція витрат сформована з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладання, відповідного державного контракту (договору) з врахуванням всіх податків та зборів, загальновиробничих, адміністративних, операційних та інших витрат, пов`язаних з виготовленням товару. Калькуляції підписані керівником Відповідача ОСОБА_2 та мають печатку цього Відповідача. Складовими частинами калькуляції ціни на товар по державному контракту (договору) від № 90/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 є собівартість товару, заробітна плата і нарахування, транспортні послуги, прибуток та єдиний податок (2 відсотки).

Як вбачається з калькуляції ціни товарів Відповідача, який не є виробником товару, розмір прибутку від вартості купівельних виробів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій врахований в ціні товару більший ніж 1 %, чим не дотримано пункт 10 контракту № 90/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023, ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV. Застосування розміру прибутку більше ніж 1 % призвело до збільшення ціни товару за контрактом № 90/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 у загальній сумі 3 518 258,40 грн.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у якості збитків, завданих внаслідок завищення ціни в укладеному між сторонами державному контракті на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19), а право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), відтак суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

У справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки" Європейський суд з прав людини зауважив, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, оскільки обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Неналежність або неефективність обраного позивачем способу захисту права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд повинен встановити, на що саме спрямований позов та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту в обраний позивачем спосіб.

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, згідно з частини другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Велика Палата Верховного суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 визначила, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ч.ч.1, 3, 4 ст.225 ГК України).

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Породжуючи настання цивільних прав та обов`язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування шкоди вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника та шкодою полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв`язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення шкоди як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності такої шкоди та обґрунтованості її розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачається, що об`єктивною стороною правопорушення є наявність шкоди в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та шкодою. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, які виникли між учасниками даної справи щодо виконання Державного контракту (договору) № 90/В33-2023 від 08.02.2023 на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

З матеріалів справи вбачається, що учасниками справи не оспорюється факт оформлення і підписання без будь-яких зауважень та заперечень видаткових накладних (№ 8 від 03.04.2023, № 20 від 14.04.2023, № 22 від 19.04.2023, № 26 від 21.04.2023, № 27 від 02.05.2023) щодо передачі відповідачем позивачу товару на загальну суму 61 440 000,00 грн, з подальшим розрахунком за вказаними видатковими накладними платіжними інструкціями (№ 1381 від 14.04.2023, № 1430 від 14.04.2023, № 1572 від 20.04.2023, № 1610 від 21.04.2023, № 1899 від 04.05.2023) саме на підставі укладеного між сторонами Державного контракту (договору) № 90/В33-2023 від 08.02.2023 на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення.

Разом із тим, позивач, зазначаючи про завищення відповідачем ціни Контракту на суму 3 518 258,40 грн, просить стягнути з виконавця вказану суму грошових коштів в якості збитків, посилаючись на приписи пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 20.03.2022 «Деякі питання оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану», п. 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», норм статей 11, 15, 16, 22, 26, 509, 526, 610, 611, 623, 638, 1166 Цивільного кодексу України, статей 173, 175, 193, 218, 224, 225 Господарського кодексу України.

Відповідно пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 20.03.2022 «Деякі питання оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), було установлено, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Відповідно до п. 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб`єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб`єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. У разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб`єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в тому числі із залученням кредитів під державні гарантії для фінансування програм, пов`язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, прибуток (постачальницька винагорода) становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом).

За твердженням позивача, відповідач не є виробником товару за Державним контрактом № 90/В33-2023, тому він не мав право включати до вартості товару свій прибуток, що перевищує 1% від собівартості товару.

Таким чином, у даному випадку необхідно встановити чи є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ПРІМ» виробником товару за Державним контрактом № 90/В33-2023 чи воно закупило вже готову продукцію.

За умовами Державного контракту № 90/В33-2023, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ПРІМ» зобов`язувалось саме виготовити та поставити Замовнику товар.

Пунктом 26 контракту встановлено, що на кожну партію Товару, що постачається, Виконавець окрім іншого обов`язково надає Замовнику наступні документи, а саме:

- оригінал декларації (сертифікат) виробника про якість товару;

- копії документів, які засвідчують якість товару та комплектуючих, з яких його вироблено, завірені особою учасника, уповноваженої на підписання господарських та фінансових документів.

В свою чергу, спростовуючи обставини того, що відповідач виготовив товар за державним контрактом, позивач посилається виключно на наявний в матеріалах справи витяг з Акту Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області № 040508-20/4 від 08.12.2023, з якого вбачається наступне:

«Зустрічною звіркою встановлено, що ТОВ «ТРЕЙД-ПРІМ» не є виробником зазначених товарів (речового майна), а здійснював придбання товарів у інших постачальників. З метою виконання господарських зобов`язань, за укладеними з ВЧ 3078 державними контрактами, ТОВ «ТРЕЙД-ПРІМ» уклало договори на постачання товарів оборонного призначення із співвиконавцями:

- з українськими виробниками: ТОВ «Пром Сервис» (ЄДРПОУ 45073642) та ТОВ «Золотой Клєвеєр» (ЄДРПОУ 35439270), - а також з виробниками республіки Туреччина (не резидентами) : FIRMA UN VAN І: OZMAN DERI TEKS. VE INS. I ML. GIDA INT. IHN. PAZ. TIC. LTD. STI ma FILIZ NARENCIYE PAZARLAMA SANAYI VE TICARET LIMITED SIKRETI.

Зокрема, договір від 01.03.2023 №2 з ТОВ «Пром Сервис» на суму 85 188 400,00 грн, враховуючи єдиний податок (2 %) 1 703 768,00 грн на поставку товару:

- «Фуфайка (з короткими рукавами) вид 2 (кол. Pantone 19-0419 ТРХ)» у кількості 100 000 шт., ціна за одиницю 133,50 грн;

- «Труси та топ жіночі» у кількості 14 800 комплектів, ціна за одиницю 408,00грн;

- «Труси чоловічі, вид 2 (кол. Pantone 19-0419 ТРХ)» у кількості 100 000 шт., ціна за одиницю 91,00 грн;

- «Білизна натільна (сорочка та кальсони демісезонні) (кол. Pantone 19-0419 ТРХ)» у кількості 60 000 комплектів, ціна за одиницю 364,00 грн;

- «Білизна натільна для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові» у кількості 60 000 комплектів, ціна за одиницю 581,00 грн.

По даному договору в ревізійний період 03.04.2023 по 01.05.2023 ТОВ «ТРЕЙД-ПРІМ» отримало товар за вказаним найменуванням та кількістю на загальну суму 85 188 400,00 гривень.»

В той же час, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 року у справі № 910/17984/16 акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічні висновки містяться в Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2021 року у справі № 922/3816/19.

В той же час, сам по собі акт не є доказом, з якого можна встановити факт того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ПРІМ» не є виробником товару за Державним контрактом № 90/В33-2023.

Інші докази даних обставин в матеріалах справи відсутні, зокрема, договір від 01.03.2023 №2 між ТОВ «ТРЕЙД-ПРІМ» та ТОВ «Пром Сервис» на суму 85 188 400,00 грн, оригінал декларації (сертифіката) виробника про якість товару, копії документів, які засвідчують якість товару та комплектуючих, з яких його вироблено, з яких можна було б достовірно встановити чи закуповував відповідач поставлений товар чи виробив самостійно.

На переконання суду, враховуючи положення ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; факту збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини. В цьому випадку на позивача покладено обов`язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок, на відповідача - відсутність його вини у настанні збитків.

При цьому, суд зауважує, що у даній справі позивачем не доведено наявності збитків у заявленому розмірі та протиправності поведінки відповідача належними доказами, оскільки свої зобов`язання за договором виконавець виконав у повному обсязі ще в квітні-травні 2023 року, про що свідчать підписані обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень видаткові накладні № 8 від 03.04.2023, № 20 від 14.04.2023, № 22 від 19.04.2023, № 26 від 21.04.2023, № 27 від 02.05.2023. А з матеріалів справи неможливо встановити факт того, що ТОВ «ТРЕЙД-ПРІМ» не є виробником поставленого товару та відповідно порушив правила ціноутворення при погодженні ціни товару, що в свою чергу не дає змогу ні встановити факт завищення ціни товару, ні наявності у діях відповідача порушення норм законодавства та вини.

За такого колегія суддів доходить висновку про відсутність складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі, оскільки позивач не підтвердив у встановленому порядку факту відповідного порушення відповідачем зобов`язань за договором, а тому заявлена до стягнення сума не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України.

Посилання ж Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в якості підстав задоволення позову на витяг з Акту Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області № 040508-20/4 від 08.12.2023 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за період з 01.01.2021 по 31.08.2023, колегією суддів не приймаються до уваги як не підтверджені належною доказовою базою.

Адже, виявлені контролюючим органом порушення без первинних документів не можуть підтверджувати факт того, що відповідачем було неправомірно завищену ціну товару, оскільки не є доказом того, що відповідач не є виробником поставленого товару.

Отже, зазначений акт не є належним доказом порушення відповідачем зобов`язань за договором та спричинення збитків позивачу; не доводить протиправності поведінки відповідача (невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов`язків за договорами підряду), що у сукупності з встановленими вище обставинами справи унеможливлює застосування до нього такого виду відповідальності, як відшкодування завданих збитків.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верхового Суду, викладеною у постанові від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17.

З огляду на викладене вище, враховуючи вищенаведені норми та обставини у сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 по справі №915/240/24 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 по справі №915/240/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 по справі №915/240/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 по справі №915/240/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.11.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

Г.І. Діброва