Постанова

від 25.11.2024 по справі 910/7288/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. Справа№ 910/7288/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко А.І.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 25.11.2024 у справі №910/7288/24 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024

у справі № 910/7288/24 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави

в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1. Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Рив`єра»

про стягнення 42 446 359,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року заступник керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Рив`єра» про стягнення з відповідачів солідарно коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у розмірі 42 446 359,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами у 2021 році введено в експлуатацію об`єкти будівництва - 14 житлових будинків (по вул. Богатирська на північ від затоки Верблюд, буд. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 яким присвоєно відповідні поштові адреси: вул. Редьчинська, 3, 5, вул. Дубищанська, 1, 1-Б, 3 , 5 , 7 , 9 , 10 , 8 , 6 , 4 , 2, вул. Редьчинська, 7 в Оболонському районі м. Києва), Департамент економіки та інвестицій звертався до ПрАТ «ХК «Київміськбуд» і ТОВ «Дніпровська Рив`єра» з відповідною вимогою щодо необхідності сплатити кошти пайової участі у зв`язку із будівництвом вказаних об`єктів згідно розрахунку, проте кошти не сплачені. Вказане свідчить про те, що відповідачі без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберегли у себе кошти, які мали сплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже зобов`язані повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/7288/24, серед іншого:

- призначено у справі №910/7288/24 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6);

- на вирішення експерта поставлено такі питання:

1) Чи відноситься «наземний гараж відкритого типу з механізованими пристроями збудований в межах об`єкта будівництва згідно з проектом «Коригування проекту будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційнотехнологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва» (п`ятнадцята черга) до визначення поняття «будинок (споруда), частина будинку (споруди) або комплекс будинків (споруд) з приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання, а також елементами технічного обслуговування легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів», як визначено у пункті 2.7 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київради № 411/1415 від 15.11.2016 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033)?

2) Яке функціональне призначення об`єкта «наземний гараж відкритого типу з механізованими пристроями збудований в межах об`єкта будівництва згідно з проектом «Коригування проекту будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційнотехнологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва» (п`ятнадцята черга)?

3) Чи побудовано в межах об`єкта будівництва: «Коригування проекту будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно - технологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва» об`єкти соціальної інфраструктури, об`єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об`єкти енергетики, зв`язку та дорожнього господарства? Якщо так, то якої площі?;

- зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач 1 заперечує проти позову, серед іншого, посилаючись і на те, що:

1) розрахунок пайової участі Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснено з порушенням вимог Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033), оскільки до розрахунку обсягу пайової участі позивач включив наземний гараж відкритого типу з механізованими пристроями літ. «Г» 5074,30 кв.м.;

2) при будівництві спірного об`єкта вже здійснено будівництво об`єктів соціальної інфраструктури, об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зокрема: водопровідну мережу на вул. Богатирській на північ від затоки «Верблюд» в урочищі Оболонь від В-1 рек. до В1-8 рек. та Бортницька станція, що свідчить про наявність підстав для звільнення від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва;

- за змістом положень п. 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033) до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва, зокрема: об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень; паркінгів;

- при цьому встановлення приналежності спірного майна до тих чи інших видів об`єктів потребує спеціальних знань у галузі будівництва, оскільки вирішення зазначеного питання лише на підставі тлумачень відповідних будівельних стандартів, норм законодавства у сфері будівництва є неможливим, так як потребує застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи;

- враховуючи наявність спірного питання між сторонами щодо функціонального призначення об`єкта «наземний гараж відкритого типу з механізованими пристроями» збудованого в межах об`єкта будівництва згідно з проектом «Коригування проекту будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва» (п`ятнадцята черга), що для вирішення цього питання необхідні спеціальні знання, які не пов`язані з галуззю права;

- також необхідно встановити чи побудовано в межах об`єкта будівництва: «Коригування проекту будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно - технологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва» об`єкти соціальної інфраструктури, об`єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об`єкти енергетики, зв`язку та дорожнього господарства про що зазначає у своїх запереченнях відповідач 1;

- оскільки для аналізу та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме: визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033), необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/7288/24 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права (статей 99, 125, 127, 129) та з неповним встановленням обставин справи.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- висновок експерта у цій справі можуть замінити інші засоби доказування, а саме технічні паспорта та довідки щодо показників на житлові громадські чи виробничі будинки, господарські будівлі, захисні споруди, які наявні в матеріалах справи;

- згідно з абзацом 13 пункту 4.2 розділу IV Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033), до пайової участі не залучаються замовники у випадку будівництва/реконструкції паркінгів, проте у виданому 07.09.2021 за № ІУ123210818899 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за спірним проектом зазначено про прийняття в експлуатацію саме наземного гаражу відкритого типу з механізованими пристроями, а причини внесення до довідки ТОВ «Київський центр інвентаризації» від 21.05.2021 № 39 щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди напису «паркінг» апелянту невідомі;

- апелянт не нараховував пайову участь на об`єкти соціальної інфраструктури, об`єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об`єкти енергетики, зв`язку та дорожнього господарства;

- призначаючи експертизу у справі та зупиняючи провадження у ній, суд першої інстанції не навів обґрунтування необхідності залучення спеціальних знань для вирішення даної справи за тим предметом і підставою позову, що були визначені прокурором, не зазначив, у чому полягала потреба у спеціальних знаннях та яких саме спеціальних знань не вистачає суду для вирішення спору по суті, не обґрунтував ,зокрема, доцільності встановлення чи побудовано в межах об`єкта будівництва об`єкти соціальної інфраструктури, об`єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об`єкти енергетики, зв`язку та дорожнього господарства;

- питання нарахування та сплати пайового внеску у цій справі мають вирішуватись відповідно до положень нормативно-правових актів станом на 07.09.2021, однак з 01.01.2020 ч. 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі і наразі механізм щодо зменшення коштів пайової участі на суму кошторисної вартості будівництва інженерних мереж, які розташовані поза межами земельної ділянки відсутній.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення строку оскарження вищевказаної ухвали.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024, справу № 910/7288/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Станік С.Р..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7288/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, на надходження матеріалів вищезазначеної справи.

10.10.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження у справі № 910/7288/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 задоволено клопотання Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали 18.09.2024 у справі № 910/7288/24 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/7288/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 05.11.2024 об 11:00 год.

29.10.2024 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 1, з посиланням на те, що апелянтом не доведено порушення судом першої інстанції порушення процесуальних чи матеріальних норм права при призначенні судової експертизи, натомість висновок експерта у сукупності з іншими наявними у справі доказами надасть можливість прийняти законне і обґрунтоване рішення у даній справі, просить відмовити в апеляційній скарзі повністю.

30.10.2024 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник, з посиланням на те, що призначення у цій справі повністю відповідає регламентованим процесуальним законом умовам та підставам її призначення, сприятиме встановленню всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, що в цьому випадку є можливим саме у разі залучення судом спеціальних знань, призначення експертизи у цій справі не порушує прав та інтересів учасників справи, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

У зв`язку з перебуванням суддів Гончарова С.А. і Станіка С.Р. у відпустці розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 09.1-08/4093/24 від 30.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7288/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Козир Т.П..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/7288/24 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Козир Т.П., розгляд апеляційної скарги призначено на 25.11.2024 о 13:00 год.

Станом на 25.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Заступник керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва представників в судове засідання не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва за наявними матеріалами апеляційного провадження.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представники відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечили.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Як встановлено вище, предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у розмірі 42 446 359,56 грн.

Під час розгляд справи в суді першої інстанції відповідачем 1 заявлено клопотання про призначення експертизи, яке судом першої інстанції задоволено частково та самостійно визначено які питання необхідно поставити експерту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/7288/24, серед іншого:

- призначено у справі №910/7288/24 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6);

- на вирішення експерта поставлено такі питання:

1) Чи відноситься «наземний гараж відкритого типу з механізованими пристроями збудований в межах об`єкта будівництва згідно з проектом «Коригування проекту будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційнотехнологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва» (п`ятнадцята черга) до визначення поняття «будинок (споруда), частина будинку (споруди) або комплекс будинків (споруд) з приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання, а також елементами технічного обслуговування легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів», як визначено у пункті 2.7 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київради № 411/1415 від 15.11.2016 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033)?

2) Яке функціональне призначення об`єкта «наземний гараж відкритого типу з механізованими пристроями збудований в межах об`єкта будівництва згідно з проектом «Коригування проекту будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційнотехнологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва» (п`ятнадцята черга)?

3) Чи побудовано в межах об`єкта будівництва: «Коригування проекту будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно - технологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва» об`єкти соціальної інфраструктури, об`єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об`єкти енергетики, зв`язку та дорожнього господарства? Якщо так, то якої площі?;

- зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Колегія суддів вважає оспорювану ухвалу такою, що відповідає приписам чинного законодавства і обставинам справи, з огляду на таке.

За приписами ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначає підстави проведення експертизи.

Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

При цьому питання призначення судової експертизи повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом, встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв`язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.

Таку правову позицію висловлено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява №61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами у 2021 році введено в експлуатацію об`єкти будівництва - 14 житлових будинків (по вул. Богатирська на північ від затоки Верблюд, буд. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 яким присвоєно відповідні поштові адреси: вул. Редьчинська, 3, 5, вул. Дубищанська, 1, 1-Б, 3 , 5 , 7 , 9 , 10 , 8 , 6 , 4 , 2, вул. Редьчинська, 7 в Оболонському районі м. Києва), Департамент економіки та інвестицій звертався до ПрАТ «ХК «Київміськбуд» і ТОВ «Дніпровська Рив`єра» з відповідною вимогою щодо необхідності сплатити кошти пайової участі у зв`язку із будівництвом вказаних об`єктів згідно розрахунку, проте кошти не сплачені. Вказане свідчить про те, що відповідачі без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберегли у себе кошти, які мали сплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже зобов`язані повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Відповідач 1 заперечує проти позову, серед іншого, посилаючись і на те, що:

1) розрахунок пайової участі Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснено з порушенням вимог Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033), оскільки до розрахунку обсягу пайової участі позивач включив наземний гараж відкритого типу з механізованими пристроями літ. «Г» 5074,30 кв.м.;

2) при будівництві спірного об`єкта вже здійснено будівництво об`єктів соціальної інфраструктури, об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зокрема: водопровідну мережу на вул. Богатирській на північ від затоки «Верблюд» в урочищі Оболонь від В-1 рек. до В1-8 рек. та Бортницька станція, що свідчить про наявність підстав для звільнення від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва.

За змістом положень п. 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033) до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва, зокрема: об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень; паркінгів.

При цьому те, що з 01.01.2020 ч. 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою було встановлено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність, було виключено на підставі і наразі механізм щодо зменшення коштів пайової участі на суму кошторисної вартості будівництва інженерних мереж, які розташовані поза межами земельної ділянки відсутній, не нівелює вищенаведених положень п. 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033.

В свою чергу, як вірно зазначено судом першої інстанції:

- встановлення приналежності спірного майна до тих чи інших видів об`єктів потребує спеціальних знань у галузі будівництва, оскільки вирішення зазначеного питання лише на підставі тлумачень відповідних будівельних стандартів, норм законодавства у сфері будівництва є неможливим, так як потребує застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи;

- враховуючи наявність спірного питання між сторонами щодо функціонального призначення об`єкта «наземний гараж відкритого типу з механізованими пристроями» збудованого в межах об`єкта будівництва згідно з проектом «Коригування проекту будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва» (п`ятнадцята черга), то для вирішення цього питання необхідні спеціальні знання, які не пов`язані з галуззю права;

- також необхідно встановити чи\побудовано в межах об`єкта будівництва: «Коригування проекту будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно - технологічного центру по конярству та кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь у Оболонському районі м. Києва» об`єкти соціальної інфраструктури, об`єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об`єкти енергетики, зв`язку та дорожнього господарства про що зазначає у своїх запереченнях відповідач 1;

- при цьому жодною зі сторін спору не надано висновок експерта з зазначених вище питань;

- оскільки для аналізу та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме: визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033), необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.

Колегія суддів зазначає про те, що наведеними апелянтом у апеляційній скарзі доводами зокрема щодо того, що у виданому 07.09.2021 за № ІУ123210818899 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за спірним проектом зазначено про прийняття в експлуатацію саме наземного гаражу відкритого типу з механізованими пристроями, в той час як у довідці ТОВ «Київський центр інвентаризації» від 21.05.2021 № 39 щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди внесений напис «паркінг» причини чого апелянту невідомі, як раз і свідчить про наявність спірного питання між сторонами щодо функціонального призначення об`єкта «наземний гараж відкритого типу з механізованими пристроями» збудованого в межах спірного об`єкта будівництва, проте з`ясування вказаного питання є необхідним для вирішення спору сторін по суті.

Посилання апелянта на те, що висновок експерта у цій справі можуть замінити інші засоби доказування, а саме технічні паспорта та довідки щодо показників на житлові громадські чи виробничі будинки, господарські будівлі, захисні споруди, які наявні в матеріалах справи, спростовують викладені вище обставини.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з метою забезпечення об`єктивності і повноти дослідження всіх обставин справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а встановити відповідні обставини справи є неможливим без застосування знань спеціалістів у цих питаннях.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/7288/24, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволенню не підлягає.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), а витрати апелянта за подачу апеляційної скарги підлягають розподілу при вирішенні спору сторін по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/7288/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/7288/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/7288/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст судового рішення складено 25.11.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді А.І. Тищенко

Т.П. Козир