Рішення

від 26.11.2024 по справі 910/9620/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2024Справа № 910/9620/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши

заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСФЕР»

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСФЕР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАТОС Україна»

про стягнення 495 362,81 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСФЕР» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАТОС Україна» про стягнення 495 362,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем умов договору №23-005-О від 10.11.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАТОС Україна» на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСФЕР» заборгованість у сумі 415 872,00 грн, пеню у сумі 28 372,47 грн, 3% річних у сумі 3 170,17 грн, інфляційні втрати у сумі 11 699,31 грн та судовий збір у розмірі 4192,52 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

22.11.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки рішення у справі №910/9620/24 ухвалене у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, то згідно приписів ст. 244 ГПК Україна заява позивача про ухвалення додаткового рішення до розгляду у судове засідання не призначається.

Розглянувши заяву про Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСФЕР» про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при прийнятті судом рішення по справі № 910/9620/24 не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно із попереднім розрахунком позивача, орієнтовна сума витрат на правничу допомогу становить 60 000,00 грн.

У заяві позивачем заявлено до стягнення з відповідача, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи №910/9620/24, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 60 000,00 грн.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Отже, в даному випадку до правовідносин підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на правничу допомогу, позивачем надано: копію договору-доручення про надання правничої допомоги від 20.03.20234 укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСФЕР» з Адвокатським бюро «Ольги Пєнязькової», додаткову угоду до договору від 20.03.2024, додаткову угоду №2 до договору від 02.07.2024, ордер на надання правничої допомоги серія АА №1471766 від 02.0.2024, копії платіжних інструкцій № 29 від 20.03.2024 про оплату адвокатських послуг у сумі 20 000,00 грн, № 1233 від 02.07.2024 про оплату адвокатських послуг у сумі 25 000,00 грн, № 1255 від 04.09.2024 про оплату адвокатських послуг у сумі 25 000,00 грн, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №5271/10 від 29.01.2015.

Дослідивши надані позивачем докази, з огляду на викладені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено наступне.

20.03.2024 між Адвокатським бюро «Ольги Пєнязькової» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСФЕР» укладено договір-доручення про надання правничої допомоги (надалі договір), за умовами п. 1.1 якого предметом договору є надання адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів у цивільних, господарських, кримінальних справах, у тому числі представництво інтересів клієнта у кримінальних провадженнях під час досудового слідства та судового розгляду справи.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, на визначення розміру гонорару адвокатського бюро впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Гонорар адвокатського бюро погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до договору.

20.03.2024 між Адвокатським бюро «Ольги Пєнязькової» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСФЕР» укладено Додаткову угоду до договору-доручення про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 4.2 договору сторони дійшли згоди, що гонорар Бюро за надання первісної консультації, формування правової позиції, введення досудово-претензійної роботи щодо стягнення заборгованості за договором суборенди залізничних вагонів №23-005-О від 10.11.2023 року, що укладені з ТОВ «КРАТОС Україна» становить 10 000,00 грн (п. 1 додаткової угоди).

02.07.2024 між Адвокатським бюро «Ольги Пєнязькової» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСФЕР» укладено Додаткову угоду № 2 до договору-доручення про надання правничої допомоги.

Відповідно до п.1.2. Додаткової угоди №2 від 02.07.2024 відповідно до п. 4.2 договору сторони дійшли згоди, що гонорар Бюро за підготовку та подання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором суборенди залізничних вагонів №23-005-О від 10.11.2023 року, який укладено клієнтом з ТОВ «КРАТОС Україна», та представництво інтересів клієнта у відповідній справі в суді першої інстанції становить 50 000,00 грн.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначено гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Правова позиція викладена в пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, з аналізу статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Отже, сторонами погоджено умови договірних відносин, визначили конкретний фіксований розмір оплати за надання первісної консультації, формування правової позиції, введення досудово-претензійної роботи, що складає 10 000,00 грн та фіксований розмір представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції, що складає 50 000,00 грн.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідачем клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надано.

Дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджується понесення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 позовні вимоги задоволено частково.

З урахуванням наведеного, оскільки у позовні вимоги у цій справі задоволені частково, то суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у сумі 55 609,42 грн.

За таких обставин, суд задовольняє частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСФЕР» про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСФЕР» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАТОС Україна» (02155, Україна, місто Київ, вулиця Регенераторна, будинок, 4, квартира, 12-165; ідентифікаційний номер 44830793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСФЕР» (08502, Київська обл., місто Фастів, вулиця Козятинська, будинок, 20, квартира, 21, ідентифікаційний код 41869021) витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 55 609,42 грн.

3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 26.11.2024.

Суддя О.В. Гулевець