Ухвала

від 25.11.2024 по справі 922/3056/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про передачу за підсудністю

25.11.2024м. ХарківСправа № 922/3056/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Служби зовнішньої розвідки України (04107, м, Київ, вул. Нагірна, 24/1; ідент. код 33240845)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптсервіс" в особі ліквідатора Волікова Миколи Івановича (61166, м. Харків, пр. Науки, 40; ідент. код НОМЕР_1 )

про визнання кредиторських вимог та зобов`язанн включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу

ВСТАНОВИВ:

Служба зовнішньої розвідки України 29.09.2024 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптсервіс" в особі ліквідатора Волікова Миколи Івановича про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТСЕРВІС" в особі ліквідатора Волікова Миколи Івановича визнати кредиторські вимоги Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 24/1 Код ЄДРПОУ 33240845) в сумі 15 320,00 грн та включити дані вимоги кредитора до проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТСЕРВІС" на свою користь суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно ухиляється від розгляду вимог кредитора заявлених Службою на суму 15 320,00 гривень, встановлених рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2023 року у справі № 922/1564/23.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Служба зовнішньої розвідки України, відкрито провадження у справі № 922/3056/24, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому судом враховано, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя. Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.

Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

При цьому суд констатує, що 28 жовтня 2024 було здійснено обстріл та було пошкоджено приміщення Господарського суду Харківської області. У зв`язку з аварійністю будівельних конструкцій в багатьох приміщеннях суду у період до 04.11.2024 провадились дії щодо усунення наслідків пошкодження та здійснювались відновлювальні роботи. Вказані обставини у сукупності з відсутністю електроенергії у подальшому призвели також до некоректної роботи програми "Діловодство спеціалізованого суду".

На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв`язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів міста Харкова та Харківської області (керованими боєприпасами, КАБ, С-300 та інш., що може повністю покривати місто Харків, будь-який район, навіть населені пункти Харківської області), відсутність електроенергії у зв`язку з пошкодженням обладнання, після масованих ракетних обстрілів Росії (майже знищено всі основні енергетичні об`єкти, які живлять місто), а також приймаючи до уваги перебування судді на лікарняному, судом було здійснено розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність передачі справи за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва, виходячи з наступного.

Статтями 55 та 124 Конституції України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України (надалі ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та у абзаці першому підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12.11.2011 №9-рп/2011.

Загальні правила господарського судочинства встановлені ГПК України та вимагають дотримання правил територіальної, предметної та суб`єктної підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України, яка передбачає загальне правило територіальної підсудності, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 ГПК України.

Так, приписи ст. 30 ГПК України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатись за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

У розумінні наведених норм процесуального права, виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність за змістом частини 5 ст. 30 ГПК України визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.05.2018 у справі № 905/1566/17.

Відповідно до ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Як вбачається з позовної заяви, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав позивач - Служба зовнішньої розвідки України (04107, м, Київ, вул. Нагірна, 24/1; ідент. код 33240845).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на обставини справи № 922/1564/23, розглянутої Господарським судом 30.06.2023.

З єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що 24.04.2023 р. до Господарського суду Харківської області з позовною заявою звернулась Військова частина НОМЕР_2 , з вимогами про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптсервіс" на свою користь пені у розмірі 12636,00 грн за порушення термінів поставки товару за договором поставки № 416/21 від 23.04.2021 р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30 червня 2023 р. у справі № 922/1564/23позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптсервіс" (61166, м. Харків, пр. Науки, 40; ідент. код 31558662) на користь Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_3 ) 12636,00 грн пені та 2684,00 грн судового збору.

При цьому звертаючись з позовною заявою до суду у справі № 922/3056/24 позивач - Служба зовнішньої розвідки України вказує, що саме він є стягувачем за рішенням суду у справі № 922/1564/23. На підтвердження чого надано копію довідки № 3/3/37/П6 від 07.02.2024 за підписом голови служби Олександра Литвиненко.

Ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну таємницю", державна таємниця це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Ступенем секретності («особливої важливості», «цілком таємно», «таємно») є категорія, яка характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою.

Відповідно до положень ст. 8 Закону, до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація, зокрема, у сфері оборони:

про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань;

про напрями розвитку окремих видів озброєння, військової і спеціальної техніки, їх кількість, тактико-технічні характеристики, організацію і технологію виробництва, наукові, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, пов`язані з розробленням нових зразків озброєння, військової і спеціальної техніки або їх модернізацією, а також про інші роботи, що плануються або здійснюються в інтересах оборони країни.

Таким чином, у процесі розгляду справи № 922/3056/24 судом встановлено, що предмет спору нерозривно пов`язаний з необхідністю встановлення фактів щодо наявності повноважень Служби зовнішньої розвідки України щодо можливості вчинення дій від імені Військової частини НОМЕР_2 та бути стягувачем у справі № 922/1564/23.

Суд позбавлений можливості ознайомитись з документами щодо повноважень Служби зовнішньої розвідки України та зробити відповідні висновки відносно правонаступництва та ідентичності вищенаведених учасників судового процесу.

Слід зауважити, що документи, які містять відомості, що становлять державну таємницю, не можуть бути подані до Господарського суду Харківської області, оскільки відповідно до положень Закону України «Про державну таємницю» особа, що працює з секретною інформацією, повинна мати відповідний допуск до державної таємниці. У зв`язку з цим, суд, що розглядає справу, позбавлений права знайомитися з матеріалами, які містять секретну інформацію.

А відтак, місце розгляду даного спору повинно визначається за правилами ч. 5 ст. 30 ГПК України, а тому в силу прямої вказівки закону вирішення спору належить до компетенції Господарського суду міста Києва.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до положень ч. 6, 7 ст. 31 ГПК України, спори між судами щодо підсудності не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ч.5.ст 30 ГПК України справа № 922/3056/249 підлягає передачі для розгляду за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали справи № 922/3056/24 за позовом Служби зовнішньої розвідки України (04107, м, Київ, вул. Нагірна, 24/1; ідент. код 33240845) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптсервіс" в особі ліквідатора Волікова Миколи Івановича (61166, м. Харків, пр. Науки, 40; ідент. код 31558662) про визнання кредиторських вимог та зобов`язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу передати за виключною підсудністю на розгляд іншого суду - Господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-в).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч. 1 ст.235 ГПК України, 25.11.2024, та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.11.2024 р.

Суддя Шатерніков М.І.