Ухвала

від 22.01.2025 по справі 922/3056/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про самовідвід

22 січня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3056/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши матеріали справи

за позовом Служби зовнішньої розвідки України (04107, м, Київ, вул. Нагірна, 24/1; ідент. код 33240845)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптсервіс" в особі ліквідатора Волікова Миколи Івановича (61166, м. Харків, пр. Науки, 40; ідент. код НОМЕР_1 )

про визнання кредиторських вимог та зобов`язанн включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу

ВСТАНОВИВ:

Служба зовнішньої розвідки України 29.09.2024 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптсервіс" в особі ліквідатора Волікова Миколи Івановича про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТСЕРВІС" в особі ліквідатора Волікова Миколи Івановича визнати кредиторські вимоги Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 24/1 Код ЄДРПОУ 33240845) в сумі 15 320,00 грн та включити дані вимоги кредитора до проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТСЕРВІС" на свою користь суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно ухиляється від розгляду вимог кредитора заявлених Службою на суму 15 320,00 гривень, встановлених рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2023 року у справі № 922/1564/23.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Служба зовнішньої розвідки України, відкрито провадження у справі № 922/3056/24, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2024 матеріали справи № 922/3056/24 за позовом Служби зовнішньої розвідки України (ідент. код 33240845) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптсервіс" в особі ліквідатора Волікова Миколи Івановича (ідент. код НОМЕР_1 ) про визнання кредиторських вимог та зобов`язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу передати за виключною підсудністю на розгляд іншого суду - Господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.12.2024 у справі № 922/3056/24 зазначено, що надана позивачем копія довідки № 3 3 37 ПБі від 07.02.2024 не є документом, який містить державну таємницю та на який поширюється дія ЗУ "Про державну таємницю", у зв`язку з чим справу № 922/3056/24 направлено за підсудністю Господарському суду Харківської області.

20 січня 2025 року матеріали справи № 922/3056/24 повернулись до господарського суду Харківської області, у зв`язку з чим підлягає вирішенню питання щодо розгляду справи № 922/3056/24.

Суддя Шатерніков М.І., з метою уникнення сумнівів у його неупередженості при розгляді справи № 922/3056/24, вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (ч. 1 ст. 35 ГПК України).

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі (ст. 36 ГПК України).

З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч.. 1, 3 ст. 38 ГПК України).

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 39 ГПК України).

У згаданій вище ухвалі від 25.11.2024 мною висловлено правову позицію що підсудності вказаного спору, зокрема з посиланням на те, що позивачем на підтвердження повноважень Служби зовнішньої розвідки України на вчинення дій від імені Військової частини НОМЕР_2 та бути стягувачем у справі № 922/1564/23 надано лише довідку за підписом голови служби ОСОБА_1. Проте жодних доказів на підтвердження повноважень вказаної особи, як і офіційних документів в підтвердження наявності повноважень Служби зовнішньої розвідки України на вчинення дій від імені Військової частини НОМЕР_2 , до матеріалів справи не надано.

Згідно ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є одним з видів судового рішення.

Враховуючи прийняте під моїм головуванням судове рішення (ухвала від 25.11.2024) та висловлену правову позицію щодо підсудності спору через не надання стороною, яка віднесена до сфери оборони, відомостей необхідних для розгляду справи, подальший розгляд даної справи під моїм головуванням може призвести до виникнення у суспільства враження про наявність у мене упередженого та необ`єктивного ставлення до розгляду даного спору і заздалегідь поставити під сумнів будь-яке, навіть абсолютно законне, майбутнє судове рішення в даній справі.

Так, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 9901/22/17.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами "правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача.

З огляду на викладену вище практику Європейського суду з прав людини, Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості судді, що розглядає справу, а також з метою захисту репутації та підтримання авторитету органів правосуддя, суддя Шатерніков М. І. заявляє самовідвід від розгляду справи 922/3056/24.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Шатернікова М.І. у справі № 922/3056/24 задовольнити.

Матеріали справи № 922/3056/24 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, тобто 22.01.2024, та оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Шатерніков