Ухвала

від 26.11.2024 по справі 922/3487/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"26" листопада 2024 р. м. ХарківСправа № 922/3487/24

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Жигалкін І.П.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Кар Селекшн», м. Харків до URSAUTO LIMITED LIABILITY COMPANY, США, штат Флорида (Florida), місто Орландо (Orlando), FEI/EIN Number 92-0388494 про стягнення 15975,00 доларів США (еквівалент 657 633,24 грн)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Кар Селекшн» (надалі - Позивач) звернувся 02 жовтня 2024 року до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з URSAUTO LIMITED LIABILITY COMPANY (надалі - Відповідач, URSAUTO LLC) суму в розмірі 15 975,00 доларів США (що є еквівалентом 657 633,24 грн).

Судом встановлено, що Відповідачем у даній справі є URSAUTO LIMITED LIABILITY COMPANY, тобто юридична особа, яку зареєстровано 16 вересня 2022 року як Товариство з обмеженою відповідальністю, зареєстроване за адресою: 860 BROADSTONE WAY APT 333 ALTAMONTE SPRINGS, FL 32714. Його номер документа L22000405752, а номер FEI/EIN 92-0388494. Штат цієї компанії - Флорида (як вбачається з відкрити джерел на Інтернет сторінці - https://www.flcompanyregistry.com/companies/ursauto-llc/). Тобто Відповідач є нерезидентом та не має свого представництва на території України.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 20.03.2024 року між Позивачем - ТОВ «ГЛОБАЛ КАР СЕЛЕКШН» (Україна) та Відповідачем - URSAUTO LLC (США) було укладено Контракт купівлі-продажу транспортного засобу № 20032024, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався передати у власність позивача автомобіль Toyota Venza XLE Hybrid Gray (VIN НОМЕР_1 ) вартістю 15975,00 доларів США.

Сторони статтею 11 Контракту визначились щодо вирішення спору. Так, відповідно до п. 11.1 Контракту сторони встановили, що при вирішенні спорів в судовому порядку застосовується право України. Відповідно до п. 11.2 Контракту, сторони передбачили, що у разі недосягнення згоди протягом 14 календарних днів з моменту пред`явлення претензії в порядку даного Контракту, всі спірні питання мають вирішуватися в господарському суді України за місцезнаходженням покупця. Мова розгляду українська, застосовне право право України.

Ухвалою суду від 07.10.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Кар Селекшн» залишено без руху, встановлено строк у п`ять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів врегулювання суперечок, що виникли у зв`язку з виконанням Сторонами своїх зобов`язань за Контрактом та направлення претензії, як це передбачено статтями 9 та 11 Контракту купівлі-продажу транспортного засобу № 20032024 від 20.03.2024, з урахуванням всіх відповідних додатків та доказів їх направлення.

Представником Позивача адвокатом Філатовим П.А. подано до суду заяву (вх. №25723 від 14.10.2024) про усунення недоліків, у якій посилається на те, що чинними законами України не встановлено обов`язкового досудового порядку врегулювання спору в правовідносинах, що склались між сторонами даного спору. Також посилається на позицію Конституційного Суду України, викладена у рішенні № 15-рп/2002 від 09.07.2002 року (справа № 1-2/2002): можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору, а обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Судом постановлено ухвалу від 15.10.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 13 лютого 2025 року о 12:00.

Також, зазначеною ухвалою зобов`язано Позивача у строк до 25.10.2024 подати до господарського суду нотаріально засвідчений переклад у трьох примірниках позовної заяви з доданими до неї документами, даної ухвали та судового доручення у вигляді прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та підтвердження про їх вручення, а також короткого викладу документів, що підлягають врученню на офіційну мову Сполучених Штатів Америки (англійську).

24 жовтня 2024 року на адресу суду повернулась ухвала від 15.10.2024 та направлені разом з нею додатки для перекладу на англійську мову, що направлялися на адресу Позивача. Згідно довідки поштового відділення зазначена причина повернення поштового відправлення - адресат відсутній за вказаною адресою.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Кар Селекшн» звернулось до суду з клопотання (вх. 26844 від 24.10.2024) про продовження строків встановлених судом на виконання пункту 5 ухвали про відкриття провадження у справі від 15.10.2024 року з відрахуванням його від дати отримання позивачем ухвали та судового доручення в паперовому вигляді.

Розглянувши зазначене клопотання судом було постановлено ухвалу від 05.11.2024 про часткове задоволення клопотання (вх. 26844 від 24.10.2024) Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Кар Селекшн» про продовження строків. Суд, продовжив Товариству з обмеженою відповідальністю «Глобал Кар Селекшн» строк до 20 листопада 2024 року на подання до господарського суду нотаріально засвідчених перекладів у трьох примірниках позовної заяви з доданими до неї документами, даної ухвали та судового доручення у вигляді прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та підтвердження про їх вручення, а також короткого викладу документів, що підлягають врученню на офіційну мову Сполучених Штатів Америки (англійську). В іншій частині клопотання (вх. 26844 від 24.10.2024) Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Кар Селекшн» судом було відмовлено.

Судом 06.11.2024 здійснено направлення на адресу ТОВ «ГЛОБАЛ КАР СЕЛЕКШН» (61024, м. Харків, вул. Студентська, будинок 6, корпус 12, офіс 16) оригінали ухвали Господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2024 року про відкриття провадження по справі № 922/3487/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Кар Селекшн», м. Харків до URSAUTO LIMITED LIABILITY COMPANY, США, штат Флорида (Florida), місто Орландо (Orlando), FEI/EIN Number 92-0388494 про стягнення 15975,00 доларів США (еквівалент 657 633,24 грн) разом з трьома примірниками прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, підтвердження про їх вручення, а також короткого викладу документів, що підлягають врученню, для нотаріального засвідчення їх перекладу на офіційну мову Сполучених Штатів Америки (англійську), а також копію ухвали Господарського суду Харківської області від 15.10.2024 року для виконання у праві № 922/3487/24.

Проте зазначене відправлення 18 листопада 2024 року повернулось до суду з довідкою поштового відділення, де зазначено причина повернення поштового відправлення - "адресат відсутній за вказаною адресою, за закінченням терміну зберігання".

Суд звертає увагу, що Позивач - ТОВ «ГЛОБАЛ КАР СЕЛЕКШН» та представник Позивача - Філатов П.А. мають зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС, де ними було отримано в електронному вигляді "Ухвала" (щодо продовження строків) від 05.11.2024 по справі № 922/3487/24 (суддя Жигалкін І.П.) 06.11.2024 о 18:41, про що свідчить довідки про доставку електронного листа.

Отже, суд дійшов до висновку, що Позивач - ТОВ «ГЛОБАЛ КАР СЕЛЕКШН» та представник Позивача - Філатов П.А. були своєчасно і належним чином повідомленими про постановляння судом процесуальних документів, де також за їх заявою було продовжено процесуальний строк на вчинення певних дій, проте ухвали суду повертаються до суду без виконання.

Стаття 129 Конституції України основними засадами судочинства визначає, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин 1 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані за викликом суду з`являтися у судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу, що положеннями статті 242 ГПК України регламентовано правила вручення судового рішення.

Суд зазначає, що застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності; ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення; якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними, попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

У наведених висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі №920/367/17.

Крім викладеного Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження;

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989);

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів;

Також Суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Згідно з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладених у постанові від 28.04.2023 у справі № 904/272/22, судом ураховано, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.

Між тим, з боку Позивача та уповноваженого представника Позивача не здійснено дій щодо отримання процесуальних документів та виконання вимог встановлених в ухвалах суду, не повідомлено про неможливість отримання документів, не здійснено звернення до суду з відповідними клопотаннями про направлення на іншу адресу зазначених процесуальних документів, що дає суду підстави вважати про зволікання Позивачем та представником своїми процесуальними правами.

Таким чином, судом вбачається, що бездіяльність з боку Позивача (його представника) є достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення Позивачем (його представником) таких дій.

Суд наголошує, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів відповідно до приписів частини 4 статті 74 ГПК України та встановлені нормами Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 щодо вручення Відповідачу позовної заяви з доданими до неї документами, ухвал та судового доручення у вигляді прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та підтвердження про їх вручення, а також короткого викладу документів, що підлягають перекладу на офіційну мову Сполучених Штатів Америки (англійську), з урахуванням продовження строків (за клопотанням Позивача) щодо на подання до господарського суду нотаріально засвідчених перекладів.

Враховуючи вищевикладене та те, що Позивачем не виконано вимоги суду щодо надання необхідних для вирішення спору документів з перекладом, що перешкоджає вирішенню спору по суті з урахуванням вимог ГПК України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України, при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В рішенні від 07.07.1989р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

За таких обставин, господарський суд залишає без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Кар Селекшн» до URSAUTO LIMITED LIABILITY COMPANY про стягнення суми в розмірі 15 975,00 доларів США (що є еквівалентом 657 633,24 грн) у справі №922/3487/24.

Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч.4 ст.226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч.1 ст.226, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Кар Селекшн» до URSAUTO LIMITED LIABILITY COMPANY про стягнення суми в розмірі 15 975,00 доларів США (що є еквівалентом 657 633,24 грн) у справі №922/3487/24 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена відповідно до статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 26.11.2024 р.

СуддяІ.П. Жигалкін