Постанова

від 26.11.2024 по справі 910/5851/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. Справа№ 910/5851/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників:

позивача - Підвисоцького В.І.;

відповідача - Скопич Ю.В.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення

за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024

у справі №910/5851/24 (суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про зобов`язання виконати в натурі умови договору.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зобов`язання виконати в натурі умови договору поставки №УГВС 229/0206-23 від 18.07.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором поставки №УГВС 229/0206-23 від 18.07.2023 щодо отримання поставленого позивачем товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 (повне рішення складене 16.09.2024) у справі №910/5851/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" задоволено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" витрати на правничу допомогу у розмірі 99419,97 грн та витрати на підготовку експертного висновку у розмірі 25200,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 та додатковим рішенням суду від 19.09.2024, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" подало апеляційні скарги, згідно яких просило скасувати оскаржувані рішення та відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 та протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 09.10.2024 апеляційні скарги у справі №910/5851/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 у справі №910/5851/24 та призначено до розгляду на 05.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024, вирішено здійснювати розгляд апеляційних скарг в одному провадженні, скаргу призначено до розгляду на 05.11.2024.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 у справі №910/5851/24 залишено без змін. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на додаткове рішення задоволено частково, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з відповідача 66000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 25200,00 грн витрат на підготовку експертного висновку.

08.11.2024 у встановлений процесуальний строк за допомогою засобів поштового зв`язку Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" подало до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення, згідно якого заявник просить стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 40000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5851/24 прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 26.11.2024, встановлено відповідачу строк на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі.

22.11.2024 до суду від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, згідно якого відповідач вказує, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на правову допомогу є завищеним, неспівмірним зі складністю справи, не відповідає критеріям розумності, реальності та справедливості.

У судове засідання 26.11.2024 з`явилися представники сторін та надали свої пояснення щодо поданого клопотання. Представник позивача підтримав подане клопотання, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 40000,00 грн. Представник відповідача заперечував проти клопотання позивача про розподіл витрат на правову допомогу, стверджуючи про їх неспівмірність та необґрунтованість.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5- 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5- 7 та 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, а також у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст. 75-79 ГПК України.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Північний апеляційний господарський суд звертається до правової позиції, зазначеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, згідно якої Велика Палата зробила наступні висновки.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Зокрема, в абз. 2 пп. 4.1 п. 4 рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду узагальнила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем, крім іншого, повідомлено, що за результатами розгляду апеляційних скарг Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" буде звертатись до суду із заявою про розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу та визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмір 48000,00 грн.

Водночас, згідно поданого позивачем клопотання про ухвалення додаткового рішення останній просить суд стягнути з відповідача 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції при розгляді справи №910/5851/24, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" надано:

- додаток №14-АГС-910/5851/24 від 01.11.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги (правової допомоги) №05в-03/2020 від 11.03.2020;

- акт здачі-приймання №14-АГС-910/5851/24 від 05.11.2024;

рахунок на оплату №14-АГС-910/5851/24 від 05.11.2024;

платіжну інструкцію №434 від 07.11.2024 на суму 40000 грн.

Крім того, у матеріалах справи міститься договір про надання професійної правничої допомоги (правової допомоги) №05в-03/2020 від 11.03.2020, ордер серії КС №700340 на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Підвисоцьким В.І. позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг".

Згідно договору про надання професійної правничої допомоги (правової допомоги) №05в-03/2020 від 11.03.2020 бюро зобов`язалося надати клієнту професійну правничу допомогу, а клієнт повинен оплатити надання такої допомоги та фактичні витрати необхідні для виконання договору (п. 1.1 договору).

Тарифи, види правової допомоги, умови надання тощо погоджуються сторонами в договорі або в окремих додатках, що є невід`ємною складовою договору (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2 додатку №14-АГС-910/5851/24 від 01.11.2024 до договору бюро призначило адвоката Підвисоцького В.І., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2616/10 від 27.05.2004, безпосередньо надавати правову допомогу замовнику.

Згідно п. 3 додатку №14-АГС-910/5851/24 від 01.11.2024 сторони дійшли згоди, що вартість професійної правничої допомоги по справі №910/585/24 у суді апеляційної інстанції становить:

- складення відзиву на апеляційну скаргу відповідача на рішення суду від 08.08.2024 - 16000 грн (4 год.);

- складення відзиву на апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення суду від 19.09.2024 - 16000 грн (4 год.);

- представництво клієнта в судових засіданнях - 8000 грн (без обмеження в часі).

Загальна вартість правничої допомоги за наведеним додатком склала 99419,97 грн.

05.11.2024 між сторонами підписано акт здачі-приймання №14-АГС-910/5851/24 в якому відображено опис обсягу наданої правничої допомоги та вартість послуг, що є аналогічні опису та вартості послуг наведених у додатку №14-АГС-910/5851/24 від 01.11.2024.

Вартість наданої правничої допомоги згідно акту становить 40000 грн.

Також в акті відмічено, що клієнт не має жодних зауважень до бюро стосовно наданих послуг.

Згідно платіжної інструкції №434 від 07.11.2024 позивач оплатив бюро надані юридичні послуги на суму 40000 грн.

Північний апеляційний господарський суд зазначає про те, що наведена в акті інформація щодо наданих адвокатом Підвисоцьким В.І. позивачу послуг підтверджується матеріалами справи, а саме, під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції позивачем було надано відзиви на апеляційні скарги, також адвокат Підвисоцький В.І. брав участь у судовому засіданні 05.11.2024.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг", згідно з вимогами ст. 74 ГПК України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат.

Заперечуючи проти клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу Акціонерне товариство "Укргазвидобування" вказує, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу є завищеним, неспівмірним зі складністю справи, не відповідає критеріям розумності, реальності та справедливості.

Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що при зменшенні витрат на правову допомогу слід враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанцій, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, від 23.11.2023 у справі №911/2408/22, від 30.11.2023 у справі №924/878/22).

Досліджуючи обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, колегія суддів частково погоджується з доводами наведеними відповідачем стосовно їх неспівмірності, фактичності та неминучості їх надання, з огляду на наступне.

Так, дослідивши подані позивачем відзиви на апеляційні скарги колегія суддів встановила, що під час розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційного перегляду справи позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" фактично не змінювалася. Аргументи відзивів на апеляційну скаргу є подібними до аргументів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Тобто, правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" щодо суті спору вже була сформована до апеляційного перегляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Зважаючи на це слід відмітити, що позивачу для складання відзивів на апеляційні скарги відповідача не потребувалося значних затрат часу та зусиль (з огляду на сформовану позицію позивача, яка є сталою), а тому заявлений позивачем до стягнення розмір витрат за надані послуги в сумі 32000 грн (16000,00 грн за кожний відзив) є завищеним, неспівмірним з виконаною адвокатом роботою, не відповідає критерію необхідності та дійсності, а їх відшкодування матиме надмірний характер для відповідача, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат. При цьому, на переконання колегії суддів, достатнім та обґрунтованим є розмір понесених позивачем витрат за подання відзивів на апеляційні скарги в сумі 20000 грн.

Разом з тим суд вважає, що участь адвоката Підвисоцького В.І. в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 05.11.2024 у даній справі (в сумі 8000,00 грн) є дійсною та необхідною послугою для захисту інтересів позивача.

Водночас слід зазначити, що тривалість участі у судовому засіданні не може бути наперед відомою учасникам справи та короткий час такого засідання не може слугувати підставою для покладення судом таких витрат на сторону, яка заявила про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (такі підстави визначені лише у ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, про що описано вище).

З урахуванням викладеного, суд, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, беручи до уваги заяву відповідача про зменшення розміру понесених витрат вважає, що розмір заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 40000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспівмірними зі складністю справи, тому їх розмір є необґрунтованим.

Північний апеляційний господарський суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

З огляду на зазначене, враховуючи, що у разі встановленого договором фіксованого розміру гонорару співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат та врахувавши заперечення відповідача щодо заявленого їх розміру, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" розміру витрат на професійну правничу допомогу з 40000,00 грн до 28000,00 грн.

Оскільки апеляційна скарга відповідача на основне рішення суду залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалено на користь позивача, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 28000,00 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на Акціонерне товариство "Укргазвидобування".

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Інжиніринг" (02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 32767776) 28000,00 грн (двадцять вісім тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст додаткової постанови складено 27.11.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко