Постанова
від 27.11.2024 по справі 910/714/24
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. Справа№ 910/714/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

без виклику представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 року

у справі № 910/714/24 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом Попроцької Ольги Володимирівни

до Акціонерного товариства «Укрпошта»

про стягнення 200 387, 79 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Попроцька Ольга Володимирівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення 200 387,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 190819-01/388ПП від 19.08.2019, внаслідок чого позивачу завдано збитків на суму 185 059,00 грн, що становить грошову компенсацію за втрачені реєстровані поштові відправлення. Позивачем також нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання інфляційні втрати в розмірі 9 410, 68 грн та 3% річних у розмірі 5 918, 12 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрпошта» на користь Попроцької Ольги Володимирівни збитки в розмірі 185 059, 00 грн, 3% річних - 5 918, 12 грн, інфляційні втрати - 9 410, 68 грн та судовий збір у розмірі 3 005, 82 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство «Укрпошта» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/714/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована неправильним встановленням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Так, скаржник зазначив, між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини та відповідачем не порушувалися права та інтереси позивача. Крім того, підтвердженням вчинення двостороннього правочину між позивачем та відповідачем є розрахункові документи, що свідчать про оплату послуг відповідачем, які відсутні в матеріалах справи з причин їх не створення, так відповідачем не здійснювалась оплата послуг АТ «Укрпошта».

Також суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що договір № 0901/2021 є агентським договором.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/714/24 залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 20.09.24 від Акціонерного товариства «Укрпошта» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкції №10319172 від 19.09.2024 про доплату судового збору в сумі 33,27 грн.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3500/24 від 24.09.2024 у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/714/24.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 визначено склад колегії суддів: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Укрпошта» по справі № 910/714/24. Розгля справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного провадження, без виклику представників сторін.

04.10.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зокрема, позивач зазначив, що як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач не надав суду жодного доказу вручення спірних поштових відправлень. Жодних доводів проти того, що спірні поштові відправлення були ним втрачені у заявах по суті справи відповідач не навів.

17.10.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якої відповідач зазначив, що у виконавця за договором про надання послуг виникають як зобов`язання надати послуги. Так і понести відповідальність за їх ненадання саме перед особою, яка є платником послуг.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається зі матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19.08.2019 між Акціонерним товариством «Укрпошта» (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Фуртак Аллою Олексіївною (замовник) було укладено договір №190819-01/388ПП про надання послуг (далі - договір від 19.08.2019) відповідно до умов якого виконавець в порядку та на умовах, визначених цим договором надає замовнику послугу з пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» з післяплатою та послугу «Масовий кур`єрський забір або доставка», щодо відправлень, які пересилаються за договором, а замовник зобов`язується прийняти та сплатити вартість вищенаведених послуг в порядку та на умовах визначених договором. (п.1.1. договору 190819-01/388ПП)

01.09.2021 між Фізичною особою-підприємцем Фуртак Аллою Олексіївною (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Попроцькою Ольгою Володимирівною (замовник) укладено договір №0901/2021, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, виконати за завданням замовника роботи/послуги, що пов`язані з обробкою та упаковкою поштових відправлень замовника та/або його клієнтів, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи/надані послуги. (п.1.1. договору №0901/2021).

Пунктом 1.3. договору №0901/2021 визначено, що для виконання робіт з відправки виконавець залучає поштових операторів, з якими у нього укладені договори на надання послуг. У цьому випадку відомості про замовника повинні бути внесені до довідника корпоративних клієнтів та інших електронних ресурсів відповідного поштового оператора. При оформлені відправки отриманих від замовника поштових відправлень за допомогою електронних ресурсів залученого поштового оператора виконавець вказує своє найменування як особи, що формує Список згрупованих відправлень Укрпошта Стандарт, найменування та РНОКПП замовника як відправника та отримувача коштів післяплати. Усі претензії щодо втрати або пошкодження поштових відправлень оператору поштового зв`язку заявляє безпосередньо замовник з посиланням на договір виконавця, номер поштового відправлення (ШКІ), суму оголошеної цінності.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець Фуртак Алла Олексіївна звернулась до АТ «Укрпошта» з листом №3 від 19.08.2019 про внесення в довідних корпоративних клієнтів фізичну особу - підприємця Попроцьку Ольгу Володимирівну.

У період травень - жовтень 2022 року позивачем було сформовано та передано для відправлення АТ «Укрпошта» 1128 поштових відправлень, а АТ «Укрпошта», у свою чергу, було прийнято ці поштові відправлення та здійснено їх відправку, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками (Реєстрами) згрупованих відправлень; накладними на відправку посилок по спискам; списками відправлень з наліпками (накладними зі штрих-кодами) та виписками з особового рахунку позивача.

Однак, у подальшому позивачем було встановлено про втрату 435 поштових відправлень.

25.10.2022 та 26.11.2022 позивач звертався до відповідача з заявами про відшкодування вартості відправлень, у зв`язку з втратою відповідачем частини поштових відправлень.

На підтвердження вказаного позивачем додано до матеріалів справи скріншоти листування з відповідачем, зокрема, лист АТ «Укрпошта» від 28.11.2022 про реєстрацію звернення від 26.11.2022 та списки втрачених поштових відправлень із коментарями відповідача та номерами зареєстрованих звернень.

Згідно зі статтею 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому, слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.

Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року по справі № 916/3027/21.

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги електронне листування між сторонами щодо направлення позивачем на адресу відповідача заяв про відшкодування вартості відправлень, у зв`язку з їх втратою під час пересилання.

Водночас, доказів прийняття АТ «Укрпошта» рішення про відмову у відшкодуванні вартості втрачених відправлень матеріли справи не містять, так само, як і не містять доказів виплати оголошеної вартості втрачених відправлень у загальному розмірі 185 059,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем належними засобами доказування не спростовано факт поштових відправлень позивача на загальну суму 185 059,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до частини другої цієї ж статті ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) наявність протиправної поведінки, 2) факт понесення збитків, 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, включаються, зокрема: 1) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; 2) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; 3) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Твердження апелянта щодо відсутності договірних відносин між відповідачем та позивачем та відсутності порушення прав та інтересів позивача є безпідставними з огляду на наступне.

Відносини щодо передачі та прийняття згрупованих поштових відправлень та оплати вартості їх пересилання врегульовуються як у договірному порядку, так і шляхом прийняття відповідачем поштових відправлень позивача (відправника) до пересилання. Списки (Реєстри) поштових відправлень з зазначенням номера ШКІ кожного відправлення, які прийняті відповідачем від позивача до пересилання шляхом проставлення відповідачем печатки на таких Списках (Реєстрах) та видачею ним фіскального чека на суму вартості пересилання, наліпками на поштові відпрвілення (бланками супровідних адрес) із зазначенням номер ШКІ.

За приписами ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до п.9.1. Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» затвердженого наказом відповідача від 25.04.2017 № 507 (зі змінами) (далі - Порядок) відправлення Стандарт належать відправникам до моменту вручення адресатам, якщо вони не вилучені відповідно до законодавства України.

Згідно п.9.4. Порядку АТ «Укрпошта» несе перед відправником матеріальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання послуги з пересилання відправлень Стандарт в таких випадках: 1) за повну втрату відправлення Стандарт; 2) за часткову втрату (пошкодження) вкладення відправлення Стандарт з описом вкладення; 3) за стягнення з одержувача відправлення Стандарт суми післяплати; 4) за невиплату грошей за поштовими переказами, а також порушення строків їх пересилання.

З доданих до матеріалів справи доказів, зокрема, списків (реєстрів) згрупованих відправлень із проставленими календарними штемпелями АТ «Укрпошта» та списків із штрих-кодами (накладними) убачається, що відправником спірних відправлень є ФОП Попроцька О.В..

Крім того, згідно із п. 1.3 договору № 09/01/2021 усі претензії щодо втрати або пошкодження поштових відправлень оператору поштового зв`язку заявляє безпосередньо замовник (ФОП -Попроцька О.В.) з посиланням на договір виконавця, номер поштового відправлення (ШКІ), суму оголошеної цінності.

Отже саме АТ «Укрпошта» несе матеріальну відповідальність за втрачені відправлення ФОП Попроцької Ольги Володимирівни.

Посилання апелянта на те, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення оплати послуг на користь відповідача, не спростовує факту прийняття останнім поштових відправлень до пересилання, який підтверджується наявними в матералах справи доказами, а отже і відповідальність за його втрату.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів здійснення відповідачем відшкодування вартості втрачених відправлень та не заперечення відповідачем факту втрати спірних поштових відправлень, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача вартості втрачених відправлень у розмірі 185059,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 5 918, 12 грн та збитки від інфляції у розмірі 9 410, 68 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування, зокрема, 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а тому суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги у вказаній частині.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 року у справі № 910/714/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 року у справі № 910/714/24 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/714/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення27.11.2024
Оприлюднено29.11.2024
Номер документу123336106
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Судовий реєстр по справі —910/714/24

Постанова від 27.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 24.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 16.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Рішення від 21.08.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

Ухвала від 08.02.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

Ухвала від 23.01.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні