Постанова

від 26.11.2024 по справі 903/273/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Справа № 903/273/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Розізнана І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Іваничівська багатопрофільна лікарня на рішення Господарського суду Волинської області від 29.08.2024 (повний текст - 09.09.2024) у справі №903/273/24 (гол.суддя Дем`як В.М., суддя Кравчук А.М., Гарбар І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аванті-Девелопмент (01034, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 8А, код ЄДРПОУ 38202034)

до Комунального некомерційного підприємства Іваничівська багатопрофільна лікарня (45300, Волинська область, смт. Іваничі, вулиця Грушевського, будинок 45, код ЄДРПОУ 01982904)

про стягнення 289212,65 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 29.08.2024 у справі №903/273/24 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аванті-Девелопмент до Комунального некомерційного підприємства Іваничівська багатопрофільна лікарня. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 289212,65 грн, судовий збір у розмірі 4338,19 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Комунальне некомерційне підприємство "Іваничівська багатопрофільна лікарня" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт звертає увагу, що предмет Договору взагалі не містить даних щодо закупівлі послуг по транспортуванню теплової енергії.

Зазначає, що у позивача відсутня ліцензія та засоби провадження ліцензійної діяльності для надання послуг з транспортування теплової енергії до приміщень відповідача. Враховуючи, що у ТОВ «Аванті-Девелопмент» відсутні засоби провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії, а товариство фактично використовує місцеві (розподільчі) теплові мережі, які є на балансі відповідача, без договорів оренди та договору на приєднання котельні до цих мереж, КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» не має підстав оплатити транспортування теплової енергії Теплопостачальній організації.

Скаржник вважає, що позивачем при виставленні Рахунків №№3,7 та Актів приймання-передачі теплової енергії №№3,7 було завищено відповідну суму з ПДВ на 289214,22 грн, що по суті відповідає сумі позовних вимог.

На думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги обставини встановлені в ході перевірки Держаудитслужби України та вказані в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері закупівель в КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» від 26.12.2022 №04-22/03.

Щодо преюдиційних обставин, встановлених рішенням Господарського суду м.Києва від 12.11.2018 по справі №903/528/18, апелянт зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилось той факт, що з моменту винесення відповідного рішення Господарським судом м.Києва у 2017 році, за період з 2018 по 2024 рік було прийнято цілу низку нових нормативно правових актів щодо регулювання питання послуг теплопостачання (в тому числі щодо питання транспортування теплової енергії), що змінили або уточнили питання регулювання теплопостачання в Україні. Так, внесені зміни до Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» до інших нормативно правових актів.

В наслідок прийнятих змін, висновки Господарського суду м.Києва, зазначені в його рішенні, більше не ґрунтуються на вимогах законодавства, та не підлягають до врахування.

Тому апелянт вважає, що обставини по справі №903/273/24, яка розглядалась в Господарському суді Волинської області, суттєво відрізняються від обставин по справі №903/528/18.

На підставі викладеного КНП Іваничівська багатопрофільна лікарня просить суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 29.08.2024 у справі №903/273/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Аванті-Девелопмент відмовити повністю; стягнути з позивача всі понесені відповідачем судові витрати.

27.09.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

08.10.2024 матеріали справи №903/273/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Іваничівська багатопрофільна лікарня на рішення Господарського суду Волинської області від 29.08.2024 у справі №903/273/24. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано позивачу у строк до 31.10.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.

29.10.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві позивач, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції належним чином встановлені всі обставини, які необхідні для розгляду справи, та які підтверджені належними та допустимими доказами, а відповідачем у визначеному законом порядку вони не були ніяким чином спростовані, в тому числі будь-якими поданими ним доказами.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу також стверджує, що:

- між позивачем та відповідачем належним чином укладений Договір №32 від 30.01.2024, що є чинним та неоспорюваним;

- уповноважений законом орган встановив позивачу тариф на теплову енергію, який зазначений в Договорі №32 від 30.01.2024, та є обов`язковим для відповідача;

- у позивача є чинна та неоспорювана безстрокова ліцензія на право здійснення господарської діяльності у сфері теплопостачання, яка видана уповноваженим органом, а місця та засоби провадження в повній мірі відображені таким уповноваженим органом у Ліцензійному реєстрі;

- встановлено факт порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань в частині оплати за фактично спожиту теплову енергію та підтверджено суму заборгованості відповідача перед позивачем, як різницю між сумою зазначеною в Акті приймання-передачі теплової енергії та фактичними оплатами, здійсненими відповідачем;

- аналогічні правовідносини за змістом правовідносин між сторонами вже розглядалися в справі №903/528/18, де предметом позову було стягнення коштів за транспортування теплової енергії по тій же котельні, з тими самими сторонами, що і в нинішньому спорі.

Також позивач зазначає, що висновки, зроблені контролюючими органами, не мають визначальної сили в суді, тобто розглядаються на рівні з всіма наданими доказами та не впливає на договірні зобов`язання сторін.

Щодо листа Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України №71-1./4.3/10-24 від 05.07.2024, позивач зазначає, що колегією суду першої інстанції надана належна оцінка обставинам, що були в ньому викладені. Висновки суду чіткі і беззаперечні: лист не є нормативно-правовим актом, а лише інформаційно-рекомендаційним документом; лист не має юридичної сили для зміни умов договірних відносин або впливу на розрахунок тарифів на теплову енергію; лист і окремі його положення ніяким чином не спростовують позицію позивача, а лише посилаються на чинні норми діючого законодавства, згідно яких позивач повинен працювати.

На думку позивача, судом першої інстанції було детально проаналізовані аргументи/підстави сторін викладені в клопотанні та запереченні на клопотання про проведення судової експертизи, та враховуючи фактичні обставини справи та наявній в ній доказі, було правомірно прийнято рішення щодо недоцільності проведення судово-економічної експертизи.

Також звертає увагу, що рішення Волинського окружного адміністративного суду 19.09.2024 у справі №140/7244/24 не набуло законної сили, триває апеляційне провадження.

Зазначає, що у зв`язку із розглядом даної справи, позивачем понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10000 грн 00 коп.

На підставі викладеного позивач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 29.08.2024 року по справі №903/273/24 без змін; стягнути з КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» фактично понесені судові витрати.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

12.01.2024 виконавчим комітетом Іваничівської селищної ради прийнято рішення №03 Про встановлення ТОВ Аванті-Девелопмент тарифу на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету (т.1, а.с.14).

Пунктом 1 рішення встановлено ТОВ Аванті-Девелопмент тариф на теплову енергію в розмірі 3427,45 грн/Гкал (без ПДВ), 4112,94 грн/Гкал (з ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії 2782,91 грн/Гкал (без ПДВ), 3339,49 грн/Гкал (з ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ); тариф на постачання теплової енергії 30,81 грн/Гкал (без ПДВ), 36,97 грн/Гкал (з ПДВ).

Пунктом 2 рішення виконавчого комітету визначено ТОВ Аванті-Девелопмент для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, застосовувати тарифи, встановлені в пункті 1 цього рішення, з 01.01.2024.

Пунктом 3 зазначеного рішення, вирішено Бюджетним установам та організаціям на території Іваничівської селищної ради з 01.01.2024 здійснювати оплату за спожиту теплову енергію згідно тарифів, встановлених у пункті 1 цього рішення, та обсягів спожитої теплової енергії на основі показань вузлів комерційного обліку, які встановлені на теплових вводах в будівлі споживачів та прийняті на абонентський облік у встановленому порядку.

30.01.2024 між Комунальним некомерційним підприємством Іваничівська багатопрофільна лікарня (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аванті-Девелопмент (позивач) був укладений Договір №32 (т.1, а.с.10-13).

У відповідності до пункту 1.1. Договору, теплопостачальна організація зобов`язується поставити споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити такий товар відповідно до умов Договору, та діючого тарифу, затвердженого уповноваженим на це органом.

Згідно п.2.1. Договору, тариф (ціна товару) Договору затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 12.01.2024 №03 Про встановлення ТОВ Аванті-Девелопмент тарифу на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

У пункті 2.4. Договору, сторони погодили, що вартість цього договору є орієнтовною і буде визначатися виходячи з фактичної кількості спожитої теплової енергії відповідачем та тарифу на теплову енергію, встановленого суб`єкту господарювання, що здійснює господарську діяльність у сфері теплопостачання за видами та місцями провадження ліцензійної господарської діяльності, підтвердженими ліцензіями та Ліцензійним реєстром суб`єктів господарювання, що здійснює господарську діяльність у сфері теплопостачання.

Як погоджено п.3.3. Договору розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться споживачем шляхом перерахунку коштів на рахунок теплопостачальної організації, вказаної в договорі, відповідно до встановленої ціни (тарифу) та на підставі показів приладів обліку теплової енергії, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.

Пунктом 3.4. Договору зокрема передбачено, що розрахунки проводяться щомісячно на підставі рахунку та Акту приймання-передачі теплової енергії шляхом оплати відповідачем вартості спожитої теплової енергії в 10-ти денний термін місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.

Згідно п.3.7 Договору, облік спожитої теплової енергії здійснюється з урахуванням отриманих ліцензій на види ліцензійної діяльності за місцями провадження господарської діяльності згідно ліцензійного реєстру, у відповідності до приладів обліку теплової енергії, що встановлені та пройшли повірку.

Як погоджено п.4.2. Договору, місце постачання теплової енергії: 45300, Володимирський район, смт.Іваничі, вул.Грушевського, 45.

У відповідності до пункту 4.3. Договору позивач здійснює свою ліцензовану діяльність виключно за місцем провадження господарської діяльності як ліцензіата та із застосуванням заявлених засобів провадження господарської діяльності.

Згідно п.4.4. Договору Теплопостачальна організація надає рахунок, та складає Акт приймання-передачі теплової енергії відповідно до Специфікації цього договору (Додаток1), та передає два примірники Акта приймання-передачі теплової енергії, які підписані зі свого боку споживачу до 03 числа місяця наступного за звітним періодом.

Відповідно до п.4.5. Договору, споживач протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня отримання Актів приймання-передачі теплової енергії від Теплопостачальної організації повинен розглянути його. За результатами розгляду, споживач має підписати акти приймання-передачі теплової енергії у разі згоди з Актами або надати Теплопостачальній організації в письмовому вигляді мотивовану відмову в прийнятті теплової енергії з Актами розбіжностей в 2-х примірниках, підписані стороною споживача для підписання теплопостачальною організацією, і повернення других примірників споживачу. У випадку не підписання та неповернення Акту приймання-передачі Споживачем або мотивованої відмови Акт приймання-передачі теплової енергії вважається підписаним.

Межею майнової належності (експлуатаційної відповідальності) між споживачем та теплопостачальною організацією є зовнішня стіна котельні по вул. Грушевського, 45 в смт.Іваничі (п.4.6. Договору).

Відповідно до умов Договору, зокрема п.5.1.1. та п.5.1.2. споживач зобов`язаний своєчасно сплачувати за прийняту спожиту теплову енергію та прийняти теплову енергію згідно з умовами Договору.

У відповідності до пункту 10.1. Договору даний договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань по цьому договору.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію в січні-лютому 2024 року, що підтверджується:

- Актом приймання-передачі теплової енергії №3 від 31 січня 2024 року, в частині яка стосується даного позову, щодо теплової енергії кількістю 246,285 Гкал вартістю 844129,52 грн без ПДВ та 1012955,43 грн з ПДВ, а також рахунок на оплату №3 від 31.01.2024 (т.1, а.с.18-19);

- Актом приймання-передачі теплової енергії №7 від 29 лютого 2024 року, кількість теплової енергії 146,413 Гкал, вартість теплової енергії 602187,89 грн з ПДВ, а також рахунок на оплату №7 від 29.02.2024 року (т.1, а.с.20-21).

За доводами позивача, відповідач лише частково виконав зобов`язання щодо оплати за фактично спожиту теплову енергію, а саме:

- 06.03.2024, на підставі Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.01.2024 року (за січень) перерахував позивачу в частині яка стосується даного позову 831572,44 грн з ПДВ, що підтверджується випискою по рахунку (т.1, а.с.22);

- 08.03.2024, на підставі Акту приймання-передачі теплової енергії №7 від 29 лютого 2024 року (за лютий) перерахував позивачу 494358,22 грн з ПДВ, що підтверджується випискою по рахунку (т.1, а.с. 23).

В подальшому, відповідач направив на адресу позивача Мотивовану відмову від прийняття частини вартості товарної продукції за Актом приймання передачі теплової енергії від 31.01.2024 №3 з наданням акту розбіжностей №3 від 01.03.2024, викладену в листі №733.09.09-2.24 від 01.03.2024.

При цьому, у відповідності до Акту розбіжностей згідно Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.01.2024 (т.1, а.с.23-28), за доводами відповідача сума з ПДВ становить 831572,44 грн.

Крім того, відповідач направив на адресу позивача Мотивовану відмову від прийняття частини вартості товарної продукції за Актом приймання передачі теплової енергії від 29.02.2024 №7 з наданням Акту розбіжностей від 05.03.2024 №7, викладену в листі №764.09.09-2.24 від 05.03.2024.

У відповідності до Акту розбіжностей згідно Акту приймання-передачі теплової енергії №7 від 29.02.2024 (т.1, а.с.29-33), за доводами відповідача сума з ПДВ становить 494358,22 грн.

Відповідачем було долучено до матеріалів справи Акт Держаудитслужби України перевірки дотримання вимог законодавства у сфері закупівель в КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» від 26.12.2022 №04-22/03, яким встановлено, зокрема, наступні обставини:

«Транспортування теплоносія від котельні по будівель Іваничівсько лікарнею здійснюється по тепловій мережі, яка знаходиться на балансі Лікарні та обслуговується нею самостійно.

Теплопостачальною організацією ТОВ «Аванті-Девелопмент» договір на транспортування теплової енергії, а також договори оренди існуючих теплових мереж з їх власником (Іваничівською селищною радою) чи балансоутримувачем (Іваничівською лікарнею) не укладались.

Згідно інформації Управління житлово-комунального господарство Волинської облдержадміністрації (лист від 02.12.2022 №383/01-03/2-22 та від 19.12.2022 №412/01-03/2-22), отриманою на запити Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області №130304-13/2377-2022 від 29.11.2022 та №130304-13/2484-2022 від 19.12.2022, ТОВ «Аванті-Девеломент» до заяви про отримання ліцензії з транспортування теплової енергії надано Відомість про засоби провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (надалі Відомість), в якій міститься інформація про наявність у користуванні товариства теплових мереж загальною протяжністю 597,5 м.

При цьому, документи, що підтверджують наявність трубопроводів у власності користуванні чи концесії у зазначеній Відомості ТОВ «Аванті-Девелопмент» не вказані. Також, ТОВ «Аванті-Девелопмент» надано Схеми систем теплопостачання по котельнях, розташованих за адресами: вул.Львівська, 6-а, вул.Банківська, 6 та вул.Грушевського, 45, на яких до місцевої (розподільчої) теплової мережі, що забезпечує здійснення господарської діяльності транспортування теплової енергії, віднесено мережеві насоси та трубопроводи розміщені в зазначених котельнях.

Договір про приєднання до теплових мереж, які забезпечують транспортування теплоносія від джерела теплової енергії (котельні) до теплового вводу споживача (будівель бюджетних закладів), між власником (балансоутримувачем) теплових мереж та Теплопостачальною організацією не укладався, що суперечить вимогам п.1.3 Правил приєднання до теплових мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 19.10.2012 №308.

Відповідно до п.3.2 Договорів місцем передачі теплової енергії є межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між сторонами договору, яка вказана у Додатку № 2 до цих договорів та не може бути змінена в односторонньому порядку.

Зокрема, сторонами договорів підписано Додаток №2 «Акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін», відповідно до якого межею розподілу балансів належності (відповідальності за технічний стан та експлуатацію) між Іваничівською лікарнею та ТОВ «Аванті-Девелопмент» є зовнішня стіна котельні по вул.Грушевського, 45.

Передача теплової енергії на об`єкти споживання здійснюється на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності. Облік спожитої теплової енергії здійснюється відповідно до показів приладу обліку теплової енергії, що встановлений на котельні по вул.Грушевського, 45.

Транспортування теплоносія від котельні до об`єктів теплоспоживання здійснюється по теплових мережах, які знаходяться в оперативному управлінні балансоутримувача».

На підставі наведеного Держаудитслужба України у Акті від 26.12.2022 №04-22/03 зробила висновок, що лікарня несе відповідальність за технічний стан, обслуговування та експлуатацію теплових мереж, які перебувають у межах її балансової належності (експлуатаційної відповідальності), тобто від зовнішньої стіни котельні по вул.Грушевського, 45 до приєднаних об`єктів теплоспоживання, що унеможливлює ведення ТОВ «Аванті-Девелопмент» господарської діяльності, пов`язаної з транспортуванням теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, на території смт Іваничі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Як передбачено ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як встановлено ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Спірні правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Аванті-Девелопмент та Комунальним некомерційним підприємством Іваничівська багатопрофільна лікарня виникли на підставі Договору №32 від 30.01.2024 за період січень-лютий 2024 року в частині оплати за теплову енергію.

Згідно п.2.1. Договору, тариф (ціна товару) Договору затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 12.01.2024 №03 Про встановлення ТОВ Аванті-Девелопмент тарифу на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Іваничівської селищної ради №03 від 12.01.2024 встановлено ТОВ Аванті-Девелопмент тариф на теплову енергію в розмірі 3427,45 грн/Гкал (без ПДВ), 4112,94 грн/Гкал (з ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії 2782,91 грн/Гкал (без ПДВ), 3339,49 грн/Гкал (з ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ); тариф на постачання теплової енергії 30,81 грн/Гкал (без ПДВ), 36,97 грн/Гкал (з ПДВ).

У відповідності до частини 1 статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні - акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Апелянт звертає увагу, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 по справі №140/7244/24 визнано протиправним та частково скасовано пункт 1 рішення виконавчого комітету Іваничівської селищної ради №3 від 12.01.2024 в частині встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Аванті- Девелопмент» тарифу на транспортування теплової енергії в розмірі 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ) для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

Однак, Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Девелопмент" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі №140/7244/24 та ухвалою від 28.10.2024 витребувано з Волинського окружного адміністративного суду матеріали справи №140/7244/24.

Тобто, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 по справі №140/7244/24 не набрало законної сили, а тому посилання на апелянта в цій частині не приймаються до уваги.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як було зазначено, згідно п.2.1. Договору, тариф (ціна товару) Договору затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 12.01.2024 №03, а пунктом 1 вказаного рішення встановлено тариф на транспортування теплової енергії у розмірі 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ).

Відповідно до визначення термінів, наведених у статті 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Об`єкти у сфері теплопостачання - теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також об`єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовуються для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплових мереж.

Зазначеною статтею також визначено, що транспортування теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою мереж на підставі договору: місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

За приписами ст.23 Закону України Про теплопостачання, господарська діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом.

Статтею 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», визначено наступні терміни:

видача ліцензії - надання суб`єкту господарювання права на провадження виду осподарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі;

матеріально-технічна база - сукупність засобів та/або місць провадження виду господарської діяльності, які дають можливість провадити господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню;

місце провадження виду господарської діяльності - місце (об`єкт, приміщення, будівля, земельна ділянка та/або територія), на якому (у межах якого) суб`єкт господарювання провадить господарську діяльність або яке використовується в його провадженні (може збігатися з місцезнаходженням суб`єкта господарювання);

Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що суб`єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії.

Статтею 6 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено повноваження органів ліцензування, зокрема щодо дій органу ліцензування: рішення про видачу, переоформлення, відновлення дії ліцензії повністю або частково, розширення, звуження провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності з дня внесення запису про них до ліцензійного реєстру.

Статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензуванню підлягає в тому числі такий вид господарської діяльності, як виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії.

Згідно ст.9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»:

- ліцензіат зобов`язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання відповідати ліцензійним умовам.

- залежно від особливостей провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, вимоги ліцензійних умов встановлюються стосовно суб`єкта господарювання загалом та /або відносно кожного місця провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

- вимоги ліцензійних умов поширюються на місця провадження господарської діяльності ліцензіата, що зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до них, поданих ліцензіатом до органу ліцензування).

- вимоги ліцензійних умов мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають:

1) вичерпний перелік підтвердних документів, що підтверджують відповідність суб`єкта господарювання вимогам ліцензійних умов, крім документів, які органи влади не можуть вимагати відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги", щодо: відомостей про місця провадження господарської діяльності із зазначенням щодо кожного з них виду діяльності (повністю або частково стосовно зазначеного у заяві) або операцій, що за ним провадитимуться; відомостей про засоби провадження господарської діяльності;

2) кадрові вимоги;

3) організаційні вимоги щодо: строку повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви, але не більше ніж один місяць з дня настання таких змін; провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, виключно в межах місць провадження господарської діяльності, зазначених у відомостях про них, поданих до органу ліцензування згідно з вимогами ліцензійних умов, використання виключно таких місць у провадженні виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, крім випадків, передбачених законом; провадження виду господарської діяльності виключно з використанням засобів провадження, зазначених у відомостях, поданих органу ліцензування згідно з вимогами ліцензійних умов;

4) технологічні вимоги щодо наявності певної матеріально-технічної бази разом з даними, що дають можливість її ідентифікувати.

Ліцензійними умовами встановлюються зміст та форма:

- заяв про отримання, переоформлення ліцензії, зупинення та відновлення дії ліцензії в повному обсязі або частково, розширення або звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом;

- відомостей, що додаються до заяви про отримання ліцензії;

- опису документів, що подаються для отримання ліцензії;

- документів щодо кожного місця провадження господарської діяльності.

Аналогічна вимога встановлена у постанові НКРЕКП «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання» від 22.03.2017 №308, відповідно до положень якої, ліцензіат зобов`язаний дотримуватись ліцензійних умов та у разі настання зміни даних, які були зазначені в документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії на транспортування теплової енергії магістральними та місцевими розподільчими тепловими мережами, ліцензіат зобов`язаний в місячний термін з настанням змін, повідомляти орган ліцензування.

За визначенням термінів, наведених у розділі 3 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 №71, теплова мережа - трубопроводи, призначені для транспортування пари або гарячої води до споживачів тепла і повернення конденсату пари та відпрацьованої гарячої води в системи теплопостачання.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 308 від 22.03.2017 затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - Ліцензійні умови).

Згідно із частиною 3 пункту 3.2 цих Ліцензійних умов суб`єкт господарювання, що здійснює господарську діяльність з транспортування теплової енергії, повинен здійснювати свою ліцензовану діяльність виключно за місцем провадження діяльності ліцензіата та із застосуванням заявлених засобів провадження господарської діяльності, зазначених у документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до документів, поданих ліцензіатом до органу ліцензування ).

Відповідно п.1.7 Ліцензійних умов до заяви про отримання ліцензії транспортування теплової енергії має, зокрема, надаватися Відомість про засоби провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами із зазначенням документів, що підтверджують наявність трубопроводів та теплових пунктів у власності, користуванні або концесії ( Додаток 2 до цих Ліцензійних умов ).

Крім цього, відповідно до частини 1 Розділу 4 «Технологічні вимоги провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії» цих Ліцензійних умов теплові мережі, зазначені у відомостях про засоби та місця провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії, мають належати здобувачу ліцензії (ліцензіату) на праві власності, користування або перебувати у концесії.

Таким чином, господарська діяльність з транспортування теплової енергії постачальником теплової енергії не може здійснюватися на території, де відсутня у власності, користуванні чи концесії матеріально - технічна база, необхідна для провадження вказаного виду діяльності, зокрема, трубопроводів та споруд на них.

Згідно термінів, визначених пунктом 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила №1198), межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем; межа експлуатаційної відповідальності межа розподілу теплової мережі за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації та утримання тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін між теплопостачальною організацією та споживачем.

Відповідно до пункту 23 Правил №1198, розрахунки за споживчу теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Суд першої інстанції встановив, що позивачу надано безстрокову Ліцензію, що підтверджується Розпорядженням Волинської ОДА від 10.07.2019 №381, на право провадження господарської діяльності з: 1) виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕЦ, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії шляхом звуження до господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії; 2) транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами; 3) постачання тепловими мережами. Крім того, у позивача наявні необхідні засоби провадження ліцензованої господарської діяльності та останній здійснює таку діяльністю у визначених місцях провадження, що підтверджується відомостями з Ліцензійного реєстру.

Однак, суд апеляційної інстанції у даному випадку звертає увагу на наступне.

Згідно наданого позивачем Витягу з ліцензійного реєстру у сфері теплопостачання в розділі «Матеріально-технічна база, що використовується ліцензіатом для провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню» вбачається, що у ТОВ «Аванті-Девелопмент» знаходиться лише 396 м.п. теплової мережі.

Таким чином, відповідна ліцензійна діяльність позивача щодо транспортування теплової енергії відповідно до наявної у нього ліцензії поширюється лише на зазначені 396 м.п.

При цьому, окрім зазначених відомостей матеріали справи не містять жодних інших документів (договорів, актів тощо), що підтверджують наявність необхідних для здійснення транспортування теплової енергії до приміщення відповідача засобів для провадження ліцензованої господарської діяльності.

З метою з`ясування обставин справи щодо наявності у позивача ліцензії, Іваничівською селищною радою було надіслано на Волинську ОВА запит.

У відповідь на запит Іваничівської селищної ради, Волинська обласна військова адміністрація за підписом заступника голови повідомила про наявність у ТОВ «Аванті-Девелопмент» ліцензії на транспортування теплової енергії виключно за адресою: смт.Іваничі, Банківська, 6 (т.1, а.с.72, оборот).

Як обґрунтовано заявляє апелянт, зазначена відповідь підтверджує факт наявності у позивача ліцензії на транспортування теплової енергії трубопроводом протяжністю 396 м.п. до об`єкту за адресою: смт.Іваничі, Банківська 6, а також факт відсутності у позивача ліцензії на транспортування теплової енергії за адресою: смт.Іваничі, вул.Грушевського 45.

Додані позивачем до матеріалів позовної заяви докази теж не містять інформації про факт наявності у нього такої ліцензії за адресою: смт.Іваничі, вул.Грушевського 45, а лише вказують на наявність схожої ліцензії за іншою адресою.

Також, колегія суддів приймає до уваги, що згідно заяви ТОВ «Аванті-Девелопмент» від 04.11.2014 «Про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії М(Р)ТМ» було заявлено лише про наявність 198 м. у двотрубному вимірі (в сумі 396 м.п.), як засобу провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії місцевими (розподільчими) тепловими мережами в місці провадження в смт Іваничі, вул.Банківська, 6, для подачі теплової енергії до приміщень колишньої Іваничівської спеціалізованої школи-інтернат.

Відповідно до Довідки Північного офісу Держаудитслужби від 19.10.2017 №09-31/917 зустрічної звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Іваничівської ЦРЛ за період з 01.01.2014 по 01.09.2017 встановлено, що на балансі ТОВ «Аванті-Девелопмент» на рах.103 «Будівлі і споруди» обліковується тепломережа котельні №2 вул.Банківська 6, протяжністю 198 м.п. (т.1, а.с.73-76).

При цьому, у Довідці зазначено, що відповідно до наданої ТОВ «Аванті-Девелопмент» інформації щодо наявності на балансі товариства інших теплових мереж, чи тих, які перебувають у нього в користуванні, у зв`язку з відсутністю оренди теплових мереж, договорів користування магістральними або місцевими (розподільчими) тепловими мережами на підприємстві не існує.

Вказану Довідку підписано головним держаним фінансовим інспектором, а також Директором ТОВ «Аванті-Девелопмент» Богатовим К.В. та головним бухгалтером Трушкіною Н.М.

Таким чином, суд першої інстанції, зазначаючи про наявність у позивача ліцензії на транспортування теплової енергії, не перевірив обсягу відповідної ліцензії, не взяв до уваги фактичне місце знаходження місцевої (розподільчої) теплової мережі, на яку видана ліцензія та чи співпадає відповідне місце ліцензійного провадження господарської діяльності позивача (мережа трубопроводів протяжністю 396 м.п. в двотрубному вимірі) з місцевою (розподільчою) тепловою мережею по якій здійснюється транспортування теплової енергії до приміщень відповідача.

При цьому, до матеріалів справи позивачем також не надано документів, які б могли засвідчити факт наявності у нього у власності, користуванні чи концесії місцевої розподільчої мережі, через яку здійснюється транспортування теплової енергії до приміщення лікарні.

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідна місцева (розподільча) теплова мережа по якій здійснюється транспортування теплової енергії до КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» за адресою: смт Іваничі, вул.Грушевського, 45, перебуває на балансі лікарні, та саме лікарня обслуговує цю мережу та забезпечує її функціонування. Договір оренди цієї місцевої (розподільчої) мережі відсутній.

Вказане підтверджується Інвентарною карткою №17 обліку основних засобів у бюджетних установах (витяг з балансу КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» щодо наявності теплової мережі типова форма №03), відповідно до якої: теплова мережа за адресою смт.Іваничі, вул.Грушевського, 45, знаходиться на балансі КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня»; Дата випуску (виготовлення) 1994 рік; Протяжність тепломережі згідно геодезичних вишукувань від квітня 2023 року становить 700,38 м.п.

Також, вказане вище встановлено Держаудитслужбою України у Акті від 26.12.2022 №04-22/03, та зазначено, що лікарня несе відповідальність за технічний стан, обслуговування та експлуатацію теплових мереж, які перебувають у межах її балансової належності (експлуатаційної відповідальності), тобто від зовнішньої стіни котельні по вул.Грушевського, 45 до приєднаних об`єктів теплоспоживання, що унеможливлює ведення ТОВ «Аванті-Девелопмент» господарської діяльності, пов`язаної з транспортуванням теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, на території смт Іваничі.

Як вказує Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) у своєму листі №71-1./4.3/10-24 від 05.07.2024, підприємства різних форм власності, звертаючись до органів місцевого самоврядування чи НКРЕКП для встановлення тарифу на теплову енергію, вироблену з природного газу, її транспортування магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання, відповідно до Порядку, включають в розрахунки крім основних прямих затрат, і інші прямі затрати, зокрема затрати на утримання місцевих (розподільчих) теплових мереж, які є у їх власності, користуванні чи концесії, в тому числі на проведення ремонтних робіт, реконструкцій та замін цих мереж, затрат на заробітку плату персоналу, що безпосередньо обслуговує місцеві (розподільчі) теплові мережі та безпосередньо втрати теплової енергії при транспортуванні її від котелень до теплових вводів споживачів.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суб`єкт господарювання не може включати в розрахунок тарифу на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії, середньозважений тариф на транспортування теплової енергії при зверненні до органу місцевого самоврядування чи НКРЕКП із заявою про встановлення тарифів на теплову енергію, на виробництво теплової енергії, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії, за відсутності магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж на праві власності, користування чи концесії в місцях провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії, відображених в Ліцензійному реєстрі органу ліцензування, оскільки суб`єктом господарювання не буде забезпечено виконання організаційних та технологічних вимог до провадження господарської діяльності з транспортування згідно Ліцензійними умовами.

Враховуючи, що у ТОВ «Аванті-Девелопмент» відсутні засоби провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії, а товариство фактично використовує місцеві (розподільчі) теплові мережі, які знаходяться на балансі відповідача, без договорів оренди та договору на приєднання котельні до цих мереж, у КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» відсутній обов`язок оплатити транспортування теплової енергії Теплопостачальній організації.

Позивач, при відсутності засобів провадження господарської діяльності з транспортування за адресою: селище Іваничі, вул.Грушевського,45, не мав права застосовувати при розрахунках з відповідачем тариф на транспортування теплової енергії.

Відповідно до умов Договору (п.5.1.1. та п.5.1.2) відповідач зобов`язаний своєчасно сплачувати за прийняту спожиту теплову енергію та прийняти теплову енергію згідно з умовами Договору.

Згідно пункту 3.4. Договору, зокрема сторони погодили, що розрахунки проводяться щомісячно на підставі рахунку та Акту приймання-передачі теплової енергії шляхом оплати відповідачем вартості спожитої теплової енергії в 10-ти денний термін місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було встановлено, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв теплову енергію в січні-лютому 2024 року: згідно Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.01.2024 теплової енергії кількістю 246,285 Гкал та згідно акту приймання-передачі теплової енергії №7 від 29 лютого 2024 року теплової енергії кількістю 146,413 Гкал.

Відповідач за спожиту теплову енергію:

- 06.03.2024, на підставі Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31 січня 2024 року (за січень) перерахував позивачу в частині яка стосується даного позову 831572,44 грн з ПДВ, що підтверджується випискою по рахунку (т.1, а.с.22);

- 08.03.2024, на підставі Акту приймання-передачі теплової енергії №7 від 29 лютого 2024 року (за лютий) перерахував позивачу 494358,22 грн з ПДВ, що підтверджується випискою по рахунку (т.1, а.с.23).

Враховуючи відсутність підстав для нарахування тарифу за транспортування згідно договору №32 від 30.01.2024, відповідачем було сплачено борг за теплопостачання у повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставною заявлену позивачем суму боргу в розмірі 289212,65 грн за транспортування теплової енергії, оскільки позивачем не доведено надання таких послуг з огляду на відсутність ліцензії та доказів наявності відповідних місцевих (розподільчих) теплових мереж у його власності, оренді чи концесії.

Колегія суддів звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначає, що обставини, які встановлені Держаудитслужбою України в Акті від 26.12.2022 №04-22/03 оскаржені позивачем та спростовані в судовому порядку, зокрема: рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 по справі №140/2944/23 за позовом ТОВ «Аванті-Девелопмент» до Іваничівської селищної ради, яке набрало законної сили 12.07.2023 та підтверджено Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду; рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 у справі №140/3195/23 за позовом ТОВ «Аванті-Девелопмент» до Іваничівської селищної ради, яке набрало законної сили 04.07.2023.

Однак, зазначені судом першої інстанції судові рішення не містять посилань на Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері закупівель в КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» від 26.12.2022 №04-22/03, висновки чи обставини встановлені в цьому акті та в ході перевірки, при цьому в рішенні суду першої інстанції взагалі не зазначено, які саме обставини були спростовані в судовому порядку зазначеними вище рішеннями.

Тому, суд апеляційної інстанції оцінив та врахував Акт Держаудитслужбою України від 26.12.2022 №04-22/03 в сукупності з іншими доказами.

Суд першої інстанції, посилаючись на встановлені обставини у рішенні Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі №903/528/18, дійшов висновку, що послуги з транспортування теплової енергії, що надавались ТОВ Аванті-Девелопмент та приймались Комунальним некомерційним підприємством Іваничівська багатопрофільна лікарня згідно Договору №32 від 30.01.2024 здійснювались у встановленому законом порядку.

При цьому, як обґрунтовано зазначає апелянт, поза увагою суду першої інстанції залишилось той факт, що з моменту винесення відповідного рішення Господарським судом м.Києва від 12.11.2018 у справі №903/528/18, за період з 2018 по 2024 рік було прийнято цілу низку нових нормативно правових актів щодо регулювання питання послуг теплопостачання (в тому числі щодо питання транспортування теплової енергії), що змінили або уточнили питання регулювання теплопостачання в Україні.

В період з 01.01.2014 по 01.09.2017 питання розрахунку тарифу на транспортування та постачання теплової енергії регулювалось постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» в редакції, що діяла на той час, та постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №584 «Про затвердження Порядку ведення окремого обліку доходів і витрат на підприємствах, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення».

В період, що охоплювався рішенням Господарського суду м.Києва ТОВ «Аванті-Девелопмент» встановлювався лише розрахунковий тариф на транспортування та постачання теплової енергії у відповідності до постанов Кабінету міністрів України №869 та №584, підставою для встановлення якого було, зокрема, наявність у позивача витрат на електричну енергію, яка використовувалась також для забезпечення транспортування теплової енергії.

Під час розгляду справи №903/273/24 було встановлено низку обставин та фактів які Господарським судом м.Києва у рішенні від 12.11.2018 у справі №903/528/18 не встановлювалися.

Отже, в наслідок прийнятих змін та встановлених вище обставин судом апеляційної інстанції, зазначені висновки Господарського суду м.Києва від 12.11.2018 у справі №903/528/18 не підлягають врахуванню при перегляді рішення Господарського суду Волинської області від 29.08.2024 у справі №903/273/24.

Крім цього, всупереч доводів апелянта, код предмета закупівлі в оголошенні про закупівлю відповідача (ДК 021-2015 09320000-8 «Пара, гаряча вода та пов`язана продукція»), відповідає предмету підписаного Договору.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, слід звернути увагу, що ст.79 ГПК України викладено у новій редакції: поняття "Достатність доказів" змінено на "Вірогідність доказів", фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають сторони. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, з урахуванням стандарту переваги більш вагомих доказів, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки, викладені в ньому, не відповідають обставинам справи.

З огляду на це, апеляційну скаргу відповідача слід задоволити, а рішення Господарського суду Волинської області від 29.08.2024 у справі №903/273/24 - скасувати, прийнявши нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Щодо заявлених позивачем у клопотанні від 30.07.2024 за вх.№01-74/1113/24 до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вказані вище положення, заявлене до суду першої інстанції клопотання позивача про відшкодування судових витрат від 30.07.2024 за вх.№01-74/1113/24 задоволенню не підлягає.

Сплачений судовий збір за апеляційний перегляд рішення, відповідно до положень ст.129 ГПК України, покладається на позивача.

При цьому, Комунальним некомерційним підприємством Іваничівська багатопрофільна лікарня при зверненні з апеляційною скаргою було сплачено 6 507,30 грн судового збору.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки апеляційну скаргу Комунальним некомерційним підприємством Іваничівська багатопрофільна лікарня було подано через систему «Електронний суд», враховуючи положення ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», сплаті підлягав судовий збір у розмірі 5 205,83 грн.

Тому, сплачений судовий збір у розмірі 1301,47 грн підлягає поверненню Комунальному некомерційному підприємству Іваничівська багатопрофільна лікарня з Державного бюджету України.

Також, на підставі ч.4 ст.129 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про стягнення з відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Іваничівська багатопрофільна лікарня задоволити.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 29.08.2024 у справі №903/273/24 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі:

«У позові відмовити.

Відмовити позивачу у стягненні з відповідача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аванті-Девелепмент (01034, місто Київ, вул.Велика Житомирська, буд.8А, код ЄДРПОУ 38202034) на користь Комунального некомерційного підприємства Іваничівська багатопрофільна лікарня (45300, Волинська область, смт Іваничі, вул.Грушевського, буд.45, код ЄДРПОУ 01982904) 5205,83 грн сплаченого судового збору за апеляційний перегляд рішення.

5. Повернути Комунальному некомерційному підприємству Іваничівська багатопрофільна лікарня (45300, Волинська область, смт Іваничі, вул.Грушевського, буд.45, код ЄДРПОУ 01982904) з Державного бюджету України 1301,47 грн надміру сплаченого судового збору.

6. Видачу наказів доручити господарському суду Волинської області.

7. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про стягнення з відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.11.2024.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Розізнана І.В.