Ухвала

від 26.11.2024 по справі 902/579/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26 листопада 2024 р. Справа № 902/579/24

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, 3-5, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілара" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22455; код ЄДРПОУ 44110528)

про банкрутство

за участю :

від ТОВ "Вілара" та уповноважена особа учасника ТОВ "Вілара": Шевченко В.В. (в режимі відеоконференцзв`язку)

арбітражний керуючий Комлик І.С. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від ТОВ "Люкс Інвестмент" : Кислов Ю.А., за ордером

в якості вільного слухача - Ямпільська В.А.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/579/24 за заявою ПАТ "Укрнафта" до ТОВ "Вілара" про банкрутство.

Ухвалою суду від 21.08.2024 року, зокрема, відкрито провадження у справі №902/579/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілара". Введено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "Вілара" у справі № 902/579/24 на 170 календарних днів, до 07.02.2025 року. Призначено розпорядником майна ТОВ "Вілара" арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича.

Водночас, 23.08.2024 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вілара" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред`явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника : протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

01.10.2024 року до суду від ТОВ "Люкс Інвестмент" через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 01.10.2024 року (вх. № 01-36/982/24) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 26 542 175,96 грн у справі № 902/579/24.

Ухвалою суду від 03.10.2024 року, призначено заяву ТОВ "Люкс Інвестмент" б/н від 01.10.2024 року (вх. № 01-36/982/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/579/24 до розгляду в судовому засіданні на 26.11.2024 року об 11:30 год..

Також, ухвалою суду від 09.10.2024 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Комлика І.С., зокрема, у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/579/24, яке призначено на 26.11.2024 року об 11:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Крім цього, ухвалою суду від 22.11.2024 року ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "Вілара" та уповноваженої особи учасника ТОВ "Вілара" адвоката Шевченка В.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/579/24, яке призначено на 26.11.2024 року об 11:30 год., в приміщенні Господарського суду з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату - 26.11.2024 року в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явилися арбітражний керуючий Комлик І.С., представник ТОВ "Вілара" і уповноважена особа учасника ТОВ "Вілара", представник ТОВ "Люкс Інвестмент" і в якості вільного слухача - Ямпільська В.А..

Також, судом встановлено, що 25.11.2024 року до суду від ТОВ "Вілара" надійшла заява б/н від 22.11.2024 року стосовно грошових вимог ТОВ "Люкс Інвестмент" у справі №902/579/24.

Крім того, 26.11.2024 року до суду від арбітражного керуючого Комлика І.С. надійшло повідомлення б/н від 26.11.2024 року про результати розгляду заяви про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 902/579/24.

В судовому засіданні учасники судового процесу вказали про можливість розгляду поданої кредиторської заяви.

В ході розгляду справи, представник Заявника надав усні пояснення по суті кредиторської заяви ТОВ "Люкс Інвестмент".

Арбітражний керуючий вказав, що заявлені грошові вимоги визнає в повному обсязі.

Представник ТОВ "Вілара" і уповноважена особа учасника ТОВ "Вілара" просив суд визнати заявлені грошові вимоги в повному обсязі.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, розглянувши заяву ТОВ "Люкс Інвестмент" про визнання грошових вимог до боржника, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.

Так, за змістом заяви б/н від 01.10.2024 року, 24.02.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілара" (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Інвестмент" (Орендодавець) було укладено наступні договори:

- договір оренди № 33ВЛ від 24.02.2021 року;

- договір оренди № 34ВЛ від 24.02.2021 року;

- договір оренди № 35ВЛ від 24.02.2021 року;

- договір оренди № 36ВЛ від 24.02.2021 року;

- договір оренди № 37ВЛ від 24.02.2021 року;

- договір оренди № 38ВЛ від 24.02.2021 року;

- договір оренди № 39ВЛ від 24.02.2021 року;

- договір оренди № 40ВЛ від 24.02.2021 року;

- договір оренди № 41ВЛ від 24.02.2021 року;

- договір оренди № 42ВЛ від 24.02.2021 року (надалі - договори оренди).

Відповідно до вказаних договорів оренди (зміст договорів є ідентичним) ТОВ "Люкс Інвестмент" (Орендодавець) передало, а ТОВ "Вілара" (Орендар) прийняло у тимчасове платне користування (в оренду) відповідні будівлі та споруди автозаправних станцій, за актами приймання-передачі, з відповідним комунальним обслуговуванням.

Відповідно до п. 5.1 договорів оренди, Сторони погодили, що розмір орендної плати за об`єкти, що орендуються, узгоджується Сторонами в момент підписання актів приймання-передачі виконаних робіт за кожний звітний місяць оренди.

Згідно п. 5.2 зазначених договорів оренди, факт надання орендних послуг підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг), який складається і підписується Орендодавцем і потім направляється для підписання Орендарю.

Протягом строку дії договорів оренди, за період з квітня 2021 року по березень 2024 року ТОВ "Люкс Інвестмент" (Орендодавець) належним чином виконувало взяті на себе зобов`язання за договорами оренди та щомісячно направляло до Орендаря підписані зі свого боку акти виконаних робіт (наданих послуг).

Факт надання орендних послуг підтверджується підписаними з боку ТОВ "Люкс Інвестмент" (Орендодавець) та ТОВ "Вілара" (Орендар) актами виконаних робіт (наданих послуг), копії яких додаються до даної заяви.

Разом з цим, 01.04.2024 р. ТОВ "Люкс Інвестмент" (Орендодавець) та ТОВ "Вілара" (Орендар) звірилися, узгодили і підтвердили наявність заборгованості Орендаря перед Орендодавцем з орендної плати у загальному розмірі 26 542 175,96 грн за вказаними вище договорами оренди.

Водночас, за результатами проведеного звіряння ТОВ "Люкс Інвестмент" та ТОВ "Вілара" погодили продовжити до 31.12.2024 р. термін погашення заборгованості Орендаря перед Орендодавцем з орендної плати за договорами оренди в загальному розмірі 26 542 175,96 грн, про що уклали Угоду про пролонгацію строку погашення заборгованості від 01.04.2024 р..

Таким чином, ТОВ "Вілара" взяло на себе зобов`язання сплатити на користь ТОВ "Люкс Інвестмент" орендну плату за договорами оренди не пізніше 31.12.2024 р..

Станом на дату подання цієї заяви, Боржник не сплатив на користь ТОВ "Люкс Інвестмент" орендну плату за договорами оренди, отже, існуюча заборгованість Боржника перед Кредитором становить 26 542 175,96 грн.

Наявність у ТОВ "Вілара" заборгованості перед ТОВ "Люкс Інвестмент" у розмірі 26 542 175,96 грн підтверджується Актом звірки розрахунків № 0000000187 від 01.08.2024р., підписаним сторонами.

Також, у заяві повідомлено, що грошові вимоги Кредитора до Боржника не забезпечені заставою (заставним майном боржника).

На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати грошові вимоги ТОВ "Люкс Інвестмент" до ТОВ "Вілара" у сумі 26 542 175,96 грн; включити відповідні грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги задоволення; витрати, пов`язані з провадженням у справі, а саме, судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог у розмірі 4 844,80 грн, покласти на Боржника.

Згідно заяви ТОВ "Вілара" б/н від 22.11.2024 року стосовно грошових вимог ТОВ "Люкс Інвестмент" у справі № 902/579/24, розглянувши заяву Кредитора - ТОВ "Люкс Інвестмент" про визнання грошових вимог до Боржника та надані Кредитором для розгляду судом договори та первинні документи, які підтверджують обґрунтованість вимог, наявність та реальність заборгованості Боржника перед Кредитором, ТОВ "Вілара" заявляє про визнання грошових вимог Кредитора - ТОВ "Люкс Інвестмент" у справі № 902/579/24 в повному обсязі, а саме в розмірі 26 542 175,96 грн.

Зважаючи на вказане, Боржник просить суд прийняти, розглянути цю заяву та долучити до матеріалів справи № 902/579/24, а також врахувати позицію ТОВ "Вілара", викладену в цій заяві, під час судового засідання при розгляді грошових вимог кредитора - ТОВ "Люкс Інвестмент" та прийнятті рішення у справі № 902/579/24.

Відповідно до повідомлення арбітражного керуючого Комлика І.С. б/н від 26.11.2024 року про результати розгляду заяви про грошові вимоги кредитора до боржника у справі №902/579/24, наявність у ТОВ "Вілара" заборгованості перед ТОВ "Люкс Інвестмент" у розмірі 26 542 175,96 грн підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме : договорами оренди, підписаними актами приймання-передачі об`єктів в оренду та з оренди, щомісячними актами приймання - передачі виконаних робіт до договорів оренди, а також Актом звірки розрахунків № 0000000187 від 01.08.2024 р. із визначенням суми заборгованості за кожним договором оренди, підписаним сторонами шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Враховуючи вищезазначене, розпорядник майна ТОВ "Вілара" вважає, що існують підстави для визнання грошових вимог ТОВ "Люкс Інвестмент" до ТОВ "Вілара" у сумі 26 542 175,96 грн.

При цьому, у повідомленні зазначено, що за умови визнання судом кредиторських вимог ТОВ "Люкс Інвестмент", розпорядником майна ТОВ "Вілара" буде внесено відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів Боржника у такій черговості: 4 844,80 грн - першої черги задоволення вимог кредиторів; 26 542 175,96 грн - четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 23.08.2024 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вілара" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред`явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника : протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Люкс Інвестмент" б/н від 01.10.2024 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/579/24, надійшла до суду 01.10.2024 року за вх. № 01-36/982/24 (сформована в системі "Електронний суд" 01.10.2024), тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 24.02.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілара" (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Інвестмент" (Орендодавець) були укладені договори оренди, а саме : № 33ВЛ від 24.02.2021 року, № 34ВЛ від 24.02.2021 року; № 35ВЛ від 24.02.2021 року; № 36ВЛ від 24.02.2021 року; № 37ВЛ від 24.02.2021 року; № 38ВЛ від 24.02.2021 року; № 39ВЛ від 24.02.2021 року; № 40ВЛ від 24.02.2021 року; № 41ВЛ від 24.02.2021 року; № 42ВЛ від 24.02.2021 року (копії вказаних договорів наявні у справі).

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Суд зважає на те, що вказані вище договори оренди містять ідентичні умови, згідно яких Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування (в оренду) відповідні будівлі та споруди автозаправних станцій, за актами приймання-передачі, з відповідним комунальним обслуговуванням (п. 1.1. договорів оренди).

Також, відповідно наявних у справі Додаткових угод від 26.02.2021 р. до вказаних договорів оренди, Орендодавець і Орендар у зв`язку з господарською необхідністю, погодили змінити зміст п. 5.1 договору оренди і викласти його в наступній редакції : "5.1. Розмір орендної плати за об`єкт, що орендуються, узгоджується Сторонами в момент підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за кожний звітний місяць оренди."

Крім цього, згідно п. 5.2 договорів оренди, факт надання орендних послуг підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг), який складається і підписується Орендодавцем і потім направляється для підписання Орендарю.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

За змістом пунктів 1.2, 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Судом встановлено, що факт надання орендних послуг за згаданими вище договорами оренди підтверджується підписаними між ТОВ "Люкс Інвестмент" (Орендодавець) та ТОВ "Вілара" (Орендар) актами приймання-передачі об`єкту, що орендується та актами приймання-передачі виконаних робіт (копії цих актів наявні у справі), за період з квітня 2021 року по березень 2024 року на загальну суму 26 772 177,00 грн.

Разом з цим, згідно підписаного електронними підписами між ТОВ "Люкс Інвестмент" та ТОВ "Вілара" Акту звірки розрахунків № 0000000187 від 01.08.2024р. (копія наявна у справі), Сторони узгодили і підтвердили, що станом на 01.08.2024 року загальна сума заборгованості по вказаним вище договорам оренди (перелік договорів наведено у цьому Акті) складає 26 542 176,96 грн.

Крім цього, відповідно до пунктів 1-4 підписаної між ТОВ "Люкс Інвестмент" (Орендодавець) та ТОВ "Вілара" (Орендар) Угоди про пролонгацію строку погашення заборгованості від 01.04.2024 року (копія наявна у справі), Орендодавець і Орендар звірилися, узгодили і підтверджують наявність заборгованості Орендаря перед Орендодавцем з орендної плати у загальному розмірі 26 542 175,96 (двадцять шість мільйонів п`ятсот сорок дві тисячі сто сімдесят п`ять гривень 96 копійок) за наступними договорами: № 33ВЛ від 24.02.2021 року, № 34ВЛ від 24.02.2021 року; № 35ВЛ від 24.02.2021 року; № 36ВЛ від 24.02.2021 року; № 37ВЛ від 24.02.2021 року; № 38ВЛ від 24.02.2021 року; № 39ВЛ від 24.02.2021 року; № 40ВЛ від 24.02.2021 року; № 41ВЛ від 24.02.2021 року; № 42ВЛ від 24.02.2021 року (надалі - Договори оренди).

Орендодавець і Орендар, у зв`язку з господарською необхідністю, погодили продовжити до 31.12.2024 р. термін погашення заборгованості Орендаря перед Орендодавцем з орендної плати за Договорами оренди і в розмірі, шо вказані у пункті 1 цієї Угоди.

Орендодавець і Орендар погодили, що погашення заборгованості Орендаря перед Орендодавцем з орендної плати за Договорами оренди здійснюється у грошовій формі або іншим способом, якій не заборонений діючим законодавством України.

Ця Угода вступає в дію з моменту її підписання.

Отже, суд надавши оцінку долученим до кредиторської заяви документам, дійшов висновку, що ТОВ "Люкс Інвестмент" підтверджено належними доказами наявність заборгованості Боржника перед Заявником у загальному розмірі 26 542 175,96 грн, яка заявлена останнім до визнання у цій справі.

Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "Люкс Інвестмент" в розмірі 26 542 175,96 грн.

Згідно ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Люкс Інвестмент" б/н від 01.10.2024 року (вх. № 01-36/982/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/579/24 в повному обсязі з мотивів наведених вище та визнання грошових вимог в розмірі 26 542 175,96 грн, з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУзПБ.

Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ТОВ "Люкс Інвестмент" б/н від 01.10.2024 року (вх. № 01-36/982/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/579/24 повністю.

2. Визнати грошові вимоги ТОВ "Люкс Інвестмент" (вул. Халаменюка, буд. 8, офіс 126, м.Кременчук, Полтавська обл., 39600; код ЄДРПОУ 39757497) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілара" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22455; код ЄДРПОУ 44110528) в розмірі 26 542 175,96 грн (четверта черга задоволення); а також 4 844,80 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/579/24 (перша черга задоволення).

3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Комлику І.С. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Вілара" по справі № 902/579/24.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ПАТ "Укрнафта" - office@ukrnafta.com; представникам ПАТ "Укрнафта": адвокату Григор`євій Н.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвокату Юхименко С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адвокату Мошенцю Д.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Вілара" - vilara_llc@ukr.net; арбітражному керуючому Комлику І.С. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" - pobox@ukrtatnafta.com; представнику АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" адвокату Михайленко А.М. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ТОВ "ВНП" - vnp_llc@ukr.net; ТОВ "Люкс Інвестмент" та представнику ТОВ "Люкс Інвестмент" Кульчицькій І.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_6

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.