Ухвала

від 26.11.2024 по справі 906/1167/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 906/1167/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

на рішення Господарського суду Житомирської області

у складі судді Прядко О. В.

від 10.07.2024 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Миханюк М. В., Крейбух О. Г., Тимошенко О. М.

від 15.10.2024

за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання додаткової угоди до договору укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" про визнання укладеною додаткової угоди № 1-К (з додатками № 3 та № 2) до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102-В від 29.12.2018 у редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.

18 грудня 2023 року до Господарського суду Житомирської області надійшла заява Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про зміну підстав позову, згідно з якою останнє просило вважати підставами позову постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1175 від 25.08.2021 (за змінами) та постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1052 від 13.08.1998 "Про порядок визначення класів напруги".

06 березня 2024 року до Господарського суду Житомирської області надійшла заява Акціонерного товариства "Житомиробленерго із уточненнями позовних вимог, у якій останнє просило виключити з додаткової угоди № 1-К посилання на постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1430 і № 14301 від 25.08.2021 та розглядати її у наведеній редакції.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.07.2024 у справі № 906/1167/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою від 15.10.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 10.07.2024 у справі № 906/1167/23.

06 листопада 2024 року Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 906/1167/23.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

На виконання пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Акціонерне товариство "Житомиробленерго" зазначило, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 10.07.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 906/1167/23 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 (щодо обов`язковості виконання учасниками ринку електричної енергії та імперативності рішень (постанов, розпоряджень) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) та без врахування висновків викладених у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 915/1401/17, від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19, від 21.12.2021 у справі № 916/3646/20, від 01.02.2023 у справі № 910/9872/21, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, та зауважує, що частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, згідно із якою підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Акціонерне товариство "Житомиробленерго" наголошує, що суди не звертають увагу на умови укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102-В від 29.12.2018, зокрема на п.12.2 та п. 12.5., а саме: "п.12.2. Усі додатки, зміни та доповнення до цього Договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох Сторін. п.12.5. Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час користування електричною енергією, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між Сторонами, вирішуються в судовому порядку.".

Наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Акціонерне товариство "Житомиробленерго" обґрунтовує необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 910/8823/22 та від 21.02.2024 у справі № 906/172/23 в частині висновку суду, що для визначення другого класу напруги необхідна наявність межі балансової належності у Споживача з Оператором системи безпосередньо. Так, Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі № 910/8823/22 дійшов висновку, що для визначення другого класу напруги необхідно наявність межі балансової належності у Споживача з Оператором системи безпосередньо. Також Верховний Суд у пункті 33 постанови від 21.02.2024 у справі № 906/172/23 дійшов висновку, що "Враховуючи, що між позивачем та відповідачем безпосередньо відсутня межа балансової належності, а в укладеному між відповідачем та позивачем договорі № 15-007 встановлено напругу приєднання на об`єктах позивача 35 кВт, що відповідає першому класу напруги, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність дій відповідача з нарахування позивачу тарифу за послуги з розподілу електроенергії за другим класом напруги.". На думку скаржника, дане твердження суперечить значенню "межа балансової належності", яка визначена у пункті 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018. З приводу цього Акціонерне товариство "Житомиробленерго" разом із касаційною скаргою подало клопотання, в якому просить передати справу № 906/1167/23 на розгляд об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.

Стосовно наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Акціонерне товариство "Житомиробленерго" зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, де визначені значення вжитих термінів, зокрема "межа балансової належності" - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування; Додатку 31 до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1175 від 05.10.2018, який доповнений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2321 від 09.12.2023 "Про внесення змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії" в частині того, що "Клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності.".

Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України інші учасники справи не скористалися.

За приписами частини 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Згідно з частиною 4 статті 294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 906/1167/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. При цьому доводи касаційної скарги по суті будуть розглянуті Судом під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Водночас частинами 1, 3 статті 303 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

За таких обставин, клопотання Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про передачу справи № 906/1167/23 на розгляд об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішуватиметься під час розгляду справи до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 906/1167/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024.

2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 січня 2025 року об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.

3. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

4. Встановити іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 07 січня 2025 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.

5. Витребувати з Господарського суду Житомирської області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 906/1167/23.

6. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 16:30, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд