Ухвала

від 20.11.2024 по справі 2-4121/08

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 2-4121/08

провадження № 61-12618ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу Голови правління Кредитної спілки «Офіцерська кредитна спілка» Лозовського Станіслава Валентиновича на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2024 року в справі за заявою Кредитної спілки «Офіцерська кредитна спілка» про видачу дубліката виконавчого листа і поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Кредитна спілка «Офіцерська кредитна спілка» (далі - КС «Офіцерська кредитна спілка») звернулася до суду із заявами, у яких просила поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі

№ 2-4121/08 про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь КС «Офіцерська кредитна спілка» заборгованості; видати дублікати виконавчих листів у справі

№ 2-4121/08 про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь КС «Офіцерська кредитна спілка» заборгованості.

Заявник вказував, що 07 жовтня 2008 року заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави позов КС «Офіцерська кредитна спілка» задоволено; стягнуто із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно заборгованість у розмірі

98 135,71 грн за кредитним договором від 06 вересня 2006 року № 60332. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

18 жовтня 2008 року рішення набрало законної сили.

16 березня 2009 року на підставі вказаного рішення Октябрським районним судом м. Полтави видано виконавчі листи, які 19 березня 2009 року пред`явлено до виконання.

Згідно з листом начальника відділу Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 07 липня 2022 року № 45356 у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2-4121/08, виданого 16 березня 2009 року Октябрським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Офіцерська кредитна спілка» боргу в розмірі 98 135,71 грн.

Постановою від 23 серпня 2013 року виконавче провадження закінчено на підставі пункту 10 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби).

Копію постанови та виконавчий лист направлено до Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - Літинський РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області).

Згідно з інформацією, наданою Літинським РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області державним виконавцем відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-4121/08, виданого 16 березня 2009 року Октябрським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Офіцерська кредитна спілка» боргу в розмірі 98 135,71 грн.

Повторно виконавчий лист на виконання не надходив.

За повідомленням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня

2017 року справа № 2-4121/08 знищена.

Станом на 07 липня 2022 року в Київському відділі державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на виконанні не перебували виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_2 .

За результатами пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень станом на 09 березня 2023 року відкриті виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_2 , відсутні.

29 листопада 2023 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави заяву

КС «Офіцерська кредитна спілка» задоволено.

Поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі

№ 2-4121/08 про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь КС «Офіцерська кредитна спілка» заборгованості.

29 листопада 2023 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави заяву

КС «Офіцерська кредитна спілка» задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа в справі № 4121/08 за позовом КС «Офіцерська кредитна спілка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

28 лютого 2024 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_2 задоволено, ухвали Октябрського районного суду м. Полтави

від 29 листопада 2023 року скасовано, в задоволенні заяв КС «Офіцерська кредитна спілка» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та про видачу дублікатів виконавчих листів відмовлено.

10 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою КС «Офіцерська кредитна спілка» на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року.

09 липня 2024 року ухвалою Полтавського апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження на постанову Полтавського апеляційного суду

від 28 лютого 2024 року, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.

23 серпня 2024 року Голова правління КС «Офіцерська кредитна спілка»

Лозовський С. В. засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2024 року.

03 жовтня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження; для подачі до Верховного Суду виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) із зазначенням клопотання за наслідками розгляду його касаційної скарги в порядку статей 406, 409 ЦПК України; для надання копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Заявнику детально роз`яснено, в чому полягають недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду.

На виконання вимог ухвали заявник надіслав до Верховного Суду виправлену редакцію касаційної скарги, зі змісту якої та доданих до неї додатків встановлено, що він оскаржує постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2024 року. Просить ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2023 року залишити в силі.

Також подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

У відкритті касаційного провадження на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року необхідно відмовити, з огляду на таке.

Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

У силу вказаної імперативної норми процесуального права повторне касаційне оскарження судового рішення однією і тією ж особою заборонено, а тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Таке процесуальне обмеження, передбачене пунктом 3 частини другої

статті 394 ЦПК України, щодо повторної подачі касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення, є загальним для всіх суб`єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатом розгляду касаційної скарги Голови правління КС «Офіцерська кредитна спілка» Лозовського С. В. на постанову Полтавського апеляційного суду

від 28 лютого 2024 року в справі № 2-4121/08 судом касаційної інстанції постановлено ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження

від 10 травня 2024 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Отже, відсутні правові підстави для повторного розгляду поданої

Головою правління КС «Офіцерська кредитна спілка» Лозовським С. В. касаційної скарги на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року.

Верховний Суд як суд касаційної інстанції відповідно до норм чинного ЦПК України не наділений повноваженнями щодо перегляду касаційних скарг на судове рішення, коли є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

ЦПК України не передбачає інституту перегляду судових рішень після їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини

(далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з позицією ЄСПЛ, висловленою у рішенні від 21 лютого 1975 року в справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства», заява № 4451/70, право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції.

«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (рішення ЄСПЛ від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», заява

№ 28249/95).

Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення у справі «Світлана Науменко проти України»

від 09 листопада 2004 року, заява № 41984/98, § 53).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (постанова Верховного Суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).

В ухвалах від 05 листопада 2024 року в справі № 182/1163/21 (провадження

№ 61-14043ск24), від 06 листопада 2024 року в справі № 367/6682/21 (провадження

№ 61-14701ск24), від 08 листопада 2024 року в справі № 534/1005/22 (провадження

№ 61-14892ск24) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду також виснував про відсутність правових підстав для відкриття провадження в справі з огляду на те, що повторне подання касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення не передбачено.

Щодо касаційного оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2024 року, то необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Залишаючи касаційну скаргу Голови правління КС «Офіцерська кредитна спілка» Лозовського С. В. без руху, касаційний суд в ухвалі від 03 жовтня 2024 року встановив, що заявником пропущено строк звернення з касаційною скаргою, встановлений статтею 390 ЦПК України, до касаційної скарги не додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2024 року.

Суд роз`яснив, що неуповноважений вирішувати питання про поновлення строку на касаційне оскарження за власною ініціативою та вказав, що, якщо в зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

01 листопада 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла виправлена редакція касаційної скарги, до якої долучено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У вказаному клопотанні заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, зокрема ухвали Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2024 року, та відкрити касаційне провадження.

З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що дати складення повного тексту ухвала Полтавського апеляційного суду від 09 липня

2024 року не містить. Забезпечено надання загального доступу 15 липня 2024 року.

Тобто строк на касаційне оскарження ухвали розпочався для заявника 16 липня 2024 року і закінчився 15 серпня 2024 року.

З касаційною скаргою заявник звернувся 23 серпня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Підстав для поновлення процесуального строку та доказів на їх підтвердження заявником ні в поданій 23 серпня 2024 року касаційній скарзі, ні в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, яке отримане Верховним Судом

04 листопада 2024 року, не наведено.

Ініціювавши судовий розгляд справи, заявник насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Слід також враховувати правову позицію ЄСПЛ, зокрема в справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 квітня 2021 року в справі № 640/3393/19 (провадження

№ 11-24апп21), який є обов`язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин касаційний суд зобов`язаний відмовити Голові правління

КС «Офіцерська кредитна спілка» Лозовському С. В. у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Голови правління Кредитної спілки «Офіцерська кредитна спілка» Лозовського Станіслава Валентиновича на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого

2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2024 року в справі за заявою Кредитної спілки «Офіцерська кредитна спілка» про видачу дубліката виконавчого листа і поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська