Ухвала

від 21.11.2024 по справі 371/457/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 371/457/24

провадження № 61-13506ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради про визнання протиправним, скасування рішення Миронівської міської ради та

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Миронівської міської ради.

04 квітня 2024 року ухвалою Миронівського районного суду Київської області відмовлено у відкритті провадження у справі.

12 вересня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року залишено без змін.

11 вересня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» залишено без задоволення, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року залишено без змін.

07 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до відповідного суду першої інстанції.

23 жовтня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для надання копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

04 листопада 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов супровідний лист за підписом ОСОБА_1 на усунення недоліків касаційної скарги. В додатках до супровідного листа вказано: копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Проте фактично заявником додано лише копії оскаржуваних судових рішень в двох екземплярах.

Вимог про надання копій касаційної скарги для інших учасників справи заявником не виконано.

Вказане підтверджується й актом Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 04 листопада 2024 року № 1046 (про відсутність копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.

Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційноїінстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Отримавши ухвалу Верховного Суду від 23 жовтня2024 року про залишення касаційної скарги без руху, заявник повністю не виконав у відведений судом строк вимог ухвали, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради про визнання протиправним, скасування рішення Миронівської міської ради вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська