Постанова

від 21.11.2024 по справі 446/1501/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

П

ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 446/1501/22

провадження № 51-2441км24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03 липня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022142240000039, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кліщівна Рогатинського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого там же, такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області вироком від 03 липня 2023 року засудив ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 1 рік.

2. Водночас суд визнав ОСОБА_8 невинуватим і виправдав за ч. 2 ст. 191 КК у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

3. За вироком суду, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду директора ПП «Промтехвод-Ч», достовірно знаючи, що очолюване ним підприємство не в повному обсязі виконало роботи з реконструкції, передбачені договором підряду № 76/21 від 24 грудня 2021 року, укладеним із Комунальним підприємством «Кам`янкаводоканал» Кам`янка-Бузької міської ради, підписав і завірив печаткою завідомо неправдивий офіційний документ - акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форми КБ-2в), який містив дані про обсяги та вартість виконаних робіт з капітального ремонту будівлі каналізаційної насосної станції (далі - КНС) на АДРЕСА_2 , що не відповідали дійсності на суму 94 210 грн, після чого передав цей документ для підписання іншій стороні, здійснивши його видачу.

4. Крім того, орган досудового слідства обвинувачував ОСОБА_8 у тому, що він як директор ПП «Промтехвод-Ч», уклавши 24 грудня 2021 року договір підряду № 76/21 з КП «Кам`янкаводоканал» Кам`янка-Бузької міської ради (код ЄДРПОУ 20794427) в особі в. о. директора ОСОБА_9 на здійснення капітального ремонту будівлі КНС по АДРЕСА_2 та отримавши на підставі завідомо неправдивого офіційного документа - акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року з державного бюджету на рахунок ПП «Промтехвод-Ч» 346 000 грн, зловживаючи службовим становищем, заволодів бюджетними коштами на суму 94 210 грн за фактично не виконані та виконані в неповному обсязі роботи з ремонту.

5. Указане обвинувачення не знайшло підтвердження в судовому засіданні, а тому суд виправдав ОСОБА_8 за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК.

6. Своє рішення суд обґрунтував тим, що в діях ОСОБА_8 відсутні обов`язкові суб`єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, а саме прямий умисел на розкрадання чи привласнення бюджетних коштів, корисливий мотив і мета.

7. Львівський апеляційний суд ухвалою від 07 лютого 2024 року скасував вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03 липня 2023 року в частині засудження ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК, а кримінальне провадження закрив на підставі за п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Прокурор ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, посилаючись у касаційній скарзі на істотне порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирокКам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03 липня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що судові рішення є необґрунтованими, незаконними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Прокурор стверджує, що ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що його підприємство виконало роботи не в повному обсязі, видав акт приймання виконаних робіт з метою отримання бюджетних коштів, тобто діяв з корисливим мотивом, що суди обох інстанцій залишили поза увагою. Акцентує, що суди усупереч вимогам ст. 94 КПК не надали оцінки кожному доказу сторони обвинувачення з точки зору належності та допустимості й постановили рішення без дотримання правил ст. 370 КПК. На думку прокурора, місцевий суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виправдавши ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 191 КК, а суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з таким рішенням, не перевіривши належним чином доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення щодо істотного порушення судом першої інстанції вимог КПК і невідповідності його висновків фактичним обставинам справи. Також зазначає, що рішення апеляційного суду не можна вважати законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки цей суд без повного дослідження та оцінки всіх доказів у справі зробив власні висновки, які відрізняються від висновків місцевого суду, при цьому в ухвалі не вказав, у чому саме полягає неналежна оцінка доказів судом першої інстанції. Зокрема, в ході судового розгляду апеляційний суд допустив порушення ст. 404 КПК, дослідивши доказ, про дослідження якого не заявлялося клопотань у суді першої інстанції, і не дослідив решти доказів, які свідчили про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК. А саме, суд апеляційної інстанції не вжив заходів для виклику свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , не допитав їх і безпосередньо не дослідив письмових доказів: протоколів огляду місця події від 17 і 23 серпня 2022 року; договору підряду від 21 грудня 2021 року за № 76/21 по об`єкту «Реконструкція будівлі КНС по АДРЕСА_2 »; акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форми КБ-2в); платіжного доручення № 5 від 24 грудня 2021 року; висновку будівельно-технічної експертизи № 2927-Е від 21 вересня 2022 року; висновку почеркознавчої експертизи № СЕ-19/114-22/16984-ПЧ від 29 вересня 2022 року. У такий спосіб, порушивши принцип безпосередності дослідження доказів, апеляційний суд дав доказам іншу оцінку, ніж суд першої інстанції, і постановив з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону рішення про відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.

9. Захисник виправданого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора.

Позиції учасників судового провадження

10. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просив задовольнити її, скасувавши вирок та ухвалу стосовно ОСОБА_8 і призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.

11. Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора, просив залишити судові рішення стосовно ОСОБА_8 без зміни.

12. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.

Мотиви Суду

13. За змістом ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

14. Умотивованим є судове рішення, в якому належним чином зазначені підстави, на яких воно ґрунтується. Під умотивованістю розуміється повне і всебічне відображення в рішенні суду мотивів, якими він керувався під час ухвалення свого рішення, оцінювання доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які сторони посилалися як на підґрунтя своїх вимог і заперечень, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги або відхилені, і віддзеркалення мотивів щодо позиції суду в ході застосування норм матеріального та процесуального права.

15. Статтею 373 КПК передбачено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

16. За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватися принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

17. Відповідно до ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

18. Дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, та яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

19. Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

20. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

21. Відповідно до приписів ст. 433 КПК суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Він перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

22. Під час вирішення питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

23. Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

24. Суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість у ході перегляду судових рішень виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.

25. Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції під час розгляду провадження відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши принцип змагальності сторін і свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК, згідно з яким сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, ретельно перевірив усі представлені сторонами докази, без винятку, у тому числі ті, на підставі яких було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них з точки зору належності, допустимості та достовірності, і дійшов висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК.

26. Обґрунтовуючи висновок про недоведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні вказаного злочину, суд указав на те, що надані стороною обвинувачення докази не доводять поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_8 прямого умислу, корисливого мотиву та корисливої мети на розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

27. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ч. 2 ст. 191 КК передбачено відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем тільки за наявності в діях особи прямого умислу, корисливих мотивів і відповідної мети. Отже, обов`язковими суб`єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є: 1) прямий умисел - особа усвідомлює, що здійснює розтрату чужого майна, яке йому ввірене чи перебуває в його віданні, передбачає настання негативних наслідків і бажає їх настання; 2) корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна; 3) корислива мета - намір збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

28. Як зазначив місцевий суд, кримінальне провадження було розпочато не на підставі звернення потерпілого, а виключно за ініціативою органу досудового розслідування, утім сам потерпілий - КП «Кам`янкаводоканал» - не мав жодних претензій до ПП «Промтехвод-Ч».У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_8 , будучи директором останнього, неодноразово виконував роботи на замовлення КП «Кам`янкаводоканал» і станом на момент початку робіт з реконструкції будівлі КНС по АДРЕСА_2 у потерпілого перед ПП «Промтехвод-Ч» була заборгованість, яка навіть після повернення коштів, визначених як заподіяна шкода в цьому кримінальному провадженні, продовжує існувати і становить 29 689,47 грн. ОСОБА_8 суду пояснив, що він дійсно виконував роботи з реконструкції будівлі КНС по АДРЕСА_2 відповідно до умов договору підряду від 21 грудня 2021 року за № 76/21, укладеного з КП «Кам`янкаводоканал», проте у зв`язку із запровадженням обмежень, пов`язаних із захворюванням COVID-19, а також поганими погодними умовами, вчасно в повному обсязі не виконав певних робіт, тому підписав і видав гарантійний лист, яким зобов`язувався виконати такі роботи згодом, при цьому підписав акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форми КБ-2в) про повне виконання робіт через те, що це було завершення календарного року і потрібно було перерахувати кошти. За словами свідка ОСОБА_12 , який виконував технічний нагляд, акт виконаних робіт необхідно було підписати, оскільки в кінці грудня гроші б «згоріли». Згідно з показаннями представника потерпілого ОСОБА_9 , підписуючи акт виконаних робіт, вони розуміли, що роботи не виконано в повному обсязі, однак була письмова гарантія про їх подальше виконання і роботи продовжували виконуватися, а самі кошти необхідно було використати до кінця року.

29. Суд звернув увагу на те, що відповідно до п. 3.1 договору підряду № 76/21 від 21 грудня 2021 року роботи повинні бути виконані відповідно до календарного плану виконання робіт. Водночас, як видно з додатку 2 «Термін виконання робіт» до цього договору, не зазначено дати, місця та року його початку і закінчення. Крім того, в п. 3.5. договору міститься застереження про те, що в разі виникнення несприятливих погодних умов, а саме низької температури та випадіння опадів, строки виконання робіт підлягають перенесенню на термін зупинки виконання робіт, пов`язаних із несприятливими погодними умовами, що оформляється додатковим договором.

30. Також предметом дослідження суду першої інстанції був лист директора ПП «Промтехвод-Ч» ОСОБА_8 від 30 грудня 2021 року № 1351/21, за даними якого, це підприємство гарантувало в місячний термін виконати в повному об`ємі роботи на об`єкті «Реконструкція будівлі КНС в АДРЕСА_2 ».

31. З урахуванням указаних даних, показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , представника потерпілого ОСОБА_9 , які зводилися до того, що виконання реконструкційних робіт продовжувалися після підписання акта виконаних робіт; даних протоколів огляду місця події від 17 та 23 серпня 2022 року, якими підтверджено продовження підрядних робіт й облаштування опалубка для виконання робіт з вимощення будівлі КНС, суд дійшов переконання, що затримка з виконанням указаних робіт була пов`язана виключно з форс-мажорними обставинами, зокрема з вірусною хворобою COVID-19 на виробництві та несприятливими погодними умовами, адже роботи з температурочутливими матеріалами, такими як бетон, не могли бути проведені до моменту підписання акта виконаних робіт без шкоди для такого об`єкта. Як правильно зазначив місцевий суд, указані обставини в сукупності хоч і свідчать про факт неповного виконання робіт з реконструкції будівлі КНС по АДРЕСА_2 до моменту підписання акта виконаних робіт, однак за відсутності в договорі підряду чітких дат завершення таких робіт, їх початку в умовах зимового періоду, факт подальшого виконання робіт уже після підписання акта виконаних робіт, позиції замовника, який не заперечував стосовно виконання робіт після підписання акта виконаних робіт, указують на відсутність в обвинуваченого ОСОБА_8 прямого умислу на заволодіння бюджетними коштами, які йому було ввірено, а також корисливого мотиву і мети збагатитися.

32. Таким чином, суд першої інстанції резюмував (із чим небезпідставно погодився суд апеляційної інстанції), що саме по собі неналежне виконання робіт чи переведення бюджетних коштів через неможливість їх використання до кінця року не може автоматично свідчити про наявність у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, оскільки в межах цієї справи сторона обвинувачення не довела суб`єктивної сторони складу цього злочину.

33. Суд погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій про те, що надані стороною обвинувачення докази не доводять поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_8 прямого умислу, корисливого мотиву та корисливої мети на заволодіння бюджетними коштами, які йому було ввірено.

34. Водночас колегія суддів вважає передчасним висновок апеляційного суду про відсутність у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.

35. На думку суду апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували видачу ОСОБА_8 як службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, оскільки наявність гарантійного листа від 30 грудня 2021 року за № 1351/21, підписаного ОСОБА_8 , про виконання ПП «Промтехвод-Ч» робіт у повному об`ємі в місячний термін з урахуванням форс-мажорних обставин, пов`язаних з вірусною хворобою на виробництві та несприятливими погодними умовами, спростовує факт підроблення ОСОБА_8 офіційних документів.

36. У цьому зв`язку привертає увагу те, що апеляційний суд не дав належної оцінки сукупності доказів, наданих стороною обвинувачення, які були предметом дослідження суду першої інстанції і стали підставою для висновку про видачу ОСОБА_8 як службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа - акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форми КБ-2в).

37. Більше того, в апеляційній скарзі прокурор просив апеляційний суд повторно безпосередньо дослідити письмові докази: протоколи огляду місця події від 17 і 23 серпня 2022 року; договір підряду від 21 грудня 2021 року за № 76/21 щодо об`єкта «Реконструкція будівлі КНС по АДРЕСА_2 »; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форми КБ-2в); платіжне доручення № 5 від 24 грудня 2021 року; висновок будівельно-технічної експертизи № 2927-Е від 21 вересня 2022 року; висновок почеркознавчої експертизи № СЕ-19/114-22/16984-ПЧ від 29 вересня 2022 року, проте цей суд жодним чином не відреагував на вказане клопотання сторони обвинувачення і без аналізу й зіставлення всіх доказів у кримінальному провадженні та без відображення в мотивувальній частині ухвали докладних мотивів, постановив рішення про відсутність у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.

38. З урахуванням наведеного за результатами розгляду касаційної скарги прокурора Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_8 в частині скасування вироку про його засудження за ч. 1 ст. 366 КК із закриттям кримінального провадження за вказаною нормою матеріального закону на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК - скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а справа в цій частині - призначенню до нового апеляційного розгляду.

39. Під час нового розгляду апеляційному суду належить дослідити показання свідків та письмові докази і, залежно від установленого, постановити рішення в точній відповідності до вимог закону.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_8 в частині скасування вироку про його засудження за ч. 1 ст. 366 КК із закриттям кримінального провадження за вказаною нормою матеріального закону на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в цій частині судом апеляційної інстанції.

В іншій частині це судове рішення залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3