Ухвала

від 15.01.2025 по справі 446/1501/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 446/1501/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/1203/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України,

з участю:

прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника - адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 на вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03 липня 2023 року,-

встановила:

цим вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік.

Крім того ОСОБА_6 визнано невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та виправдано його за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 18.08.2022 - буде скасовано після набрання вироком законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування у загальному розмірі 23 973,94 грн.

Вирішено питання з речовими доказами в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно вироку, ОСОБА_6 , будучи директором ПП «Промтехвод-Ч», діючи від імені зазначеної юридичної особи 21.12.2021 з Комунальним підприємством «Кам`янкаводоканал» Кам`янка-Бузької міської ради (код ЄДРПОУ 20794427) в особі в.о. директора ОСОБА_11 за місцем розташування комунального підприємства в м. Кам`янка-Бузька, вул. Героїв Небесної Сотні, 12А, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, уклав договір №76/21 про здійснення будівельних робіт за державні кошти по об`єкту: «Реконструкція будівлі КНС в м. Кам`янка-Бузька по вул. І.Богуна Львівської області».

ОСОБА_6 , будучи директором ПП «Промтехвод-Ч», діючи від імені зазначеної юридичної особи, в третій декаді грудня 2021 року, точної дати не встановлено, діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини, достовірно знаючи, що частина робіт фактично не виконана, а саме: Розробка ґрунту вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з укосами, група ґрунтів 2; Обетонування фундаментів; Засипка вручну траншей, пазух котлованів і ям, група ґрунтів 2; Штукатурення цементно-вапняним розчином по каменю укосів плоских при ширині до 200 мм; Установлення грат жалюзійних площею у просвіті до 0,25 м2; Улаштування цементно-бетонних покриттів одношарових товщиною шару 20 см; На кожний 1 см зміни товщини шару виключати до товщини 12 см, а частина робіт виконана в об`ємах, що не відповідають робочому проекту № 31/21 «Реконструкція будівлі КНС в м. Кам`янка-Бузька по вул. І. Богуна Львівської області», виконаного ПП «Промтехвод-Ч» в 2021 році, а саме: Заповнення віконних прорізів готовими блоками площею до 2 м2 з металопластику в кам`яних стінах житлових і громадських будівель; Влаштовано 3 металопластикові вікна площею 4,2 м2 з поворотно-відкидним механізмом та 3 металопластикові вікна площею 4,2 м2 без поворотно-відкидного механізму (глухі). При цьому передбачено влаштування металопластикових вікон в кількості 6 шт. з поворотно-відкидною системою; Ремонт поверхні цегляних стін при глибині забиття в 0,5 цеглини, площа забиття в одному місці до 1 м2; Штукатурення цементно-вапняним розчином по каменю стін будівлі КНС циліндричної форми вручну; Поліпшене фарбування стін полівінілацетатними водоемульсійними сумішами по штукатурці; Улаштування дрібних покриттів (коньків, торцевої планки, снігозатримувачів) із листової оцинкованої сталі; Навішування водостічних труб, колін, відливів і лійок з готових елементів; Прокладання повітропроводів діаметром до 200 мм з ПВХ, шляхом документального посвідчення повного обсягу виконання робіт, передбачених договором №76/21 від 21.12.2021, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто маючи прямий умисел на видачу завідомо підробленого документу, підписав від власного імені офіційний документ - Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форми КБ-2в) та завірив його відбитком печатки Приватного підприємства «Промтехвод-Ч» (код ЄДРПОУ 35263361), чим надав йому юридичного значення, тим самим засвідчив у ньому неправдиві відомості про обсяги та вартість виконаних будівельних робіт, що не відповідають дійсності на суму 94210 (дев`яносто чотири тисячі двісті десять) гривень, після чого передав для підписання іншій стороні, здійснивши його видачу.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 366 КК України - видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу.

При цьому, суд першої інстанції, дійшов висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України не була доведена перед судом, а у його діях відсутній склад даного злочину.

Прокурор та захисник обвинуваченого подали апеляційні скарги на вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.07.2023 року.

Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст. 366 КК України у виді штрафу розміром двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік;

- за ч. 2 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді 1 року позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій строком на 2 роки.

Вважає вказане судове рішення незаконним, необгрунтованим з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині виправдання обвинуваченого за ч.2 ст. 191 КК України та покликання на відсутність в діях обвинуваченого корисливого мотиву за ч. 1 ст. 366 КК України.

Свої вимоги мотивує тим, що судом не виконано в повному обсязі вимоги ст. 94, 370 КПК України. Безпідставно наголошено в мотивувальній частині на відсутності заяви потерпілого у справі, однак вказане твердження суду спростовуються положеннями кримінального процесуального закону, а саме ст. 477 КПК України, згідно якої кримінальні провадження, передбачені ч.2 ст. 191 КК України, не є кримінальними провадженнями приватного обвинувачення, та відповідно не потребують заяви потерпілого для його початку.

Щодо строків виконання робіт які чітко не зазначені в договорі, при цьому суд при прийнятті рішення враховує одні пункти договору та не бере інші пункти договору однак між замовником та підрядником додатковий договір щодо перенесення строків виконання робіт відповідно до Договору підряду не укладалися, натомість підрядником, а саме ПП «Промтехвод-Ч» в особі директора ОСОБА_6 видано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форми КБ-2в), на підставі якого 24.12.2021 Замовником робіт було видане платіжне доручення №5 та подане до Управління державної казначейської служби України у Кам`янка- Бузькому районі Львівської області, яке вже на його підставі 28.12.2021 здійснило перерахування бюджетних коштів в розмірі 346 000,00 грн на банківський рахунок ПП «Промтехвод-Ч», що свідчить про фактично дострокове виконання робіт підрядником згідно Договору підряду. Водночас, у висновку будівельно-технічної експертизи за №2927-Е від 21.09.2022 вказано, що обсяги та вартість фактично виконаних ПП «Промтехвод-Ч» будівельних робіт по об`єкту «Реконструкція будівлі КНС в м. Кам`янка-Бузька по вул. І.Богуна Львівської області» частково не відповідають обсягам та вартості, вказаним в акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форми КБ-2в), на суму у розмірі 94 210 грн.

Апелянт наголошує, що обвинувачений ОСОБА_6 , будучи обізнаним, що за фактом неналежного виконання вказаних будівельних робіт на КНС розпочато кримінальне провадження та з метою приховання вчиненого злочину і уникнення кримінальної відповідальності він надав вказівку своїм працівникам виконати певні роботи, хоча органом досудового розслідування у межах вказаного кримінального провадження здійснювалося збирання та збереження таких доказів. Такі дії свідчать про намір уникнути відповідальності за невиконання зобовязань.

Висновки суду викладені у вироку свідчать про вихід за межі висунутого обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення умисні протиправні дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживанням службовою особою своїм службовим становищем, а не розтрату чужого майна, яке йому ввірене як зазначено у вироці.

Апелянт покликається, що судом зазначено у вироку, що у зв`язку з тим, що в межах даної справи не встановлено умислу обвинуваченого на заволодіння чужим майном, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, то з формулювання обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України підлягає виключенню посилання на переслідування обвинуваченим корисливого мотиву. Водночас, усі злочини проти власності, в тому числі і заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, характеризуються прямим умислом і корисливою метою.

Службове підроблення, вчинене ОСОБА_6 , фактично було засобом досягнення злочинної мети заволодінням чужим майном, шляхом зловживання службовим становищем, і у даному випадку утворює ідеальну сукупність злочинів. Таким чином, корисливий мотив на заволодіння бюджетними коштами у ОСОБА_6 був при видачі завідомо неправдивого документу, а саме акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форми КБ-2в), на підставі якого 28.12.2021 здійснено перерахування бюджетних коштів в розмірі 346 000,00 грн на банківський рахунок ПП «Промтехвод-Ч», директором якого є обвинувачений.

Враховуючи вищевикладене прокурор наполягає, що винуватість ОСОБА_6 доведена повністю зібраними та дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, показами представника потерпілого, свідків та самого обвинуваченого.

Адвокат ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок Кам`янка-Бузького районного суду від 03.07.2023 року в частині засудження ОСОБА_6 за ч.1 ст.366 КК України та закрити вказане кримінальне провадження в цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Апелянт вважає, що вирок є незаконним через неповноту судового розгляду, не надано оцінки даним від представника технагляду та замовника підрядних робіт, тобто судом не були досліджені обставини, які могли істотно вплинути на законність, обгрунтованість судового рішення, відповідно висновки у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, тобто вимогам ст. 370 КПК України щодо законності, обгрунтованості, вмотивованості, а також не відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Апелянт покликається, що не згоден з висновком суду про те, що підписавши акт виконаних робіт ОСОБА_6 надав йому юридичного значення, тим самим засвідчивши у ньому неправдиві відомості про обстяги виконаних робіт. Верховний Суд неодноразово у своїх тлумаченях щодо предмету злочину за ч.1 ст. 366 КК України, що офіційний документ, як предмет злочину, має відповідати таким ознакам:

-документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами;

-зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер-підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричнити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації, зміни або припинення певних прав та/або обов`язків чи може буті використана як документи - у правозастосовчій діяльності.

Відтак, як зазначено Верховним Судом, невідповідністі документа хоча б одному з наведених вище критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним документом.

Проте виданий ОСОБА_6 акт №1 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року зазначеним вище вимогам не відповідає, оскільки без перевірки зазначених в акті обсягів та вартості робіт представником технагляду та засвідчення ним результатів перевірки, а також перевірка виданого акту на предмет повного виконання робіт - замовнику не міг спричинити чи бути здатним спричинити наслідки правового характеру, а отже з зазначених вище підстав такий акт виконаних робіт виданий та підписаний лише ОСОБА_6 не дає підстав визнати його офіційним документом. Вказаних вимог суд першої інстанції не дослідив та не дав їм належної правової оцінки.

Крім того обов`язковою умовою наявності складу злочину за ст.366 КК України є умисел службової особи на підроблення офіційного документу шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей. При цьому субєктивна сторона характеризується прямим умислом, однак в суді першої інстанції не було доведено наявність у ОСОБА_6 прямого умислу на скоєння злочину. Тим більше в своїх поясненнях ОСОБА_6 , який вину не визнав повністю та заперечив, пояснив, що він дійсно виконував роботи по реконструкції будівлі КНС в м. Кам`янка-Бузька по вул. І. Богуна Львівської області відповідно до договору підряду від 21.12.2021 за №76/21, який укладено з Комунальним підприємством «Кам`янкаводоканал» Кам`янка-Бузької міської ради. Однак, у зв`язку з запровадженням обмежень пов`язаних із захворюванням «COVID-19», а також поганими погодними умовами, роботи не могли бути виконані у повному обсязі вчасно, зокрема відмостку бетонну навколо будівлі КНС. Вказав, що він дійсно підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форми КБ-2в), однак такий акт було підписано у зв`язку з тим, що це було завершення календарного року і саме замовнику потрібно було освоїти до кінця року виділені бютжетні кошти. Одночасно, він підписав і видав гарантійний лист, яким зобов`язувався виконати такі роботи у подальшому. Після цього, правоохоронні органи розпочали кримінальне провадження і заборонили йому виконувати будь-які роботи, наклавши арешт на будівлю.

Відповідно у справі відсутні докази, які б підтверджували прямий умисел ОСОБА_6 на видачу завідомо неправдивого офіційного документу. Один лише акт №1 за грудень 2021 року не може бути доказом вини, за ч.1 ст. 366 КК України. Судом першої інстанції не з`ясовано мету та мотив вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину за ч.1 ст. 366 КК України, хоча це є обов`язком суду (постанова ВС № 759/7094/17).

Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції не дотримано норм матеріального та процесуального права виходячи з наступного.

Апелянт наголошує, що вирок суду першої інстанції в частині визнання відсутності в діях ОСОБА_6 злочину за ч.2 ст. 191 КК України та виправдання в цій частині є законним та обгрунтованим, оскільки в силу наявних в нього службових повноважень ОСОБА_6 не міг заволодіти бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем так як службова особа в такому випадку повинна мати повноваження з розпорядження чи управління майном, яке, умовно кажучи, вона привласнює, або ж право дати вказівку підлеглій особі, яка має згадані повноваження. Проте в нашому конкретному випадку ОСОБА_6 , як засновник та директор ПП «Промтехвод-Ч», не мав жодних повноважень щодо розпорядження коштами виділеними на ремонт по об`єкту «Реконструкція будівлі КНС в м.Кам`янка-Бузька по вул. І.Богуна Львівської області» і він не міг дати вказівки на заволодіння такими коштами ні Кам`янка-Бузькій міській раді, ні «Кам`янкаводоканалу» Кам`янка-Бузької міської ради. Відповідно як директор «Промтехвод-Ч» ОСОБА_6 не може бути виконавцем, за ч.2 ст. 191 КК України.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора в якому просить відмовити у задоволенні апеляційних вимог сторони обвинувачення.

Постановою Верховного Суду від 21 листопада 2024 року задоволено частково касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції. Ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_6 в частині скасування вироку про його засудження за ч. 1 ст. 366 КК із закриттям кримінального провадження за вказаною нормою матеріального закону на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК скасовано і призначено новий розгляд кримінального провадження в цій частині судом апеляційної інстанції. В іншій частині це судове рішення залишено без зміни.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 , покликаючись на наявність відповідних підстав, подав клопотання, в якому просить скасувати вирок, звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється, згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України, у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

З урахуванням того, що в апеляційній скарзі захисника ставилось питання про скасування вироку у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та недоведеністю вини ОСОБА_6 за ч.1 ст. 366 КК України, відповідно до ст. 285 КПК України обвинуваченому ОСОБА_6 роз`яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, а також право на розгляд поданої апеляційної скарги, на що обвинувачений наполягав саме на розгляді його клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, підтвердивши, що йому зрозуміла така підстава звільнення від кримінальної відповідальності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та виступ його захисника - адвоката ОСОБА_9 , які підтримали подане клопотання, думку прокурорів, які підтримали подане обвинуваченим клопотання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що таке підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).

Так, ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у законі строки, які диференційовані залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Наведене узгоджується з роз`ясненнями, що містяться у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України, «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року.

За змістом ст. 49 КК України закінчення строків давності є безумовною та імперативною підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності здійснюється в порядку, передбаченому ст. 284 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд закриває кримінальне провадження.

За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, відсутні підстави для проведення судового провадження, що включає у себе, відповідно до п. 24 ст. 3 КПК України і апеляційне провадження, в повному обсязі в загальному порядку, у зв`язку з чим колегія суддів не надає оцінки доводам апеляційних скарг.

П.2 ч.1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Виходячи із встановленої ст. 12 КК України класифікації, з огляду на санкцію, інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_6 за ч.1 ст. 366 КК України кримінальне правопорушення - є кримінальним проступком, вчиненим, як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2021 року.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів вважає обґрунтованим і підставним клопотання обвинуваченого та приходить до висновку про те, що наявні усі необхідні підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, згідно ст. 49 КК України, оскільки станом на 15 січня 2025 року, з дня вчинення обвинуваченим кримінального проступку минуло більше трьох років, протягом яких, останній не вчиняв нових кримінальних правопорушень, не ухилявся від досудового розслідування та суду, відтак, вирок підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - закриттю.

Керуючись ст. ст. 284, 404, 405, 407, 409, 419, 424 КПК України, колегія суддів,-

постановила :

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.07.2023 року у кримінальному провадженні № 42022142240000039 в частині яким ОСОБА_6 , засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України - скасувати.

Звільнити ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів віднести на рахунок держави.

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4