Рішення

від 26.11.2024 по справі 826/5444/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року № 826/5444/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ АТ Каргілл до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 №0000014050, -

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києві звернулося ТОВ АТ Каргілл з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 №0000014050, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2 944 470,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 1 962 980,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 981 490,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні господарські операції позивача з ТОВ «Алген», ТОВ «Агрофірма Сокільське» та ФГ «Литвин Іван Віталійович» підтверджені документально, в тому числі документами третіх осіб, а також тим, що позивачем дотримано відповідні вимоги Податкового кодексу України (далі ПК України), зокрема, щодо формування витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2018, позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного Суду від 08.11.2022 постанову Окружного адміністративного суду від 03.08.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2018 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У Постанові Верховного Суду від 08.11.2022 зазначено, що суди не з`ясували, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником. Крім того, Верховним Судом зазначено, що скасуванню підлягають судові рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у повному об`ємі, поряд з цим, перевірці підлягає законність формування грошових зобов`язань позивача за операціями з ТОВ «Алген».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2022 справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» (код ЄДРПОУ 20010397) зареєстровано як юридична особа 05.11.1993. Основний вид діяльності це оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21).

У період з 30.07.2014 по 09.12.2014 податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АТ «Каргілл» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Агрофірма Сокільське», ТОВ «Алген», ТОВ «Агро-Самара», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ТОВ «Фірма «Агропроменерго ЛТД», ТОВ «Фоліант Груп», ТОВ «Дельта В.В.В», ТОВ «Вента-Трейд», ТОВ «Станколідер», ТОВ «КЛМ Транс», ТОВ «ТС «Реальто», ТОВ «Астер Груп», ПП «Джевел Стайл», ТОВ «Ель Лібро», ТОВ «Ліа Компані», ТОВ «Цетеріс», ТОВ «Юдіс Інвест», ТОВ «Люкс-Спецторг», ТОВ «Пактор-А», ТОВ «Геліос-Груп», ТОВ «Вектор Ц», ПП «Компанія Інвестиційні технології», ПП «Буд-Владлена», ФГ « ОСОБА_1 », ТОВ «Центуріон ЛТД», ТОВ «Зерно Дім» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

За результатами перевірки складено акт №64/28-10-40-50/20010397 від 26.12.2014, в якому встановлено порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, а саме завищення суми витрат у розмірі 9 461 005,00 грн, у тому числі за 2012 рік на суму 8 269 412,00 грн, за 2013 рік на суму 1 191 593,00 грн, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 1 962 980,00 грн, у тому числі за 2012 рік у сумі 1 736 577,00 грн, за 2013 рік у сумі 226 403,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2015 року №0000014050, за змістом якого за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України ТОВ «АТ «Каргілл» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2 944 470,00 грн, в тому числі за основним платежем - 1 962 980,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 981 490,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, звернувся із скаргою до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 17.03.2015 №5532/6/99-99-10-01-04-25 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України (положення ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення та підтвердження відповідними первинними документами, зокрема, документами щодо здійснення оплат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

З метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності дослідженню підлягають обставини здійснення відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, зокрема, документів щодо оплати, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 №375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

Верховний Суд, направляючи дану справу на новий розгляд, зазначив про необхідність дослідження обставин здійснення господарських операцій позивача з TOB «Алген», зокрема, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та ТОВ «Алген».

Так, позивачем укладено з ТОВ «Алген» договори поставки соняшнику №CVP37305 від 26.09.2012, №CVP37371 від 27.09.2012, №CVP37464 від 27.09.2012, №CVP38114 від 08.10.2012, №CVP38553 від 15.10.2012, №CVP39077 від 24.10.2012, №CVP 37764 від 03.10.2012, №CVP 38287 від 10.10.2012, №CVP 38287 від 10.10.2012, №CVP 38458 від 12.10.2012, №CVP 38958 від 22.10.2012, №CVP 39019 від 23.10.2012.

У межах виконання договорів сторонами складено видаткові накладні №58 від 27.09.2012, №1004 від 02.10.2012, №1008 від 04.10.2012, №1009 від 04.10.2012, №1019 від 08.10.2012, №1020 від 08.10.2012, №1021 від 08,10.2012, №1022 від 08.10.2012, №1037 від 10.10.2012, №1043 від 11.10. 2012, №1044 від 11.10. 2012, №1049 від 15.10. 2012, №1053 від 15.10. 2012, №1059 від 16.10. 2012, №1066 від 18.10. 2012, №1113 від 24.10.2012, №РН-0001038 від 11.10.2012, №РН-0001027 від 09.10.2012, №РН-0001048 від 15.10.2012, №РН-0001056 від 16.10.2012, №РН-0001067 від 19.10.2012, №РН-0001075 від 20.10.2012, №РН-0001079 від 20.10.2012, №РН-0001087 від 24.10.2012, №РН-0001092 від 25.10.2012, №РН-0001093 від 24.10.2012.

Також в межах здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Алген» складено податкові накладні: №58/2 від 27.09.2012, №1004/2 від 02.10.2012, №1008/2 від 04.10.2012, №1009/2 від 04.10.2012, №1019/2 від 08.10.2012, №1020/2 від 08.10.2012, №1021/2 від 08.10. 2012, №1022/2 від 08.10.2012, №1037/2 від 10.10.2012, №1043/2 від 11.10.2012, №1044/2 від 11.10.2012, №1049/2 від 15.10.2012, №1053/2 від 15.10.2012, №1059/2 від 16.10.2012, №1066/2 від 18.10.2012, №1113/2 від 24.10.2012, №1038/2 від 11.10.2012, №1027/2 від 09.10.2012, №1048/2 від 15.10.2012, №1056/2 від 16.10.2012, №1067/2 від 19.10. 2012, №1075/2 від 20.10.2012, №1079/2 від 20.10.2012, №1087/2 від 24.10.2012, №1092/2 від 25.10. 2012, №1093/2 від 24.10.2012.

Контрагентом для оплати товару виписані рахунки №58 від 27.09.2012, №1004 від 02.10.2012, №1008 від 04.10.2012, №1009 від 04.10.2012, №1019 від 08.10.2012, №1020 від 08.10.2012, №1021 від 08.10.2012, №1022 від 08.10.2012, №1037 від 10.10.2012, №1043 від 11.10.2012, №1044 від 11.10.2012, №1049 від 15.10.2012, №1053 від 15.10.2012, №1059 від 16.10.2012, №1066 від 18.10.2012, №1113 від 24.10.2012, №1038 від 11.10.2012, №1027 від 09.10.2012, №1048 від 15.10.2012, №1056 від 16.10.2012, №1067 від 19.10.2012, №1075 від 20.10.2012, №1079 від 20.10.2012, №1087 від 24.10.2012, №1092 від 25.10.2012, №1093 від 24.10.2012.

Здійснення позивачем оплати за постачання сільськогосподарської продукції від ТОВ «Алген» підтверджується довідкою ПАТ «Креді Агріколь Банк» №14 116/OL-456 від 04.07.2014. Оплата за поставлений товар згідно п. 5.1 договору поставки відбулась лише після фактично отримання товару.

Постачання ТОВ «Алген» сільськогосподарської продукції на адресу позивача за договорами, які передбачають постачання на умовах EXW Інкотермс, додатково підтверджується трьохсторонніми актами приймання-передачі (за участі представника позивача, ТОВ «Алген» та зернового складу TOB «Агрофірма «Контрактова») №406 від 27.09.2012, №416 від 02.10.2012, №471 від 04.10.2012, №472 від 04.10.2012, №533 від 05.10.2012, №534 від 05.10.2012, №535 від 05.10.2012, №536 від 05.10.2012, №638 від 10.10.2012, №679 від 12.10.2012, №678 від 12.10.2012, №681 від 15.10.2012, №682 від 15.10.2012, №726 від 16.10.2012, №728 від 18.10.2012, №826 від 24.10.2012, картками аналізу зерна №53 від 27.09.2012, №56 від 02.10.2012, №60 від 04.10.2012, №61 від 04.10.2012, №63 від 05.10.2012, №64 від 05.10.2012, №65 від 05.10.2012, №69 від 10.10.2012, №72 від 12.10.2012, №71 від 12.10.2012, №73 від 15.10.2012, №75 від 15.10.2012, №80 від 16.10.2012, №82 від 18.10.2012, №85 від 24.10.2012, погашеними складськими квитанціями №406 від 27.09.2012, №416 від 02.10.2012, №471 від 04.10.2012, №472 від 04.10.2012, №533 від 05.10.2012, №534 від 05.10.2012, №535 від 05.10.2012, №536 від 05.10.2012, №638 від 10.10.2012, №679 від 12.10.2012, №678 від 12.10.2012, №713 від 15.10.2012, №714 від 15.10.2012, №726 від 16.10.2012, №735 від 18.10.2012, №826 від 24.10.2012, а також журналом кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за ф. 36.

У подальшому придбаний на умовах EXW соняшник зберігався на зерноскладі TOB «Агрофірма «Контрактова» (на підставі договору №6 від 02 липня 2012 року), після чого соняшник було перевезено до переробного підприємства TOB «Комбінат Каргілл» залученими позивачем перевізниками TOB «Алекс-Трейд і Ко» на підставі договору транспортного експедирування №А1/12 від 17 серпня 2012 року та TOB «Термінатор Плюс» на підставі договору транспортного експедирування №А1346/13 від 01 січня 2013 року.

Перевезення підтверджується товарно-транспортними накладними №985576 від 07.11.2012, №985581 та №985580 від 29.11.2012, №985578, №985577 та №985579 від 28.11.2012, №985573 та №985572 від 27.11.2012, №985568 та №985567 від 26.11.2012, №985584 та №985582 від 30.11.2012, №985628 та №985629 від 13.12.2012, №985624, №985625 та №985626 від 12.12.2012, №985620 від 11.12.2012, №985616 та №985621 від 10.12.2012, №985622 від 11.12.2012, №985615, №985614 від 10.12.2012, №985590, №985593 та №985591 від 04.12.2012, №985589, №985587 та №985586 від 03.12.2012, №985583 від 30.11.2012, №985608, №985606 та №985607 від 07.12.2012, №985595 та №985597 від 05.12.2012, №985601, №985602 від 06.12.2012, №985603 від 06.12.2012, №985596 від 05.12.2012, №985655, №985653, №985654 від 09.01.2013, №985652, №985650, №985651 від 08.01.2013, №985749 від 13.02.2013, №985727, №985729, №985728, №985735 від 05.02.2013, №985737, №985738 від 07.02.2013, №985736 від 06.02.2013, №985739, №985740, №985741 від 01.02.2013, №985743, №985742 від 08.02.2013, №985744 від 11.02.2013, №985748, №985747, №985746 від 12.02.2013, №985750 від 13.02.2013, №985722 від 04.02.2013.

У свою чергу, постачання ТОВ «Алген» соняшника на умовах DAP Інкотермс відбувалось до TOB «Комбінат Каргілл» та Каховської філії ТОВ «АТ Каргілл» залученими ТОВ «Алген» перевізниками ПП «Загуменная», ПП «Фурса», ПП «Бербер», ПП «Дерменжиєв», ПП «Аблаєв», ПП «Діденко», ПП «Горшунов», ПП «Кулешов», ПП «Краснопер», ПП «Нестеренко», що підтверджується товарно-транспортними накладними №859093 від 10.10.2012, №859089 від 04.10.2012, №859092 від 06.10.2012, №859090 від 04.10.2012, №859091 від 04.10.2012, №859094 від 11.10.2012, №859096 від 12.10.2012, №859026 від 12.10.2012, №859097 від 18.10.2012, №859098 від 18.10.2012, №001 від 19.10.2012, №843930 від 22.10.2012, №843930 від 22.10.2012, №843932 від 23.10.2012, №843926 від 23.10.2012, №843930 від 23.10.2012, №859040 від 24.10.2012.

Прийняття цих партій насіння соняшникового на переробних підприємствах підтверджується реєстрами даних вагової системи Каховської філії ТОВ «АТ Каргілл» та ТОВ «Комбінат Каргілл» (м. Донецьк) із зазначенням номерів товарно-транспортних накладних, якими здійснювалось перевезення (Т.4, а.с. 153-154) та ваговими білетами №№1210100057 від 10.10.2012, 1210050026 від 05.10.2012, 1210060011 від 06.10.2012, 1210060009 від 06.10.2012, 1210070074 від 07.10.2012, 1210110129 від 12.10.2012, 1210130018 від 13.10.2012, 1210120114 від 13.10.2012, 1210180042 від 18.10.2012, 1210190027 від 19.10.2012, 1210190081 від 19.10.2012, 1210230015 від 23.10.2012, 1210220096 від 22.10.2012, 1210230037 від 23.10.2012, 1210230131 від 23.10.2012, 1210230085 від 23.10.2012, 1210240028 від 24.10.2012.

З наведеного слідує, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують рух придбаного ним товару.

Варто відзначити й порядок здійснення позивачем оплати за отриманий товар, а саме те, що вона здійснювалась виключно після фактичного отримання товару від ТОВ «Алген» (у відповідності до п. 5.1 договорів поставки). Наведене свідчить про належну обачність позивача при здійсненні господарських операцій.

Як слідує з акту перевірки, податковий орган не визнає задекларовані позивачем витрати, зокрема, з придбання насіння соняшника у ТОВ «Алген».

Згаданими вище документами, серед іншого, підтверджується реальне понесення позивачем витрат сплата коштів за придбане насіння соняшника, а також використання цього соняшника у господарській діяльності позивача, а тому такі документи спростовують претензії контролюючого органу щодо правомірності формування позивачем витрат.

Втім, позивачем додатково надано й документи на підтвердження обачності при виборі ТОВ «Алген» у якості свого контрагента, наявності у нього відповідних ресурсів. Так, матеріали справи містять копії реєстраційних документів на підтвердження правового статусу ТОВ «Алген», а також документи на підтвердження наявності ресурсів, а саме договір про спільну діяльність, який укладено між ТОВ «Алген» та ТОВ «Лан» та витяг з технічної документації від Відділу Держкомзему у Томаківському районі Дніпропетровської області від 03.07.2012 року №407 про підтвердження наявності у ТОВ «Лан» земельних ділянок загальною площею 4 013,4946 га.

Окрім цього, у матеріалах справи міститься запис допиту ОСОБА_2 , який у період здійснення спірних операцій позивач з ТОВ «Алген» займав посаду торговельного представника позивача у Дніпропетровській області та приймав особисту участь у налагоджені та здійсненні господарських операцій позивача з ТОВ «Алген».

Свідок зазначив, що початок господарських операцій позивача з ТОВ «Алген» відбувся за ініціативи ТОВ «Алген», який звернувся до позивача в його особі у телефонному режимі. Також зазначив, що він особисто зустрічався з директором ТОВ «Алген», перевірив його особу, реєстраційні документи ТОВ «Алген», а також з`ясував наявність технічних ресурсів. Зокрема, встановлено, що ТОВ «Алген» веде сумісне господарство з ТОВ «Лан».

Також свідком підтверджена особиста участь у здійснені господарських операцій позивача з ТОВ «Алген», зокрема, підписання договорів та первинних документів.

Крім того, згідно висновку експертів від 27.11.2015 №11635/21012-21014/15-45, складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у даній справі від 23.04.2015, надані на дослідження документи в їх сукупності свідчать про здійснення господарських операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей ТОВ «АТ «Каргілл» ТОВ «Алген», ТОВ «Агрофірма Сокільське» та ФГ «Литвин Іван Віталійович» в період з грудня 2011 року по березень 2013 року, як наслідок, витрати, сформовані ТОВ «АТ «Каргілл» у період з грудня 2011 року по березень 2013 року в сумі 9 461 005 грн за такими операціями документально підтверджуються наявними у матеріалах справи первинними документами; а висновки акта перевірки від 26 грудня 2014 року №64/28-10-40-50/20010397 про порушення ТОВ «АТ «Каргілл» пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 1 962 980,00 грн, документально не підтверджуються.

Враховуючи викладене, матеріали справи містять докази, які підтверджують дійсність господарських операцій позивача з ТОВ «Алген», понесення позивачем витрат, а тому й правомірність формування позивачем витрат.

Відносно господарських операцій позивача з TOB «Агрофірма Сокільське» та ФГ «Литвин І.В.» з придбання насіння соняшника суд зазначає таке.

Господарські операції позивача з TOB «Агрофірма Сокільське» відбувались в межах виконання договору поставки №CVP25168 від 13.12.2011.

Здійснення постачання підтверджується видатковою накладною №12/12 від 13.12.2011. За наслідком здійснення господарської операції складено податкову накладну №26/2 від 13.12.2011. Оплата за отриманий товар підтверджується банківською довідкою №14 116/OL-454 від 04.07.2014.

Постачання TOB «Агрофірма Сокільське» насіння соняшника відбувалось на умовах EXW Інкотермс. Фактичне прийняття товару відбувалось на зерноскладі ТОВ «Фісаковський елеватор», що підтверджується трьохстороннім Актом прийому-передачі та складською квитанцією №440 від 13.12.2011, карткою аналізу зерна, витягом з Реєстру складських документів на зерно №11423 від 13.11.2015.

У подальшому насіння соняшнику, придбане у TOB «Агрофірма Сокільське» на умовах поставки EXW, зберігалось на ТОВ «Фісаковський елеватор» на підставі договору №7 від 26.07.2011 року, та потім перевезене залученим позивачем на підставі договору транспортного експедирування №А39/11 від 01.08.2011 перевізником TOB «Кріейдер» до переробного підприємства TOB «Комбінат Каргілл», що підтверджується товарно-транспортними накладними №946118 від 19.03.2012, №946150 від 19.03.2012, №946120 від 19.03.2012, №946121 від 19.03.2012, №946119 від 19.03.2012, №629643 від 21.03.2012, №629642 від 21.03.2012, №629640 від 21.03.2012, №629641 від 21.03.2012, №629644 від 22.03.2012, №629645 від 22.03.2012, №629646 від 22.03.2012, №629648 від 23.03.2012, №629647 від 23.03.2012, №629650 від 23.03.2012, №143805 від 29.03.2012, посвідченнями про якість зерна №001190 від 19.03.2012, №001189 від 19.03.2012, №001192 від 19.03.2012, №001193 від 19.03.2012, №001191 від 19.03.2012, №001105 від 21.03.2012, №001104 від 21.03.2012, №001102 від 21.03.2012, №001103 від 21.03.2012, №001106 від 22.03.2012, №001107 від 22.03.2012, №001108 від 22.03.2012, №001110 від 23.03.2012, №001112 від 26.03.2012, №001111 від 23.03.2012, №001118 від 29.03.2012.

Прийняття соняшника на переробному підприємстві підтверджується реєстрами даних вагової системи ТОВ «Комбінат Каргілл» (м. Донецьк) із зазначенням номерів товарно-транспортних накладних, якими здійснювалось перевезення.

Господарські операції операцій позивача з ФГ «Литвин І.В.» відбувались в межах виконання договорів поставки №CVP 44905 від 22.03.2013, №CVP 45076 від 27.03.2013.

Здійснення постачання підтверджується видатковими накладними №РН-0000157 від 26.03.2013, №РН-0000159 від 28.03.2013, №РН-0000158 від 28.03.2013, рахунками №157 від 26.03.2013, №159 від 28.03.2013, №158 від 28.03.2013.

За наслідком здійснення господарської операції складено податкові накладні №1157/2 від 26.03. 2013, №1159/2 від 28.03.2013, №1158/2 від 28.03.2013, здійснення позивачем оплати за отриманий товар підтверджується довідкою №14 116/OL-453 від 04.07.2014.

Постачання ФГ «Литвин І.В.» насіння соняшника відбувалось на умовах DAP Інкотермс на адресу переробного підприємства TOB «Комбінат Каргілл» залученими ФГ «Литвин І.В.» перевізниками СПД «Пендюр», СПД «Солдатенко», ПП «Хасія», ПП «Ковтун», ПП «Діденко», ПП «Макс» що підтверджується товарно-транспортними накладними №001 від 23.03.2013, №007 від 27.03.2013, №002 від 23.03.2013, №008 від 27.03.2013, №318 від 23.03.2013, №319 від 23.03.2013, №320 від 23.03.2013, №321 від 23.03.2013, №519 від 27.03.2013, №520 від 27.03.2013, №521 від 27.03.2013, №522 від 27.03.2013. Прийняття соняшника на переробному підприємстві підтверджується реєстрами даних вагової системи ТОВ «Комбінат Каргілл» (м. Донецьк) із зазначенням номерів товарно-транспортних накладних, якими здійснювалось перевезення.

Крім того, позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій з TOB «Агрофірма Сокільське» та ФГ «Литвин І.В.» надано документи на підтвердження правового статусу своїх контрагентів, а також наявності у них ресурсів, зокрема, довідку Олексіївської сільської ради про використання TOB «Агрофірма Сокільське» земельних ділянок загальною площею 1 134,782 га, а також довідку Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області про те, що ФГ «Литвин» має у постійному користуванні 2 258 га земельних ділянок.

Враховуючи наведене, господарські операції позивача з TOB «Агрофірма Сокільське» та ФГ «Литвин» підтверджуються документально. Крім того, матеріали справи містять підтвердження наявності у TOB «Агрофірма Сокільське» та ФГ «Литвин» відповідних ресурсів.

У подальшому насіння соняшникове, придбане позивачем у ТОВ «Алген», ФГ «Литвин І.В.», ТОВ «Агрофірма Сокільське» у грудні 2011 року, вересні-жовтні 2012 року, березні 2013 року було перероблене на олію на ТОВ «Комбінат Каргілл» (м. Донецьк) та на Каховській філії ТОВ «Комбінат Каргілл», що підтверджується: угодою про переробку сировини №3/2007 від 01 січня 2007 року, укладеною з TOB «Комбінат Каргілл», актами з переробки давальницької сировини №11 від 30.11.2012, №12-1 від 26.12.2012, №01 від 31.01.2013, №02 від 28.02.2013, №03 від 29.03.2013, №4 від 26.04.2013, рахунками №11 від 30.11.2012, №12-1 від 26.12.2012, №01 від 31.01.2013, №02 від 28.02.2013, №03 від 29.03.2013, №4 від 26.04.2013, розрахунками вартості переробки, виробничим звітом з переробки сировини-насіння соняшника, розрахунком №11 за листопад 2012 року, розрахунком №1 за грудень 2012 року, рахунком по Каховській філії №1 від 26.12.2012.

Після переробки соняшника виготовлена олія була перевезена автомобільним та залізничним транспортом в Іллічівський морський торговий порт з метою експорту.

Для транспортування олії, виготовленої на Каховській філії ТОВ «Комбінат Каргілл», були використані послуги перевізника ТОВ «Транс-Сервіс-1» (транспортування здійснювалося автомобільним транспортом за маршрутом м. Каховка, вул. Южная, 1б м. Іллічівськ, вул. Корабельна 4/1), що підтверджується: реєстрами товарно-транспортних накладних, товарно-транспортними накладними №№1212180112 від 18.12.2012, 1212180115 від 18.12.2012, 1212180134 від 19.12.2012, 1212190001 від 19.12.2012, 1212180105 від 18.12.2012, 1212190014 від 19.12.2012, 1212190011 від 19.12.2012, 1212180125 від 18.12.2012, 1212190025 від 19.12.2012, 1212190018 від 19.12.2012, 1212200032 від 20.12.2012, 1212190056 від 19.12.2012, 1212220004 від 22.12.2012, 1212190032 від 19.12.2012, 1212220030 від 22.12.2012, 1212200046 від 20.12.2012, 1212200052 від 20.12.2012, 1212200035 від 20.12.2012, 1212200088 від 20.12.2012, 1212200109 від 20.12.2012, 1212200082 від 20.12.2012, 1212200100 від 20.12.2012, 1212200130 від 21.12.2012, 1303030034 від 03.03.2013, 1303030048 від 03.03.2013, 1303030026 від 03.03.2013, 1303030020 від 03.03.2013, 1303030047 від 03.03.2013, 1303030054 від 03.03.2013, 1303030055 від 03.03.2013, 1303040005 від 03.03.2013, 1303040010 від 04.03.2013, 1303040023 від 04.03.2013, 1303040021 від 04.03.2013, 1303040053 від 04.03.2013, 1303040002 від 04.03.2013, 1303030050 від 04.03.2013,1303030003 від 04.03.2013, 1303030038 від 04.03.2013, 1303020019 від 04.03.2013, 1303040082 від 04.03.2013, 1303040075 від 04.03.2013, 1303040039 від 04.03.2013, 1303040105 від 04.03.2013, 1303040104 від 04.03.2013, 1303040124 від 05.03.2013, 1303050017 від 05.03.2013, 1303050004 від 05.03.2013, 1303050055 від 05.03.2013, 1303050064 від 05.03.2013, 1303050081 від 05.03.2013, 1303050078 від 05.03.2013, 1303060007 від 06.03.2013, 1303060012 від 06.03.2013, 1303060086 від 06.03.2013, 1303060092 від 06.03.2013, 1303060067 від 06.03.2013, 1301170046 від 17.01.2013, 1301170051 від 17.01.2013, 1301170057 від 17.01.2013, 1301170065 від 17.01.2013, 1301170072 від 17.01.2013, 1301170085 від 17.01.2013, 1301170079 від 17.01.2013, 1301170095 від 17.01.2013, 1301180009 від 18.01.2013, 1301180001 від 18.01.2013, 1301180006 від 18.01.2013, 1301170110 від 18.01.2013, 1301170108 від 17.01.2013, 1301180008 від 18.01.2013, 1301160034 від 16.01.2013, 1301160023 від 16.01.2013, 1301170025 від 17.01.2013, 1301170031 від 17.01.2013, 1301170035 від 17.01.2013, 1304280011 від 28.04.2013, 1304280008 від 28.04.2013, 1304280012 від 28.04.2013, 1304280009 від 28.04.2013, 1304280017 від 28.04.2013, 1304280022 від 28.04.2013.

Транспортування олії, виготовленої на ТОВ «Комбінат Каргілл» (м. Донецьк), здійснювалося залізничним транспортом власними вагонами ТОВ «Комбінат Каргілл», тому перевізники до процесу транспортування не залучались. Перевезення за маршрутом м. Донецьк (станція навантаження Мандрикіно) м. Іллічівськ підтверджують:

залізничні накладні №№52546645 від 28.01.2013, 50612605 від 17.12.2012, 52427200 від 25.01.2013, 48180053 від 01.03.2013, 53342473 від 13.02.2013, 53696571 від 20.02.2013, 53594776 від 18.02.2013, 53255451 від 11.02.2013, 51877405 від 14.01.2013, 50526987 від 17.04.2013, 50814714 від 23.04.2013, 50887249 від 24.04.2013,

вагові білети №№1301250095 від 25.01.2013, 1301250100 від 25.01.2013, 1301250104 від 25.01.2013, 1301250119 від 25.01.2013, 1301260005 від 26.01.2013, 1301260009 від 26.01.2013, 1301260014 від 26.01.2013, 1212140134 від 14.12.2012, 1301260095 від 26.01.2013, 1301260097 від 26.01.2013, 1301260102 від 26.01.2013, 1301260104 від 27.01.2013, 1301270004 від 27.01.2013, 1212150001 від 15.12.2012, 1212140140 від 14.12.2012, 1301260091 від 26.01.2013, 1212140145 від 14.12.2012, 1212150084 від 15.12.2012, 1212150090 від 15.12.2012, 1212150097 від 15.12.2012, 1212150102 від 15.12.2012, 1212150104 від 15.12.2012, 1212150105 від 15.12.2012, 1212160003 від 15.12.2012, 1212160004 від 15.12.2012, 1212160060 від 15.12.2012, 1212160062 від 15.12.2012, 1301240090 від 24.01.2013, 1301250004 від 25.01.2013, 1301250010 від 25.01.2013, 1301250014 від 25.01.2013, 1302280116 від 28.02.2013, 1302280124 від 28.02.2013, 1302280130 від 28.02.2013, 1302280136 від 28.02.2013, 1302280141 від 28.02.2013, 1302280145 від 28.02.2013, 1302280149 від 01.03.2013, 1303010002 від 01.03.2013, 1303010011 від 01.03.2013, 1302120129 від 12.02.2013, 1302120135 від 12.02.2013, 1302190160 від 19.02.2013, 1302190167 від 19.02.2013, 1302190183 від 20.02.2013, 1302200008 від 20.02.2013, 1302200010 від 20.02.2013, 1302160156 від 16.02.2013, 1302160158 від 16.02.2013, 1302180026 від 18.02.2013, 1302090120 від 09.02.2013, 1301110085 від 12.01.2013, 1301120001 від 12.01.2013, 1301120003 від 12.01.2013, 1301120009 від 12.01.2013, 1301120035 від 12.01.2013, 1301120041 від 12.01.2013, 1301120046 від 12.01.2013, 1301120055 від 12.01.2013, 1301120056 від 12.01.2013, 1301120057 від 12.01.2013, 1301120061 від 12.01.2013,1301120062 від 12.01.2013, 1301120063 від 13.01.2013, 1301130001 від 13.01.2013, 1301130002 від 13.01.2013, 1301130003 від 13.01.2013, 1301130020 від 13.01.2013, 1301130023 від 13.01.2013, 1301130040 від 13.01.2013, 1304150003 від 15.04.2013, 1304150091 від 15.04.2013, 1304150094 від 15.04.2013, 1304010109 від 01.04.2013, 1304010112 від 02.04.2013, 1304020013 від 02.04.2013, 1304170007 від 17.04.2013, 1304170009 від 17.04.2013, 1304020011 від 17.04.2013, 1304010097 від 01.04.2013, 1304010104 від 01.04.2013, 1304020001 від 02.04.2013, 1304020002 від 02.04.2013, 1304020004 від 02.04.2013, 1304020007 від 02.04.2013, 1304020005 від 17.04.2013, 1304020009 від 02.04.2013, 1304220060 від 22.04.2013, 1304190055 від 22.04.2013, 1304220115 від 22.04.2013, 1304220117 від 22.04.2013, 1304220120 від 22.04.2013, 1304220121 від 22.04.2013, 1304220123 від 22.04.2013, 1304230001 від 23.04.2013, 1304230002 від 23.04.2013, 1304230005 від 23.04.2013, 1304230006 від 23.04.2013, 1304230007 від 23.04.2013, 1304230012 від 23.04.2013, 1304230014 від 23.04.2013, 1304230017 від 23.04.2013, 1304230102 від 23.04.2013, 1304230112 від 23.04.2013, 1304230119 від 23.04.2013, 1304230124 від 23.04.2013, 1304230128 від 23.04.2013, 1304230130 від 23.04.2013, 1304240001 від 24.04.2013, 1304240005 від 24.04.2013, 1304240006 від 24.04.2013, 1304240007 від 24.04.2013,

відомості вагонів із зазначенням номеру вагона.

Послуги по прийманню та перевалці олії на судна у Іллічівському морському торговому порту надавало позивачу ТОВ «Новік Порт Сервіс» відповідно до укладеного договору №01/010 від 23.01.2009, що підтверджується: договором про транспортно-експедиційне й митно-брокерське обслуговування та додатками до нього, актами надання послуг №1216 від 21.12.2012, №167 від 13.03.2013, №272 від 03.05.2013, №76 від 04.02.2013, №31 від 25.01.2013, рахунками №991 від 21.12.2012, №128 від 13.03.2013, №219 від 03.05.2013, №57 від 04.02.2013, №27 від 25.01.2013.

Олія, перероблена з насіння соняшника, яке було закуплено у ТОВ «Алген», ФГ «Литвин І.В.», ТОВ «Агрофірма Сокільське», у подальшому експортована позивачем компаніям NIDERA B.V., Louis Dreyfus Comodities Suisse S. A., ALEA TRADING LTD, Cargill France SAS, що підтверджується експортними контрактами №CVS 16926 від 17.06.2011, №CVS 37507 від 28.09.2012, №CVS 40466 від 09.11.2012, №CVS 42401 від 24.01.2013, №CVS 42762 від 01.02.2013, №CVS 44638 від 15.03.2013, вантажно-митними деклараціями №500040402/2012/000605 від 05.07.2012, №500040406/2012/000076 від 21.12.2012, №500040406/2013/000656 від 04.02.2013, №500040406/2013/000501 від 25.01.2013, №500040406/2013/001234 від 13.03.2013, №500040406/2013/002088 від 03.05.2013, №500040406/2013/0019 від 24.04.2013, списками цистерн.

Отримання позивачем валютної виручки за експортовану олію підтверджується довідками ПАТ «Креді Агріколь Банк».

З наведеного слідує, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують рух придбаного ним товару, а також його використання у господарській діяльності (переробка соняшника на олію та експортування олії). При чому, значна частина таких документів складалась за участі третіх осіб, що є додатковим підтвердженням дійсності господарських операцій позивача.

Також в матеріалах справи міститься бухгалтерська довідка ТОВ «АТ Каргілл» №2310 від 21.04.2015, у якій надано пояснення щодо процесів поставки товару на умовах DAP та EXW Інкотермс.

Відповідач посилається на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2014 у справі №183/5054/14-к за обвинуваченням директора ТОВ «Алген» ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, яким затверджено угоду про визнання винуватості та визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Зокрема, у вироку зазначено, що у травні 2012 року ОСОБА_3 придбав ТОВ «Алген» з метою прикриття незаконної діяльності. Після реєстрації ТОВ «Алген» самостійна підприємницька діяльність засудженим не здійснювалася, угод фінансового характеру він не складав, печатками підприємств не користувався, а реєстраційні і установчі документи зазначених підприємств передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність.

Суд зазначає, що у згаданому вироку не встановлено, що ТОВ «Алген» не здійснювало господарських операцій з ТОВ «АТ «Каргілл», не досліджено обставин господарської діяльності ТОВ «Алген» по взаємовідносинах із ТОВ «АТ «Каргілл» та не досліджено доказів на підтвердження таких обставин.

Натомість, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19 зазначено наступне: « 91. Отже, вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності».

З наведеного вбачається, що вирок суду за відсутності встановлення конкретних обставин не може створювати преюдицію для адміністративного суду та повинен оцінюватись у сукупності із іншими доказами.

У даній справі вирок, на який посилається відповідач, не містить будь-яких згадок про господарські операції позивача, а тому не може бути єдиним та достатнім доказом нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Алген». Відтак, вирок підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Відносно посилання відповідача на протокол допиту директора ТОВ «Агрофірма Сокільське» ОСОБА_4 слід зазначити, що в силу вимог ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Відтак, матеріали кримінального провадження до набрання законної сили не можуть слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій.

Наведене узгоджується з положеннями згаданої Постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19, в якій зазначено наступне: « 88. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06 листопада 2018 року у справі №822/551/18, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. При цьому апеляційний суд урахував висновок Верховного Суду в указаній вище постанові про те, що частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

89. Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим такий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду».

Відносно посилання відповідача на податкову інформацію, зокрема, на зміст актів перевірок щодо контрагентів позивача, а також згаданого відповідачем пояснення торгового представника позивача, варто відзначити, що відповідачем не долучено таких документів до матеріалів справи.

Крім того, у цьому контексті варто врахувати й сталу позицію Верховного Суду про те, що податкова інформація не може розглядатися у якості достатнього та самостійного доказу нереальності господарських операцій. Така позиція серед іншого викладена у Постанові Верховного Суду від 17.07.2024 року у справі №817/891/18: «При цьому апеляційний суд зазначив, що контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

В аспекті викладеного слід звернути також увагу, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів, носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства добросовісним платником податку. Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постанові від 30 вересня 2021 року у справі №400/1986/19. У постанові від 03 вересня 2019 року у справі №810/3790/17 Верховний Суд також вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по «ланцюгу» постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів Позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Верховний Суд неодноразово висловлювався про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Цей підхід підтримано і Великою Палатою Верховного Суду у згаданій постанові від 07 липня 2022 року по справі №160/3364/19, а також викладено в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №804/6909/17 та від 21 лютого 2020 року у справі №815/253/16».

Підсумовуючи викладене, доводи, покладені відповідачем в основу висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Висновки відповідача по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що висновки акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із контрагентами та підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, відповідачем не наведено обставин та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій вимогам податкового законодавства або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, нереальність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

У той же час, позивачем надано первинні та інші документи, які зазвичай супроводжують виконання такого роду операцій, у т.ч. договори, первинні документи, акти приймання-передачі, документи щодо подальшого руху товару, документи щодо ресурсів контрагентів, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та неправомірність формування позивачем витрат.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, доречно дійти висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 487, 20 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 25.03.2015 №323.

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 12.01.2015 №0000014050.

Стягнути на користь ТОВ АТ Каргілл за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.