Ухвала

від 27.11.2024 по справі 580/4405/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4405/24

УХВАЛА

27 листопада 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Карпушова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Штульман І.В. у справі №580/4405/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 листопада 2024 року справу з єдиним унікальним номером №580/4405/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача - Штульман І.В., суддів Заїки М.М. та Черпака Ю.К.

25.11.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Штульман І.В. у справі №580/4405/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Підставою відводу позивач зазначає, що суддя І.Штульман неодноразово брав участь у розгляді справ за участі ОСОБА_2 , як суддя Вищого адміністративного суду України. Під час розгляду справ І.Штульман демонстрував зухвалу поведінку щодо недопущення ОСОБА_2 до правосуддя, проявляв себе, як недоброчесний суддя. Згідно рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 18 січня 2019 року №54/вс-19 «Про відповідність кандидата на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду» Штульман І.В. визнано таким, що не відповідає критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та зроблено висновок: «Однак те, що кандидат не взяв самовідводу у зазначеній справі, до якої були залучені його адвокати, суперечить принципу неупередженості і також викликало обґрунтований сумнів щодо його доброчесності і практичних навичок». На думку ОСОБА_2 викликають сумніви у об`єктивності та неупередженості судді І.Штульман те, що він самовідвід не заявив, що є черговим доказом порушенням ним права позивача на розгляд справи «судом, встановленим законом».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 р. зазначена заява була визнана необґрунтованою та передана для визначення судді у порядку ч. 1 ст. 31 КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2024 р. для вирішення вказаного питання визначено суддю Карпушову О.В.

У відповідності до правил ч. 8 ст. 40 КАС України, питання про відвід вирішується в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши доводи поданої заяви про відвід судді Штульман І.В., дослідивши матеріали справи, суддя-доповідач приходить до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

На обгрунтування заяви про відвід позивачем зазначено, що суддя суддя І.Штульман неодноразово брав участь у розгляді справ за участі ОСОБА_2 , як суддя Вищого адміністративного суду України. Під час розгляду справ І.Штульман демонстрував зухвалу поведінку щодо недопущення ОСОБА_2 до правосуддя, проявляв себе, як недоброчесний суддя. Згідно рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 18 січня 2019 року №54/вс-19 «Про відповідність кандидата на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду» Штульман І.В. визнано таким, що не відповідає критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та зроблено висновок: «Однак те, що кандидат не взяв самовідводу у зазначеній справі, до якої були залучені його адвокати, суперечить принципу неупередженості і також викликало обґрунтований сумнів щодо його доброчесності і практичних навичок».

На думку ОСОБА_2 , зазначений факт свідчить про упередженість судді Штульман І.В. і є підставою для його відводу.

Підстави для відводу судді визначені статями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 КАС питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, слід звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості вважаю за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Відтак, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Перевіривши доводи заявника про відвід та надані документи, судом не встановлено, що суддя Штульман І.В. об`єктивно є упередженим щодо будь-кого з учасників процесу, що йому стали відомими з власних джерел докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Також не встановлено, що він зацікавлений в рішенні у справі.

Отже, підстави вважати, що ухвалення суддею Штульман І.В. об`єктивного рішення є неможливим внаслідок обставин, на які посилається заявник, відсутні.

Відтак, доводи заяви є лише припущеннями позивача щодо упередженості та об`єктивності судді Штульман І.В., оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами.

Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що обставини, наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Штульман І.В. не можуть свідчити про наявність упередженості та необ`єктивності судді при розгляді апеляційної скарги у даній справі, а відтак, така заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 243, 248, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Штульман І.В. у справі №580/4405/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Карпушова