Ухвала

від 05.12.2024 по справі 580/4405/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4405/24

УХВАЛА

05 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Штульман І.В. та суддів: Заїки М.М. і Черпака Ю.К., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Штульман І.В. по справі №580/4405/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

30 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася в Черкаський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області про:

- визнання протиправними дій щодо надання неточної, неповної та недостовірної інформації, що міститься у листі від 26 квітня 2024 року на її інформаційний запит від 25 квітня 2024 року;

- зобов`язання надати точну, повну та достовірну інформацію на її інформаційний запит від 25 квітня 2024 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 (надалі - апелянт) звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 липня 2024 року справу з єдиним унікальним номером 580/4405/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача - Штульман І.В., суддів: Маринчак Н.Є., Черпака Ю.К.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року відкрито провадження у справі та витребувано із Черкаського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №580/4405/24, яка надійшла на адресу суду апеляційної інстанції 09 вересня 2024 року.

Згідно повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2024 року справу з єдиним унікальним номером №580/4405/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача - Штульман І.В., суддів: Заїки М.М. та Шведа Е.Ю.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду, через підсистему "Електронний суд", 03 жовтня 2024 року від ОСОБА_1 (далі - заявник) надійшла заява про відвід судді-доповідача Штульман І.В. та суддів: Заїки М.М. і Шведа Е.Ю. В заяві позивач зазначає, що справу №580/4405/24 у суді першої інстанції розглядала суддя Черкаського окружного адміністративного суду А. Каліновська, яка є співмешканкою судді Шостого апеляційного адміністративного суду В. Кузьменка та має з ним спільних дітей. На думку ОСОБА_1 суддя В.Кузьменко має вплив на всіх суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, що вплине на об`єктивність розгляду даної справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року визнано необґрунтованим відвід складу колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду: головуючому судді - Штульман І.В. та суддям: Заїці М.М. і Шведу Е.Ю. по справі № 580/4405/24, заявлений 03 жовтня 2024 року позивачем ОСОБА_1 Передано справу № 580/4405/24 для визначення автоматизованою системою документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду судді, який не входить до складу зазначеної колегії суддів, для вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Штульман І.В., Заїки М.М., Шведа Е.Ю. у справі №580/4405/24.

Згідно повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 жовтня 2024 року справу з єдиним унікальним номером №580/4405/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача - Штульман І.В., суддів: Заїки М.М. та Черпака Ю.К.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду, через підсистему "Електронний суд", 22 листопада 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді-доповідача Штульман І.В. В заяві позивач зазначає, що суддя І. Штульман неодноразово брав участь у розгляді справ за участі ОСОБА_1 , як суддя Вищого адміністративного суду України. Під час розгляду справ суддя касаційного адміністративного суду України І. Штульман демонстрував, на думку, ОСОБА_1 зухвалу поведінку щодо її недопущення до правосуддя.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року визнано необґрунтованим відвід складу колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду: головуючому судді - Штульман І.В. та суддям: Заїці М.М. і Черпаку Ю.К. по справі №580/4405/24, заявлений 03 жовтня 2024 року позивачем ОСОБА_1 Передано справу №580/4405/24 для визначення автоматизованою системою документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду судді, який не входить до складу зазначеної колегії суддів, для вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Штульман І.В., Заїки М.М., Шведа Е.Ю. у справі №580/4405/24.

05 грудня 2024 року ОСОБА_1 втретє звертається до Шостого апеляційного адміністративного суду з заявою про відвід судді Штульман І.В.

В обґрунтування даної заяви апелянт зазначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024р. їй відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 20 листопада 2024 року про вчинення кримінального правопорушення, та слідчим суддею В.Ковтуненко її фактично позбавлено права на справедливий суд. Таким чином, не погоджуючись із вищезазначеним рішенням апелянт звертається з заявою до Шостого апеляційного адміністративного суду про відвід судді Штульман І.В. Цього разу підстави для його відводу взагалі не зазначає.

Розглянувши вказану заяву про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Штульман І.В. від участі у розгляді даної справи, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом частини першої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).

Відповідно до положень частини третьої статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Чинний Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення поняття «зловживання процесуальними правами».

Проте, у статті 45 КАС України вказано перелік дій, які можуть трактуватися суддею або колегією суддів за суб`єктивною чи об`єктивною думкою в кожному конкретному випадку як зловживання процесуальними правами, а саме:

- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

- необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення осіб, як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

- узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Отже, з наведеного вище слідує, що зловживання процесуальними правами - це особливий різновид процесуального правопорушення, що складається з противоправного, несумлінного та неналежного використання особою, яка бере участь у справі (її представником), належних їй процесуальних прав, що виразилося у винних процесуальних діях (бездіяльності), що зовнішньо відповідають вимогам процесуальних норм, однак здійснених з корисливим або особистим мотивом, що завдають шкоду інтересам правосуддя та (або) інтересам осіб, які приймають участь у справі, або недобросовісна поведінка в інших формах, що тягне за собою застосування заходів процесуального примусу.

Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань адміністративного судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним та, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Відповідно до частини третьої статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони».

Також, у статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під назвою «Заборона зловживання правами» передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №814/218/14 вказав, що під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2020 року у справі 806/1943/18 зазначив, що сторони повинні утримуватись від використання прийомів, які пов`язанні із зволіканням у розгляді справи добросовісно і максимально ефективно використовувати всі процесуальні методи для прискорення процедури слухання справи.

Схожі висновки щодо наявності підстав вважати подання безпідставної заяви про відвід суддів зловживанням процесуальними правами також містяться, зокрема в постановах Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справа № 183/6913/16 (2-а/183/43/17) та від 07 травня 2020 року у справі № 826/12191/18.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що обставини на які посилається ОСОБА_1 свідчать про завідомо безпідставний та надуманий відвід, спрямований на затягування судового процесу в розумінні пункту 1 частини другої статті 45 КАС України, тобто є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами.

За наведеного, заява ОСОБА_1 про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Штульман І.В., на підставі частини третьої статті 45 КАС України, підлягає залишенню без розгляду.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Таким чином, у випадку повторного зловживання своїми процесуальними правами учасником справи, суд з урахуванням конкретних обставин справи, може вжити заходів процесуального примусу в порядку статті 145 КАС України.

Керуючись статтями 31, 34, 35, 36, 37, 39, 40, 45, 149 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії позивача ОСОБА_1 по заявленню

05 грудня 2024 року завідомо безпідставного відводу судді Шостого апеляційного адміністративного суду Штульман Ігорю Володимировичу у справі №580/4405/24.

Заяву ОСОБА_1 від 05 грудня 2024 року про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Штульман Ігоря Володимировича у справі №580/4405/24 - залишити без розгляду.

Попередити ОСОБА_1 , що у випадку продовження зловживання своїми процесуальними правами чи вчиненням діянь з метою перешкоджання судочинству, відповідно до пункту 2 частини першої статті 149 КАС України судом, стосовно неї може бути застосовано штраф.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Штульман

Судді: М.М. Заїка

Ю.К. Черпак