Ухвала

від 27.11.2024 по справі 159/7926/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/7926/24

Провадження № 1-кс/159/2451/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Ковель

Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6

розглянув клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12024030550001627 до

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Горбівці Глибоцького району Чернівецької області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не судимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, ОСОБА_4 за погодженням прокурора Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України. Тому з метою забезпечення ризиків передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий просить застосувати до підорзрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали.

Захисник вказав, що підозрюваний не має намірів ухилятися від слідства. У зв`язку із чим вважає достатнім застосувати до підозрюваного або заставу або особисте зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_6 вказав, що у нього є гроші на заставу в сумі 30000 грн. і він має можливість сплатити заставу протягом дня.

З клопотання вбачається, що 24 листопада 2024 року поліцейський роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП капрал поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (службове посвідчення ВЛП № НОМЕР_1 ) та інспектор роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП сержант поліції ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заступили на патрулювання на територію зони оперативного реагування, зокрема - м. Ковель Ковельського району Волинської області у складі екіпажу «Цунамі 0201» на службовому автомобілі марки «Renault megane» сл.н. 9495. В подальшому, 24 листопада 2024 року, близько 14 год 20 хв, під час несення служби та патрулювання ними був помічений транспортний засіб марки «JEEP» сірого кольору, який рухався в районі перехрестя вулиць Брестська та Модеста Левицького в м. Ковель з порушенням правил дорожнього руху. Працівниками поліції було увімкнуто проблискові світлові сигнали синього та червоного кольорів, що слугувало законною вимогою водію вказаного транспортного засобу негайно зупинити автомобіль, яким він рухався, що останній і зробив. Після цього поліцейський ОСОБА_8 вийшла зі службового автомобіля, підійшла до водія, пояснила причину зупинки та почала з ним спілкуватись. Поліцейський ОСОБА_7 також вийшов зі службового автомобіля, залишивши ключі в замку запалювання та став позаду поліцейської ОСОБА_8 , в кількох кроках попереду від службового автомобіля. В цей час ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проходячи неподалік, скориставшись тим, що поліцейський ОСОБА_7 спостерігає за діями напарниці та не стежить за службовим автомобілем, умисно підійшов до транспортного засобу та забрав із замка запалювання ключі від даного автомобіля та пішов далі. Побачивши вказаний факт, випадковий перехожий, особу якого на даний час не встановлено досудовим розслідуванням, повідомив про це поліцейським та поліцейські ОСОБА_7 і ОСОБА_8 почали наздоганяти ОСОБА_9 та висловлювати вимогу залишатись на місці та повернути ключі від автомобіля. В цей час до ОСОБА_9 підійшли його знайомі, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , при цьому останній розмістився між поліцейським ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , з метою не дати зупинити останнього. ОСОБА_9 , всупереч законним вимогам поліцейських, скориставшись ситуацією та чисельною перевагою над поліцейськими, почав залишати місце події, при цьому виражався в сторону поліцейського ОСОБА_7 нецензурною лайкою. З метою виконання ОСОБА_9 законної вимоги, поліцейський ОСОБА_7 , згідно ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію», попередивши ОСОБА_9 про те, що до нього буде застосовано фізичний вплив, почав застосовувати до останнього фізичну силу, в ході якої між ними виникла шарпанина. Під час шарпанини, з метою перешкоджання законній діяльності поліцейського ОСОБА_7 , який був одягнений у формений одяг, виконував свої службові обов`язки, з метою перешкоджання його законній діяльності, ОСОБА_9 умисно наніс останньому декілька ударів кулаками по обличчю. Після цього поліцейський ОСОБА_7 силоміць повалив ОСОБА_9 на землю та сидячи зверху на останньому, почав проводити адміністративне затримання. В цей час ОСОБА_6 з метою перешкодити затриманню ОСОБА_9 , наблизився до поліцейського ОСОБА_7 та умисно наніс йому один удар правою ногою по голові, в результаті чого поліцейському ОСОБА_7 запаморочилась голова та він впав на землю на лівий бік, а ОСОБА_9 скориставшись цим зумів звільнитись та разом з ОСОБА_6 залишити місце події. У результаті протиправних дій ОСОБА_6 , вчинених у групі з ОСОБА_9 потерпілий - поліцейський роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП капрал поліції ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою з синцем м`яких тканин волосистої частини голови справа, забою м`яких тканин грудини з синцем посередині, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

24 листопада 2024 року о 18 год. 20 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25 листопада 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

В клопотанні відсутні обґрунтування, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможуть забезпечити ризики на які посилається слідчий. Наявне лише посилання слідчого на не достатність інших запобіжних заходів як тримання під вартою, що не відповідає вимогам п.6 ч.1 ст. 184 КПК України.

ЄСПЛ у справі «HYSA v. ALBANIA» від 21.02.2023 зауважив, що тяжкість правопорушення або його наслідки не є самостійними підставами, що обґрунтовують тримання під вартою, і не можуть самі по собі обґрунтовувати позбавлення підозрюваного свободи, якщо вони не враховуються під час оцінки наявності допустимих підстав, за яких може бути видане рішення про тримання під вартою, згідно з практикою Суду.

Також ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», зазначив, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Наявне лише посилання слідчого на достатність такого запобіжного заходу як тримання під вартою, що не відповідає вимогам п.6 ч.1 ст. 184 КПК України.

На обґрунтування підозри слідчим подано протокол допиту потерпілого, висновок експерта, протокол допиту свідка, протокол огляду відеозапису.

Дослідивши зазначені документи у слідчого судді не залишилося позарозумним сумнівом обґрунтованості пред`явленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України, який є нетяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до 3 років.

В п.3 ч.2 ст.183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Підозрюваний не судимий. Слідчий у клопотанні не посилається на те, що ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

З урахуванням наведеного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного не може бути застосований.

Окрім зазначеного, враховуючи особу підозрюваного, який хоча офіційно і не працює, проте отримує дохід від неофіційного працевлаштування і має достатній обсяг грошей для сплати застави, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину та постійне місце проживання, відомості про негативну характеристику відсутні то слідчий суддя доходить висновку про достатню репутацію підозрюваного для достатності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави із покладанням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які забезпечать належну поведінку підозрюваного, оскільки ризики переховування та незаконного впливу на свідків, потерпілого слідчий суддя вважає доведеними та достатньо обґрунтовані слідчим у клопотанні.

За таких підстав, суд з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного та ризиків, на які послався слідчий вважає необхідним визначити заставу у межах п.1 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 30280 грн.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Таким чином на виконання застави на підозрюваного слід покласти обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме з`являтися за викликом до слідчого, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими цього кримінального провадження.

Для досягнення дієвості мети застосування запобіжного заходу, обов`язки слід застосувати на строк два місяці.

Особисте зобов`язання, незважаючи на особу підозрюваного не заслуговує на довіру, оскільки підозрюваний хоча і не має судимості проте він підозрюється у нетяжкому злочині, вказаний запобіжний захід не забезпечить постійного контролю за підозрюваним з метою попередження ризиків незаконного впливу на свідків, та переховування від правосуддя з метою ухилення від відповідальності у випадку визнання його винуватим за вчинене правопорушення.

Особи, які б могли поручитися за належну процесуальну поведінку підозрюваного відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 184, 193,196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в сумі 30280 грн. із покладенням обов`язку з`являтися за викликом до слідчого, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими цього кримінального провадження.

Роз`яснити ОСОБА_6 (заставодавцю), що у разі порушення ним визначених обов`язків - застава звертається в дохід держави.

Строк обов`язків визначених запобіжним заходом до 27.01.2025 року, включно. Після закінчення цього строку, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Заставу належить внести не пізніше п`яти днів на відповідний рахунок: Одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, Код ЄДРПОУ 26276277, Депозитний рахунок №UA278201720355279002000002504, Банк ДКСУ м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172 та надати документ, що це підтверджує слідчому.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1