Ухвала

від 04.12.2024 по справі 159/7926/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/7926/24 Провадження №11-сс/802/507/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

слідчого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

власника майна ОСОБА_8 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2024 року ( ЄРДР №12024030550001627),

ВСТАНОВИВ:

25.11.2024 року слідчий за погодженням з процесуальним прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено під час проведення огляду транспортного засобу марки Volkswagen Transporter з реєстраційним номером НОМЕР_1 24.11.2024 року, а саме: військовий квиток НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 ; паспорт гр. України НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_8 ; паспорт гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_8 ; посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_8 ; посвідчення «Українська добровольча армія» НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_8 ; посвідчення батька військовослужбовця, який загинув НОМЕР_7 НОМЕР_8 , на ім`я ОСОБА_8 ; витяг з протоколу комісії №9 від 01.04.2024 на ім`я ОСОБА_8 ; відпускний квиток від 17.06.2023 №65 на ім`я ОСОБА_8 ; тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_9 на транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; акт приймання/передачі від БО «БФ Ми об`єднались допомагати» до ОСОБА_8 на транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; банківська картка « НОМЕР_10 » АТ КБ «ПриватБанк»; посвідчення водія НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_8 ; грошові кошти в сумі 200 доларів США купюрами по 100 доларів США, грошові кошти 3504 гривені, а саме 3 купюри по 200 гривень, 6 купюр по 500 гривень 2 купюри по 5 гривень, одна купюра по 2 гривні, 2 купюри по 1 гривні, 4 купюри по 10 гривень, 5 купюр по 20 гривень, одна купюра 50 гривень; мобільні телефони марки «Poko», «Редмі», «Blackviev».

Клопотання мотивовано тим, що здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030550001627 від 24.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.

Кримінальне провадження розпочато за повідомленням представників влади, що 24.11.2024 близько 14:29 год. на перехресті автодороги вулиць Левицького і Брестської в м. Ковелі Волинської області ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, у зв`язку з виконанням поліцейським службових обов`язків, завдав кілька ударів в ділянку голови та тулуба поліцейському роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП капралу поліції ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забоїв м`яких частин голови, м`яких тканин грудини.

За підозрою у вчиненні вказаного злочину 24 листопада 2024 року в порядку ст. 208 КПК України затримано громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході поверхневого огляду транспортного засобу марки Volkswagen Transporter з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який проведено 24.11.2024 року вилучено речі, які на підставі постанови слідчого від 24.11.2024 визнано речовими доказами.

З метою збереження речових доказів, їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та уникнення відповідальності за вчинені протиправні дії слідчий просить накласти на нього арешт.

Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2024 року в задоволенні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_12 про арешт майна в кримінальному провадженні №12024030550001627 від 24.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що слідчим та прокурором не доведено правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, передбачених кримінально процесуальним законодавством. В матеріалах провадження відсутні будь-які докази, які давали б суду підстави вважати, що майно зазначене у клопотанні слідчого, яке подане в межах кримінального провадження №12024030550001627 від 24.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому і немає підстав для його арешту.

Не погоджуючисьіз такимсудовим рішеннямпрокурор подавапеляційну скаргув якійпросить ухвалуслідчого суддіскасувати тапостановити нову,якою задовольнитиклопотання слідчогота накластиарешт намайно,яке вказанеу клопотанні.Вважає,що оскаржуванаухвала слідчогосудді єнезаконною танеобґрунтованою,оскільки висновкисуду невідповідають фактичнимобставинам кримінальногопровадження взв`язку ізтим,що судне взявдо увагидокази,які моглиістотно вплинутина йоговисновки.Майно прояке вказуєслідчий уклопотанні повністювідповідає критеріям,визначеним уст.98КПК України,а томуз метоюзабезпечення збереженняречових доказів, їх приховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення,відчуження - воно підлягає арешту, однак слідчий суддя місцевого суду на дані обставини належної уваги не звернув та прийшов до невірного висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора та слідчого, які апеляцію підтримали у повному обсязі з підстав викладених у ній, власника майна та його представника, які скаргу заперечили через її безпідставність, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Арештом майна згідно із ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У п.1 ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку згідно із ч.3 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України. Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, а саме: щодо збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На думку апеляційного суду, за наслідками розгляду поданого слідчим клопотання, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого та законного висновку про відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для його задоволення.

Так, по зазначеному в клопотанні факту 24.11.2024 року в ЄРДР внесено відомості під №12024030550001627 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Підставою для внесення цих відомостей слугувало повідомлення представників влади, що 24.11.2024 близько 14:29 год. на перехресті автодороги вулиць Левицького і Брестської в м. Ковелі Волинської області ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, у зв`язку з виконанням поліцейським службових обов`язків, завдав кілька ударів в ділянку голови та тулуба поліцейському роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП капралу поліції ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забоїв м`яких частин голови, м`яких тканин грудини.

За підозрою у вчиненні вказаного злочину 24 листопада 2024 року в порядку ст. 208 КПК України затримано громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході поверхневого огляду транспортного засобу марки Volkswagen Transporter з реєстраційним номером НОМЕР_1 , слідчим як вбачається з протоколу огляду місця події від 24 листопада 2024 року було виявлено та вилучено наступні речі: військовий квиток НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 ; паспорт гр. України НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_8 ; паспорт гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_8 ; посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_8 ; посвідчення «Українська добровольча армія» НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_8 ; посвідчення батька військовослужбовця, який загинув НОМЕР_7 НОМЕР_8 , на ім`я ОСОБА_8 ; витяг з протоколу комісії №9 від 01.04.2024 на ім`я ОСОБА_8 ; відпускний квиток від 17.06.2023 №65 на ім`я ОСОБА_8 ; тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_9 на транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; акт приймання/передачі від БО «БФ Ми об`єднались допомагати» до ОСОБА_8 на транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; банківська картка « НОМЕР_10 » АТ КБ «ПриватБанк»; посвідчення водія НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_8 ; грошові кошти в сумі 200 доларів США купюрами по 100 доларів США, грошові кошти 3504 гривені, а саме 3 купюри по 200 гривень, 6 купюр по 500 гривень 2 купюри по 5 гривень, одна купюра по 2 гривні, 2 купюри по 1 гривні, 4 купюри по 10 гривень, 5 купюр по 20 гривень, одна купюра 50 гривень; мобільні телефони марки «Poko», «Редмі», «Blackviev».

Вищевказані речі, які були вилучені під час поверхневого огляду транспортного засобу марки Volkswagen Transporter» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , 24 листопада 2024 року постановою слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_12 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024030550001627 яке розслідується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Доводячи підставність поданого клопотання про накладення арешту на вказане майно, слідчий вказував про те, що існує сукупність розумних підозр, що воно є доказом злочину в кримінальному провадженні №12024030550001627, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів, їх приховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення,відчуження просив накласти арешт.

Проте, матеріали клопотання не містять доказів, а сторона обвинувачення в ході його розгляду не навела достатніх обґрунтувань з посиланням на належні і допустимі докази, які б давали підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, окрім як визнання його речовим доказам постановою слідчого.

Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що з клопотання слідчого є незрозумілим яким чином вищевказані речі стосується кримінального правопорушення, а саме обставин розслідування протиправного діяння, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.

А тому, проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали провадження в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що майно, яке 24 листопада 2024 року було вилучено під час поверхневого огляду транспортного засобу марки Volkswagen Transporter» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , не може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України в кримінальному провадженні за №12024030550001627, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а тому відповідно до ч.1 ст.173 КПК України на нього не може бути накладено арешт.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про відсутність законних підстав, передбачених кримінально процесуальним законом, для накладення арешту на майно, є вірним.

При цьому, усі доводи прокурора, які викладені в апеляційній скарзі, а також наведені в ході апеляційного розгляду, не заслуговують на увагу суду, так як фактично були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм була дана вірна юридична оцінка. На думку апеляційного суду доводи прокурора фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень норм кримінально-процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Оскаржувана ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 376, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2024 року про відмову у накладенні арешту на майно, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024030550001627 від 24.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді