Постанова

від 27.11.2024 по справі 160/15243/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 160/15243/23

адміністративне провадження № К/990/27884/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Стеценко С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 (суддя Рищенко А.Ю.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2024 (судді: Білак С.В., Чабаненко С.В., Юрко І.В.)

у справі за позовом Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради , третя особа: Комунальне підприємство "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів додатку до рішення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Релігійна організація "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 5 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 "Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра".

Також позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

В поданій заяві позивач просив:

- заборонити до набрання рішенням суду законної сили виконавчому комітету Дніпровської міської ради, будь-якому Департаменту Дніпровської міської ради, та/або будь-якому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради, вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж огорожі розташованих з адресою: вул. Марії Лисиченко, (попередня назва вулиця Героїв Громадянської війни) 2 Д в м. Дніпро, яка знаходяться у власності та переданої Релігійній організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі", код ЄДРПОУ 35863011, земельна ділянка, площею 1,9837 га (кадастровий номер 1210100000:01:550:0010), що була передана у постійне користування по фактичному розміщенню будівлі храму по вул. Марії Лисиченко, 2 Д;

- зупинити дію рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра» в частині пункту 1-5 додатку до рішення №13-27/6 від 27.06.2023.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач покликався на те, що виконавчий комітет Дніпровської міської ради частково разом із залученням КП "Управління контролю за благоустроєм міста" здійснив дії щодо демонтажу огорожі, зазначеної в пунктах 1-5 додатку до оскарженого рішення, які є об`єктами нерухомого майна та належать на праві приватної власності позивачу. Застосування заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує необхідністю збереження існуючого становища об`єкта, який буде демонтований та знищений до розгляду справи по суті.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 вирішено вжити заходи щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра стосовно самовільно встановлених на території міста гаражів, споруд (у тому числі пересувних), огорож згідно з переліком (додаток) та зобов`язано власників зазначених об`єктів демонтувати їх власними силами негайно із дня прийняття рішення та привести земельні ділянки на місцях демонтованих об`єктів до первісного стану.

Додатком до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 визначено споруди, що підлягають демонтажу, серед яких огорожі по вул. Марії Лисиченко, в районі буд. №2Д, власником яких є позивач.

29.06.2023 КП "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради винесено припис №1123, яким позивача попереджено, що внаслідок ігнорування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 року №13-27/6 буде вжито заходів щодо примусового демонтажу споруди з подальшим стягненням витрат, пов`язаних із здійсненням цих заходів.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2024, заяву задоволено частково.

Заборонено виконавчому комітету Дніпровської міської ради вчиняти дії з демонтажу огорож, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2 Д, які знаходяться у власності Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

Задовольняючи заяву частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач є власником будівель і споруд, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 2Д, та демонтаж (знесення) конструкцій до прийняття рішення у даній справі може зробити неможливим подальше виконання рішення суду, оскільки об`єкт буде фактично знищений.

З метою забезпечення дотримання прав сторін, особливо в частині можливого подальшого виконання рішення у цій справі, суди дійшли висновку, що заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій з демонтажу огорожі є допустимими та такі заходи забезпечення позову лише відтермінують реалізацію відповідачем оспорюваного рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви в частині зупинення дії оскаржуваного рішення, суди виходили з того, що застосування додаткового заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії пунктів означеного переліку є надмірним та недоцільним.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач та звернувся з касаційною скаргою.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви.

Відповідач покликається на те, що суди дійшли помилкового висновку щодо порушеного інтересу позивача та втручання в його права діями відповідача шляхом демонтажу огорожі, оскільки відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не підтверджують належність на праві приватної власності позивачу огорожі.

Також відповідач покликається на те, що демонтаж огорожі, яка розміщена на земельній ділянці, власником якої є орган місцевого самоврядування, не несе загрозу майну, яке на праві власності належить позивачу.

Також відповідач покликається на те, що доводи та аргументи позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Скаржник вважає, що застосовані заходи забезпечення позову є такими, що суперечать приписам частини 2 статті 150 КАС України, та просить судові рішення суддів попередніх інстанцій скасувати та у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї матеріалами позивач отримав 18.08.2024, третя особа - 08.08.2024, однак не скористались правом подати відзиви на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача про демонтаж споруд, які належать позивачу на праві власності як об?єкти нерухомості.

За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що реалізація оскаржуваного рішення відповідача могла істотно ускладнити виконання судового рішення та обґрунтовано прийняли рішення про забезпечення позову.

Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на відсутність відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на споруди (огорожі), які підлягають демонтажу, є безпідставними, оскільки з цього приводу існує окремий судовий спір.

Так, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 провадження у справі №160/15243/23 було зупинено до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/26550/23, предметом оскарження у якій є дії Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо видалення запису про опис/додаткові відомості об`єкту житлової нерухомості - будівлю храму з реєстраційним номером 768017712101 згідно із витягу з Державного реєстру прав від 14.08.2023 №342636551, внесеного на підставі заяви позивача № 56576403 від 10.08.2023.

Крім того, вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, такі заходи не є вирішенням спору по суті і їх вжиття не свідчить про фактичний дозвіл на розміщення споруд без дотримання норм у сфері архітектури та містобудування.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.01.2020 у справі №1840/2909/18 та від 19.10.2021 у справі № ЗД/380/67/20.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі №160/15243/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

С.Г. Стеценко