Ухвала

від 25.11.2024 по справі 163/2676/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2676/24

Провадження № 1-кс/163/791/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року місто Любомль

Слідчий суддя Любомльського районного суду Волинської області ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області погоджене з прокурором Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 (м.Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №12024030560000509 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Льотниче Володимирського району Волинської області, що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, водія ТОВ «Володимир-Транс», раніше не судимого,

в с т а н о в и в :

Клопотання слідчийобґрунтовує тим,що підчас досудовогорозслідування вкримінальному провадженні№12024030560000509за ознакамич.3ст.332КК Українивстановлено,що ОСОБА_5 у невстановленийдосудовим розслідуваннямчас тамісці запопередньою змовоюіз ОСОБА_8 умисно зкорисливих мотивів,усвідомлюючи значеннята суспільно-небезпечнийхарактер власнихдій такеруючи ними,передбачаючи їхсуспільно небезпечнінаслідки,достовірно знаючипорядок перетинудержавного кордонуУкраїни вумовах воєнногостану,у невстановленийдосудовим розслідуваннямчас тамісці домовилисьіз ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,які являютьсяособами призовноговіку,та якіне маютьправа перетинудержавного кордонуУкраїни увоєнний час,про перевезенняостанніх унезаконний спосібчерез Державнийкордон Українина територіюРеспубліки Польщаза грошовувинагороду.Після отриманнякоштів від ОСОБА_9 в сумі20000доларів СШАта ОСОБА_10 в сумі18000євро, ОСОБА_5 за попередньоюзмовою із ОСОБА_8 о 19:50год.23.11.2024, рухаючись рейсовим автобусом «Неоплан», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , зустрілись із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на автобусній зупинці ресторанно-готельного комплеску «Машівський бір», що в селі Машів Ковельського району Волинської області та вирушили до МАПП «Ягодин». Біля АЗС «БрСМ», що по АДРЕСА_2 ОСОБА_8 , підійшовши до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надав вказівку переміститись їм до технічної порожнини багажного відділення автобуса, порадив не розмовляти між собою та сидіти тихо під час проходження митного та прикордонного контролю. Близько 20:30 год. 23.11.2024 в МАПП «Ягодин», що по АДРЕСА_2 під час проходження митного та прикордонного контролю, а саме перед проведенням огляду автобуса за допомогою скануючої системи «Рапіскан», ОСОБА_8 надав вказівку вийти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 із технічної порожнини багажного відділення автобуса, після чого останні були помічені працівниками державної прикордонної служби.

Слідчий вважає наявними передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України ризики, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на іншого підозрюваного та свідків в цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, через що з врахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, вважає застосування більш м`якого запобіжного заходу таким, що не забезпечить запобігання цим ризиками.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали.

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 під час розгляду клопотання вказав на процесуальні порушення працівників досудового розслідування під час затримання його клієнта. Зазначив, що корисливого мотиву в діях його клієнта не було. Надав позитивні характеристики ОСОБА_5 за місцем проживання та працевлаштування. Зазначив, що з огляду на постійне зареєстроване місце проживання ОСОБА_5 , наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та відсутність судимостей, перелічені слідчим в клопотанні ризики не знаходять свого належного підтвердження. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив та підтримав позицію свого захисника.

Під час розгляду клопотання встановлено таке.

Кримінальне провадження по зазначеному в клопотанні факту незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненого щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому з корисливих мотивів зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12024030560000509 за ознаками ч.3 ст.332 КК України 24 листопада 2024 року.

В порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України ОСОБА_5 затриманий о 04:30 годині 24 листопада 2024 року.

Порушень процесуального закону при затриманні ОСОБА_5 не встановлено.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, оголошене ОСОБА_5 24 листопада 2024 року.

Обґрунтованість підозри підтверджена повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 23.11.2024; актом огляду транспортного засобу, товарів, інших предметів та речей від 23.11.2024; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 24.11.2024; протоколом огляду речей від 24.11.2024; протоколами затримання осіб, підозрюваних у вчинення злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_5 від 24.11.2024.

З огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі» проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, де зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, перелічені вище докази дають достатні підстави підозрювати ОСОБА_5 у причетності до вчинення кримінального правопорушення пов`язаного з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, в судовому засіданні підтверджено з таких підстав.

Можливість ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду доводиться тим, що інкримінований злочин передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до дев`яти років і тяжкість такого покарання може спонукати підозрюваного до втечі з місця проживання. Крім цього, ОСОБА_5 проживає неподалік автомобільного пункту пропуску «Устилуг-Зосин», і з врахуванням того, що він підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон України та неодноразово перетинав кордон в цьому пункті пропуску, що стверджено відбитками штампів в його паспорті, вбачається ризик втечі підозрюваного шляхом залишення меж території України.

Можливість ОСОБА_5 незаконно впливати на іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні доводиться тим, що з ним ОСОБА_5 неодноразово перетинав державний кордон України та проживає в одному населеному пункті. Вірогідність впливу ОСОБА_5 на свідків вбачається з того, що основними свідками в цьому кримінальному провадженні є особи яких ОСОБА_5 мав намір незаконно перевезти через державний кордон і про їх ідентифікаційні дані та місце проживання підозрюваний обізнаний, оскільки перед в`їздом у пункт пропуску вилучив їх паспортні документи.

Твердження старшим слідчим в клопотанні, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є необґрунтованим і достатніми доказами не підтверджується.

Крім цього, через невеликі строки з часу події правопорушення та для встановлення можливої причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення всі необхідні і достатні слідчі дії ще не проведені, а досудове слідство лише розпочате і триває.

Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, однак вважає, що наразі вони не можуть слугувати підставою для застосування ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин та з огляду на повідомлену підозру і тяжкість покарання, яке може понести ОСОБА_5 , вважаю наявними підстави застосувати щодо підозрюваного запропонований слідчим запобіжний захід, оскільки на цій стадії досудового розслідування інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

Водночас, згідно із ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб нездатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за можливе визначити у даному випадку заставу у розмірі, що перевищує встановлену п.2 ч.5 ст.182 КПК України межу застави, оскільки цей випадок, на думку слідчого судді, є виключним випадком з огляду на те, що суспільна небезпека злочину, який інкримінується стороною обвинувачення ОСОБА_5 полягає в негативних наслідках політичного, економічного та соціального характеру, які настають у результаті неконтрольованої міграції. При цьому нездатність забезпечити недоторканність державного кордону підриває міжнародний авторитет України. Крім цього, слідчий суддя враховує обставини підозри, тобто суми готівки, які ОСОБА_5 отримував внаслідок вчинення протиправнного діяння.

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.

При визначенні розміру застави у якості альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п.3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст.ст.177,178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи обставини розслідуваного злочину, який інкримінується підозрюваному, вчинення злочину з корисливих мотивів, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для підозрюваного. Визначений розмір застави є співмірним, а також відповідним з огляду на імовірно отриману вигоду та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваним від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Керуючись ст.ст.183, 195, 196, 372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 22 січня 2025 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 04:30 години 24 листопада 2024 року.

На підставі ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному цією ухвалою, на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області №UA278201720355279002000002504 в ДКСУ міста Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 26276277), та надати суду документ, що підтверджує таке внесення.

В разі внесення застави відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- з`являтись на виклик слідчого, прокурора або суду у попередньо визначений час, а в разі неможливості з`явитись через поважні причини завчасно повідомити про це;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора чи суду із населеного пункту, в якому він буде проживати відповідно до визначених прокурором або слідчим умов;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним та свідками в цьому кримінальному провадженні.

В разі внесення застави термін дії цих обов`язків визначити до 22 січня 2025 року включно.

У випадку внесення застави та після проведення відповідної перевірки уповноважена службова особа установи попереднього ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити слідчого, прокурора, слідчого суддю Любомльського районного суду Волинської області.

В такому випадку з моменту звільнення підозрюваного з-під варти він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, і зобов`язаний виконувати покладені на нього цією ухвалою в порядку ч.5 ст.194 КПК України обов`язки.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному і прокурору негайно після проведення судового засідання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 з дня отримання копії ухвали.

Повний текс ухвали буде проголошений о 16:00 годині 27 листопада 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1