Постанова

від 27.11.2024 по справі 296/126/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/126/24 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.

Категорія 44 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Борисюка Р.М.

розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №296/126/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Парк» Житомирської міської ради про стягнення матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 24 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Драча Ю.І. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з КП «Парк» Житомирської міської ради 20932,31 грн на відшкодування збитків, які він поніс у зв`язку з лікуванням виробничої травми.

В обґрунтування позову зазначав, що він працює головним енергетиком в КП «Парк» Житомирської міської ради. Вказував, що 07.07.2023 виконуючи розпорядження директора підприємства по відключенню фонтану на території набережної р. Тетерів, спускаючись правовою стороною (в цей день ішов дощ) він послизнувся та впав. Стверджує, що при падінні він отримав травму ноги, а саме закритий трьохкісточковий перелом лівої гомілки зі зміщенням. Зазначає, що 04.09.2023 був складений акт форми Н-1/П, в якому зазначено, що даний нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Вказує, що на лікування він витратив 20932,31 грн. Стверджує, що він звертався до ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про відшкодування вказаних вище витрат, проте отримав відповідь, з якої слідує, що ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не передбачено забезпечення медичними та лікарськими засобами. В подальшому зазначає, що він звернувся до директора КП «Парк» із аналогічною заявою, проте відповіді він так і не отримав. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24 жовтня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з КП «Парк» Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування збитків у зв`язку з лікуванням в сумі 5411,72 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що ним було закуплено по призначенню лікарів за власні кошти медикаменти, вартість та придбання, яких підтверджується наданими до позовної заявами чеками. Стверджує, що при винесенні рішення судом першої інстанції враховано лише думку відповідача. Вважає, що посилання суду першої інстанції на ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є помилковим. Зазначає, що судом першої інстанції не вірно зроблено висновки про отримання ним цільової благодійної допомоги, оскільки «відшкодування матеріальної шкоди» та «цільова благодійна допомога» є різними поняттями. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 24 жовтня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 перебуває з відповідачем КП «Парк» Житомирської міської ради у трудових відносинах.

07 липня 2023 року із ОСОБА_1 стався нещасний випадок, що підтверджується Актом розслідування нещасного випадку, що стався 07 липня 2023 року о 10 год 20 хв від 04.09.2023 та актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 07 липня 2023 року о 10 год 20 хв., від 09 серпня 2024 року.

Відповідно до п.7 Акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 07 липня 2023 року о 10 год 20 хв., від 09 серпня 2024 року вказаний нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до п. 8 Акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 07 липня 2023 року о 10 год 20 хв., від 09 серпня 2024 року «Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування (у разі складення тимчасового акта за формою Н-1» вказано, що серед інших осіб і ОСОБА_1 , який не контролював належним чином дотримання підлеглим трудової дисципліни, у зв`язку з тим що через 2 години після початку робочого дня головному енергетику не було відомо місцезнаходження підлеглого та не було вжито жодного заходу щодо встановлення його місцезнаходження та забезпечення виконання ним професійних обов`язків, зокрема щодо виконання роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок, чим порушив вимоги п.2.13 Посадової інструкції головного енергетика КП «ПАРК» Житомирської міської ради, затвердженої 02.01.2023 року директором ОСОБА_2 , що призвело до того, що ОСОБА_1 фактично виконував роботу свого підлеглого.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №7120 ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 07.07.2023 по 27.07.2023.

Відповідно до довідки виданої лікарем-ортопедом-травматологом від 12.02.2024 ОСОБА_1 з 07.07.2023 по 31.07.2023 знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради у зв`язку з отриманою ним виробничою травмою з діагнозом «закритий трьохкісточковий перелом лівої гомілки зі зміщенням». В період лікування 17.07.2023 йому була проведена хірургічна операція. На лікування, проведення хірургічної операції та на її підготовку по призначенню лікаря згідно медичної картки стаціонарного хворого №7120 ним було закуплено за власні кошти ряд медикаментів та обстеження, а саме: набір імплантів для остеосинтезу перелому кісток 1 шт.; операційний набір 1 шт.; пелюшки 2 шт.; кальцемін 1 шт.; МРТ гомілково-ступеневого суглоба.

Відповідно до довідки виданої лікарем-ортопедом-травматологом від 12.02.2024 ОСОБА_1 з 01.08.2023 по 11.12.2023 знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради у зв`язку з отриманою ним виробничою травмою з діагнозом «закритий трьохкісточковий перелом лівої гомілки зі зміщенням». На лікування по призначенню лікаря згідно медичної картки ним було закуплено за власні кошти ряд медикаментів, а саме: меновазан мазь, ортофен, веносміл, кальцемін, мовіназа таблетки, мазь живокоста.

Згідно довідки КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради №814 від 01.03.2024 ОСОБА_1 дійсно знаховся на лікуванні у відділенні травматології та ортопедії з 07.07.2023 по 31.07.2023 з діагнозом «закритий трьохкісточковий перелом лівої гомілки зі зміщенням уламків». Травма отримана на виробництві. За період стаціонарного лікування пацієнтом було придбано наступні вироби медичного призначення: набір імплантів для остеосинтезу (не входить в перелік медичних виробів, що оплачуються НСЗУ). Також пацієнту виконано обстеження: МСКТ гомілково-ступневого суглобу (не входить в перелік медичних виробів, що оплачуються НСЗУ).

Відповідно долиста КП«Лікарня №1»Житомирської міськоїради №25від 01.04.2024повідомлено,що ОСОБА_1 з 01.08.2023по 11.12.2023дійсно лікувавсяамбулаторно утравматолога поліклініки№1КП «Лікарня№1»ЖМР зприводу виробничоїтравми:металоостеосинтезований трохкісточковийперелом лівоїгомілки,який виниквнаслідок травмина виробництві07.07.2023о 10:40.Під часамбулаторного лікуванняхворому призначенонаступне медикаментознелікування (згіднозаписів вмедичній картціамбулаторного хворогоф.025/о): мазь «Меновазан», таблетки «Ортофен», капсули «Веносміл», таблетки «Кальцемін», таблетки «Мовіназа», мазь «Живокіст».

Придбання ОСОБА_1 вказаних ліків підтверджується наданими до матеріалів справи чеками на суму 20932,31 грн. Вказана сума не оспорюється відповідачем.

08 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області про відшкодування йому витрат на придбання ліків у зв`язку з виробничою травмою.

Згідно відповіді ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області №35028-34086/К-02/8-0600/23 від 06.10.2023 ОСОБА_1 роз`яснено, що ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не передбачено забезпечення медичними та лікарськими засобами.

В подальшому ОСОБА_1 звернувся до директора КП «Парк» Житомирської міської ради із заявою про компенсацію витрат на лікування у зв`язку з виробничою травмою.

Матеріали справи не містять відомостей про відшкодування КП «Парк» Житомирської міської ради ОСОБА_1 витрат на лікування у зв`язку з виробничою травмою.

Також встановлено, що протоколом засідання Ради трудового колективу КП «Парк» Житомирської міської ради від 10.07.2023 було вирішено надати ОСОБА_1 матеріальну допомогу в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної особи.

Наказом КП «Парк» №81-к/тр від 10.07.2023 «Про надання матеріальної допомоги ОСОБА_1 » надано останньому матеріальну допомогу у зв`язку з перебуванням та лікуванням в травматологічному відділені №2 КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної особи.

Згідно витягу КП «Парк» Житомирської міської ради від 12.07.2023 ОСОБА_1 перераховано 5054,44 грн матеріальної допомоги.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що Актом розслідування нещасного випадку встановлена вина не лише роботодавця, а й потерпілого, а тому позивачу слід виплатити відповідачем 50% від суми підтвердженої позивачем при зверненні до суду з даним позовом. Разом з цим, враховуючи, що відповідачем КП «Парк» Житомирської міської ради виплачено ОСОБА_1 кошти в сумі 5054,44 грн., як матеріальну допомогу, суд першої інстанції вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 5411,72 грн.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.

Між сторонами виник спір з приводу відшкодування майнової шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, отриманим працівником при виконанні трудових обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Главою 82 ЦК України врегульовано порядок та підстави відшкодування шкоди, завданої, зокрема, неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

З аналізу вищенаведених правових норм слід дійти висновку про те, що працівник, якому заподіяно шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, має право вимагати від фізичної або юридичної особи, яка її завдала, відшкодування заробітку (доходу), втраченого ним унаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є одним із видів загальнообов`язкового державного соціального страхування (стаття 4 Закону України від 14 січня 1998 року №16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), правове регулювання якого здійснюється, зокрема Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Відповідно доч.1ст.4Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування» уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Відповідно до частин першої-четвертої, сьомої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення реабілітації у сфері охорони здоров`я, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України.

Страхові виплати складаються із: 1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу; 5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Отже, обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, законодавцем покладений в повному обсязі на Пенсійний фонд України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області про відшкодування йому витрат на придбання ліків у зв`язку з виробничою травмою.

Згідно відповіді ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області №35028-34086/К-02/8-0600/23 від 06.10.2023 ОСОБА_1 роз`яснено, що ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не передбачено забезпечення медичними та лікарськими засобами.

Відтак, понесені ОСОБА_1 витрати на лікування у зв`язку з виробничою травмою відповідно до ст. 1195 ЦК України покладаються на роботодавця, у даному випадку на КП «Парк» Житомирської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров`я настало не лише з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової страхової виплати зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.

Відповідно до Акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 07 липня 2023 року о 10 год. 20 хв., від 09 серпня 2024 року нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до п. 8 вказаного Акту «Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування (у разі складення тимчасового акта за формою Н-1» вказано, що серед інших осіб і ОСОБА_1 , який не контролював належним чином дотримання підлеглим трудової дисципліни, у зв`язку з тим що через 2 години після початку робочого дня головному енергетику не було відомо місцезнаходження підлеглого та не було вжито жодного заходу щодо встановлення його місцезнаходження та забезпечення виконання ним професійних обов`язків, зокрема щодо виконання роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок, чим порушив вимоги п.2.13 Посадової інструкції головного енергетика КП «ПАРК» Житомирської міської ради, затвердженої 02.01.2023 року директором ОСОБА_2 , що призвело до того, що ОСОБА_1 фактично виконував роботу свого підлеглого.

Відтак, Актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 07 липня 2023 року о 10 год. 20 хв., від 09 серпня 2024 року встановлено вину і роботодавця і ОСОБА_1 .

Тому, витрати на лікування ОСОБА_1 мають розподілятися між КП «Парк» Житомирської міської ради та ОСОБА_1 по 50% з кожного.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 5411,72 грн відшкодування витрат понесених останнім на лікування, з тих підстав, що КП «Парк» Житомирської міської ради було виплачено ОСОБА_1 кошти в сумі 5054,44 грн., як матеріальну допомогу.

Проте, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про охорону праці» роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, що протоколом засідання Ради трудового колективу КП «Парк» Житомирської міської ради від 10.07.2023 було вирішено надати ОСОБА_1 матеріальну допомогу в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної особи.

Наказом КП «Парк» №81-к/тр від 10.07.2023 «Про надання матеріальної допомоги ОСОБА_1 » надано останньому матеріальну допомогу у зв`язку з перебуванням та лікуванням в травматологічному відділені №2 КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, відповідно до п. 4.2 колективного договору, укладеного між адміністрацією і трудовим колективом КП «Парк» Житомирської міської ради на 2022-2024 роки.

Таким чином, виплачені ОСОБА_1 5054,44 грн не мають враховуватися в розмір відшкодування витрат на лікування, оскільки такі виплати здійсненні роботодавцем у відповідності до ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про охорону праці» та п. 4.2 колективного договору.

Враховуючи вищевикладене з КП «Парк» Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягає відшкодування 50% витрат здійснених ним на лікування розмір, яких становить 10466,15 грн (із розрахунку 20 932,31 грн : 2 = 10466,15 грн).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині збільшення розміру стягнутого з КП «Парк» Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування збитків у зв`язку з лікуванням з 5411,72 грн до 10466,15 грн., а врешті рішення суду підлягає залишенню без змін.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частина 6 статті 141 ЦПК України визначає, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, а рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру відшкодування, то з КП «Парк» Житомирської міської ради на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1816,80 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 24 жовтня 2024 року змінити в частині розміру стягнутого з комунального підприємства «Парк» Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування збитків у зв`язку з лікуванням з 5411,72 грн до 10 466,15 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з комунального підприємства «Парк» Житомирської міської ради на користь держави 1816,80 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді