Постанова

від 21.11.2024 по справі 691/575/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Черкаси

Справа № 691/575/24Провадження № 22-ц/821/1745/24Категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Фетісової Т. Л.,

секретаря Ярошенка Б. М.,

учасники справи:

позивачі: заступник керівника Смілянської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Мліївської сільської ради, Виконавчого комітету Мліївської сільської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2024 року усправі за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області, в інтересах держави в особі Мліївської сільської ради, Виконавчого комітету Мліївської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Комунальний заклад «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення, у складі головуючого судді Черненка В. О., -

в с т а н о в и в :

23 травня 2024 року заступник керівникаСмілянської окружноїпрокуратури Черкаськоїобласті Самейко К. Я. звернувся до Городищенського районного суду Черкаської області в інтересах держави в особі Мліївської сільської ради, Виконавчого комітету Мліївської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: КЗ «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 09.06.2022 у справі № 691/218/20 визнано незаконним наказ № 1-к від 27.01.2020 про звільнення з посади художнього керівника КЗ «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради» ОСОБА_2 та поновлено його на посаді, стягнуто з ВК Мліївської сільської ради, на користь ОСОБА_2 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 52393,74 грн. Постановою Черкаського апеляційного суду від 28.09.2022 та постановою Верховного Суду від 14.06.2023 рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 09.06.2022 залишено без змін.

Вказує, що вище вказаними судовими рішеннями є доведеним встановлений факт, що звільнення ОСОБА_2 із займаної посади здійснено виконувачем обов`язків директора КУ «Мліївський центр культури, мистецтва та спорту» Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області ОСОБА_1 незаконно, з порушенням вимог трудового законодавства.

Відповідно у винної в цьому особи виник обов`язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Такі дії, на думку прокуратури, призвели до зменшення матеріальної складової фінансово-господарської діяльності установи та може стати причиною відсутності належного фінансування забезпечення виконання основних напрямків його діяльності.

Мліївська сільська рада як власник КЗ «Центр культури та дозвілля Млївської сільської ради» та сам Комунальний заклад, усвідомлюючи порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, не здійснили належні заходи щодо відшкодування завданої шкоди, тобто не здійснили захист порушених майнових прав та інтересів територіальної громади.

Відтак, Смілянська окружна прокуратура Черкаської області звернулася з позовом в суд в інтересах держави, з метою захисту порушених інтересів територіальної громади.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2024 року позов заступника керівника Смілянськоїокружноїпрокуратури Черкаськоїобласті,вінтересахдержави вособіМліївськоїсільської ради,ВиконавчогокомітетуМліївської сільськоїрадизалишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що до суду надійшла заява ВК Мліївської сільської ради про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що виконавчий комітет самостійно звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди в порядку регресу, про що свідчила ухвала Городищенського районного суду Черкаської області про відкриття провадження від 16.08.2024 у справі № 691/689/24.

В ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку про наявність повноважень у прокурора для звернення до суду з даним позовом.

Однак, враховуючи, що після звернення до суду прокурора, Виконавчий комітет Мліївської сільської ради самостійно звернувся з позовом, тому суд першої інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залишив позов заступника прокурора Смілянської окружної прокуратури без розгляду.

Суд першої інстанції в своїй ухвалі послався на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Непогоджуючись зухвалою першоїінстанції, Смілянська окружна прокуратура Черкаської області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, вважаючи її прийнятою з порушення норм процесуального права, при неправильному застосуванні норм матеріального права, за невідповідності висновків суду викладених в ухвалі обставинам справи, просила її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що підставою звернення прокурора до суду з даним позовом були зібрані в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» матеріали щодо порушення інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування у зв`язку з не покриттям винною особою шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника.

На думку прокурора, відкривши провадження у даній справі, суд підтвердив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та надав органу, уповноваженому державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Проте, вже після звернення прокурора з даним позовом до суду, Виконавчий комітет Мліївської сільської ради самостійно звернувся з позовом до ОСОБА_1 .

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що залишивши позовну заяву без розгляду за відсутності на те підстав, суд першої інстанції фактично відмовив прокурору в доступі до правосуддя та обмежив його у реалізації своїх конституційних функцій, спрямованих на захист інтересів держави.

Прокурор вказує, що з метою встановлення підстав представництва, Смілянською окружною прокуратурою Черкаської області були направлені запити від 14.02.2024 та від 20.03.2024 щодо надання інформації про вжиті заходи з метою стягнення вказаної заборгованості.

Враховуючи надану інформацію Мліївською сільською радою від 21.02.2023 та від 22.03.2023 щодо відсутності винної особи у незаконному звільненні ОСОБА_2 , прокуратура 15.05.2024 повідомила позивачів про намір звернутися до суду з позовом, подавши 23.05.2024 відповідну позовну заяву до суду.

Зазначає, що строк звернення до суду з позовом регресної вимоги збігав 23.08.2024, а Виконавчий комітет Мліївської сільської ради звернувся з позовом до суду перед закінченням строку звернення.

На думку прокурора, вказані обставини свідчать про тривалу бездіяльність Виконавчого комітету Мліївської сільської ради щодо захисту державних інтересів.

30.10.2024 від Виконавчого комітету Мліївської сільської ради через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому Виконавчий комітет просить апеляційну скаргу прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 19.09.2024 залишити без змін.

Зазначає, що на запит прокурора щодо представництва їхніх інтересів, виконавчий комітет повідомив про те, що самостійно звернеться до суду з відповідним позовом.

Вважає, що позов прокурора поданий без достатніх правових підстав.

Вказує, що ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 07.10.2024 у справі № 691/689/24 за позовом ВК Мліївської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу підготовче провадження закрито та призначено судовий розгляд на 07.11.2024.

В судове засідання представник Мліївської сільської ради та відповідач не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_3 , представника ВК Мліївської сільської ради адвоката Кучеренко Н. В., дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК дійшов висновку, що позов Смілянської окружної прокуратури Черкаської області слід залишити без розгляду.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185цього Кодексу (ч. 4 ст. 56 ЦПК України).

Прокурор здійснюєпредставництво всуді законнихінтересів державиу разіпорушення абозагрози порушенняінтересів держави,якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєорган державноївлади,орган місцевогосамоврядування чиінший суб`єктвладних повноважень,до компетенціїякого віднесенівідповідні повноваження,а такожу разівідсутності такогооргану. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абз. 1, 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»).

Згідно ч.4ст.23ЗУ «Пропрокуратуру» прокурорзобов`язаний попередньо,до зверненнядо суду,повідомити проце громадянината йогозаконного представникаабо відповідногосуб`єкта владнихповноважень.У разіпідтвердження судомнаявності підставдля представництвапрокурор користуєтьсяпроцесуальними повноваженнямивідповідної сторонипроцесу.Наявність підставдля представництваможе бутиоскаржена громадяниномчи їїзаконним представникомабо суб`єктомвладних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21) зазначено, що: «прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно».

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 09.06.2022 у справі № 691/218/20 визнано незаконним наказ № 1-к від 27.01.2020 про звільнення ОСОБА_2 з посади художнього керівника Мліївського центру культури, мистецтва та спорту Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області та поновлено його на посаді, стягнуто з ВК Мліївської сільської ради, на користь ОСОБА_2 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 52393,74 грн. Постановою Черкаського апеляційного суду від 28.09.2022 рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про стягнення судових витрат скасовано та прийнята в цій частині нова постанова, якою стягнуто з ВК Мліївської сільської ради на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1270,91 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 23850,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 14.06.2023 рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 09.06.2022 та постанова Черкаського апеляційного суду від 28.09.2022 залишені без змін.

Звертаючись до суду із даним позовом 23.05.2024, прокурор в обґрунтування необхідності захисту інтересів держави вказав, що органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах є Мліївська сільська рада, як власник КЗ «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради», однак, вона, маючи відповідні повноваження для їх захисту, не вживала належних заходів щодо відшкодування шкоди та не зверталася до суду з відповідною позовною заявою.

Апеляційний суд встановив, що Смілянська окружна прокуратура Черкаської області звернулася до Мліївської сільської ради із запитом від 14.02.2024 № 52/4-1010вих-24 в порядку ст. 131-1 КУ, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», в якому просила надати на адресу прокуратури інформацію про виконання рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 09.06.2022 у справі № 691/218/20 та надати відповідні належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів про оплату.

Листом від 21.02.2024 № 350/02-27 ВК Мліївської сільської ради повідомив, що ними самостійно підготовлений пакет документів для подальшого звернення до суду з позовом, а тому представництво законних інтересів держави зі сторони прокуратури в даному випадку є недоцільним.

20.03.2024 Смілянська окружна прокуратура Черкаської області надіслала запит № 52/4-1805вих-24 в якому просила повідомити чи скеровано до суду відповідний позов, а вразі не звернення до суду, повідомити причини невжиття заходів щодо судового захисту своїх інтересів. Також прокуратура просила надати документи, що підтверджують виконання Мліївською сільською радою рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 09.06.2022 у справі № 691/218/20.

Виконавчий комітет Мліївської сільської ради листом від 22.03.2024 № 481/02-27 повідомив, що позовної заяви про стягнення з посадової особи Мліївської сільської ради матеріальної шкоди, завданої установі та бюджету територіальної громади в розмірі 52393,74 грн не скеровано, з підстав відсутності винної посадової особи Мліївської сільської ради у незаконному звільненні ОСОБА_2

05.04.2024 Смілянська окружна прокуратура Черкаської області надіслала запит № 52/4-2214вих-24 до Мліївської сільської ради в якому просила повернутися до виконання попереднього запиту та надати запитувані документи підтвердження виконання судового рішення.

10.04.2024 листом № 603/02-27 ВК Мліївської сільської ради повторно повідомив про відсутність винних посадових осіб у звільненні ОСОБА_2 , також зазначив, що виконання судового рішення в частині стягнення з ВК Мліївської сільської ради на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 52393,74 грн здійснене в порядку ст. 25 БК України.

На запит Смілянської оружної прокуратури Черкаської області від 24.04.2024 № 52/4-2665вих-24 управління Державної казначейської служби України у Городищенському районі Черкаської області листом від 29.04.2024 № 5145-24 було повідомлено, що виконавчий лист виданий Городищенським районним судом Черкаської області 17.08.2023 у справі № 691/218/20 виконаний у повному обсязі та додано копії платіжних інструкцій № 4 від 23.08.2023, № 5 від 23.08.2023, № 6 від 23.08.2023.

23.05.2024 заступник керівникаСмілянської окружноїпрокуратури Черкаськоїобласті Самейко К. Я. звернувся до Городищенського районного суду Черкаської області в інтересах держави в особі Мліївської сільської ради, Виконавчого комітету Мліївської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: КЗ «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення.

При цьому в позовній заяві повідомив суд про те, що у провадженні судів немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 28.06.2024 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 16.08.2024 об 11 год. 00 хв.

Водночас,ухвалою Городищенськогорайонного судуЧеркаської областівід 16.08.2024відкрито загальнепозовне провадженняу цивільнійсправі №691/689/24провадження №2/691/404/24за позовноюзаявою Виконавчого комітету Мліївської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Призначено підготовче засідання на 07.10.2024 на 15 год. 00 хв.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц).

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позов Смілянської окружної прокуратури Черкаської області виходив з того, що в прокуратури були наявні повноваження для звернення до суду із позовом в інтересах ВК Мліївської сільської ради, однак після звернення прокуратури до суду, Виконавчий комітет самостійно звернувся з позовом до ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що позов прокуратури потрібно залишити без розгляду з підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України за самостійного звернення Виконавчого комітету до суду з позовом з огляду на наступне.

Так, відкриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції встановив відповідність поданої прокуратурою позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України. Будь-яких недоліків цієї заяви в частині відсутності повноважень у прокурора на ведення цієї справи не виявив.

Колегія суддів апеляційної інстанції, звертає увагу, що в позовній заяві Смілянська окружна прокуратура Черкаської області зазначала підстави для здійснення нею представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду в п. 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.

Під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (п. 27 постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Апеляційний суд зазначає, що із відповідей на запити прокурора слідує, що заходи, пов`язані із відшкодуванням матеріальної шкоди завданої посадовою особою Мліївської сільської ради не вживались, з підстав відсутності винної особи.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Апеляційний суд враховує, що до подання позову, прокуратурою неодноразово надсилалися запити з метою встановлення підстав представництва інтересів в суді.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги доводи прокурора в апеляційній скарзі, що строк звернення до суду збігав 23.08.2024, так як згідно інформації управління Державної казначейської служби України у Городищенському районі Черкаської області Управлінням Казначейства кошти ОСОБА_2 були перераховані 23.08.2023, що свідчило про тривалу бездіяльність ВК Мліївської сільської ради щодо захисту державних інтересів.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Прокуратурою при зверненні з даною позовною заявою було дотримано виконання вимоги п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Також суд враховує, що Смілянською окружною прокуратурою Черкаської області значно раніше, а саме 23.05.2024 був поданий позов в інтересах Мліївськоїсільської ради,Виконавчого комітетуМліївської сільськоїради, ніж позов поданий самим Виконавчим комітетом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви прокурора без розгляду у зв`язку із самостійним зверненням з позовом ВК Мліївської сільської ради.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з вимогами ст.379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області - задовольнити.

Ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2024 року скасувати.

Матеріали справи № 691/575/24 за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області, в інтересах держави в особі Мліївської сільської ради, Виконавчого комітетуМліївської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Комунальний заклад «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 26 листопада 2024 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

Т. Л. Фетісова