Рішення

від 20.11.2024 по справі 215/6868/23

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/6868/23

2/215/634/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Коноваленка М.І.

за участю: секретаря - Коломійчук К.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пахомова Дарина Миколаївна, до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою, яку уточнено 19.06.2024, до ОСОБА_2 , в якому просить визначити додатковий строк терміном на три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті дядька позивачки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_3 є її дядьком. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме на 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У спадкодавця є рідний син ОСОБА_2 , який вів аморальний спосіб життя, із заявою про прийняття спадщини не звертався, та останні 10 років про нього взагалі нічого не відомо. Позивач є спадкоємицею другої черги за законом після смерті дядька. У визначений законом строк позивач не могла звернутися до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про прийняття спадщини, оскільки вважала, що існують інші спадкоємці за заповітом, а коли дізналася, що спадщину ніхто так і не прийняв, вирішила звернутися до нотконтори із заявою про прийняття спадщини. У нотконторі в усній формі повідомили, що із заявою необхідно також подати пакет необхідних документів, на що також потрібен був певний час. Крім того, позивач має малолітню дитину 2014 року народження, яка постійно хворіє, має синдром здавлювання правої кістки, що також перешкоджало завчасному її зверненню до нотаріуса із заявою. На підставі викладеного позивач просить визначити їй додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача подала суду заяву про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача (а.с.101).

Відповідач у судовому засіданні не був присутнім, про час та місце розгляду справи повідомлений, згідно з ч.8 ст.128 ЦПК України.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.11.2023 року провадження по даній справі було відкрито, розгляд призначено в порядку загального позовного провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Петруш О.С. копію спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04.12.2023 на виконання ухвали суду надійшла інформація щодо спадщини ОСОБА_3 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .Спадкові справита виданіна їхпідставі свідоцтвапро правона спадщину,а такожзаповіт відімені ОСОБА_3 не посвідчувався (а.с.60-66).

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від16.01.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від20.06.2024 змінено відповідача у справі.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від20.11.2024постановлено проводити заочний розгляд справи.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, відповідно до ч.3ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України відповідач копію відзиву до суду та учасникам процесу не надіслав. Будь-яких заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, в заочному порядку, за правилами загального позовного провадження, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимогст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (смерті спадкодавця) і не припинилися внаслідок його смерті, що передбаченост.1218 ЦК України.

Відповідно дост.1269 ЦК України, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто, аст.1270 ЦК Українирегламентує для прийняття спадщини строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згіднозі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.ст.1268-1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , змінила прізвище після реєстрації шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 та копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 (а.с.12,14).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 49 років (копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 а.с.13), народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 а.с.10).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є рідним братом ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серія НОМЕР_5 (а.с.11), його батьками також є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Тому, відповідно, позивач є рідною племінницею ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 (а.с.9 зворот).

Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_7 від 04.05.1995, копією технічного паспорта, інформаційною довідкою зі спадкового реєстру №74078392 (а.с.15-17).

Позивач звернулася до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, але листом приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Петруш О.С. від 05.09.2023 вих.№139/01-16 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дядька їй було відмовлено, у зв`язку з тим, що спадкоємиць пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини, та те, що у спадкоємця відсутні докази сумісного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 8).

Згідно з п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Таким чином, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пленум Верховного Суду України в п. 24постанови від 30 травня 2008 року №7 "про судову практику у справах про спадкування"роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниможуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17.

Наявність у позивача малолітньої доньки, 2009 року народження , та її хвороба підтверджується наданими суду та дослідженими доказами (а.с.21-34).

Таким чином, наведене доводить існування підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, оскільки визначений ч.1ст. 1270 ЦК Українистрок для прийняття спадщини пропущено позивачем із поважних причин, а саме наявність малолітньої доньки зі складним діагнозом хвороби, введення воєнного стану в Україні, що перешкоджало зверненню до нотаріуса з відповідною заявою, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст.1216,1218,1261,1269,1269,1270,1272 ЦК України, керуючись ст.ст.141, ч.1, 206 ч.4, 247 ч.2, 263-267, 273, 274 ч.4 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити, визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий трьохмісячний строк після набрання рішенням суду законної сили, для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію рішення направити відповідачу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити у справі, що згідно з вимогами ч. 1ст. 284 ЦПК України,заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем сторонам в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційнаскарга нарішення судуподається безпосередньодо Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення складено суддею без проголошення 20.11.2024 року.

СУДДЯ: