Дата документу 04.11.2024 Справа № 336/7217/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 336/7271/24 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/1117/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 199 КПК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2024 року, якою у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 листопада 2024 року включно -,
В С Т А Н О В И Л А:
Як убачається з матеріалів справи, в провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2024 року було продовжено застосування у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 листопада 2024 року включно.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вказав, що застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід є найбільш дієвим та доцільним заходом забезпечення кримінального провадження.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та обрати до ОСОБА_6 запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою та визначити помірний розмір застави.
В обґрунтування своєї скарги вказує, що обвинувачений ОСОБА_6 не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як свою вину у вчиненні злочину не визнає та показав, що 14 травня 2024 року майно потерпілої ОСОБА_9 , яку він раніше не знав, а також грошові кошти не викрадав, разом з ОСОБА_8 в квартирі потерпілої не знаходився та перебував в іншому місці, був затриманий в іншому місці біля свого мешкання, а тому не має підстав вважати, що обвинувачений продовжить злочинну діяльність та буде переховуватися.
Зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання в Дніпропетровській області та те, що ризики, вказані в клопотанні не доведені, а ґрунтуються лише на припущеннях.
У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу, без надання доповнень.
Повідомлені належним чином захисник та прокурор до судового засідання апеляційного суду не з`явились, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавали.
Ураховуючи, що в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, а також відсутність заперечень з боку обвинуваченого щодо розгляду справи без участі захисника та прокурора, колегія суддів вважає, що з урахуванням приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття до судового засідання не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_6 , перевіривши матеріали провадження та дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі і провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 331 КПК України передбачено, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
За положенням ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.
Зокрема, частиною 3 статті 199 КПК України передбачено, що клопотання прокурора повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На переконання колегії суддів, в даному випадку суд першої інстанції вищевказаних вимог закону дотримався, перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою, правильно встановив як наявність певних ризиків, так і неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Так, ураховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких умисних корисливих злочинів проти власності, суворість можливого покарання у виді позбавлення волі до 8 років, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним, а також наявність у обвинуваченого місця проживання поза межами міста Запоріжжя, продовжує й надалі існувати ризик переховування від суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України також є актуальним, оскільки судовий розгляд даного кримінального провадження триває, ОСОБА_6 достеменно відоме місце проживання потерпілої ОСОБА_9 , оскільки місцем вчинення злочину є місце проживання потерпілої, яка між іншого є особою похилого віку (1940 року народження), у зв`язку із чим, обвинувачений, будучі обізнаним про анкетні дані потерпілої, яку в силу її віку, може схилити до зміни її показів чи відмови від їх дачі в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, скоєного з метою власного збагачення, не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, згідно викладених відомостей в обвинувальному акті щодо нього скеровані до суду ще обвинувальні акти за вчинення ним аналогічних умисних корисливих злочинів, що в сукупності свідчить про продовження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Встановлені ризики, передбачені, п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є надзвичайно високими, що в сукупності з тяжкістю можливого покарання, яке відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, свідчать про недостатність застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже більш м`який запобіжний захід, не здатний забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Даних про такий стан здоров`я особи, щоб унеможливлював продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційному суду не надано.
В апеляційній скарзі містяться інші аргументи захисту, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, адже апеляційний суд на даному етапі провадження не вправі розглядати ті питання, які суд повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. У цій частині колегія суддів виходить з усталеної практики ЄСПЛ.
Так, хоча §1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна трактувати як необхідність давати детальну відповідь на кожен аргумент. Ступінь застосування цього обов`язку обґрунтовувати рішення можна змінювати залежно від характеру рішення та потрібно визначати з урахуванням обставин конкретної справи (див. рішення у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), від 09.12.1994, §29, Серія A. 303-A, «Хіро Балані проти Іспанії» (Hiro Balani v. Spain), 09.12.1994, §27, Серія A, № 303-B та Гарсіа Руїс (Garcia Ruiz), згадане вище, §26). Тому, відхиляючи апеляцію, апеляційний суд може, в принципі, просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справах «Хелле проти Фінляндії» (Helle v. Finland), від 19.12.1997, §§ 59-60, Звіти про судові рішення та ухвали 1997-VIII, «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, §30, від 27.09.2001, «Степанян проти Вірменії» (Stepanyan v. Armenia), № 45081/04, §35, від 27.10.2009 та «Емель Бойраз» (Emel Boyraz), згадане вище, §74) (рішення «Їлдиз проти Туреччини» (Yildiz v. Turkey), заява № 47124/10, від 27.04.2021, §31).
Отже, у цьому провадженні колегія суддів надала відповіді на всі вагомі аргументи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 199, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2024 року, якою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 листопада 2024 року включно, залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123352331 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Запорізький апеляційний суд
Рассуждай В. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні