Вирок

від 05.03.2025 по справі 336/7217/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН справи: 336/7217/24

Номер провадження: 1-кп/336/630/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 березня 2025 року

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,обвинуваченого ОСОБА_4 ,обвинуваченої ОСОБА_5 ,її законного представника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мелітополь Запорізької області, громадянина України, без освіти,неодруженого, офіційно не працював, зареестрований за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше судимого

-07.10.2024 р.Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 К України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік

утримується під вартою з 14.05.2024 р.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженки м.Харкова,громадянки України,з неповноюсередьною освітою,неодруженої,офіційно непрацювала,зареестрована тамешкає заадресою: АДРЕСА_3 ,раніше судимої

-08.11.2023 р.Дніпровським районним судом м.Києва за ч.4 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення, під виглядом працівників волонтерської організації, якими вони насправді не були, шляхом обману проникла до житла особи похилого віку , де вчинила крадіжку грошових коштів при наступних обставинах.

14.05.2024року о 13-25 годині у період дії воєнного стану, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, продовженого Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, ОСОБА_5 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , взявши з собою поліетиленовий пакет, в якому містились продукти харчування, прийшли до житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 , де в квартирі АДРЕСА_5 проживає особа похилого віку - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Подзвонивши в двері квартири, останні повідомили, що вони є представниками громадської організації «Товариства Червоного хреста»,потерпіла ОСОБА_9 , будучи введеною в оману, впустила останніх в квартиру.

Перебуваючи в приміщенні кухні квартири, останні передали ОСОБА_9 поліетиленовий пакет, всередині якого знаходились продукти харчування, та попросили написати розписку про його отримання.

Маючи на меті, встановити наявність грошових коштів у потерпілої та їх місцезнаходження, ОСОБА_5 повідомила останній, що ,окрім продуктового набору, їй виділена грошова допомога у розмірі 500 гривень, проте у них наявна лише купюра номіналом 1000 гривень, тому попросили надати їм решту в розмірі 500 гривень. ОСОБА_9 , не здогадуючись про дійсні наміри вказаних осіб, пройшла до кімнати квартири та дістала з гаманця грошові кошти, купюрою номіналом 500 гривень, після чого повернулася до кухні, де її чекали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, маючи на меті відвернення уваги потерпілої, а також можливості залишитись одній, під приводом скористатися вбиральнею, непомітно пройшла до житлової кімнати, після чого діючи умисно, повторно, таємно викрала з пакету грошові кошти в сумі 74500 гривень, які помістила до своєї жіночої сумки через плече з написом «Louis Vuitton», після чого повернулась на кухню, де на неї очікував ОСОБА_4 , який контролював дії ОСОБА_9 .

Після чого ОСОБА_5 взяла з грошей, викрадених з кімнати ОСОБА_9 , купюру номіналом 1000 гривень та передала їх потерпілій ОСОБА_9 під виглядом грошової допомоги,в свою чергу ОСОБА_9 передала ОСОБА_5 решту- грошові кошти на суму 500 гривень однією купюрою, після чого продовжила писати розписку про отримання продуктового набору у зошиті, який їй надала ОСОБА_5 ,під пильним наглядом ОСОБА_4 , який весь час знаходився поруч.

В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з викраденими грошовими коштами залишили місце вчинення злочину та пішли в напрямку вулиці Чарівної в місті Запоріжжя, де мали можливість розпорядитися грошовими коштами,чим спричинили потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 74500 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав,що повністю визнає себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Пояснив,що в один із днів у травні 2024 р.він та вагітна на той час його співмешканка ОСОБА_10 перебували у м.Запоріжжі, в одному із магазинів купили продукти харчування,попрямували до багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 ,де дзвонили у домофон з наміром продати комусь придбані раніше продукти дорожче від їх вартості на 200-300 гривень та отримати у такий спосіб заробіток.На дзвінок відповіла жінка похилого віку,якій вони назвалися представниками ОСОБА_11 ,що було приводом потрапити до її помешкання,куди потерпіла їх впустила саме як представників благодійної організації.Знаходячись у квартирі, ОСОБА_12 перебував у приміщенні кухні з потерпілою,де остання писала в зошиті розписку про отримання продуктів,а ОСОБА_13 в цей час знаходилась в іншому приміщенні,як він дізнався пізніше,знайшла грошові кошти та вкрала їх,після чого вони пішли з квартири з викраденими грошами. Планували за викрадені грошові кошти купити необхідні речі для дитини,яку мала згодом народити ОСОБА_13 .У скоєному розкаявся,фактичних обставин,викладених в обвинувальному акті ,та доказів,що їх підтверджують,не оспорював.Наразі висловив бажання стати до військової служби та брати участь у захисті країни.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 показала про повне визнання винуватості у вчиненні інкимінованого їй кримінального правопорушення.

Пояснила,що у травні 2024 р.у вказані в обвинувальному акті день та час вони із співмешканцем ОСОБА_14 ,назвавшись працівниками Червоного Хреста,під приводом передати продукти,з дозволу потерпілої ОСОБА_9 увійшли у її квартиру,адресу якої обвинувачена не пам`ятає,але не заперечує,що це сталося у кв. АДРЕСА_6 .У приміщенні квартири ОСОБА_12 знаходився з потерпілою на кухні,остання під його наглядом писала розписку про те,що отримала продукти,а ОСОБА_13 під вигаданим приводом вийшла з кухні та непомітно для потерпілої пройшла в кімнату,де побачила грошові кошти велику сумму,таємно викрала їх,після чого вони з Огли пішли з квартири потерпілої з викраденими грошима,які планували витратити на придбання необхідного для майбутньої дитини.Після затримання повернули потерпілій всі викрадені грошові кошти. У скоєному розкаялася,фактичних обставин,викладених в обвинувальному акті ,та доказів,що їх підтверджують,не оспорювала.

Всебічно вивчивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності,допустимості,достовірності,а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв`язку,суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм злочину,виходячи з такого.

З матеріалів справи встановлено,що 14.05.2024 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про розпочате досудове розслідування кримінального провадження № 12024082080000739 за ч.4 ст.185 КК України за заявою ОСОБА_9 про те,що 14.05.2024 р.приблизно о 13.25 год. за адресою АДРЕСА_7 ОСОБА_15 та ОСОБА_10 під вигаданим приводом,назвавшись представниками Товариства Червоного Хреста таємно викрали грошові кошти у розмірі 70000 гр. (том 2 а.с. 127,128 )

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 показала,що вона є пенсіонеркою за віком,мешкає за адресою: АДРЕСА_7 одна. 14.05.2024 р.була вдома ,коли у вхідні двері подзвонили,відчинила раніше незнайомим хлопцю та дівчині,якими є обвинувачені ОСОБА_15 та ОСОБА_10 , вони назвалися представниками Червоного хреста та повідомили,що принесли гуманітарну допомогу,тому потерпіла впустила обвинувачених у квартиру ,не запитуючи документів,провела в приміщення кухні.Дівчина попросила записати у зошит,який надала потерпілій,перелік продуктів харчування,що знаходився у поліетиленовому пакеті та був переданий потерпілій обвинуваченими під виглядом гуманітарної допомоги, ОСОБА_9 робила це під наглядом хлопця,який знаходився з нею у кухні. Дівчина також повідомила потерпілу,що,крім продуктів харчування,вони також мають передати ОСОБА_9 грошову допомогу у розмірі 500 гривень,однак мають одну купюру номіналом 1000 гривень. Потерпіла пішла у кімнату, дістала з гаманця купюру 500 гр.,яку принесла в кухню.На прохання дівчини відвідати вбиральню,потерпіла провела її з кухні до відповідного приміщення,повернулась в кухню,де продовжувала разом з хлопцем робити запис переліку продуктів харчування,дівчина була відсутня у приміщенні кухні протягом кількох хвилин,де саме в цей час вона знаходилась,потерпіла з приміщення кухні не бачила. Коли дівчина повернулась в кухню,вона передала потерпілій купюру номіналом 1000 гр.,потерпіла віддала їй купюру 500 гр.як решту,після цього обвинувачені пішли з її квартири.Потерпіла попрямувала у спальну кімнату,де у пакеті з документами знаходились її особисті заощадження грошових коштів у розмірі 74500 гр.,хотіла отриману купюру 1000 гр.теж покласти у цей пакет,однак виявила,що грошові кошти зникли.Востаннє потерпіла перевіряла пакет з грошима та документами за два дні до цих подій,інші сторонні особи до неї не приходили,тому вона одразу зрозуміла,що грощі викрала дівчина в той період часу,коли виходила з кухні.Потерпіла направилась до виходу з квартири та відчинила двері,на порозі побачила двох чоловіків,які назвалися працівниками поліції та запитали,чи не сталося чогось,повідомила їм про крадіжку грошей та описала обвинувачених,які щойно від неї пішли.За їх порадою потерпіла зателефонувала на лінію «102»,коли до неї приїхала поліція,дала дозвіл оглянути квартиру ,а в подальшому під час пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками,одразу впізнала обвинувачених,які її обікрали.Викрадені грошові кошти були їй повернуті під час досудового розслідування,цивільний позов не заявляла.

Під час огляду 14.05.2024 р.було встановлено,що місцем події є квартира АДРЕСА_6 ,де у приміщенні кухні на столі зафіксовано продукти харчування(молоко Весела Бурьонка,борошко,бублики,горох,масло вершкове Полтавське,паштет курячий,макаронні вироби,чай);у приміщенні спальної кімнати на ліжку зафіксовано пакет поліетиловий,на столі у приміщенні спальні -купюра номіналом 1000 гривень,фрагмент аркушу паперу з рукописним текстом.Вилучені речі та предмети упакували і опечатали,про що був складений протокол з додатками фото таблицею і відеозаписом ,дослідженим в судовому засіданні(а.с.203-221 т.1)

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками(з додатками та відеозаписом) від 14.05.2024 р.,потерпіла ОСОБА_9 вказала на фотознімок № 1 із зображенням обвинуваченого ОСОБА_4 та пояснила,що за рисами обличчя впізнала саме цього чоловіка,який був з дівчиною, 14.05.2024 р. заходив у приміщення її квартири під приводом надання гуманітарної допомоги,після чого з квартири зникли грошові кошти (а.с.237-243 т.1)

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками(з додатками та відеозаписом) від 14.05.2024 р.,потерпіла ОСОБА_9 вказала на фотознімок № 4 із зображенням обвинуваченої ОСОБА_5 та пояснила,що за рисами обличчя впізнала саме цю дівчину,яка 14.05.2024 р. заходила у приміщення її квартири під приводом надання гуманітарної допомоги,після чого з квартири зникли грошові кошти (а.с.244-250 т.1)

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав,що він працює старшим оперуповноваженим УКР ГУНП в Запорізькій області.В середині травня 2024 р.під час негласних слідчих розшукових дій(візуальне спостереження) ,санкціонованих відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у іншому кримінальному провадженні, приблизно о 13.00 -14.00 год.була отримана інформація,що ОСОБА_15 та ОСОБА_10 знаходяться по АДРЕСА_4 ,де зайшли до одного з під`їздів багатоквартирного будинку,перебували там приблизно 30 хвилин,після чого швидко попрямували у бік зупинки громадського транспорту по вул.Чарівній.Свідок з колегою увійшли до цього ж під`їзду,де на 1 поверсі були відчинені двері квартири ліворуч,на порозі знаходилась літня жінка,яка на питання,чи трапилось щось,пояснила,що від неї щойно вийшли хлопець і дівчина,які викрали грошові кошти більше 70 тисяч гривень,надала їх опис.Працівники поліії одразу попрямували за обвинуваченими,зупинили їх під час посадки у маршрутку,обвинувачені зізнались,що вчинили крадіжку грошей,які ОСОБА_13 тримала у сумці свілого кольору та добровільно показала їх,відчинивши сумку.Крім грошей,в сумці був зошит,зі слів обвинувачених,у ньому потерпіла робила запис про отримання гуманітарної допомоги.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав,що він працює начальником відділу УКР ГУНП в Запорізькій області,у травні 2024 р.приймав участь у проведенні негласних слідчих розшукових дій(візуальне спостереження)відносно ОСОБА_15 та ОСОБА_5 ,які не є мешканцями м.Запоріжжя,приїздили у місто для вчинення злочинів,у розпорядженні оперативних співробітників були їх фото.В день згадуваних подій було зафіксовано,що обвинувачені разом зайшли в будинок по АДРЕСА_4 ,приблизно через 30 хвилин вийшли та попрямували в бік вул.Чарівної.Свідок з колегою зайшли в той під`їзд,з якого вийшли обвинувачені,на першому поверсі ліворуч були відчинені двері квартири,на порозі стояла літня жінка.На питання свідка,що сталося,вона відповіла,що її щойно обікрали,2 особи ромської національності назвалися представниками Червого Хреста та вкрали з квартири грошові кошти,описала цих осіб,їх прикмети співпадали з прикметами обвинувачених,за якими здійснювалось відеоспостереження.Ця розмова тривала приблизно 1 хвилину,після чого працівники поліції попрямували наздоганяти ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ,не втрачали їх з поля зору до зупинки громадського транспорту по вул.Чарівній ,де обвинувачені сіли в маршрутку,однак поїздка не розпочалася,працівники поліції запросили обвинувачених вийти з автобуса.При собі у Гнізділової була жіноча сумка світлого кольору,на питання,чи причетні вони до вчинення крадіжки грошових коштів,обидва обвинувачених зізналися, ОСОБА_13 відкрила сумку,в якій знаходились грошові кошти,після чого на місце події викликали слідчо-оперативну групу,затримання обвинувачених та вилучення речових доказів оформлювалось процесуальними документами,які складала слідчо-оперативна група.

В судовому засіданні були досліджені матеріали ,отримані в результаті проведення негласних слідчих(розшукових)дій,а саме:спостереження з особою ОСОБА_5 та особою ОСОБА_4 з використанням відеозапису,фотографування,спеціальних технічних засобів для спостереження(а.с.

Згідно протоколу про результати проведення візуального спостереження за особою від 21.06.2024 р.,під час проведення НСРД відносно ОСОБА_5 встановлено,що:

-об 11:40 14.05.2024 з другого під`їзду будинку АДРЕСА_8 вийшла ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 та пішли на зупинку громадського транспорту «вул. Іванова»

-о 11:47 фігуранти сіли в маршрутне таксі № 72 та проїхали вул. Чарівна

-о 11:53 фігуранти вийшли з маршрутного таксі та зайшли до крамниці «ЕкономКласс» де придбали чоловічу кофту з капюшоном сірого кольору, яку ОСОБА_4 одразу надягнув на себе

-о 11:58 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вийшли з приміщення крамниці та одразу зайшли до пекарні, яка розташована поруч, де придбали їжу

-о 12:15 фігуранти вийшли з приміщення пекарні та пройшли на зупинку громадського транспорту, де сіли в автобус № 72 та поїхали в бік вул. Пархоменка

-о 12:25 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вийшли з автобусу та пройшли до вул. Ігоря Сікорського

-о 12:31 фігуранти зайшли до приміщення продовольчої крамниці «Біла Береза» (вул. Ігоря Сікорського 275), де придбали продукти харчування

-о 12: 40 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вийшли з приміщення крамниці, в руках у ОСОБА_4 знаходився пакет чорного кольору з продуктами харчуванняНаправились в двір будинку АДРЕСА_9

-о 12:50 фігуранти по черзі почали підходити до під`їздів вище вказаного будинку та дзвонити через переговорний пристрій «Домофон»

- о 12:58 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підійшли до восьмого під`їзду будинку АДРЕСА_9 та через переговорний пристрій «Домовон» подзвонили до квартири АДРЕСА_5 , після чого вони відчинили двері до під`їзду та в подальшому зайшли до квартири АДРЕСА_6

-о 13:38 фігуранти, без чорного пакету з яким вони заходили до адреси, вийшли з вище вказаної адреси та швидкою ходою пройшли на вул. Чарівну

-о 13:48 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сіли в маршрутне таксі № 89, отримана інформація була надана ініціатору завдання, фігурантів в подальшому затримано

В ході проведення НС(Р)Д було встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скоїли крадіжку грошових коштів з квартири АДРЕСА_6 , потерпіла гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Інформація про вказане кримінальне правопорушення було внесено слідчим відділом ВП № З ЗРУП ГУГІІБ в Запорізькій області до ЄРДР № 12024082080000739 від 14.05.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України(а.с. 169 т.2)

Протоколом про результати проведення візуального спостереження за особою від 21.06.2024 р.,під час проведення НСРД відносно ОСОБА_4 встановлено обставини аналогічні викладеним вище(а.с. 163-168 т.2)

Згідно інформації,наданої Національним комітетом Товариства Червоного Хреста України від 18.07.2024 р., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не належать до волонтерів Товариства Червоного Хреста України та не мають жодних правовідносин із цією організацією(а.с. 119 т.2)

Постановою слідчого від 14.05.2024 р.визнано речовим доказом у кримінальному провадженні блокнот з написом «Полтавочка»,у якому потерпілою ОСОБА_9 були здійснені записи номерів купюр грошових коштів,який переданий на зберігання до камери схову речових доказів (а.с.227-229 т.1)

14.05.2024 р.в порядку ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_4 (час фактичного затримання 14.05.2024 р.о 13 год.45 хв.),під час його особистого обшуку вилучено мобільний телефон iPhone 6 в корпусі сірого кольору з сім карткою оператора стільникового зв`язку ПрАТ ВФ Україна imei352013072232009 в чохлі чорного кольору,грошові кошти на загальну суму 502 гр.(купюра номіналом 500 гр.та 2 монети номіналом 1 гр.)

Затриманий ОСОБА_4 заявив,що не згоден із затриманням,так як він нічого злочинного не зробив,грошові кошти викрала ОСОБА_10 ,яка може це підтвердити,про що був складений протокол з додатком відеозаписом,дослідженим в судовому засіданні(а.с.22-25 т.2)

Постановою слідчого від 14.05.2024 р.,вилучені у ОСОБА_4 під час затримання мобільний телефон iPhone 6 та грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні,на які ухвалою слідчого судді від 21.05.2024 р.накладено арешт(а.с.37-41 т.2)

14.05.2024 р.в порядку ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_5 (час фактичного затримання 14.05.2024 р.о 13 год.45 хв.),під час її особистого обшуку вилучено мобільний телефон Tecno POP6 Pro в корпусі темно-синього кольору з сім карткою оператора стільникового зв`язку Vodafon в чохлі прозорого кольору,жіноча сумка світлого кольору,при відкритті якої виявлено грошові кошти на загальну суму 73 500гр.(купюри номіналом 500 гр.в кількості 95 шт.,купюри номіналом 1000 гр.в кількості 26 шт.);зошит на 18 арк.синьо-білого кольору,в клітинку,в якому наявний рукописний текст ,виконаний пастою чорного кольору,на двох аркушах мається перелік прізвищ;грошові кошти у розмірі 220 гр.(купюра номіналом 200 гр.в кількості 1 шт.,купюра номіналом 20 гр.в кількості 1 шт.);жіночий гребінець,помада,туалетна вода,ключі в двох комплектах,балончик перцевий «Терен»,банківська картка емітована Абанк.

Затримана ОСОБА_5 підстав затримання не оспорювала ,пояснила,що грошові кошти 73500 гр.,вилучені з її сумки,це ті кошти,що забрали у жінки,у зошиті,які знаходився у сумці,записані вигадані прізвища,з метою показувати їх іншим особам,про що був складений протокол з додатком відеозаписом,дослідженим в судовому засіданні(а.с.60-64 т.2)

Постановою слідчого від 14.05.2024 р.,вилучені у ОСОБА_5 під час затримання мобільний телефон Tecno POP6 Pro в корпусі темно-синього кольору,грошові кошти у розмірі 73500 гр., зошит на 18 арк.синьо-білого кольору, грошові кошти у розмірі 220 гр., жіночий гребінець,помада,туалетна вода,ключі в двох комплектах,балончик перцевий «Терен»,банківська картка емітована Абанк визнані речовими доказами у кримінальному провадженні,на які ухвалою слідчого судді від 21.05.2024 р.накладено арешт(а.с. 182,183 т.2).

Згідно квитанції № 535 ,речові докази: мобільний телефон iPhone 6 в корпусі сірого кольору ,мобільний телефон Tecno POP6 Pro в корпусі темно-синього кольору, зошит на 18 арк.синьо-білого кольору,в клітинку,сумка жіноча, жіночий гребінець,помада,туалетна вода,ключі в двох комплектах,балончик перцевий «Терен»,банківська картка емітована Абанк упаковані та передані на зберігання до камери схову ВП № 3(а.с.189, т.2).

Під час огляду предмету,слідчим за участю потерпілої ОСОБА_9 були оглянуті грошові кошти на суму 73500 гр.,вилучені у ОСОБА_5 під час затримання в порядку ст.208 КПК України,а також блокнот з написом «Полтавочка»,наданий потерпілою ОСОБА_9 ,в якому записані номери купюр, Огляд проводився шляхом порівняння записів,зроблених у блокноті,наданому потерпілою,з номерами грошових купюр,вилучених у ОСОБА_5 .

Встановлено,що грошові кошти співпадають із записами у блокноті,виявлено запис з номером купюри АЖ031993 номіналом 1000 гривень,яка відсутня серед купюр,вилучених у ОСОБА_5 ,про що був складений протокол від 01.06.2024 р.(а.с.230-236 т.1)

Під час проведення повторного огляду предмету 19.07.2024 р.,слідчим за участю потерпілої ОСОБА_9 були оглянуті грошові кошти на суму 73500 гр.,вилучені у ОСОБА_5 під час затримання в порядку ст.208 КПК України,а також блокнот з написом «Полтавочка»,наданий потерпілою ОСОБА_9 ,в якому записані номери купюр,а також купюра номіналом 1000 гр.,вилучена під час огляду місця події 14.05.2024 р.за адресою: АДРЕСА_7 . Огляд проводився шляхом порівняння записів,зроблених у блокноті,наданому потерпілою,з номерами грошових купюр, вилучених у ОСОБА_5 під час затримання в порядку ст.208 КПК України.

Встановлено,що купюра АЖ031993 номіналом 1000 гр.,вилучена під час огляду місця події,співпадає із записом в блокноті : номер купюри АЖ031993 номіналом 1000 гривень,про що був складений протокол(а.с.18-21 т.2)

Грошові кошти у розмірі 73500 гр.повернуто потерпілій ОСОБА_9 на зберігання(а.с.21 т.2)

Судом на вимогу сторони обвинувачення в порядку ст.358 КПК України були досліджені висновок експерта № СЕ-19/108-24/10035-Д від 29.05.2024 р.(а.с.2-5 т.2), висновок експерта № СЕ-19/108-24/10274-Д від 31.05.2024 р.(а.с.7-16 т.2),які не містять обвинувальних фактів щодо ОСОБА_4 або ОСОБА_5 ,тому не згадуються судом як докази обвинувачення,визнаного судом доведеним.

Досліджені в судовому засіданні докази логічні,послідовні,не містять протиріч,переконливі як кожен окремо,так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Жоден із них не спростований,містить інформацію щодо предмету доказування,схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.

Показання обвинувачених в судовому засіданні,які відповідно до ст.95 КПК України є доказом у кримінальному проваджені,отримані після роз`яснення положень ст.18,42 КПК України та ст.63 Конституції України, суд оцінює як такі,що надані обвинуваченими під тягарем обвинувальних фактів, які сумнівів не викликають,але не є щиросердними.

Так,заявляючи про каяття ,обвинувачені водночас наголошували на тому,що не мали умислу на таємне викрадення майна потерпілої та у квартиру до ОСОБА_9 потрапили, маючи на меті лише намір продати їй дорожче той набір продуктів,який щойно придбали у крамниці,про вчинення злочину ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_4 нібито дізнався вже у маршрутці,де вона повідомила про крадіжку грошових коштів.

Однак,такі показання обвинувачених непереконливі,оскільки вони повністю спростовані іншими дослідженими доказами,зокрема,показаннями потерпілої про обставини,за яких вона допустила у квартиру раніше незнайомих обвинувачених,що діяли під виглядом представників Червоного Хреста з гуманітарною місією:безоплатно передати продукти та грошову допомогу 500 гр.,показаннями свідків ОСОБА_16 иа ОСОБА_17 про проведення НСРД відносно обвинувачених ,які наразі переслідуються в інших кримінальних провадженнях за вчинення аналогічних протиправних дій,наданими стороною обвинувачення матеріалами обвинувальних актів в інших кримінальних провадженнях щодо обвинувачених,з яких вбачається розроблена ними схема вчинення тотожних злочинів відносно осіб похилого віку.

В судовому засіданні обвинувачені скористалися правом допитати потерпілу та свідків,що відповідає вимогам п.1, підп. «d»п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,із забезпеченням можливості надати аргументи на спростування їх показань,однак жодних об`єктивних даних для того,щоб ставити їх під сумнів,суд не встановив.

Захист не виклав іншої правдоподібної версії подій з наданням доказів на її користь,не представив задовільних та переконливих пояснень встановлених судом фактичних обставин,тому відсутні підстави ставити під сумнів правдивість та об`єктивність свідчень, наданих потерпілою та свідками,а відтак,визнання винуватості обвинуваченими, з урахуванням їх показань,суд сприймає як спрямовані на пом`якшення покарання,але без щирого каяття .

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази суд встановив, що винуватість обвинувачених у вчинені інкримінованого їм злочину знайшла своє підтвердження,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема,у рішенні у справі «Коробов проти України»,та кваліфікує їх дії за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна(крадіжка),вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Як встановлено ст.61 Конституції України,юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статей 50,65 КК України особі,яка вчинила злочин, має бути призначено покарання,необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. У судовому рішенні суд має окремо обґрунтувати «вагомий внесок» кожної обставини, яка пом`якшує або обтяжує покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 ,суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та враховує відомості про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 раніше був судимий,має постійне місце реєстрації та проживання, до затримання офіційно не працював,не перебував на обліках у лікарняних закладах із шкідливими залежностями.

Обставин,які пом`якшують покарання обвинуваченого,суд відповідно до ст.66 КК України не встановив.

Такі висновки суду ґрунтуються на тому,що обвинувачений ОСОБА_4 формально хоча і визнав винуватість у скоєнні злочину,однак будь-якими своїми активними діями не сприяв з`ясувати обставини вчинення злочину ані органам слідства,ані суду,матеріальна шкода потерпілій відшкодована у повному обсязі виключно завдяки професійним діям працівників поліції,які затримали обвинуваченого безпосередньо після вчинення злочину, з викраденим майном.

Обставиною,що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 ,відповідно до п.6 ч.1 ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Суд не вбачає підстав вважати, що виправлення ОСОБА_4 можливе без фактичного відбування покарання, адже останній не виявив щирого каяття у скоєному,є фігурантом інших кримінальних проваджень щодо аналогічних злочинів, до затримання не працював,тож необхідності зміни свого способу життя та неухильного дотримання вимог законів України не вбачав,мав негативний вплив на неповнолітню співмешканку ОСОБА_5 ,яка долучилася до вчинення злочинів у співучасті.

Тож, на думку суду, з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, він має відбути реальне покарання.

При призначенніпокарання судвраховує висновокВерховного Суду щодо застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України, сформований у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року (справа № 760/26543/17), відповідно до якого, якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.

У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст.70КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.

Станом на момент завершення розгляду справи,вирок Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.10.2024 р.,яким ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, набрав законної сили та зберігає її, тож в цьому випадку вирок ,який суд ухвалює у даній справі,має виконуватись окремо.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 ,суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та враховує відомості про особу обвинуваченої.

Так, ОСОБА_5 має постійне місце реєстрації та проживання, до затримання офіційно не працювала,не перебувала на обліках у лікарняних закладах із шкідливими залежностями ,однак раніше була судима,вчинила злочин у період іспитового строку.

Обставинами,які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 ,суд відповідно до п.3 ч.1,ч.2 ст.66 КК України визнає вчинення злочину неповнолітньою,наявність на утриманні обвинуваченої малолітньої дитини,2024 р.н.

Інших обставин,які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд не становив.

Такі висновки суду ґрунтуються на тому,що обвинувачена ОСОБА_5 формально хоча і визнала винуватість у скоєнні злочину,однак будь-якими своїми активними діями не сприяла з`ясувати обставини вчинення злочину суду,матеріальна шкода потерпілій відшкодована у повному обсязі виключно завдяки професійним діям працівників поліції,які затримали обвинувачених безпосередьно після вчинення злочину з викраденим майном.

Обставиною,що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 ,відповідно до п.6 ч.1 ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Згідно досудової доповіді про неповнолітню обвинувачену,батьки не мали впливу на ОСОБА_5 ,не контролювали її поведінку,що мало наслідком вседозволеність та безкарність,остання вважає,що немає потреби дотримуватись законослухняної поведінки,відверто демонструє небажання дотримуватись законів,застосовує емоційні маніпуляції з метою задоволення власних потреб,виправдовує свою поведінку за вчинений злочин,оскільки любить гроші,які легше вкрасти,ніж тяжко працювати.Впевнена,що деякі злочини не завдають шкоди,у їх скоєнні немає нічого поганого,переконана,що можна вчиняти злочини проти людей похилого віку,зі слів матері,у скоєному не розкаюється.

За висновком органу пробації,виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливо у винятковому випадку та за умови здійснення інтенсивного нагляду(а.с.137-143 т.1)

Як встановлено ч.1 ст.71 КК України,якщо засуджений після постановлення вироку,але до повного відбутя покарання вчинив нове кримінальне правопорушення,суд до покарання,призначеного за новим вироком,повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При призначенні остаточного покарання обвинувачений ОСОБА_5 необхідно застосувати положення ст.71 ч.1 КК України,оскільки вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 08.11.2023 р. ОСОБА_5 була засуджена за ст.185 ч.4 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,в період іспитового строку до відбуття покарання за попереднім вироком нею вчинено аналогічний злочин.

Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати,зокрема, невідбуту засудженим частину будь-якого основного покарання,у даній справі- строк покарання у виді 3 років позбавлення волі,а остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Відповідні роз`яснення викладені у п.25,26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із заступними змінами).

За таких обставин суд ,призначаючи обвинуваченій ОСОБА_5 за цим вироком покарання,частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком,не вбачаючи підстав для застосування ст.69 КК України.

Судом враховано висновок, який міститься у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року, відповідно до якого, виходячи з положень ст. 75 КК, а також зі змісту ч.3 ст.71 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Тому, враховуючи,що ОСОБА_5 вчинила новий злочин в період іспитового строку, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2023 року, суд не знаходить підстав для її звільнення від відбування покарання з випробуванням та дійшов висновку, що перевиховання обвинуваченої неможливе без ізоляції від суспільства.

Призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ ,викладеній у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р.,в яких ЄСПЛ зазначив,що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значним,якщо встановлено,що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.008 р.ЄСПЛ вказав,що для того,щоб втручання вважалося пропорційним,воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи.

На переконання суду,призначення обвинуваченим такого покарання справедливим,співмірним і достатнім для його виправлення,кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченими,так і іншими особами,а також буде відповідати таким принципам Конвенції,як пропорційність обмеження прав людини,легітимна мета і невідворотність покарання.

Так,у розумінні ЄСПЛ ,покарання повинне встановлювати новий додатковий обов`язок для особи,який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення.Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає,що покарання переслідує подвійну мету:покарання і стримування від вчинення нових злочинів,а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтир для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Речовими доказами по даному провадженню,виходячи із змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування,до справи долучені грошові кошти,передані на відповідальне зберігання потерпілій ,які відповідно до ст.100 КПК України необхідно залишити власнику,а також вилучені під час проведення слідчих дій речі та предмет,які підлягають поверненню обвинуваченим.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати у кримінальному провадженні на проведення судових експертиз становлять 3786 гр.40 коп., які суд відповідно до ст.118,124 КПК України при ухваленні обвинувального вироку стягує з обвинувачених в дохід держави у рівних частках по 1893 гр.20 коп.з кожного.

До обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 16.05.2024 р.обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою,строк дії якого судом продовжений до 22.03.2025 р.включно, до набрання вироком законної сили цей запобіжний захід доцільно залишити без змін.

До обвинуваченої ОСОБА_5 під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 16.05.2024 р.обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту,строк дії якого судом продовжений до 22.03.2025 р.включно, до набрання вироком законної сили цей запобіжний захід доцільно залишити без змін.

Керуючись ст.368,374,392,615 КПК України,суд-

Ухвалив:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Строк відбування обвинуваченим ОСОБА_4 покарання рахувати з 14.05.2024 р. з часу фактичного затримання,зарахувавши у строк відбуваня покарання попереднє ув`язнення з 14.05.2024 р.по день ухвалення вироку з розрахунку один день попередньного ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.10.2024 року ,яким ОСОБА_4 засуджено за ст. 185 ч. 4 КК України, виконувати окремо.

До набрання вироком законної сили,запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.

Визнати винуватою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України,до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 08.11.2023 р. та остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з часу затримання обвинуваченої ОСОБА_5 в порядку приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбування покарання попереднє ув`язнення з 14.05.2024 р.по 16.05.2024 р.з розрахунку один день попередньного ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_5 залишити у виді домашнього арешту.

Речові докази:

-грошові кошти 73500 гривень,передані на зберігання потерпілій ОСОБА_9 ,залишити їй як власнику;

-мобільний телефон iPhone 6 в корпусі сірого кольору ,який належить ОСОБА_4 ,переданий на зберіганні до камери схову речових доказів по квитанції № 535-повернути ОСОБА_4 як власнику;

-мобільний телефон Tecno POP6 Pro в корпусі темно-синього кольору, сумку жіночу, жіночий гребінець,помаду,туалетну воду,ключі в двох комплектах,балончик перцевий «Терен»,банківську картку емітовану Абанк, передані на зберіганні до камери схову речових доказів по квитанції № 535-повернути ОСОБА_5 як власнику;

-зошит на 18 аркушів синьо-білого кольору,в клітинку, переданий на зберігання до камери схову речових доказів по квитанції № 535-знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення судових експертиз у розмірі 1893(однатисяча вісімсот дев`яностотри) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати на проведення судових експертиз у розмірі 1893(однатисяча вісімсот дев`яностотри) гривні 20 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення,обвинуваченим,який тримається під вартою,у той же строк після отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення,особам,які не були присутні при проголошенні вироку,його копія не пізніше наступного дня буде направлена поштою.

Суддя ОСОБА_1