Ухвала

від 14.08.2024 по справі 756/8164/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/8164/24

Номер провадження № 1-кп/756/1407/24

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, у кримінальному провадженні, внесеного 16.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050000496, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, громадянки України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1.1. У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження.

1.2. Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання в порядку до ч. 3 ст. 331 КПК України про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки обраний раніше запобіжний захід закінчується 06.09.2024.

2. Позиції сторін кримінального провадження.

2.1. В обґрунтування клопотання прокурор зазначає наступне, що обраний запобіжний захід закінчується 06.09.2024. На думку прокурора, наразі продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість того, що ОСОБА_4 , у випадку не продовження запобіжного заходу, буде переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Указані ризики, на думку прокурора, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінального правопорушення, може навмисно переховуватись, оскільки останній усвідомлює міру покарання за кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.

Так, в обґрунтування ризику впливу на свідків та потерпілого, прокурор посилається на те, що обвинуваченому відомі місця проживання останніх та й те, що вони між собою знайомі. Обвинувачений шляхом погрози, підкупу може схилити потерпілого, свідків до дачі неправдивих показань, відмови взагалі від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на судовий розгляд.

В обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурора посилається на те, що ОСОБА_4 . До затримання не працював, не мав постійних джерел доходів, відсутні міцні соціальні зв`язки, а також раніше був засуджений за аналогічний злочин.

2.2. Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора з підстав необґрунтованості клопотання, просила змінити запобіжний захід на непов`язаний із триманням під вартою.

2.3. Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав захисника.

3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

3.1. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Вказане кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину.

3.2. Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.

Отже, суд, на підставі розумної оцінки, уважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого продовження строку дії запобіжного заходу.

3.4. Досліджуючи матеріали клопотання, пояснення прокурора, захисника, представників потерпілих беручи до уваги пояснення обвинуваченого в судовому засіданні, а також відомості про особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даний час наявний ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, оскільки наразі триває воєнний стан, останній не має сталого доходу, міцних соціальних зв`язків, не працював, як вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проте, суд не погоджується з ризиком незаконного впливу на свідків, оскільки прокурор не обґрунтував в повній мірі, як і не надав жодних відомостей на вчинення таких дій ОСОБА_4 у минулому.

3.5. Отже, на думку суду, наразі існують підстави для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу. Також суд наголошує, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особистості обвинуваченому та встановленим обставинам - наявності ризиків, який є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченого, які наведені прокурором у клопотанні, а також стороною захисту.

Наведене свідчить, що відсутні підстави для того, аби змінити обраний ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під варти на більш м`який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відповідно до вимог ст. 331 КПК України запобіжного заходу на час розгляду справи судом.

3.6. Ураховуючи викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є і надалі актуальним, суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, представників потерпілих з приводу продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов до висновку про необхідність продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на строк 60 діб.

3.7. Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків та не може бути завідомо непомірним для них.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року для працездатних осіб складає 3028 гривень.

Для того, аби можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави.

3.8. Ураховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, стадію судового провадження, строк застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а також те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу в виді застави є правом суду, останній вважає можливим при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 можливо визначити також і розмір застави, яку обвинувачений має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього будуть покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і будуть вважатися такими, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На переконання судді, застава у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн 00 коп., встановлена для ОСОБА_4 здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а саме з`являтися за першою вимогою до суду, не відлучатися з Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись статтями 7, 31, 110, 132, 176 - 178, 181-186, 193 - 199, 331, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 в вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк дії обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240(двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У випадку внесення застави ОСОБА_4 , останній буде вважатися до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням зобов`язання за першою вимогою до суду, а також покладенням обов`язків, зокрема:

- не відлучатися з Київської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню, а останнім днем строку дії ухвали є 12.10.2024.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також для виконання конвойній службі.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1