Постанова

від 05.11.2024 по справі 518/1121/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5505/24

Справа № 518/1121/21

Головуючий у першій інстанції Кисельов В.К.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Сегеди С.М., Сєвєрової Є.С.,

з участю секретаря Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Кокарєва Андрія Павловича, представника ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року, постановленого під головуванням судді Кисельова В.К., повний текст рішення складений 29 березня 2024 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області, орган опіки та піклування Березівської районної державної адміністрації Одеської області, Коноплянська сільська рада Березівського району Одеської області, Служба у справах дітей Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення способу участі батька у вихованні дитини, а також за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області, орган опіки та піклування Березівської районної державної адміністрації Одеської області, Коноплянська сільська рада Березівського району Одеської області, Служба у справах дітей Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2021 року ОСОБА_2 , в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області, орган опіки та піклування Березівської районної державної адміністрації Одеської області про визначення способу участі батька у вихованні дитини, в якому просила:

- зобов`язати виконувати батьківські обов`язки щодо виховання дитини шляхом регулярного особистого спілкування з дитиною, а також встановити наступний графік особистого спілкування батька ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- щотижня - кожної суботи або неділі (за погодженням батьків) з 10:00 годин ранку до 18:00 вечора в присутності матері дитини та представника органу опіки та піклування до досягнення дитиною восьмирічного віку;

- в подальшому з восьмирічного віку, після встановлення між батьком та дитиною тісних родинних зв`язків, підтверджених комплексним психологічно - педагогічним висновком відповідного закладу, графік спілкування може бути змінено за погодженням органу опіки та піклування;

- відвідування дитиною місце проживання батька та родичів по лінії батька в Республіці Вірменія, встановити: після досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_5.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04 лютого 2019 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/7207/18 розірвано шлюб між сторонами, який був зареєстрований 28 квітня 2014 року в ЗАЦС м. Єревана республіка Вірменія.

Малолітній ОСОБА_3 зареєстрований та постійно проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , відвідував Коноплянський заклад дошкільної освіти (ясла-садочок «Сонечко»), зарахований до 1-го класу Катерино-Платонівської НВК « ЗЗСО-І-ІН ступенів - ЗДО» Коноплянської сільської ради Одеської області (Наказ від 31.05.2021 р № 7).

Позивачка зазначила, що батько дитини до 2020 року не виявляв бажання спілкуватись з дитиною особисто та з 2020 року почав спілкуватись з дитиною по телефону на відеозв`язку.

Батько дитини ОСОБА_1 є громадянином Республіки Вірменія, який більше часу проживає в Україні, зареєстрований в м. Одеса та має місце постійного проживання.

Позивачка не має жодних намірів перешкоджати своєму синові спілкуватись зі своїм біологічним батьком, але батько дитини не має бажання брати особисто участь у вихованні дитини, натомість в категоричній формі вимагає регулярно надавати йому малолітню дитину для тривалого виїзду (на два чи три тижні) до Республіки Вірменія до місця його проживання та проживання його рідних, вважаючи такі поїздки дитини своїм беззаперечним правом на спілкування.

Відповідач відмовляється брати до уваги факт навчання дитини, відвідування підготовчої дошкільної групи, наявність у дитини власних інтересів спілкування з друзями. Свої вимоги відповідач мотивує тим, що він хоче повноцінно забезпечити спілкування свого сина з усією своєю родиною (бабусею, тіткою), яка постійно проживає в м. Єреван республіка Вірменія.

В силу сімейних обставин та проявами насильства щодо позивачки з боку відповідача, що стало причиною розірвання шлюбу, позивачка не може виконати вимогу відповідача та привозити особисто малолітню дитину до м. Єреван Республіка Вірменія за першою вимогою колишнього чоловіка та батька дитини самостійно або за першою його вимогою (коли батько захоче) відпускати малолітню дитину з ним до Республіки Вірменії.

Позивачка зазначила, що батько дитини відмовляється особисто зустрічатись з дитиною на території України, відмовляється приходити на зустрічі з дитиною, відмовляється відвідувати засідання комісії Служби захисту прав дітей.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області, орган опіки та піклування Березівської районної державної адміністрації Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини, в якому просив:

- не чинити перешкод ОСОБА_1 щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні, в тому числі по телефону, з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- надавати ОСОБА_1 необмежене безперешкодне щоденне спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будь-якими засобами дистанційного телефонного та інтернет зв`язку для чого ОСОБА_2 надає ОСОБА_1 номер телефону для зв`язку з дитиною;

- погоджувати з ОСОБА_1 усі питання медичного обслуговування дитини ОСОБА_3 (вакцинації, методів та форм лікування, застосування медичних препаратів тощо), а також усі питання освіти (вибір і зміну індивідуальної освітньої траєкторії, закладів освіти, секцій, гуртків тощо);

- встановити наступний графік зустрічей батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

1) через одну суботу, якщо зустріч не відбудеться в суботу, то вона повинна обов`язково відбутися на наступний день в неділю, з 10 години ранку до 06 години вечора в присутності представника органу опіки та піклування без присутності матері, а у разі неможливості проведення зустрічі згідно графіку ОСОБА_2 в обов`язковому порядку своєчасно повідомляє про це ОСОБА_1 та відповідний орган опіки та піклування у належний спосіб;

2) в освітніх та інших закладах у вільний від уроків або інших форм організації освітнього процесу час;

3) щороку після 13 липня спільний відпочинок ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в Республіці Вірменія строком до одного місяця без супроводу матері ОСОБА_2 ;

4) щороку в період літніх та зимових шкільних канікул спільний відпочинок на території України ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком до двох тижнів без присутності матері.

- обмежити ОСОБА_2 право на виїзд з України з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_1 на виїзд дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також обмежити право ОСОБА_2 уповноважувати інших осіб супроводжувати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України за нотаріально посвідченою згодою.

В обґрунтування свого позову зазначив, що 04.05.2017 року відповідачка без згоди позивача та його відома вивезла сина з Республіки Вірменія до України та змінила його місце проживання і саме з цього дня вона повністю ізолювала сина від спілкування зі позивачем.

В зв`язку з цим, позивач 14.06.2017 року через Міністерство юстиції Республіки Вірменія звернувся до Міністерства юстиції України з заявою про повернення сина до Республіки Вірменія на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Також, позивач щодо вирішення питання про спілкування з сином звернувся до Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області з заявою, яка 15.05.2019 року ухвалила рішення про визначення порядку реалізації права позивача на спілкування з сином, також був розроблений графік зустрічей, проте відповідачка не давала батькові бачитись з дитиною.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Березівка Одеської області відбулася зустріч батькам з сином, після засідання Комісії з питань захисту прав дитини Березівської районної державної адміністрації Одеської області, яке відбулося 06.08.2021 р.

Розпорядженням голови Березівської районної державної адміністрації Одеської області від 25.08.2021 pоку були внесені зміни до графіку зустрічей ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 .

Згідно графіку зустрічей 2021 року ОСОБА_1 протягом двох місяців чотири рази зустрівся з сином в м. Березівка Одеської області в присутності представниці Служби у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області. Син з задоволенням проводив час з батьком. Остання зустріч з сином відбулася 26.09.2021 р., але за ініціативи відповідачки зустрічі та спілкування з сином були припинені.

Судом до участі у справі, в якості третіх осіб були залучені Коноплянська сільська рада Березівського району Одеської області та Служба у справах дітей Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року позовОСОБА_2 , в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , а також зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визначені способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом встановлення спілкування:

перший рік з дати набранням рішенням законної сили

- щотижня кожної суботи або неділі з 10:00 години до 18:00 години, у присутності матері дитини ОСОБА_2 за місцем проживання дитини (на території Березівського району Одеської області);

після закінчення вищевказаного терміну

- щотижня кожної суботи або неділі з 10:00 години до 18:00 години на території Одеської області без присутності та супроводу матері дитини ОСОБА_2 ;

- а також щорічно дозволити спільний відпочинок дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно з батьком ОСОБА_1 у період літніх та зимових канікул на території України упродовж одного тижня без присутності та супроводу матері дитини ОСОБА_2 ;

Після досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 чотирнадцяти років дозволено виїзд дитини спільно з батьком ОСОБА_1 за межи України на термін один місяць у період літніх канікул, без присутності та супроводу матері дитини ОСОБА_2 .

Дозволено ОСОБА_1 безперешкодне щоденне спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засобами телефонного та інтернет-зв`язку, на телефонний номер дитини або телефон матері дитини.

Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений час, згідно п. 2 рішення суду.

Зобов`язано ОСОБА_1 повертати ОСОБА_2 малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після завершення часу спілкування з дитиною, згідно п. 2 рішення суду.

Зобов`язано ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про стан здоров`я, місце проживання та перебування, місце навчання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, адвокат Кокарєв А.П., представник ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати частково, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 , в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 залишити без розгляду, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, посилаючись на невідповідність висновків, які викладені у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт звертає увагу на те, що рішення суду було б законним, обґрунтованим та послідовним за умови дозволу виїзду дитини разом з батьком через рік після набрання рішенням суду законної сили, тобто як і у випадку з наданням дозволу на відпочинок на території України.

Апелянт просить виключити в рішенні суду слова «після досягнення дитиною ОСОБА_3 , 13 липня 2015 року чотирнадцяти років», та вважає, що рішення суду не містить мотивів у відмовленій судом частині.

Також апелянт просить встановити спілкування через одну суботу або неділю, а не як зазначено у рішенні суду щотижня.

Інші учасники справи рішення суду не оскаржують.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

В судове засідання, призначене на 05 листопада 2024 року представники Служби у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області, органу опіки та піклування Березівської районної державної адміністрації Одеської області, Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області, Служби у справах дітей Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 27-32 т. 3).

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , його представника - адвоката Кокарєва А.П., адвоката Карпан М.О., представника ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає не в повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 28.02.2014 року в м. Єреван Республіка Вірменія між сторонами був зареєстрований шлюб, який за рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04.02.2019 року було розірвано (а.с. 10, 36-41 т. 1).

Під час перебування сторін у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Єреван у сторін народився син ОСОБА_3 (а.с. 13-14 т. 1).

Згідно довідки від 05.11.2018 року малолітній ОСОБА_4 зареєстрований як громадянин України (а.с. 12 т. 1).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Ширяївської районної державної адміністрації про визначення місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2019 року визнано доцільним місце проживання малолітнього спільно з матір`ю ОСОБА_5 за його фактичною адресою місця проживання: АДРЕСА_1 . (а.с. 26 т. 1).

Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що малолітній ОСОБА_4 постійно проживає з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Малолітній ОСОБА_3 відвідував Коноплянський заклад дошкільної освіти (ясла-садочок «Сонечко»), зарахований до 1-го класу Катерино-Платонівської НВК «ЗЗСО-І-ІН ступенів - ЗДО» Коноплянської сільської ради Одеської області (Наказ від 31.05.2021 р № 7) (а.с. 33-35 т.1).

Також судом встановлено, що між сторонами, після повернення ОСОБА_2 з дитиною до України, не було врегульовано питання щодо порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 звертався до органів опіки з питання можливості йому встановити графік зустрічей з дитиною (а.с. 147-148 т.1).

Розпорядженням Ширяївської районної державної адміністрації від 25.03.2020 p. № 60/А-2020 «Про визначення порядку реалізації права на спілкування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 » затверджений Графік зустрічей та алгоритм (способи) спілкування батька з дитиною (а.с. 149-150 т. 1).

Листом Ширяївської районної державної адміністрації від 26.06.2020 року за №Б-100-09 ОСОБА_1 було роз`яснено порядок звернення до суду з відповідною позовної заявою (а.с. 151 т. 1).

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до органів державної влади, депутатів з приводу усунення перешкод у спілкуванні з дитиною (а.с. 153-158 т. 1).

Розпорядженням голови Березівської районної державної адміністрації Одеської області від 25.08.2021 p. № 311/А-2021 «Про внесення змін до розпорядження голови Ширяївської районної державної адміністрації від 25 березня 2020 року № 60/А-2020» внесено зміни до Графіку зустрічей та алгоритму (способів) спілкування батька з дитиною, затвердженого п. 1 розпорядження голови Ширяївської районної державної адміністрації від 25.03.2020 p. № 60/А-2020 «Про визначення порядку реалізації права на спілкування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3» та викладено його в новій редакції, копія якого додається (далі - графік зустрічей 2021) (а.с. 159-163 т. 1).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 згідно графіку зустрічей 2021, протягом двох місяців чотири рази зустрівся з сином в м. Березівка Одеської області в присутності представниці Служби у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області (далі - ССД Березівської РДА) ОСОБА_6 .

Остання зустріч з сином відбулася 26.09.2021 року, після чого зустрічі були припинені.

В судовому засіданні сторони підтвердили той факт, що між ними існує протиріччя щодо порядку участі батька у вихованні дитини.

Суд враховує той факт, що фактично ОСОБА_2 визнає право батька на спілкування та зустрічі з дитиною, але сторони мають різні погляди щодо часу, тривалості та місць зустрічей.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із урахування інтересів сторін, інтересів малолітньої дитини, враховуючий факт навчання та відпочинку та місце проживання дитини.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів погоджується не в повній мірі, за наступних підстав.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 .

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 проживає з матір`ю ОСОБА_2 на території Коноплянської сільської ради Одеської області, за місцем проживання ОСОБА_2 .

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 поза увагою суду залишилась та обставина, що права ОСОБА_2 заявленим позовом не відновляться, з підстав того, що дитина проживає з матір`ю.

Відповідно до вимог Сімейного Кодексу України саме на сторону, яка не проживає з дитиною розповсюджуються норми СК України та ЦПК України щодо відновлення порушених прав.

За таких підстав, колегія суддів приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов`язання ОСОБА_1 виконувати свої батьківські обов`язки та встановити графік зустрічей з відповідачем є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Пунктами 2, 3 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Крім того, у відповідності до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною 3 ст. 157 СК України встановлено, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.1,2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Крім того, ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 19 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Положеннями статті 19 СК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Під час розгляду судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до висновку про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Коноплянську сільської ради Березівського району Одеської області 27.10.2023р. було вирішено:

- поважати батьківські права ОСОБА_1 , сприяти спілкуванню дитини з батьком;

- не чинити перешкод батькові дитини - ОСОБА_1 щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі, по телефону;

- надавати ОСОБА_1 безперешкодне щоденне спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного та інтернет-зв`язку, на телефонний номер дитини;

- завчасно повідомляти батька дитини про стан здоров`я дитини та інші обставини, що можуть вплинути на участь батька у вихованні дитини.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 :

- виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її, матеріально утримувати;

- при спілкуванні з дитиною, враховувати режим дня дитини, стан здоров`я, потреби дитини та бажання дитини.

3. Встановити наступний графік зустрічей батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, бажання, інтересів та потреб дитини, через одну суботу, якщо зустріч не відбудеться, то вона повинна обов`язково відбутися на наступний день в неділю, з 10 ранку до 06 години вечора, та зважаючи на стан здоров`я батька, задля безпеки малолітньої дитини, в присутності матері ОСОБА_2 , за попередньою домовленістю батьків про місце зустрічі.

- у разі неможливості проведення зустрічі згідно графіку, ОСОБА_2 в обов`язковому порядку своєчасно повідомляє про це ОСОБА_1 у належний спосіб;

- про візити, місце та дні зустрічей батькам узгоджувати заздалегідь у телефонному режимі;

- після досягнення дитиною - ОСОБА_3 14-річного віку (з ІНФОРМАЦІЯ_5) , з врахуванням стану здоров`я батька, стану здоров`я дитини та бажання дитини - відвідування дитиною місця проживання батька та родичів в по лінії батька в Республіці Вірменія (а.с. 103-110 т. 2).

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , виходив з обґрунтованості висновку, однак змінив встановлення спілкування не через суботу або неділю, а зазначив більше часу зазначивши - щотижня кожної суботи або неділі.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції не погоджуючись з висновком органу опіки, не навів належних обґрунтувань, не зазначив чому саме суд вважає його недостатньо обґрунтованим та таким, що суперечить інтересам дитини.

З урахування позовних вимог ОСОБА_1 , висновку органу опіки та піклування, в яких зазначено про встановлення спілкування через одну суботу або неділю, у суду не було підстав змінювати графік зустрічей, зазначених у висновку органу опіки, та виходити за межи заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами справи - батьками малолітнього Роберта існує спір щодо участі батька у вихованні сина, який не вдалося вирішити у позасудовому порядку.

Орган опіки та піклування, з урахуванням одержаних відомостей, спілкування з батьками, запропонував графік побачень позивача за зустрічним позовом із сином.

Доказів на підтвердження того, що такий графік спілкування батька із дитиною буде суперечити інтересам дитини судом не встановлено та в оскаржуваному рішенні не наведено.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про встановлення побачень щотижня кожної суботи або неділі, не врахувавши висновок органу опіки, так як у запропонованому органом опіки та піклування графіку побачень було враховано вік дитини, потреби та інтереси обох батьків.

Колегія суддів вважає висновок опіки та піклування щодо графіку спілкування, таким, що створює можливість для адекватного зв`язку між батьком і дитиною, має сприяти підтриманню родинних зав`язків та гармонійному розвитку дитини за присутності в її житті обох батьків.

У цьому контексті колегія суддів зауважує, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

Європейський суд з прав людини зазначав, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня2006 року у справі за заявою «Хант проти України», № 31111/04, § 54).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відступив від висновку органу опіки та піклування Коноплянської сільської Ради від 27 жовтня 2023 року, не взявши до уваги встановлений графік перебування дитини з батьком, так як вважає, що вказаний графік, з урахуванням наданих документів, результат бесіди з батьком та матір`ю дитини, не буде суперечити потребам дитини, та вважає, що сумлінне ставлення батька і матері до виконання своїх батьківських обов`язків будуть на цьому етапі достатніми для забезпечення належної участі батька у процесі виховання дитини та його гармонійного розвитку.

За таких підстав доводи ОСОБА_1 щодо встановлення спілкування через одну суботу або неділю підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги проте що судом необґрунтовано встановлено, що лише після досягнення дитиною 14 літнього віку дозволено виїзд дитини спільно з батьком на один місяць за межи України, колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню, з підстав того, що ані в позовної заяві, ані в апеляційної скарзі не зазначені підстави для визнання в цій частині висновку органу опіки та піклування необґрунтованим.

Відповідно до п. 2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За наведених вище підстав, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає нормам законодавства та підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 та зміні в частині визначення порядку виховання та спілкування ОСОБА_1 відносно малолітнього сина ОСОБА_7 , з визначенням порядку спілкування батька із сином, згідно з висновком органу опіки та піклування.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Кокарєва Андрія Павловича, представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 - скасувати.

Прийняти постанову.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 , в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області, орган опіки та піклування Березівської районної державної адміністрації Одеської області, Коноплянська сільська рада Березівського району Одеської області, Служба у справах дітей Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення способу участі батька у вихованні дитини - відмовити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 - змінити, зазначивши:

перший рік з дати набрання рішенням законної сили

І. - через одну суботу або неділю з 10:00 години до 18:00 години у присутності матері дитини ОСОБА_2 за місцем проживання дитини (на території Березівського району Одеської області);

після закінчення вищевказаного терміну

ІІ. - через одну суботу або неділю з 10:00 години до 18:00 години на території Одеської області без присутності та супроводу матері дитини ОСОБА_2 .

В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 27 листопада 2024 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

С.М. Сегеда

---

Є.С. Сєвєрова