Рішення

від 27.11.2024 по справі 553/1779/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/1779/24

Провадження № 2/553/1057/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.11.2024м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Микуці К.В.,

без участі сторін ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м. Полтави в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Подільської районної у місті Полтаві ради, Полтавської міської ради ,третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинне будівництво,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Касьян Віра Василівна в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Виконавчого комітету Подільської районної у місті Полтаві ради, третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинне будівництво.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 , на підставі свідоцтв про право на спадщину від 07.10.2017 № 632 та від 07.10.2017 № 633, належить на праві власності земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5310136700:07:001:0791, площею 0,1 га та розташований на ній житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки житловий будинок перебував у незадовільному стані (згідно з даними технічного паспорту житловий будинок літ. «А-1» позначений як малоцінний), ОСОБА_1 у 2017 році був збудований житловий будинок літ. «В-1, в1-1,в», загальною площею 51,4 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м. Будинок збудований на належній позивачці земельній ділянці, але без дозвільного документа на виконання будівельних робіт. З метою оформлення права власності на самочинно збудований житловий будинок літ «В-1, В1-1,в», ОСОБА_1 подана до Державної інспекції архітектури та містобудування України Декларація про готовність до експлуатації обєкта. Згідно з витягом з Реєстру будівельної діяльності, реєстр.

№ ІУ161240311565 від 12.03.2024, Декларація повернута на доопрацювання у зв`язку з тим, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310133700:07:001:0791 набуте замовником 07.10.2017 на підставі свідоцтва про право на спадщину , у Державному Реєстрі Речових прав на нерухоме майно відсутня інформація стосовно розміщення (знаходження) на вказаній земельній ділянці будь-яких самочинно збудованих до 2015 року будівель і споруд, що суперечить вимогам абзацу першого п.9 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно даних технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_2 станом на 24.10.2023, об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає наступним характеристикам: житловий будинок лі. «В-1, В1-1, в» загальною площею 51,4 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м., свердловина № 2. Згідно з витягом з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № 67 від 02.02.2024, за результатами проведеного технічного обстеження житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта. Будинок за класом

наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Згідно з Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 30.05.2024 (унікальний реєстраційний номер 201-20240530-0007865496), вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 153 335,28 грн.

Оскільки позивач є власником земельної ділянки, на якій розташований самочинно збудований житловий будинок; ділянка має відповідне цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; позивач звертався до компетентного органу про прийняття забудови до експлуатації, але отримав відмову; за результатами проведеного технічного обстеження самовільно збудованого житлового будинку встановлена можливість його надійної та безпечної експлуатації, представник позивача просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 06.06.2024 позовна заява прийнята до розгляду, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, у справі призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 01.08.2024 було залучено до участі в справі в якості співвідповідача Полтавську міську раду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 02.09.2024 було закрито підготовче провадження ,призначено цивільну справу до розгляду.

31.07.2024 від представника відповідача виконавчого комітетуПодільської районноїу містіПолтаві ради надійшов відзив на позовну заяву,в якому відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає наступне. Подільська районна у м.Полтаві рада не наділена повноваженнями щодо вирішення питання узаконення самочинного будівництва. Позовна заява не містить зазначення, яким чином відповідач порушує право позивача ,обставини щодо неможливості набуття права власності на житловий будинок в позасудовому порядку шляхом звернення до уповноваженого державного органу та відмови відповідного державного органу в реєстрації майнових прав та з яких підстав.Також відсутні погодження відповідних органів щодо санітарних та пожежних норм стосовно самочинно побудованого майна.

17.06.2024 до суду від представника третьої особи Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшли письмові пояснення щодо позову, у яких представник третьої особи зазначила, що за результатами пошуку відомостей у Реєстрі будівельної діяльності за параметрами пошуку «кадастровий номер -5310136700:07:001:0791» ,міститься інформація :повернуто на доопрацювання декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за амністією ІУ61231102765 від 08.11.2023, об`єкт:житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за амністією ІУ16240311565 від 12.03.2024,об`єкт:житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою повернення вказаних декларацій є розбіжності між даними, вказаними у декларації. Тому вказані декларації були повернуті на доопрацювання. Позивач не оскаржував дії ДІАМ щодо повернення документів на доопрацювання. Таким чином позивач не вичерпав усі можливі заходи узаконення самовільно збудованого об`єкту у позасудовому порядку. Щодо повернення декларації про готовність до експлуатації об`єкта на доопрацювання, це не можна розцінювати як відмову у прийнятті в експлуатацію. Законодавством не передбачено можливості звернення до суду з вимогою про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва , який не прийнятий у встановленому законом порядку до експлуатації.

У судове засідання позивач,її представник не з`явились. Представник позивача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача виконавчого комітетуПодільської районноїу містіПолтаві ради в судове засідання не з`явився,у наданому відзиві просив справу розглядати без його участі, заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача Полтавської міської ради в судове засідання не з`явився, був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином, відзиву на позов не надав.

Представник третьої особи Державної інспекції архітектури та містобудування України в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності,просила при винесенні рішення врахувати її пояснення.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов наступного.

Судом встановлено,що позивачу належить на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07.10.2017,реєстровий № 632(а.с.18) та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою:

АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310136700:07:001:0791, площею 0,1000 га на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07.10.2017 № 633(а.с.19).

Позивач стверджує, що нею у 2017 році був збудований житловий будинок літ. «В-1, в1-1,в», загальною площею 51,4 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м. на вищезазначеній земельній ділянці.

Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності , реєстр. № ІУ161240311565 від 12.03.2024,декларація повернута на доопрацювання з наступних підстав: неподання документів необхідних для прийняття рішень (а.с.12-14).

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно доч. 1 ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ізч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленомуцим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до змістуст. 319 Цивільного кодексу Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Статтею 375 Цивільного кодексу Українивизначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюютьсястаттею 376 цього Кодексу.

Однак, як було встановлено у судовому засіданні, жодних дозвільних документів на будівництво позивачем отримано не було..

Згідно зч. ч. 1,5 ст. 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вп. 4 постанови від 30 березня 2012р. за №6«Про практику застосування судамистатті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

За правиламист. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, у супереч вищенаведених правових норм, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що нею були отримані відповідні дозвільні документи для початку будівництва..

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав від 28 січня 2013 року відмітив, що суди при розгляді справ про визнання права власності на самочинне будівництво повинні належним чином перевіряти, чи було питання оформлення права власності на самочинне будівництво предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право. Суд не повинен заміняти органи, які зобов`язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права. Тому судам необхідно з`ясовувати, чи звертався позивач до компетентних органів із питання узаконення самочинного будівництва, чи було відмовлено компетентними органами у вирішенні зазначеного питання.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 18 квітня 2019 року у справі № 306/2140/17, звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Як встановленосудом,позивач станомна часподання позову зверталасядо Державноїінспекції архітектурита містобудуванняУкраїни, з метою прийняття об`єкта в експлуатацію , їй не було відмовлено в цьому. Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта було повернуто для доопрацювання.

Тобто Державна інспекція архітектури та містобудування України ,як суб`єкт владних повноважень ,не виносила рішення про відмову в прийнятті вказаного об`єкта в експлуатацію.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач в подальшому не позбавлена права звернутися до відповідного державного органу для вирішення питання про набуття права власності на будинок, при умові надання необхідних документів, а тому її звернення до суду є передчасним.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Враховуючи нормуст. 141 ЦПК Україниоскільки в позові відмовлено, тому відсутні підстави для відшкодування позивачу понесених судових витрат.

Керуючисьст. ст.12,81,141,263-265,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Подільської районної у місті Полтаві ради, третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинне будівництво- відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки в апеляційному порядку повністю або частково, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Полтави.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ,, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач:виконавчий комітеу Подільської районної у місті Полтаві ради,код ЄДРПОУ05384710

Відповідач: Полтавська міська рада, код ЄДРПОУ 24388285, місцезнаходження: м.Полтава, вул. Соборності, 36.

Третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, ЄДРПОУ 44245840, адреса:м.Київ,бульвар Лесі Українки,26.

Повний текст рішення складено 28.11.2024.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиВ. В. Москаленко