Ухвала

від 15.11.2024 по справі 546/852/16

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 546/852/16

Провадження № 4-с/645/21/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі Циганок В.М., учасники справи: представник заявника Данілюк О., державний виконавець не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Маргейт-17» на дії державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

встановив:

ТОВ «Маргейт-17», в особі свого представника адвоката Данілюк О.В., звернулось до суду зі скаргою, в якій просить суд, визнати дії головного державного виконавця Немишлянського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єрмак Г.В. щодо винесення постанови від 11.03.2024 «Про закінчення виконавчого провадження» у ВП № 61940537 - неправомірними. Постанову головного державного виконавця від 11.03.2024 про закінчення виконавчого провадження № 61940537 скасувати та зобов`язати головного державного виконавця Єрмак Г.В. відновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61940537. В обгрунтування скарги зазначено, що Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 14.05.2019 року у справі № 546/852/16 за позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняборгу, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики згідно договору позики від 25 травня 2001 року в розмірі 5000,00 доларів США, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 195,82 доларів США; три проценти річних від простроченої суми в розмірі 34, 93 долари США. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплаченийсудовий збірв сумі1362,42грн. 14.05.2019 року Фрунзенським районним судом м.Харкова видано виконавчий лист у справі № 546/852/16 на виконання вищевказаного рішення суду. Постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Дудки А.А. від 30.04.2020, на підставі вищевказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження № 61940537. Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 02.02.2021 року замінено стягувача у ВП № 61940537 з ОСОБА_1 на ТОВ «Маргейт-17». Постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Рудної І.С. від 23.04.2021 замінено стягувача у ВП № 61940537 з ОСОБА_1 на ТОВ «Маргейт-17». Постановою головного державного виконавця Немишлянського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єрмак Г.В. від 11.03.2024 «про закінчення виконавчого провадження» (додаток 1) закінчене ВП № 61940537, в зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . В той же час, у разі смерті сторони виконавчого провадження виконавець має перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував вимоги законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника. Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Законодавство передбачає заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником. Отже, державним виконавцем було порушено право заявника на належне виконання державним виконавцем рішення у справі №546/852/16. Спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому державний виконавець повинен був зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників. Однак виконавець не зупинив виконавче провадження, а закінчив його постановою від 11.03.2024, яка не скасована, у зв`язку з чим заміна боржника цього виконавчого провадження правонаступниками є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Заявник дізнався про порушення його прав та інтересів 14.05.2024 - в день отримання постанови від 11.03.2024 «Про закінчення виконавчого провадження» у ВП № 61940537.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року скаргу прийнято до розгляду та призначено у судове засідання.

01.08.2024 року з Немишлянського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адресу суду надійшла засвідчена копія матеріалів зведеного виконавчого провадження №62239592 від 02.06.2020, ВП №71913560 від 01.06.2023, ВП №61940537 від 30.04.2020 року.

Ухвалою суду від 25.09.2024 року задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів, а саме витребувано з Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори інформацію із спадкової справи № 93/2024, а саме: хто звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25.10.2024 року від завідувача Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшла витребувана судом інформація.

У судове засідання представник заявника ТОВ «Маргейт-17» Данілюк О. не з`явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, доводи скарги підтримує у повному обсязі, просить про її задоволення.

Державний виконавець Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись заздалегідь та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місця розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено,що рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 14.05.2019 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики згідно договору позики від 25 травня 2001 року в розмірі 5000 доларів США, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 195 доларів США 82 центи; три проценти річних від простроченої суми в розмірі 34 долари США 93 центи. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1362 грн.42 копійки. В іншій частині позовних вимог про стягнення 15000,00 доларів США відмовлено.

14.05.2019 року Фрунзенським районним судом м.Харкова видано виконавчий лист у справі № 546/852/16 на виконання вищевказаного рішення суду.

На підставі Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 14.05.2019 року, старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)Дудки А.А. 30.04.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61940537.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 02.02.2021 року замінено стягувача у ВП № 61940537 з ОСОБА_1 на ТОВ «Маргейт-17».

В межах виконавчого провадження № 61940537 старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Рудної І.С. від 23.04.2021 замінено стягувача у ВП № 61940537 з ОСОБА_1 на ТОВ «Маргейт-17».

Відповідно до Актового запису про смерть №2167 від 15.02.2024 року, боржник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Головним державним виконавцем Немишлянського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єрмак Г.В., на підставі Актового запису про смерть № 2167, 11.03.2024 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №61940537, у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_2 .

Згідно п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону №1404-VIII).

Частинами 1,2 ст.442 ЦПК України передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець

Частиною 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Правонаступництво у виконавчому провадженні є заміна однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.

Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження слід з урахуванням норм Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

За пунктом 2 частини першої статті 40 згаданого Закону виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленомуЗаконом.

З аналізу наведеного нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.

З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.

Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року справа № 916/617/17)

Статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1268, ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно із частиною першою статті 1281 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (частини друга та третя статті 1281 Цивільного кодексу України). Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина четверта вказаної статті 1281 Кодексу).

Відповідно до положень статті 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Оскільки зі смертю боржника грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 Цивільного кодексу України. Стаття 1281 Цивільного кодексу України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов`язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а також припинення таких зобов`язань (подібний правовий висновок викладено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження 14-397цс19).

З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року справа №916/617/17).

Звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема, із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторони виконавчого провадження слід розглядати як пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника в порядку статті 1281 Цивільного кодексу України(постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року справа № 916/617/17)

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року справа № 916/617/17)

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII та пункту 6 розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII).

Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

У свою чергу частиною п`ятою статті 15 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Як уже зазначалося, згідно з пунктом 3 частини першої та другої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.

Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.

Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Згідно ч.1 ст.447 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ч.2, 3 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Постанову про закінчення виконавчого провадження, яка ухвалена без урахування вимог закону, можна оскаржити в судовому порядку, а відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі задоволення скарги та скасування такої постанови. (висновок Великої Палати Верховного Суду про застосування частини першої статті 41 Закону № 1404-VIII постанова від 03.11.2020 у справі № 916/617/17)

Враховуючи, що державний виконавець не здійснив заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом "Про виконавче провадження", не з`ясував коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , а передчасно виніс оскаржувану постанову, то суд дійшов висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 11.03.2024 підлягає скасуванню.

Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження.

Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Керуючись ст.ст. 259-260, 447, 449-451 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Маргейт-17» на дії державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовільнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єрмак Ганни Валеріївни щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.03.2024 року у виконавчому провадженні №61940537.

Постанову головного державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єрмак Г.В. від 11.03.2024 року про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні №61940537 скасувати.

Зобов`язати головного державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єрмак Г.В. відновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61940537.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення, безпосередньо до Харківського апеляційного суду .

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набираєчинності післязакінчення термінуна апеляційнеоскарження,а увипадку їїоскарження після розглядуапеляційної скаргисудом апеляційноїінстанції.

Повний текст ухвали складено 27.11.2024 року.

Суддя - І.В.Ульяніч