Рішення

від 15.10.2024 по справі 761/584/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/584/23

Провадження № 2/761/1869/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді Пономарено Н.В.,

за участю секретаря Яцишина А.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТ ЮЕЙ», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

встановив :

в січні 2023 року ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом в якому просив: визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача на повагу до його честі, гідності та ділової репутації інформацію, поширену ОСОБА_6 в інтерв`ю з ним під заголовком « ОСОБА_9 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розміщене ІНФОРМАЦІЯ_2 об 18.04 год. на веб-сайті веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 що належить ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» а саме інформацію:

«…Звичайно, він ніякий не президент. Фейкова конференція, яка нібито обрала його президентом ФБУ, пройшла з великими порушеннями. Фактично він сам себе назвав президентом. Не розумію, як його зареєстрували в Мін`юсті. ОСОБА_10 - ніякий не президент, він - самозванець. Я вже не раз казав і повторю ще раз: ОСОБА_10 робить все для того, щоб розвалити український бокс. Звичайно, він ніякий не президент. Фейкова конференція, яка нібито обрала його президентом ФБУ, пройшла з великими порушеннями. Фактично він сам себе назвав президентом. Не розумію, як його зареєстрували в Мін`юсті. ОСОБА_10 - ніякий не президент, він - самозванець. Я вже не раз казав і повторю ще раз: ОСОБА_10 робить все для того, щоб розвалити український бокс»;

« …У ОСОБА_10 стиль такий, що він завжди говорив неправду. Я з ним працював багато років, я це знаю. Навіть після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли він казав нікому не вірити, що він вивіз з України свою сім`ю і зараз повернеться. І після тих слів, він досі ще не повернувся. І я думаю, що він сюди вже не повернеться. Він же ж і перед війною не хотів зустрічатися з людьми, які з ним не згідні. Він приїжджав на чемпіонат України і втікав від людей. Тим більше він зараз не зустрінеться. Тому що він наробив великої біди. За всіма ознаками він є цинічний колаборант. Чому цинічний? Тому що людина, яка цинічно каже, що є патріотом України - це цинізм вищої марки. Ну який же він патріот України? І після цього він іде і підтримує ОСОБА_11 - всі знають, що це за людина. А ще один цинізм - коли він іде на ці вибори і одягає майку з портретом нашого президента ( ОСОБА_12 - Авт.). Це просто караул. Він підходить під термін колаборант - він продав свою країну, це однозначно…»;

«… ОСОБА_10 не має морального права очолювати ФБУ. Він колаборант і зрадник нашої Батьківщини. Це однозначно. Але мене цікавлять і інші люди. Ті президенти регіональних федерацій, ті діячі, тренери, які лайкають і підтримують його дописи в соцмережі, вітають з обранням на посаду в ІВА. Якщо ОСОБА_10 - колаборант, то хто ті люди, які його підтримують? Вони отримали посади незаконно і тримаються за свої посади. Але зараз відбудуться зміни і мають прийти ті тренери й функціонери, які повинні тренувати та керувати, а не ті, кому ОСОБА_10 подарував посади…»;

«…ОСОБА_10 зганьбив весь український бокс і весь спорт. Тренера ОСОБА_13 в Ірпіні застрелили в залі під час тренування. Скільки боксерів вже загинуло, а скільки воює! А де київський діяч ОСОБА_15 , який його підтримував? Чому він мовчить і нічого не скаже? А де великий держтренер, який ще досі обійма' посаду, ОСОБА_16 ? Де вони зараз всі є, чому мовчать? ОСОБА_16 за кордон втік, ОСОБА_15 взагалі не чути. Якщо ОСОБА_10 колаборант, а ці його підтримували, то хто вони такі?...»

«…Так, він розвалює український бокс, а також з ОСОБА_11 вони валять всесвітній бокс. Я сподіваюся, видатні боксери та впливові у боксі люди захистять наш вид спорту і він все-таки не буде виключений з програми ОІ. За цим видом у світі стоять мільйони людей - тренерів, спортсменів... А таку гидоту і капость для боксу роблять декілька от таких людей…».

Також, просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТ ЮЕЙ» протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили, спростувати поширену 22 травня 2022 року вказану інформацію шляхом опублікування на головній сторінці веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення про ухвалення у цій справі судового рішення, включаюсчи публікацію повного тексту рішення.

Крім цього, позивач просив визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_5 вищевказану інформацію, поширену ОСОБА_6 в інтерв`ю з ним під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розміщене ІНФОРМАЦІЯ_2 на іншому веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_5, який належить ОСОБА_7 .

А також зобов`язати ОСОБА_7 протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати поширену 22 травня 2022 року вказану інформацію шляхом опублікування на головній сторінці веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлення про ухвалення у цій справі судового рішення, включаючи публікацію повного тексту рішення.

В порядку розподілу судових витрат просив стягнути на свою користь в солідарному порядку із відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано, серед іншого, тим, що позивач ОСОБА_5 є українським підприємцем, у період часу з 2012 по 2014 був народним депутатом України сьомого скликання, з 2009 року і по теперішній час він є Президентом Всеукраїнської громадської організації «Федерація боксу України» і він є членом Виконавчого комітету вказаної організації, а з 2022 року позивач також являється віце-президентом та членом Ради директорів Міжнародної асоціації боксу. Однак, 22 травня 2022 року на вказаних в позові веб-сайтах розміщене інтерв`ю ОСОБА_17 під заголовком «ОСОБА_10 - цинічний колаборант та зрадник Батьківщини» у якому останній поширив недостовірну інформацію про позивача яка не являється оціночним судженням, а носить стверджувальний характер і по суті є недостовірною інформацією і її розповсюдження створює негативний образ про позивача.

Вподальшому, у процитованих твердженнях ОСОБА_6 позивач зазначає, що відповідач звинувачує позивача у вчиненні протиправних діянь, які полягають у тому, що він є колаборантом та зрадником нашої Батьківщини, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень. Така інформація є вкрай негативною, недостовірною та такою, що порушує презумпцію невинуватості і характеризує позивача як особу, що вчинила ряд протиправних діянь за які передбачена кримінальна відповідальність, однак позивач до кримінальної відповідальності не притягувався і незнятої чи непогашеної судимості не має. Висловлючання ОСОБА_6 принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи те, що розповсюдження недостовірної інформації сформувало у суспільстві негативний образ щодо нього, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просив задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 16.02.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, однак, в судовому засіданні 28.02.2024 задоволено відповідне клопотання, здійснено перехід в загальне провадження та призначено підготовче судове засідання.

21.03.2023 надійшов відзив від відповідача ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» в якому представник вказаної сторони заперечував проти задоволення позовних вимог до вказаного відповідача, посилаючись на те, що ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» є неналежним відповідачем у вказаній справі оскільки не являється власником веб-сайту, а таким власником є іноземна компанія 1766 TEAM EOOD, а тому ця обставина являється самостійною підставою для відмови в позові.

Окрім того, у відзиві зазначається, що вказане ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» не є автором чи першоджерелом поширеної інформації про позивача, тоді як на веб-сайті поширена інформація подана в якості новини з цитуванням прямої мови відповідача - ОСОБА_6 , як особи, що давала інтерв`ю. Також зазначає, що в січні 2023 року до подання позову доступ до поширеної інформації на сайті було зупинено.

При цьому, окремо зазначає, що розміщення поширеної інформації присутнє на багатьох веб-ресурсах в українському сегменті Інтернет, однак із невідомих причин позивач не включив до списку жодного власника цих ресурсів, як і не висунув вимоги щодо видалення поширеної інформації з цих ресурсів (т.2 а.с. 173-178).

11.04.2023 до суду надійшла відповідь на відзив в якому, серед іншого, стороною позивача вказано, що зазначене інтерв`ю з ОСОБА_6 розміщене в загальному доступі в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 і на момент подачі вказаного позову до суду, позивачу було відомо, що власником цього веб-сайту є ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ», однак, із наданого вказаним відповідачем ліцензійного договору вбачається, що 1766 TEAM EOOD надає ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» одиничну ліцензію, надає право на використання об`єктів 1766 TEAM EOOD в обумовлених договором межах та на визначений термін, а ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» зобов`язаний виплатити винагороду за використання Об`єктів на умовах, Ззазначених у Договорах. У пункті 2.2. цього ліцензійного договору передбачено, що ліцензія, зазначеного у п. 2.1 передбачає право ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» використовувати, зокрема, окремі елементи веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3, зарташоваого в мережі Інтернет, що характеризуються графічним, кольоровим, аудіовізуальним відображенням, та/або системою організації сукупності даних, ( баз даних, каталогів, статей…, аудіовізуальних творів, креслень та інших об`єктів), підібраних та систематизованих певним чином: сукупність програмних засобів (комп`ютерних програм), що забезпечують нормальне, стабільне функціонування веб-сайтів, деоменне ім`я веб-сайту тощо.

З наведеного представник позивача зазначає, що 1766 TEAM EOOD передало ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» як права щодо користування як веб-сайтом, так і доменним ім`ям, з огляду на це, саме відповідач ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» є відповідальним за зміст цього веб-сайту на якому розміщена інформація щодо відповідача, а тому, на думку позивача, вказаний відповідач є належним, враховуючи і ту обставину, що саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. (т.3 а.с. 233).

28.04.2024 до суду надійшли заперечення ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» на відповідь позивача на відзив в якому міститься незгода із аргументами позивача що належності вказаного відповідача, оскільки із наданої довідки від 02.08.2022 №78/2022-Д прямо зазначається, що юридична особа 1766 TEAM EOOD зареєстрована в Республіці Болгарія та є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 ікщо інше не передбачено умовами договору між 1766 TEAM EOOD та ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» і відповідач ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» є ліцензіатом, а не власником вказаного веб-сайту. Крім того, представник вказаного відповідача вказав на неприпустимість притягнення до відповідальності ЗМІ за поширення висловлювань, зроблених іншою особою та про необхідність розрізняти ситуації, коли таку висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи (т.3 а.с. 237-238).

Ухвалою від 20.06.2023 задоволено клопотання представника позивача та залучено як співвідповідача ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 43-44). При цьому, судом були розглянуті інші клопотання, які заявлялись сторонами та їх представниками.

Ухвалою від 27.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача - адвокат Гонтар О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» - адвокат Лісничий І.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на підстави, викладені у відзиві та запереченні на відповідь на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат Миколайчук О.І. та представник відповідача ОСОБА_7 - адвокат Саницький А.І. в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись, серед іншого, що в інтерв`ю висловлені оціночні судження і що позивач є публічною особою, а тому межа допустимої критики щодо нього є ширшою, ніж щодо приватної фізичної особи.

Відзиву вказаними відповідачами подано не було.

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву подано не було.

Вислухавши пояснення вказаних представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно приписів ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

У свою чергу, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У відповідності до положень ст. 32 Конституції України кожному гарантується cудовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації.

Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (частина перша статті 302 ЦК України).

Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності (абзац перший частини другої статті 302 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Як встановлено вимогами положеннями ч.ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно з роз`ясненнями, наданими судам у пунктах 1, 4, 15, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вбачається, зокрема, що беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких

товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома

хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя. За змістом частин першої та другої статті 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Положеннями ст.30 вказаного Закону визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

При цьому, не містить оціночних суджень інформація, яка стосується конкретних подій, конкретної особи та подається як вже установлений факт.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи (т.2 а.с. 50-65) та не оспорювалось сторонами, 22 травня 2022 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 а також на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 , за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщене інтерв`ю ОСОБА_6 під заголовком «ОСОБА_10 - цинічний колаборант та зрадник України», яке він надав відповідачу ОСОБА_8 , в якому викладена, зокрема, наступна інформація: «…Звичайно, він ніякий не президент. Фейкова конференція, яка нібито обрала його президентом ФБУ, пройшла з великими порушеннями. Фактично він сам себе назвав президентом. Не розумію, як його зареєстрували в Мін`юсті. ОСОБА_10 - ніякий не президент, він - самозванець. Я вже не раз казав і повторю ще раз: ОСОБА_10 робить все для того, щоб розвалити український бокс. Звичайно, він ніякий не президент. Фейкова конференція, яка нібито обрала його президентом ФБУ, пройшла з великими порушеннями. Фактично він сам себе назвав президентом. Не розумію, як його зареєстрували в Мін`юсті. ОСОБА_10 - ніякий не президент, він - самозванець. Я вже не раз казав і повторю ще раз: ОСОБА_10 робить все для того, щоб розвалити український бокс»;« …У ОСОБА_10 стиль такий, що він завжди говорив неправду. Я з ним працював багато років, я це знаю. Навіть після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли він казав нікому не вірити, що він вивіз з України свою сім`ю і зараз повернеться. І після тих слів, він досі ще не повернувся. І я думаю, що він сюди вже не повернеться. Він же ж і перед війною не хотів зустрічатися з людьми, які з ним не згідні. Він приїжджав на чемпіонат України і втікав від людей. Тим більше він зараз не зустрінеться. Тому що він наробив великої біди. За всіма ознаками він є цинічний колаборант. Чому цинічний? Тому що людина, яка цинічно каже, що є патріотом України - це цинізм вищої марки. Ну який же він патріот України? І після цього він іде і підтримує ОСОБА_11 - всі знають, що це за людина. А ще один цинізм - коли він іде на ці вибори і одягає майку з портретом нашого президента ( ОСОБА_12 - Авт.). Це просто караул. Він підходить під термін колаборант - він продав свою країну, це однозначно…»; «… ОСОБА_10 не має морального права очолювати ФБУ. Він колаборант і зрадник нашої Батьківщини. Це однозначно. Але мене цікавлять і інші люди. Ті президенти регіональних федерацій, ті діячі, тренери, які лайкають і підтримують його дописи в соцмережі, вітають з обранням на посаду в ІВА. Якщо ОСОБА_10 - колаборант, то хто ті люди, які його підтримують? Вони отримали посади незаконно і тримаються за свої посади. Але зараз відбудуться зміни і мають прийти ті тренери й функціонери, які повинні тренувати та керувати, а не ті, кому ОСОБА_10 подарував посади…»; «…ОСОБА_10 зганьбив весь український бокс і весь спорт. Тренера ОСОБА_13 в Ірпіні застрелили в залі під час тренування. Скільки боксерів вже загинуло, а скільки воює! А де київський діяч ОСОБА_15 , який його підтримував? Чому він мовчить і нічого не скаже? А де великий держтренер, який ще досі обійма' посаду, ОСОБА_16 ? Де вони зараз всі є, чому мовчать? ОСОБА_16 за кордон втік, ОСОБА_15 взагалі не чути. Якщо ОСОБА_10 колаборант, а ці його підтримували, то хто вони такі?...»; «…Так, він розвалює український бокс, а також з ОСОБА_11 вони валять всесвітній бокс. Я сподіваюся, видатні боксери та впливові у боксі люди захистять наш вид спорту і він все-таки не буде виключений з програми ОІ. За цим видом у світі стоять мільйони людей - тренерів, спортсменів... А таку гидоту і капость для боксу роблять декілька от таких людей…».

При цьому, сторонами також не оспорювалось, що наразі на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 вже відсутня інформація про вказане інтерв`ю відповідача ОСОБА_6 .

В даному випадку, суд зазначає, що хоча окремо назва публікації: « ОСОБА_9 : «ОСОБА_10 - цинічний колаборант та зрадник Батьківщини», не зазначена в позовних вимогах як оспорювана, однак вона чітко демонструє загальний характер опублікованого на вказаних двох веб-сайтах відповідачів інтерв`ю відповідача ОСОБА_6 і безумовно являється невід`ємною частиною публікації та спрямовує загальне уявлення читача про те, яка і щодо кого інформація викладена, зумовлює основу публікації, її цілеспрямованість на доведення до відома широкому колу.

Зі змісту наведеної публікації вбачається, серед іншого, що відповідачі поширили інформацію яка стосується позивача, а саме: «У ОСОБА_5…За всіма ознаками він є цинічний колаборант.»; «Він підходить під термін колаборант - він продав свою країну, це однозначно…»; «ОСОБА_10…Він колаборант і зрадник нашої Батьківщини. Це однозначно»; «Якщо ОСОБА_10 - колаборант, …».

Суд, дослідивши весь зміст публікації, прийшов до висновку, що вищевказана частина інформації об`єднана єдиним твердженням, що позивач ОСОБА_5 - «колаборант і зрадник».

При цьому, колабораційна діяльність, кримінальна відповідальність за здійснення якої передбачена статтею 111-1 КК України, а також державна зрада, кримінальна відповідальність за вчинення якої передбачена статтею 111 КК України, є протиправними діяннями проти основ національної безпеки України.

Суд погоджується із доводами позивача, що неправдивість поширеної відповідачами інформації підтверджується тим, що станом на дату розповсюдження вищезазначеної інформації доказів про наявність кримінальних проваджень, пов`язаних із фактами чи обставинами в яких позивач мав би відповідний до КПК України процесуальний статус, - суду надані не були.

На підтвердження цієї обставини позивач надав суду письмову відповідь Служби безпеки України та Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», якими підтверджується, що станом на листопад-грудень 2022 року ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягується (т.2 а.с. 165-166).

Отже, інформація про те, що позивач є колаборантом та зрадником, тобто особою, яка вчинила ряд тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, не відповідає дійсності, відтак є недостовірною.

Аналіз наведеної інформації, з огляду на контекст та використані мовно-стилістичних засобів, зокрема, не зважаючи на питання про ОСОБА_5 , що передує відповіді: «Особисто для вас, ким він є ?», зазначення ОСОБА_18 в безумовно стверджувальній формі «… він продав свою країну, це однозначно…»; «Він колаборант і зрадник нашої Батьківщини. Це однозначно», - таке неодноразове зазначення про «однозначність» у висловлюванні, вказує на те, що така інформація відповідача є твердженнями, а не оціночними судженнями, оскільки представлена як така, що має реальний, а не уявний або прогнозований характер і підтверджує обставини, що ніби вже настали.

Таким чином, в частині : «У ОСОБА_5…За всіма ознаками він є цинічний колаборант.»; «Він підходить під термін колаборант - він продав свою країну, це однозначно…»; «ОСОБА_10…Він колаборант і зрадник нашої Батьківщини. Це однозначно»; «Якщо ОСОБА_10 - колаборант, …» опублікована інформація, направлена на виникнення суспільної думки та загального негативного враження про позивача як про колаборанта та зрадника, який має антиукраїнську позицію, оскільки зводиться до повідомлення необмеженому колу осіб про вчинення позивачем суспільно небезпечного правопорушення проти основ національної безпеки України, за яке передбачено кримінальну відповідальність, та яке негативно сприймається громадськістю, тому суд приходить до висновку про те, що спірні твердження не є оціночними судженнями, а являються фактичними твердженнями.

Враховуючи, що вказана стаття є оприлюдненою, вона є загальнодоступною для широкого кола читачів мережі Інтернет.

У вказаних висловлюваннях в частині : «У ОСОБА_5…За всіма ознаками він є цинічний колаборант.»; «Він підходить під термін колаборант - він продав свою країну, це однозначно…»; «ОСОБА_10…Він колаборант і зрадник нашої Батьківщини. Це однозначно»; «Якщо ОСОБА_10 - колаборант, …» про нібито вчинення позивачем суспільно небезпечних діянь, як вже про встановлений та доведений факт, а відтак таку інформацію про причетність позивача до нібито вчинення наведених кримінальних правопорушень, можна перевірити на предмет її дійсності. При цьому, зазначена інформація по відношенню до позивача є вкрай негативною.

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала відкриту агресивну війну проти України.

А відтак, розповсюдження інформації у вигляді фактичних тверджень про те, що позивач є колобарантом та знадником, безумовно його дискридитує та створює враження про начебто підтримку дій, які держава-агресор вчиняє в Україні. Такі бездоказові твердження є недопустимими в демократичному суспільстві.

За викладених вище обставин та умов, оскільки поширена інформація негативно впливає на особисті немайнові права та ділову репутацію позивача, суд дійшов висновку про наявність складу юридичного правопорушення, необхідного для задоволення позовних вимог позивача про захист честі, гідності та ділової репутації в частині: визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_5 , інформацію, поширену ОСОБА_6 в інтерв`ю з ним під заголовком «ОСОБА_10 - цинічний колаборант та зрадник України», що розміщене ІНФОРМАЦІЯ_2 на зазначених в позові веб-сайтах, а саме інформацію: «У ОСОБА_5…За всіма ознаками він є цинічний колаборант.»; «Він підходить під термін колаборант - він продав свою країну, це однозначно…»; «ОСОБА_10…Він колаборант і зрадник нашої Батьківщини. Це однозначно»; «Якщо ОСОБА_10 - колаборант, …», а також в частині зобов`язати ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» та ОСОБА_7 протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили, спростувати поширену 22 травня 2022 року вказану інформацію шляхом опублікування на головній сторінці веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення про ухвалення у цій справі судового рішення та вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі.

При цьому, слід зазначити, що в даному випадку сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_5 є публічною особою, зокрема, є засновником товариств, громадських і благодійних організацій (т.1 а.с. 39-42, 47-54, 55-66, 61-66, 67-85, 106-112); у період часу з 2012 по 2014 був народним депутатом України сьомого скликання (т.1 а.с. 164), також позивач з 2009 та станом на 14.06.2022 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівник Всеукраїнської Громадської організації «Федерація боксу України»(т.2 а.с. 1-17 ), а згідно інформації, наданої стороною позивача із сайту Міжнародної асоціації боксу (т.2 а.с. 35-36), являється віце-президентом та членом Ради директорів Міжнародної асоціації боксу.

Відповідно до п.21 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Однак, в даному випадку доводи сторони відповідачів про те, що ОСОБА_5 є публічною особою, а відтак межа допустимої критики щодо нього є ширшою, ніж щодо інших осіб, в даному випадку жодним чином не спростовують обставини, що вищевказана інформація («У ОСОБА_10…За всіма ознаками він є цинічний колаборант.»; «Він підходить під термін колаборант - він продав свою країну, це однозначно…»; «ОСОБА_10…Він колаборант і зрадник нашої Батьківщини. Це однозначно»; «Якщо ОСОБА_10 - колаборант, …») є фактичними твердженнями, висловлюваннями та поширеннями звинувачення особи у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України і , на думку суду, зобов`язані бути підтверджені при розгляді справ вказаної категорії доказами в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України та не можуть бути поширені необмеженому колу осіб без наявності таких доказів, враховуючи, що така інформація порушує принцип презумпції невинуватості, закріплений ст. 62 Конституції України, ст. 2 Кримінального Кодексу України, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Стаття 10 Конвенції захищає право журналістів на оприлюднення інформації з питань, що становлять загальний інтерес, за умови, що вони діють сумлінно, користуючись точними відомостями, і надають перевірену і точну інформацію відповідно до вимог журналістської етики (Aleksey Ovchinnikov v. Russia).

При цьому, преса не повинна переступати певні межі, зокрема, у відношенні репутації та прав інших, її задача - у спосіб, що не суперечить «обов`язкам і відповідальності» преси - передавати інформацію та ідеї з усіх питань, що мають суспільний інтерес («ThorgeirThorgeirson v. Iceland», «Jersild v. Denmark»).

В рішенні Європейського суду з прав людини «Dorota Kania v. Poland (No. 2)» від 4 жовтня 2016 року суд наголосив, що свобода вираження поглядів, захищена статтею 10 ЄКПЛ, не є абсолютною і поширюється на журналістів лише за умови, якщо вони діють відповідально та з дотриманням своїх професійних обов`язків: добросовісно виконують свою роботу, надають точну та достовірну інформацію згідно з вимогами журналістської етики (що також стосується поширення інформації з тем, до яких є значний публічний інтерес).

Відповідачі, всупереч вимогам частини 3 статті 12 ЦПК України, не надали суду будь-яких доказів на підтвердження того, що поширена ними про позивача інформація відповідала принципу достовірності, була перевірена і не була спрямована на посягання на особисті немайнові права позивача.

Таким чином, у позивача, як у публічної особи з досвідом політичної та громадської діяльності, враховуючи, що інформація, поширена відповідачами про нібито його колабораційну діяльність і зраду України негативно впливає на його ділову репутацію та порушує особисті немайнові права позивача, - виникає право на судовий захист його немайнових прав на повагу до своєї честі і гідності, права на недоторканість своєї ділової репутації.

За викладених вище обставин та умов, поширена відповідачами інформація негативно впливає на особисті немайнові права та ділову репутацію позивача, таким чином, суд дійшов висновку про наявність складу юридичного правопорушення, необхідного для задоволення позовних вимог в частині: визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_5 , інформацію, поширену ОСОБА_6 в інтерв`ю з ним під заголовком «ОСОБА_10 - цинічний колаборант та зрадник України», що розміщене ІНФОРМАЦІЯ_2 на зазначених в позові веб-сайтах, а саме інформацію: «У ОСОБА_10…За всіма ознаками він є цинічний колаборант.»; «Він підходить під термін колаборант - він продав свою країну, це однозначно…»; «ОСОБА_10…Він колаборант і зрадник нашої Батьківщини. Це однозначно»; «Якщо ОСОБА_10 - колаборант, …», а також в частині зобов`язати ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» та ОСОБА_7 протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили, спростувати поширену 22 травня 2022 року вказану інформацію шляхом опублікування на головній сторінці веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення про ухвалення у цій справі судового рішення та вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі.

Крім того, слід зазначити, що згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові №1 від 27.02.2009 року «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації» належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

При цьому, дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Відповідно до наданої довідки з відомостями про власника веб-сайту від 02.08.2022 за №79/2022-Д (т.2 а.с. 74-80), власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ).

Суд, при вирішенні питання щодо належності відповідача ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» в даному спорі, враховує ту обставину, що із наданого вказаним відповідачем ліцензійного договору вбачається, що 1766 TEAM EOOD надає ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» одиничну ліцензію, надає право на використання об`єктів 1766 TEAM EOOD в обумовлених договором межах та на визначений термін, а ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» зобов`язаний виплатити винагороду за використання Об`єктів на умовах, зазначених у Договорах. У пункті 2.2. цього ліцензійного договору передбачено, що ліцензія, зазначеного у п. 2.1 передбачає право ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» використовувати, зокрема, окремі елементи веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3, розташоваого в мережі Інтернет, що характеризуються графічним, кольоровим, аудіовізуальним відображенням, та/або системою організації сукупності даних, ( баз даних, каталогів, статей…, аудіовізуальних творів, креслень та інших об`єктів), підібраних та систематизованих певним чином: сукупність програмних засобів (комп`ютерних програм), що забезпечують нормальне, стабільне функціонування веб-сайтів, доменне ім`я веб-сайту, територія використання веб-сайту та Домену - весь світ, тощо (т.3 а.с. 181-183).

Виходячи із наведеного, суд погоджується із твердженням позивача, що 1766 TEAM EOOD передало ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» як права щодо користування як веб-сайтом, так і доменним ім`ям, з огляду на це, саме відповідач ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» є відповідальним за зміст цього веб-сайту на якому розміщена інформація щодо відповідача, а тому вказаний відповідач є належним, враховуючи і ту обставину, що саме вказане товариство створило технологічну можливість та умови для поширення інформації, а тому є належним відповідачем у вказаному спорі.

Відповідно до ч. 3 ст.13 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) співавторством є також авторське право на інтерв`ю. Співавторами інтерв`ю є особа, яка дала інтерв`ю, та особа, яка його взяла.

Однак, залучивши в якості співвідповідача відповідача ОСОБА_8 , який брав інтерв`ю у ОСОБА_6 , позивач не висунув до нього жодних позовних вимог, оскільки не зазначив, яка інформація, викладена саме вказаним відповідачем в опублікованому інтерв`ю, є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_5 , а тому пред`явлення позову саме до вказаного відповідача є безпідставним.

Інші позовні вимоги визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача на повагу до його честі, гідності та ділової репутації інформацію, поширену ОСОБА_6 в інтерв`ю з ним під заголовком « ОСОБА_9 «ОСОБА_10 - цинічний колаборант та зрадник України», розміщене ІНФОРМАЦІЯ_2 на вказаних веб-сайтах, а саме інформацію: «…Звичайно, він ніякий не президент. Фейкова конференція, яка нібито обрала його президентом ФБУ, пройшла з великими порушеннями. Фактично він сам себе назвав президентом. Не розумію, як його зареєстрували в Мін`юсті. ОСОБА_10 - ніякий не президент, він - самозванець. … ОСОБА_10 робить все для того, щоб розвалити український бокс.;«…ОСОБА_10 зганьбив весь український бокс і весь спорт»; «…, він розвалює український бокс…», та похідні вимоги щодо спростування вказаної інформації, - не підлягають задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Так, на підтвердження тієї обставини, що оспорювана в інтерв`ю інформація не є оціночним судженням, сторона позивача, як на доказ, посилається на висновок експерта (доопрацьований) за результатами проведення судової лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи у цивільній справі №761/584/23 , який був складений на замовлення представника позивача (т.4 а.с. 187-214).

Однак, вказаний висновок експерта судом оцінюється критично, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), лінгвістична експертиза відноситься до криміналістичних експертиз. У межах лінгвістичної експертизи мовлення проводяться авторознавчі та сематико-текстуальні дослідження.

При цьому, ч.3 ст.7 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Суд враховує, що долучений до позову експертний висновок виготовлений державною спеціалізованою установою - Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) і містить застереження, що експерт про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України обізнаний.

Разом із тим, в силу положень ч.1 ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.89 цього Кодексу.

При оцінці вказаного доказу, суд зазначає, що не всі 30 питань, які поставлені стороною позивача на вирішення експерту, охоплюються предметом і підставами позову. Зокрема, позивачем безпідставно виділені як окремі питання щодо наявності саме образливого характеру окремих висловлювань як загалом, так і зазначення питань, які не є предметом розгляду, серед інших, питання №№19,23 висловлені в ширшому обсязі, ніж в позові; питання №30, як і інші питання містять різні умови для надання відповідей та пропонується (наприклад №№ 5-6) надати узагальнюючі відповіді щодо всього змісту публікації, а не окремо визначених висловлювань, які оспорюють ся позивачем і зазначені в позовній заяві.

А надані висновки, зокрема, п.1, 5, 6, 11, 13, 14 - тільки частково охоплюються предметом і підставами позову, крім того, у висновках: під №8 щодо висловлення: «… ОСОБА_10 робить все для того, щоб розвалити український бокс», вказано, що таке висловлювання викладено у формі оціночного судження та під №9 щодо висловлення: «…Якщо ОСОБА_10 - колаборант» - у формі оціночного судження, а не фактичного твердження. Однак на вказані обставини стороною позивача звернуто увагу не було.

Крім того, вказаний висновок не містить експертного дослідження в частині трактування зазначення напочатку публікації про висловлення тренером ОСОБА_6 своєї позиції.

Суд звертає увагу, що визначення поняття «оціночні судження», «недостовірність інформації» міститься у законі - статті 30 Закону України «Про інформацію», а тому тлумачення цього поняття є питанням права, які суд вирішує самостійно під час розгляду справи по суті заявлених вимог.

Так, суд прийшов до висновку, що висловлювання «…Звичайно, він ніякий не президент. Фейкова конференція, яка нібито обрала його президентом ФБУ, пройшла з великими порушеннями. Фактично він сам себе назвав президентом. Не розумію, як його зареєстрували в Мін`юсті. ОСОБА_10 - ніякий не президент, він - самозванець. … ОСОБА_10 робить все для того, щоб розвалити український бокс.;«…ОСОБА_10 зганьбив весь український бокс і весь спорт»; «…, він розвалює український бокс…», підкреслюють суб`єктивність думок ОСОБА_6 , які висловлені виключно у формі оціночного судження. Наведені в позовних вимогах цитати взагалі не містять жодних фактичних даних, а є лише суб`єктивним аналізом і в певній мірі критичної оцінки відповідачем ОСОБА_6 . професійної діяльності позивача ОСОБА_5 і є критичними судженнями з огляду на неможливість їх сприйняття в якості конкретного твердження про вчинення конкретних, окремо відокремлених дій позивачем.

В даному конкретному випадку, аналізуючи інформацію у вищенаведеній частині, яку позивач просить визнати недостовірною та зобов`язати спростувати, визначаючи її мету, а також з огляду на характер використання мовних засобів ОСОБА_6 та враховуючи вимоги зазначених вище актів законодавства, а також ту обставину, що вказані висловлювання не є ізольованими, а звучать у контексті розлогого міркування в інтерв`ю («…не розумію, як його зареєстрували», «… розвалити український бокс», «… зганьбив весь український бокс і весь спорт», «… він розвалює український бокс») і фактично є частинами, уривками із певних висловів (або речень) які позивачем взагалі не оспорюються.

Суд прийшов до вказаних висновків враховуючи і ті обставини, що напочатку інтерв`ю міститься допис: «Відомий тренер висловив свою позицію», а також зазначено, що : «Багаторічний головний тренер національної збірної України з боксу ОСОБА_9 розповів усе, що думає про президента ФБУ ОСОБА_21 », і одразу міститься питання інтерв`юера ОСОБА_8 - респонденту ОСОБА_6 : «Різні люди і ЗМІ називають ОСОБА_5 президентом Федерації боксу України, інші - колишнім президентом. Особисто для вас, ким він є?».

Водночас, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що також відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка будучи ратифікованою Законом України від 07.07.1997 року, відповідно до ст. 9 Конституції є складовою частиною національного законодавства.

Суд прийшов до висновку, що дана інформація: «…Звичайно, він ніякий не президент. Фейкова конференція, яка нібито обрала його президентом ФБУ, пройшла з великими порушеннями. Фактично він сам себе назвав президентом. Не розумію, як його зареєстрували в Мін`юсті. ОСОБА_10 - ніякий не президент, він - самозванець. … ОСОБА_10 робить все для того, щоб розвалити український бокс.;«…ОСОБА_10 зганьбив весь український бокс і весь спорт»; «…, він розвалює український бокс…», - є нічим іншим, як оціночними судженнями, які містять виключно критичну суб`єктивну думку відповідача ОСОБА_6 щодо особи і діяльності позивача і ця думка не викладена в непристойній формі, що могло би принизити честь, гідність та ділову позивача, а тому підстави як для визнання її недостовірною, такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, так і зобов`язання її спростувати, - відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору, при цьому інші доводи сторін, викладені в їх заявах по суті, не впливають на вищевказані висновки суду.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, з огляду на предмет та підстави позову, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині позовних вимог визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_5 , інформацію, поширену ОСОБА_6 в інтерв`ю з ним під заголовком «ОСОБА_10 - цинічний колаборант та зрадник України», що розміщене ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5 а саме інформацію: «У ОСОБА_5…За всіма ознаками він є цинічний колаборант.»; «Він підходить під термін колаборант - він продав свою країну, це однозначно…»; «ОСОБА_10…Він колаборант і зрадник нашої Батьківщини. Це однозначно»; «Якщо ОСОБА_10 - колаборант, …»; зобов`язати ТОВ «СПОРТ ЮЕЙ» та власника веб-сайта ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили, спростувати поширену 22 травня 2022 року вказану інформацію шляхом опублікування повідомлення про ухвалення у цій справі судового рішення та вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі. В іншій частині позовних вимог відмовити у зв`язку із їх недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 32, 34, 68 Конституції України, ст.277 ЦПК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 277, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТ ЮЕЙ», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_5 , інформацію, поширену ОСОБА_6 в інтерв`ю з ним під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розміщене ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме інформацію: «У ОСОБА_10…За всіма ознаками він є цинічний колаборант.»; «Він підходить під термін колаборант - він продав свою країну, це однозначно…»; «ОСОБА_10…Він колаборант і зрадник нашої Батьківщини. Це однозначно»; «Якщо ОСОБА_10 - колаборант, …».

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_5 інформацію, поширену ОСОБА_6 в інтерв`ю з ним під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розміщене ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 , за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ,а саме інформацію: « У ОСОБА_10…За всіма ознаками він є цинічний колаборант.»; «Він підходить під термін колаборант - він продав свою країну, це однозначно…»; «ОСОБА_10…Він колаборант і зрадник нашої Батьківщини. Це однозначно»; «Якщо ОСОБА_10 - колаборант, …».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТ ЮЕЙ» протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили, спростувати поширену 22 травня 2022 року вказану інформацію шляхом опублікування на головній сторінці веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення про ухвалення у цій справі судового рішення та вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі.

Зобов`язати ОСОБА_7 протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати поширену 22 травня 2022 року вказану інформацію шляхом опублікування на головній сторінці веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлення про ухвалення у цій справі судового рішення та вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТ ЮЕЙ», код ЄДРПОУ 36627316, адреса: 01054, м. Київ, вул. Франка Івана, буд.30.

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст складений 26.11.2024.

Суддя: