Ухвала

від 27.11.2024 по справі 712/13118/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/458/24 Справа № 712/13118/24 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора (відеоконференція) ОСОБА_6 ,

адвокатів (відеоконференція) ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 листопада 2024 року про накладення арешту на майно та передачу в управління у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62021000000000861від 07.10.2021 року за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362КК України,

в с т а н о в и в :

Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора прокурор Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна та визначення порядку зберігання речових доказів, посилаючись на те, щослідчими слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідуванняу кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362 КК України.

В обгрунтування клопотання вказав, що під час досудового розслідування отримано інформацію про те, що службові особи юридичних осіб та невстановлені особи, діючи за попередньою змовою з керівництвом Міністерства інфраструктури України (далі Мінінфраструктури) та Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, зловживають службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних і юридичних осіб, що спричиняє тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам, а також правам та інтересам окремих громадян та юридичних осіб.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.11.2024 року клопотання задоволено. Накладено арешт із забороною на відчуження, розпорядження та користування, на грошові кошти: долари США, загальною кількістю сумою 1 229200,00(один мільйон двісті двадцять дев`ять тисяч двісті), а також ЄВРО, загальною кількістю сумою 182000,00(сто вісімдесят дві тисячі),що вилучені 14.06.2023 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у помешканні гр-ки ОСОБА_9

Передано Національному агентству України з питань виявлення,розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості, майно, а саме: грошові кошти долари США, загальною кількістю сумою 1 229200,00,а також ЄВРО, загальною кількістю сумою 182000,00,що вилучені 14.06.2023 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя, вказав, що, оскільки зазначені в клопотаннігрошові коштиє речовими доказами у кримінальному провадженні, а їх сукупна кількість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, зазначені грошові кошти, можуть бути передані в управління Національному агентству, так як це не завдасть шкоди кримінальному провадженню, а навпаки забезпечить досягнення завдань кримінального провадження, сприятиме збереженню речових доказів, убезпечить від прямого чи опосередкованого впливу та посягання на арештоване майно.

В апеляційнійскарзі адвокат ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_9 , просила скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.11.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у вказаному кримінальному провадженні.

Мотивувала свої доводи тим, що слідчим суддею порушено норми матеріального права та допущені процесуальні порушення.

Адвокат вказує, що ОСОБА_9 є власницею вилученого 14.06.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майна, в тому числі грошових коштів.

Право власності ОСОБА_9 на вилучене рухоме майно обґрунтовується перш за все тим, що воно було вилучено у належному їй на праві власності житлі, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно перебувало в її володінні. Відтак, ОСОБА_9 є третьою особою, щодо майна якої вирішується арешт (ст. 64-2 КПК України) та має відповідні процесуальні права, передбачені ч. 3 ст. 64-2 КПК України.

В ході проведення обшуку у квартирі ОСОБА_9 було вилучено крім іншого грошові кошти6 долари США та Євро. Вилучені кошти в сумі 182000,00 Євро є її власними заощадженнями, що були зроблені за рахунок її доходів як фізичної особа-підприємця (код 3087718525). Лише за останні 4 роки згідно офіційних податкових декларацій доходи ФОП ОСОБА_9 склали 13 579 412,37 грн., в тому числі за 2020-2023 роки 8147 612 грн., а саме: за 2020 рік 1 924 369,00 грн; за 2021 рік 1 163 028,08 грн.; за 2022 рік 5 060 215,36 грн. За 2023 рік 5 431 800,37 грн.

Щодо вилучених грошових коштів в сумі 1 229200,00 дол. США зазначає, що ОСОБА_9 , з метою придбання об`єктів нерухомості у Одеській області, отримала вказані кошти у власність на підставі Договору позики від 21 квітня 2023 року, який було укладено між нею та ОСОБА_10 , а також Договору позики від 21 квітня 2023 року, який було укладено між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 . Загальна сума отриманих грошових коштів ОСОБА_9 за даними договорами становила 1 250000,00 доларів США.

Щодо заяви прокурора про недоречність отримання ОСОБА_9 грошових коштів від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , зазначено, що ОСОБА_9 у відповідний період також не було в Україні, що підтверджується копією закордонного паспорту ОСОБА_9 . Договори позики були підписані сторонами на території Болгарії, а місце підписання договорів у тексті самих договорів не було визначено. Щодо місця виконання договорів, тобто передачі грошових коштів, вона відбулася у м. Одеса шляхом передачі коштів довіреною особою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 довіреній особі ОСОБА_9 її особистому водію ОСОБА_12 . Т

Отже твердження сторони обвинувачення про нібито фіктивний або удаваний характер цих правочинів є лише суб`єктивною інтерпретацією, спрямованою на обґрунтування відмови у поверненні власниці незаконно вилученого майна.

Слідчий суддя не звернув увагу на очевидні суперечності в обґрунтуванні клопотання про накладення арешту на майно. Адже, з одного боку, прокурор заявляв про необхідність збереження речових доказів, з іншого визнав, що вилучені кошти вже не існують у своєму первісному вигляді, оскільки вони були розміщені на депозитному рахунку. Така позиція ставить під сумнів правомірність та доцільність ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно як способу забезпечення доказів у кримінальному провадженні.

Більше того, передання коштів в управління АРМА для придбання військових облігацій, попри його патріотичний мотив, порушує права та інтереси ОСОБА_9 , яка вже зазнала значних збитків через дії правоохоронців. Це свідчить про використання кримінального процесуального інструментарію не за його призначенням, що суперечить принципам справедливості та правової визначеності.

Враховуючи викладене, дії слідчого судді потребують критичної оцінки апеляційним судом, оскільки вони не лише порушують норми чинного КПК України, а й завдають непропорційної шкоди особистим інтересам ОСОБА_9 .

Слідчим суддею не враховано, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_9 , яка не є підозрюваною. Будь-яких доказів належності цих коштів іншим особам, яким пред`явлено повідомлення про підозру прокурором до клопотання не надано. Прокурором також не надано будь-яких доказів, які б давали достатні підстави вважати, що ОСОБА_9 набула ці кошти безоплатно від підозрюваних у даному кримінальному провадженні осіб та знала чи могла знати що ці кошти відповідають будь-якій з ознак, визначених в п. 1-4 ст. 96-2 КК України.

Отже, слідчим суддею зроблено безпідставний висновок про можливість накладання арешту на вилучені кошти з метою спеціальної конфіскації.

З долучених до клопотання матеріалів взагалі не вбачалось будь-якого взаємозв`язку між вилученими у ОСОБА_9 коштами та діяльністю ОСОБА_13 і ОСОБА_14 . Сама ОСОБА_9 є достатньо забезпеченою особою, є суб`єктом підприємницької діяльності, має власну нерухомість та бізнес.

Грошові кошти, на які накладено арешт, вилучено органами досудового розслідування ще 14.06.2023 року, та вони зберігались на депозитному рахунку органу досудового розслідування, про що було зазначено прокурором у своєму клопотанні, відтак розпорядитись вказаним майном міг лише сам орган досудового розслідування.

Отже,слідчим суддеюне буловраховано тогофакту,що прокуроромне доведенонаявності ризиків,визначених абз.2ч.1ст.170КПК України,оскільки подальшезберігання вилученихкоштів надепозитному рахункуне моглопризвести до приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

Враховуючи, що вилучені кошти не перебували у володінні сторонніх осіб, а зберігалися на депозитному рахунку УСБУ в Черкаській області в банківській установі, слідчий суддя безпідставно наклав арешт, порушуючи норми КПК України.

Оскільки майно, на яке було накладено арешт, вже зберігалося, відповідно до положень КПК України та інструкції про зберігання речових доказів, на депозитному рахунку органу досудового розслідування, накладення арешту слідчим суддею є необґрунтованим. Це підтверджується відсутністю ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України, що є підставою для скасування ухвали.

Відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК, «речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а за її відсутності за рішенням слідчого судді». У цьому випадку згоди власника на передачу майна отримано не було. Більше того, орган досудового розслідування навіть не звертався до власника ОСОБА_9 з проханням про таку згоду, а судом було проігноровано дану процесуальну вимогу.

Вилучення коштів без належних підстав стало втручанням в основоположне право ОСОБА_9 на мирне володіння майном, що, в свою чергу, унеможливило її здатність виконати фінансові зобов`язання перед кредиторами. У результаті цього ОСОБА_9 змушена не тільки понести додаткові витрати у вигляді штрафних санкцій та відсотків, які були визначені рішеннями суду, але й опинилася під загрозою подальших фінансових втрат і втрати належного їй нерухомого майна.

Враховуючи ці обставини, вважає, що органи досудового розслідування своїми діями спричинили додаткові збитки ОСОБА_9 , що ще більше ускладнило її економічне становище.

В доповненнях до апеляційної скарги, адвокат ОСОБА_8 вказав, що прокурором не наведено жодного доводу яким чином подальше зберігання вилучених грошових коштів на депозитному рахунку Управління СБУ в Черкаській області без застосування арешту може спричинити можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також зазначає, що за позицією ОСОБА_9 грошові кошти є тимчасово вилученим майном, відтак мають бути їй повернуті з огляду на подання прокурором клопотання про їх арешт з пропуском строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України.

Прокурором до клопотання не надано жодного доказу на підтвердження того, що вилучені кошти здобуті в результаті протиправної діяльності. Натомість представником ОСОБА_9 до матеріалів надано відповідні докази, що підтверджують законне походження зазначених коштів, зокрема надано декларації про доходи, договори позики, судові рішення про стягнення з ОСОБА_9 заборгованості за договорами позики.

Заслухавши доповідача, представників власника майна адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які просили подану апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали встановлено, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, прийшов до вірного висновку, що стороною обвинувачення на даний час здобуто докази, які вказують на наявність ознак, що свідчать про кримінально - протиправний характер діяння та є підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, як предмети, які можуть зберігати на собі сліди правопорушення та містити інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що підлягають перевірці під час досудового розслідування за допомогою слідчих дій.

Колегія суддів зазначає, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення та пред`явлення підозри. Слідчий суддя визначає лише, чи може майно бути предметом, доказом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що службові особи юридичних осіб та невстановлені особи, діючи за попередньою змовою з керівництвом Міністерства інфраструктури України (далі Мінінфраструктури) та Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, зловживають службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних і юридичних осіб, що спричиняє тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам, а також правам та інтересам окремих громадян та юридичних осіб.

Досудовим розслідуванням установлено, що Мінінфраструктури визначено органи сертифікації колісних транспортних засобів, а саме: ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 35809174), ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (ЄДРПОУ 38683765), ТОВ «ЄВРОЦЕНТР АВТО» (ЄДРПОУ 38620642), ТОВ «АВТОТЕХНО СЕРВІС» (ЄДРПОУ 32946875), ТОВ «ДЕСНА-ТРАНС» (ЄДРПОУ 33336370), ПП «АЄС СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 37673164), ТОВ «КСЦ-КОНКОРД» (ЄДРПОУ 38708538), ТОВ «ТРИМАКС-АВТО» (ЄДРПОУ 37221171), ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» (ЄДРПОУ 38886995), ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 38888641), які, здійснюючи господарську діяльність з надання послуг із сертифікації та технічного огляду автотранспортних засобів, приховали реальну кількість / вартість здійснених операцій, що надало їм можливість не відображати в податковій звітності такі операції.

Відповідно до п. 11.9 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521, уповноважені органи та органи із сертифікації ведуть реєстр виданих сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження. Реєстраційні номери сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження присвоюють уповноважені органи та органи із сертифікації згідно з вимогамидодатка 7до цього Порядку. Ці органи надають інформацію про сертифікат відповідності до підприємства, що належить до сфери управління Мінінфраструктури, для внесення інформації до Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання згідно з вимогами, передбаченими удодатку 9 до вказаного Порядку.

Однак, реєстру колісних транспортних засобів не створено і, відповідно, призначені органи сертифікації не надають інформацію про видані сертифікати відповідності до підприємства, що належить до сфери управління Мінінфраструктури.

При цьому призначені органи сертифікації не ведуть власних реєстрів виданих сертифікатів відповідності, що підтверджується протоколами тимчасового доступу до речей і документів, здійсненого на підставі ухвалСоснівського районного суду м. Черкаси.

Разом з тим, за отриманими відомостями, висновки та протоколи випробування, які передаються до призначених органів сертифікації, складаються без заїзду транспортного засобу або з формальним заїздом без здійснення фактичного огляду у випробувальних лабораторіях.

Під час досудового розслідування отримано інформацію про те, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є організаторами запровадження протиправної схеми видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів призначеними органами сертифікації: ТОВ «ЦЕНТР АВТО», ТОВ «ЄВРОЦЕНТР АВТО», ТОВ «ДП «ЦЕНТРСТАНДАРТ СИСТЕМА», а також випробувальних лабораторій, зокрема ТОВ «ЗАХІДСТАНДАРТ СИСТЕМА», ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ СИСТЕМА», ТОВ «ДЖИ-АВТО» та інших.

У свою чергу, вказані особи здійснюють організаційно-розпорядчі функції під час фінансово-господарської діяльності зазначених суб`єктів господарювання та за наслідками такої діяльності отримують основний дохід.

За отриманими відомостями, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 до своєї протиправної діяльності залучили колишнього начальника управління з акредитації органів сертифікації та інспектування Національного агентства з акредитації України (далі НААУ) ОСОБА_15 , який відповідно до функціональних обов`язків відповідальний за взаємовідносини з НААУ, а також ОСОБА_16 , яка згідно з функціональними обов`язками здійснює контроль та організацію бухгалтерського та фінансового обліку 27 підприємств, 29 фізичних осібпідприємців, 130 випробувальних лабораторій, каси, партнерів та агентів.

Крім того, вказані особи залучили до цієї протиправної схеми близько 62-х інших осіб, які виконують функції кураторів (осіб, які здійснюють пошук нових приміщень та персоналу для випробувальних лабораторій, відповідальні за розвиток і контроль за діяльністю залучених випробувальних лабораторій), фінансистів, програмістів, бухгалтерів, юристів, охоронців, водіїв / кур`єрів.

При цьому, за отриманою інформацією, ОСОБА_14 є

шеф-редактором інтернет-видання «Судово-юридична газета», вміло користується своїм медійним ресурсом, надаючи послуги відповідним особам, може подати будь-яку інформацію в потрібному ракурсі, завдяки чому має на судову систему великий вплив.

З метою всебічного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а також для встановлення всіх осіб необхідно дослідити та проаналізувати реєстри виданих сертифікатів відповідності призначеними органами сертифікації. Однак ведення відповідних реєстрів не здійснюється.

Установлено, що НААУ здійснює щорічне опитування усіх акредитованих органів з оцінки відповідності за формою Ф-08.12.86 з метою підтвердження наявного сталого досвіду робіт, як це передбачено Загальним документом НААУ «Критерії сталого досвіду органів з оцінки відповідності» (ЗД.08.00.19). Таке опитування НААУ запроваджено з вересня 2019 року. Органи з оцінки відповідності у відповідь на запит НААУ надсилають відомості про проведені роботи з оцінки відповідності та сертифікації.

Так, згідно з відомостями, наданими НААУ, ТОВ «ЦЕНТР АВТО»

у 2021 році видано сертифікати відповідності колісних транспортних засобів у кількості 36 475 шт., у 2022 році 93 801 шт.

Проте, за даними Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, у 2021 році поставлено на облік 161 842 транспортні засоби, які були вперше зареєстровані на території України на підставі виданих сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів ТОВ «ЦЕНТР АВТО», у 2022 році 122 031 транспортний засіб.

Таким чином, установлена розбіжність між поданою ТОВ «ЦЕНТР АВТО» до НААУ інформацією про кількість виданих сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та фактичною кількістю виданих цим товариством сертифікатів, на підставі яких здійснено реєстрацію транспортних засобів у сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України.

Разом з тим стороною обвинувачення отримано інформацію про те, що

ОСОБА_14 та ОСОБА_13 використовують свої значні фінансові та медійні ресурси, а також міцні соціальні зв`язки для впливу на працівників Мінінфраструктури з метою забезпечення безперешкодного функціонування їхньої злочинної схеми видачі сертифікатів відповідності.

Зокрема, отримано відомості про те, що ОСОБА_14 та ОСОБА_13 06.04.2021 з 18:03:34 до 18:28:04, отримавши відомості про активні дії службових осіб Мінінфраструктури, спрямовані на створення Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, обговорили план штучного перешкоджання його введенню, оскільки буде все пораховано і припинено їхню протиправну діяльність.

Станом на сьогодні у Мінінфраструктури зазначеного реєстру не створено.

За інформацією, здобутою під час досудового розслідування, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 спільно зі службовими особами вказаних підконтрольних їм суб`єктів господарювання у сфері випробувань (технічного контролю) та сертифікації колісних транспортних засобів акумулюють кошти у готівковій формі за здійснення технічного контролю та видачу сертифікатів, а надалі виводять у тіньовий сектор економіки, у тому числі легалізують та розміщують на банківських рахунках за кордоном, не сплачуюючи до бюджету загальнообов`язкових платежів та зборів. Указані кошти легалізуються шляхом придбання житлового та комерційного нерухомого майна, цінного рухомого майна, а також розміщення їх на зберігання в індивідуальних банківських сейфах.

Крім того, стороною обвинувачення отримано інформацію про те, що ОСОБА_14 та ОСОБА_13 до своєї протиправної діяльності з видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів залучили осіб, які виконують функції агентів, що звітують про виконану роботу ОСОБА_16 , направляючи відповідні звіти у форматі «Excel», які містять такі відомості: назву області; лабораторію (наприклад ЗСС дільниця №12.20 м. Могилів-Подільський, Вінницька обл.); статус лабораторії наша, партнер, до договору; відомості про агентів; дані про походження автомобіля США, Європа, Корея; загальні відомості про видані сертифікати, ОТК; дані про отримані кошти.

Такі агенти також звітують ОСОБА_16 про надані ТОВ «ЦЕНТР АВТО» послуги із сертифікації колісних транспортних засобів за допомогою випробувальних лабораторій: ПП «ТЕХОГЛЯД-УМАНЬ», ТОВ «АРТ-ТРАНС 2000», ТОВ «ЕНЕРГОПЛЮС», ТОВ «СТО ІРШАВА», ТОВ «ВК «АВТОТРАНСПОРТНИК», ТОВ «ЗАХІДСТАНДАРТ СИСТЕМА», ТОВ «ЕВРОСТАНДАРТ СИСТЕМА», ТОВ «ДП «ЦЕНТРСТАНДАРТ СИСТЕМА», ТОВ «ДЖИ-АВТО», ТОВ «М-СЕРВІС»,ТОВ «ЄВРОЕКСПЕРТ», ТОВ «ТРАНСЕКСПЕРТГРУП». Звіти мітять такі відомості: назву області, відомості про суб`єкта господарювання, який виконав роботи, замовлення клієнта (наприкладUA.008.058218 від 31.05.2022 16:10:07, яке відповідає номеру сертифіката); дані про походження автомобіля та отримані кошти за послуги із сертифікації, зокрема за один транспортний засіб: США 4000,00 грн., Європа 2000,00 грн., Корея 2700,00 гривень.

Проте, наказом ТОВ «ЦЕНТР АВТО» від 01.08.2019 № 36/1о.д затверджено ціну на послугу з надання сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу в розмірі 60,00 грн.

Разом з цим, стороною обвинувачення встановлено та допитано як свідків фізичних осіб власників транспортних засобів щодо обставин отримання сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від ТОВ «ЦЕНТР АВТО».

Відповідно до протоколу допиту свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , останніми здійснено оплату за сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу на користь ТОВ «ЦЕНТР АВТО» у сумі близько 5000,00 грн. у готівковій формі.

Під час допиту свідка ОСОБА_20 , отримано відомості, що нею здійснено оплату за сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу на користь ТОВ «ЦЕНТР АВТО» у сумі близько 2000,00 грн. у готівковій формі.

Також, під час допиту свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 отримано відомості, що останніми оплата за сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу ТОВ «ЦЕНТР АВТО» проводились шляхом передачі представнику органу оцінки з відповідності готівки.

Окрім цього, листом ТОВ «ТІДЖІЕЛ» від 01.08.2024 № 0108-24В отримано відомості, що оплата за послуги ТОВ «ЦЕНТР АВТО» з сертифікації колісних транспортних засобів здійснюється власниками транспортних засобів у готівковій формі за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 20.

Враховуючи викладене, з метою виниклою необхідністю та виконання завдань кримінального провадження у кримінальному провадженні № 6202100000000861 залучено осіб, які володіють спеціальними знаннями та навичками працівників Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України для проведення дослідження окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЦЕНТР АВТО» під час видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів».

01.04.2024 залученими особами складено висновок аналітичного дослідження № 85/99-00-08-01-01-20/38683765 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЦЕНТР АВТО» щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацію (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або інших правопорушень за період 01.01.2021 01.08.2023.

За результатами проведеного аналітичного дослідження вбачається наступне:

1.Посадовими особами ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (код ЄДРПОУ 38683765) у періоді з 01.01.2021 по 01.08.2023 не відображені суми доходів отриманих від реалізації послуг з сертифікації КТЗ на загальну суму 556 100189,00 грн. у зв`язку з чим вбачається заниження сумєдиного податку ІІІ групина загальну суму15 124674,00грн.;

2.Посадовими особами ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (код ЄДРПОУ 38683765) у періоді з 01.01.2021 по 01.08.2023 не відображені суми доходів отриманих від реалізації послуг з сертифікації КТЗ на загальну суму 556 100189,00 грн. у зв`язку з чим вбачається заниження сумподатку на прибуток підприємствна загальну суму51 141910,00грн.;

3.Посадовими особами ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (код ЄДРПОУ 38683765) проігноровано вимоги щодо обов`язкової реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до п.181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), що дало змогу не відображати отримані суми за надані Послуги з сертифікації КТЗ та призвело до заниженняподатку на додану вартістьвсього на суму51 433980,00грн.

4.ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (код ЄДРПОУ 38683765) протягом періоду з 01.01.2021 по 01.08.2023 не відображало, у податковій звітності, отримані суми доходів за надані послуги з сертифікації КТЗ, такі дії мають ознаки сумнівних фінансових операцій, таухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) на загальну суму117 700564,00грн.;

5.У разі встановлення та підтвердження слідством інформації викладеної у цьому Висновку вбачаються ознаки легалізації - набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частковоодержано злочинним шляхому загальній сумі прихованих ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (код ЄДРПОУ 38683765) доходів556 100 189грн.

Висновком експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи встановлено, що висновок аналітичного дослідження від 01.04.2024 № 85/99-00-08-01-01-20/38683765 в частині заниження ТОВ «ЦЕНТР АВТО» єдиного податку ІІІ групи, підтверджується частково, а саме на загальну суму11 475728,00 грн.,а також підтверджується в частині заниження ТОВ «ЦЕНТР АВТО» податку на прибуток підприємства на загальну суму51 141910,00 грн.

Так, 14.06.2023 на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.06.2023 (Справа № 712/5488/23), стороною обвинувачення проведено обшук за адресом: АДРЕСА_1 у приміщенні будинку, що зареєстрований на громадянську дружину ОСОБА_13 ОСОБА_9 . За результатами проведення обшуку, виявлено та вилучено речі, які входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема, предмети зовні схожі на грошові кошти долари США, загальною кількістю сумою 1 229200,00 (один мільйон двісті двадцять дев`ять тисяч двісті), а також ЄВРО, загальною кількістю сумою 182000,00 (сто вісімдесят дві тисячі).

Під час проведення обшуку, представником ОСОБА_9 надано аркуш паперу, який містив відомості про походження виявлених коштів, у якому містилась інформація про те, що остання отримала у борг 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США на власні потреби від ОСОБА_23 , РНОКПП НОМЕР_1 .

15.06.2023 вилучені предмети зовні схожі на грошові кошти, які документально не підтверджено та не обліковано, отримано внаслідок організації роботи протиправної діяльності з видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів вказаними особами визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62021000000000861.

Після чого, у відповідності до п. 21 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаний з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, вищеописані речові докази у вигляді грошей (у готівковій формі) 16.06.2023 передано для зберігання до філії АТ «УКРЕКСІМБАНК» у м. Черкаси для подальшого зарахування на депозитний рахунок, який належить Управлінню СБ України в Черкаській області.

В подальшому, стороною обвинувачення, на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.07.2023 по справі № 712/6518/23, отримано тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні Державної податкової служби України, зокрема до документів, які містять відомості про джерела отримання доходів ОСОБА_9 та ОСОБА_23 .

Так, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків, у ОСОБА_9 та ОСОБА_23 за період з 1 кв. 1998 року по 1 кв. 2023 року, відсутні доходи, які б могли пояснити походження грошових коштів, які були вилучені 14.06.2023 під час проведення обшуку.

09.11.2023 адвокат ОСОБА_24 в інтересах ОСОБА_9 звернувся до Офісу Генерального прокурора із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, а саме грошових коштів у сумі 1 229200,00 дол. США та 182000,00 євро, які були вилучені 14.06.2023 за адресом: АДРЕСА_1 .

10.11.2023 постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_24 в інтересах ОСОБА_9 про повернення тимчасово вилученого майна від 09.11.2023, у зв`язку із тим, що відсутні будь-які правові підстави.

У подальшому, адвокат ОСОБА_24 , в інтересах ОСОБА_9 , звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із скаргою на бездіяльність прокурора відділу Офісу Генерального прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 62021000000000861.

За результатами розгляду вказаної скарги, 30.11.2023 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/12967/23 постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_24 .

Із вказаної ухвали вбачається, що джерело походження вилучених коштів не було об`єктивно підтверджено документально його власником та стороною обвинувачення за результатами слідчих дій також не було здобуто об`єктивних даних про беззаперечне підтвердження походження вилучених коштів, тому вилучені 14.06.2023 грошові кошти відповідно до протоколу обшуку, на поверненні яких наполягає адвокат, підпадають під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.06.2023 у справі № 712/5488/23. Вказані обставини встановленні в ухвалі слідчого судді не підлягають додатковій перевірці апеляційним судом.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники власника майна порушуючи питання про скасування ухвали суду першої інстанції в повному обсязі, але не надали докази належності вилученого майна. Твердження апелянта про те, що вилучені грошові кошти в сумі 18200,000 тис. євро є власним заощадженням ОСОБА_9 , а 1млн. 229 тис.200 доларів США позичені у подружжя Невзорових, а також посилання на те, що власник вилученого майна не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також колегія суддів вважає непереконливими та недоведеними доводи того, що ОСОБА_9 на підставі договорів позики отримала в борг кошти в сумі 650 тис. доларів США та 600 тис. доларів США відповідно, і що саме ці кошти були вилучені під час проведення обшуку.

Адже спершу вона стверджувала, що 1000000,00 доларів - це кошти по борговій розписці, які вона отримала від ОСОБА_23 , що не знайшло свого підтвердження при розгляді справи слідчим суддею та на досудовому розслідуванні. В подальшому, коли скаржниця зверталася зі скаргою щодо повернення тимчасово вилученого майна, вона стверджувала, що кошти в сумі 1229200,00 доларів США є позиченими уже в інших осіб ( ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ).

Крім того, питання законності походження вилучених грошових коштів і є предметом подальшого досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Доводи, на які посилаються в апеляційній скарзі представники власника майна не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170173 КПК України, постановив накласти арешт на вилучене майно під час обшуку 14.06.2023.

Негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, судом першої інстанції не встановлено, не встановлено це і під час апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що грошові кошти були вилучені під час обшуку 14.06.2023, які не є тимчасово вилученим майном, оскільки дозвіл на вилучення, в тому числі грошових коштів, був наданий відповідно до ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.06.2023.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищезазначене майно, діяв у спосіб і у межах чинного законодавства. Аарешт застосований на засадах розумності та співмірності, а тому доводи, які викладені в апеляційній скарзі стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Вилучені 14.06.2023 грошові кошти долари США, загальною кількістю / сумою 1 229200,00 (один мільйон двісті двадцять дев`ять тисяч двісті), а також ЄВРО, загальною кількістю / сумою 182000,00 (сто вісімдесят дві тисячі) у загальній сумі перевищують 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим ці грошові кошти можуть бути переданими Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості та інтересів держави, про що вірно виснував слідчий суддя.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст. ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею прийнято рішення у відповідності до вимог закону, при розгляді клопотання з`ясувані всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 14 листопада 2024 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: