Ухвала

від 27.11.2024 по справі 705/6243/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/455/24 Справа № 705/6243/24 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:

суддя-доповідач ОСОБА_2

судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар ОСОБА_5

за участі:

власника майна Паланська сільська рада Уманського району Черкаської області третьої особи КП «Благодар» Паланської сільської ради

Уманського району Черкаської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Благодар» Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.11.2024 про накладення арешту у кримінальному провадженні №12024250320001809 від 09.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,

в с т а н о в и в :

зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Уманської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_7 , та накладено арешт на майно, а саме: деревину породи ясен, дуб, загальним об`ємом 5,5 метри кубічних, вилучену 09.11.2024 під час огляду місця події на перехресті вулиць Старицького-Вокзальна в м. Умані Уманського району Черкаської області.

Прийняте рішення слідчим суддею обґрунтовано необхідністю проведення стороною обвинувачення необхідних слідчих та процесуальних дій, забезпечити збереження вилучених речей та предметів в тому стані, в якому вони були на момент виявлення та фіксації кримінального правопорушення. Не накладення арешту може призвести до того, що власник, користувач майна або треті особи будуть мати можливість знищити слідову інформацію, яка має значення для повного з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення. Та згідно з даними клопотання існують підстави для накладення арешту із забороною користування та розпоряджання ним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною, прийнятою з істотними порушеннями норм кримінального процесуального законодавства та норм матеріального права, представник КП «Благодар» Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано на те, що під час огляду місця події та в матеріалах кримінального провадження зазначено, що дрова знаходяться на причепі автомобіля ГАЗ 66. Однак сам причіп з дровами не вилучався, не оглядався, речовим доказом не визнаний.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що транспортний засіб ГАЗ 66 вилучений до майданчику, а дрова вилучені не були, що підтверджується фотокопією протоколу огляду місця події, зробленою водієм одразу після його складання. Однак після завершення вказаної слідчої дії, підписаної понятими, слідча його дописала, що видно на копії протоколу огляду, долученому до матеріалів клопотання. Вказане на думку скаржника свідчить про фальсифікацію протоколу огляду і у відповідності до положень ст. 170 КПК України на деревину не могло бути накладено арешт. Також не прийнято рішення щодо причепу з деревиною.

Крім того, під час огляду місця події у водія було вилучено товарно-транспортну накладну №201/7 від 09.11.2024 відповідно до якої на замовлення КП «Благодар» було здійснено перевезення деревини об`ємом 5,5 куб. м. із АДРЕСА_1 . Також був наявний акт оприбуткування деревини, однак працівниками поліції він вилучений не був в до матеріалів справи його було долучено перед розглядом клопотання про арешт майна.

Також скаржник посилається на те, що перед розглядом клопотання про арешт майна комунальним підприємством було подано заперечення, в якому зазначено про наявність у постійному користуванні підприємства полезахисних лісосмуг, розташованих на території громади та підприємство має лісогосподарський підрозділ, що підтверджується долученим статутом. Було долучено акт обстеження полезахисних лісосмуг згідно з яким вживаються заходи добросусідства щодо видалення бокових гілок з дерев лісосмуги

На переконання скаржника лісосмуги не відносяться до лісового фонду взагалі, оскільки розташовані на землях сільськогосподарського призначення. Вказані обставини виключають кримінально-правову кваліфікацію вказаного діяння за ст. 246 КК України, адже відповідальність за незаконну порубку дерев в полезахисних лісових смугах закріплена ст.65-1 КУпАП.

Попри наявність інформації в органу досудового розслідування, що деревина прямує до навчального закладу, без правових підстав вона була вилучена, про що не зазначено у протоколі огляду місця події.

Слідчим суддею не взято до уваги, що у справі жодним документом не встановлено і не підтверджується спричинення шкоди, тому відсутній склад кримінального правопорушення. Також слідчим суддею підприємство не було повідомлено про розгляд клопотання і належним чином не обґрунтовано необхідність зазначеного порядку розгляду клопотання та не звернуто увагу чи наявна обґрунтована підозра щодо дій з боку підозрюваного, іншого власника майна стосовно знищення, пошкодження, схову заявленого у клопотанні майна.

Крім того, в порушення вимог ч.2 ст.64-2 КПК України з клопотання про накладення арешту до третьої особи, якою є КП «Благодар» у даному провадження, звернулася слідчий, а не прокурор.

Заслухавши доповідь судді, думку представників власників майна та третьої особи, які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 12024250320001809, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2024 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Згідно протоколу огляду місця події від 09.11.2024 року в період часу з 15.20 год. по 15.44 год. слідчим СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 проведено огляд місця події за адресою: м. Умань, перехрестя вулиць Старицького-Вокзальна,Уманського району,Черкаської області,під часякого вилучено транспортний засіб ГАЗ-66 д.н. НОМЕР_1 разом з деревиною різної породи дуб, ясен, у кількості близько 6 куб.м, які поміщено до майданчику по АДРЕСА_2 .

Згідно протоколу огляду предметів від 10.11.2024 встановлено, що предметами огляду є: транспортний засіб марки ГАЗ моделі 66, д.н. НОМЕР_1 , тип кузова САМОСКИД, зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_2 , та деревина різної породи дуб, ясен, які мають різний діаметр від 0,2 м до 0,5 м, яка знаходилась насипом в причепі транспортного засобу марки ГАЗ моделі 66, д.н. НОМЕР_1 (т.1 а.с.10).

Постановою слідчого від 10.11.2024 року вилучені предмети, а саме транспортний засіб марки ГАЗ моделі 66, д.н. НОМЕР_1 та деревина різної породи дуб, ясен, загальною кількістю 5,5 метрів куб. визнані речовими доказами (т.1 а.с.13).

Відповідно до товарно-транспортної накладної №201/7 від 09.11.2024 автомобільний перевізник ОСОБА_9 автомобілем ГАЗ 66 д.н.з. НОМЕР_1 на замовлення КП «Благодар» Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області (с. Паланка, вул. Грушевського, 11, Уманського району, Черкаської області) здійснював автоперевезення деревини 5,5 куб. м з АДРЕСА_1 (т.1 а.с.14).

Згідно висновків акту обстеження полезахисних лісових смуг від 30.09.2024 №02-10/998 КП «Благодар» Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області слід провести, зокрема, роботи по видаленню: гілок від стовбурів дерев; кущів та парослі, так як це порушує встановлені правила добросусідства та є перешкодою у використанні сусідніх земельних ділянок за їх цільовим призначенням (т.1 а.с.38-40).

Відповідно до акту №201/4/8 на оприбуткування дров від 08.11.2024 оприбутковано дрова 1 групи 5,5 м. куб з ціною за одиницю 710,00 грн. на суму 3905, 00 грн. (т.1 а.с.41).

Такими є встановлені обставини справи.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно із ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна, який згідно ч.2 ст.170 КПК України допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Так, відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення можливих негативних наслідків.

Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, полягає у незаконній порубці дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

Відповідно до ст.5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Як вказує у запереченні на клопотання про арешт майна КП «Благодар» Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області рішенням Паланської сільської ради від 14.12.2021 №23-4/ VIII «Про внесення змін до видів економічної діяльності КП «Благодар» додано такі види економічної діяльності : КВЕД 02.20 Лісозаготівлі; КВЕД 02.10. Лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві. У штаті даного підприємства визначений лісогосподарський підрозділ на який покладено обов`язок щодо обслуговування територіальної громади за відповідним напрямком роботи.

Згідно з наданим статутом КП «Благодар» Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області до видів діяльності підприємства, крім іншого, входять лісництво та інша діяльність у лісогосподарстві, лісозаготівля (п.п.02.10, 02.20 а.с.25 зв.)

Також КП «Благодар» Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області зазначає у відзиві на клопотання слідчого, що також вбачається з акту про оприбуткування дров, що вони отримані в процесі видалення гілок дерев полезахисних лісових смуг. При цьому, до клопотання не додано жодних доказів незаконності походження деревини, а його матеріали не містять будь-яких даних на підтвердження того, що під час досудового розслідування проводився огляд ймовірного місця незаконної порубки деревини та того, що у кримінальному провадженні давалось доручення на проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій на встановлення місць незаконної порубки деревини.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим не було надано доказів того, що якісні і кількісні характеристики вантажу не відповідають тій, яка заявлена у товарно-транспортній накладній. Навпаки, об`єм деревини визнаний речовим доказом, відповідає об`єму вказаному у товарно-транспортній накладній №201/7 від 09.11.2024, наданої водієм .

На переконання колегії суддів, слідчий суддя при вирішенніпитання проарешт майна вимог закону не дотримався, зокрема, не з`ясував правову підставудля арештумайна, та дійшов до помилкових висновків з огляду на наявність акту обстеження полезахисних лісових смуг від 30.09.2024 №02-10/998 та акту №201/4/8 на оприбуткування дров від 08.11.2024, згідно з яким оприбутковано дрова 1 групи 5,5 м. куб. Вказане свідчить про те, що видалення гілок від стовбурів дерев, кущів та парослі відбулося санкціоновано, після чого проведено їх оприбуткування підприємством, подальше перевезення деревини відбувалося згідно з даними товарно-транспортної накладної №201/7 від 09.11.2024 у відповідній кількості 5,5 м. куб., що свідчить про законність транспортування деревини та не свідчить про незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу.

Разом з тим, колегія суддів констатує й те, що на даній стадії досудового розслідування, жодній особі не повідомлено про підозру, органом досудового розслідування не доведено , що існують підстави вважати, що вищевказаному майну загрожує знищення, чи воно підлягає спеціальній конфіскації, або конфіскації, як виду покарання, або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, або відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, і цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Також органом досудового розслідування не надані будь-які дані про те, що у кримінальному провадженні із власника чи володільця майна може бути стягнута неправомірна вигода. Відсутні у матеріалах судового провадження і дані про осіб, діями яких завдана матеріальна шкода, яку у подальшому необхідно буде відшкодовувати за рахунок арештованого майна.

Таким чином, з матеріалів клопотання не вбачається на підставі чого слідчий дійшов суджень про достатність підстав вважати, що вказане у клопотанні майно, на яке просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Крім того, у клопотанні не обґрунтовано, які саме слідчі дії необхідно провести з вищезгаданим майном, у тому числі додані до клопотання матеріали не містять відомостей про призначення у кримінальному провадженні експертиз, які необхідно провести з вилученим майном.

Зважаючи на зазначене, в сукупності з доводами клопотання слідчого, обставинами та матеріалами кримінального провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, зазначене у клопотанні слідчого, дійшов помилкового висновку та наклав арешт на майно за відсутності на це правових підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

За таких обставин ухвала слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.11.2024 про накладення арешту підлягає до скасування з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвалу слідчого судді слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.11.2024 про накладення арешту скасувати.

У задоволенні клопотання слідчого Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Уманської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024250320001809 від 09.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач :

Судді :