Ухвала

від 28.11.2024 по справі 120/14477/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про витребування доказів

м. Вінниця

28 листопада 2024 р. Справа № 120/14477/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Данильченко А.О.

представника позивача: Галич І.А.

представників відповідача: Волкотруб І.В., Малярської І.М., Лозінської І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор" до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор" до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано прийняттям відповідачем протиправного податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошових зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осібта застосовано штрафні санкції.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів. Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідач у акті перевірки посилався на інформацію, отримані від компетентного органу Республіки Кіпр. Разом з тим, такі документи та матеріали не були надані товариству як під час перевірки, так і на адвокатські запити з посиланням на те, що останні містять інформацію з обмеженим доступом.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши позицію сторін, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 4 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 3 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів з власної ініціативи або за клопотанням учасника справи, суд постановляє ухвалу.

Судом враховано, що оскаржувана ППР прийнята на підставі встановлених обставин, що відображені у акті перевірки від 27.03.2024 року № 22390/02-32-23-00-09/38328468.

Так, у вказаному акті головне управління ДПС у Вінницькій області посилається на інформацію отриману від компетентного органу Республіки Кіпр , а саме: лист від 18.01.2021 року № 3.10.43.2/AV.216 P.822 (вх. ДПС України № 28294/5 від 14.04.2021 року), лист від 22.02.2021 року № 3.10.43.2/АV.225 P.848 (вх. ДПС України № 28284/5 від 14.04.2021 року), лист від 18.06.2018 року № TD 3.10.43.2/AV.150 P.634 (вх. ДПС України № 31216/5 від 18.07.2018 року), лист від 11.05.2023 року № 3.10.43.2/AV.268 P.972 (вх. ДПС України № 61319/5 від 16.06.2023 року).

Водночас, такі листи не додані відповідачем, а ні до акту перевірки, а ні до матеріалів відзиву.

Податкова інформація, відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про інформацію", це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

ДПС відповідно до покладених на неї завдань згідно з пунктом 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227, організовує взаємодію та обмін інформацією з державними органами інших держав згідно із законодавством, міжнародними договорами України, здійснює міжнародне співробітництво у податковій сфері.

Статтею 22 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах зі змінами, внесеними Протоколом про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 27.05.2010 (далі - Конвенція), яка ратифікована Верховною Радою України із застереженням Законами України від 17.12.2008 та від 11.01.2013, є чинною з 01.07.2009 року (зі змінами), визначено, що з будь-якою інформацією, отриманою Стороною згідно із Конвенцією, поводяться як з таємною, така інформація захищається так само, як інформація, отримана відповідно до внутрішнього законодавства цієї Сторони, настільки, наскільки це є необхіднім для забезпечення необхідного рівня захисту особових даних, відповідно до гарантій, які можуть зазначатися Стороною, яка надає інформацію, та які вимагаються відповідно до її внутрішнього законодавства. Така інформація в будь-якому разі розголошується лише особам або органам (зокрема, судам та адміністративним чи наглядовим органам), які причетні до оцінки, збору або стягнення податків цієї Сторони, до здійснення виконавчих заходів або кримінального переслідування стосовно податків цієї Сторони чи до прийняття рішень за апеляціями стосовно податків цієї Сторони, чи до нагляду за зазначеним вище. Ця інформація може використовуватися лише особами чи органами, зазначеними вище, і тільки для цих цілей.

Незважаючи на положення пункту 1 статті 22 Конвенції, вони можуть розголошувати її під час відкритого судового розгляду або в судових рішеннях, які стосуються таких податків.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стаття 5 Конвенції визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується у статті 4 Конвенції та стосується конкретних осіб чи операцій.

Статтею 24 Модельної Конвенції ОЕСР передбачено, що будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або владі (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

Конфіденційна інформація відповідно до статті 21 Закону є інформацією з обмеженим доступом.

Підпунктом 21.1.6 п. 21.1 ст. 21 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Статтею 26 Модельної Конвенції ОЕСР передбачено, що компетентні органи договірних держав обмінюватимуться інформацією, необхідною для застосування положень Модельної Конвенції або внутрішнього законодавства договірних держав, які стосуються податків, на які поширюється Модельна Конвенція, тією мірою, якою оподаткування за цим законодавством не протирічить Модельній Конвенції.

Суд враховано, що витребувана інформація аналізувалася саме головним управління ДПС у Вінницькій області та лягла в основу відповідних висновків, відображених в акті перевірки. Відтак, такі матеріали перебувають у розпорядженні головного управління ДПС у Вінницькій області.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання представника позивача та необхідність зобов`язання відповідача, як отримувача вказаних документів, надати завірені копії вказаних ним документів з метою об`єктивного вирішення спору та офіційного з`ясування всіх обставин спору.

Більше того, суд зауважує на необхідності долучення додатків, що були додані компетентним органом Республіки Кіпр на підтвердження наведеної інформації.

Окрім того, суд зауважує, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України, а порядок застосування мов в Україні Законом України "Про засади державної мовної політики".

Згідно з ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною другою ст. 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" визначено, що українська мова як державна мова обов`язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.

Статтею 11 Закону України "Про засади державної мовної політики" встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Таким чином, оскільки українська мова як державна мова обов`язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то одночасно з поданням копій витребуваних документів (матеріалів), отриманих від компетентного органу Республіки Кіпр, відповідач зобов`язаний надати офіційний переклад таких документів.

Окремо суд звертає увагу на норми ч. 2 ст. 72 КАС України, якими визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 6-7 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Керуючись ст.ст. 80, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача - задовольнити.

Витребувати у головного управління ДПС у Вінницькій області та зобов`язати подати у 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали такі докази:

- лист від 18.01.2021 року № 3.10.43.2/AV.216 P.822 з додатками (вх. ДПС України № 28294/5 від 14.04.2021 року) із офіційним перекладом;

- лист від 22.02.2021 року № 3.10.43.2/АV.225 P.848 з додатками (вх. ДПС України № 28284/5 від 14.04.2021 року) із офіційним перекладом;

- лист від 18.06.2018 року № TD 3.10.43.2/AV.150 P.634 з додатками (вх. ДПС України № 31216/5 від 18.07.2018 року) із офіційним перекладом;

- лист від 11.05.2023 року № 3.10.43.2/AV.268 P.972 з додатками (вх. ДПС України № 61319/5 від 16.06.2023 року) із офіційним перекладом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяАльчук Максим Петрович