Рішення

від 27.11.2024 по справі 160/22305/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 рокуСправа №160/22305/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Територіального управління Державної судової адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Територіального управління Державної судової адміністрації Дніпропетровської області, у якій просить:

Скасувати наказ Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.01.2024 № 07-к "Про встановлення доплати за вислугу років державним службовцям Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області" у частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби відносно секретаря судового засідання ОСОБА_1 на 2024 рік, а саме: з 01 січня 2024 року на рівні 30 відсотків місячного посадового окладу;

Зобов`язати Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області здійснити позивачу перерахунок та виплату надбавки за вислугу років державної служби з 1 січня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме: на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є працівником Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, якій з 11.01.2024 року встановлено надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 50 відсотків посадового окладу. У лютому 2024 року позивача ознайомлено з наказом керівника Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024№ 29-к про внесення змін до наказу № 07-к від 11.01.2024 року про встановлення доплати за вислугу років державним службовцям апарату Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області згідно якогопозивачу встановленощомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30%. На переконання позивача, оспорюваним наказом порушені її права на належний рівень оплати праці державних службовців, гарантовані статтями50та52 Закону України «Про державну службу». Застосування відповідачем нормЗакону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»стосовно перерахування надбавки за вислугу років, якими звужується обсяг прав, пільг, компенсацій і гарантій державних службовців, передбачених спеціальним законом у сфері державної службиЗаконом України «Про державну службу»суперечить нормам, закріпленим вКонституції України. Так, скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечитьстатті 58 Конституції України. Крім того, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобтоЗакону України «Про державну службу», а положенняЗакону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»вважати загальними нормами. Вважаючи, що застосування таких обмежень при нарахуванні належних йому виплат за вказаний період є протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду. Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року позовна заява залишена без руху і встановлено 10-ти денний строк для усунення недоліків в позовній заяві з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також витребувано у Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області належним чином засвідчену копію Наказу від 11.01.2024 № 07-к "Про встановлення доплати за вислугу років державним службовцям Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, та докази ознайомлення позивачки ОСОБА_1 з наказом від 11.01.2024 № 07-к "Про встановлення доплати за вислугу років державним службовцям Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області".

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

09 вересня 2024 року до суду засобами системи «Електронний суд» надійшов відзив Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на позовну заяву. Відповідач у задоволені позову просить відмовити. На обрґунтування зазначає наступне, розпорядник бюджетних коштів має право здійснювати відповідні видатки, у тому числі пов`язані з виплатою заробітної плати, виключно в межах бюджетних асигнувань. Пунктами 12 та 13 прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет України на 2024 рік»встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України. При цьому абзацом другим пункту 12розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Також абзацом четвертим пункту 12розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»установлено, що нормиЗакону України «Про державну службу»щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

23 вересня 2024 року до суду надійшов відзив Павлоградського Міськрайонного суду Дніпропетровської області на позовну заяву, в якій відповідач в задоволені позовних вимог просить відмовити. На обґрунтування відзиву зазначає наступне, положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з прикінцевими положеннями ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет України на 2024 рік»встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України. На виконання вимог НАДС України Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області видав Наказ від 23.02.2024 р. №30-к відповідно до абзацу два пункту 12розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, що відповідає нормам законодавства України.

Дослідивши матеріали справи повно та всебічно, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтвердженно, що наказом керівника апарату Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.01.2024№ 07-к ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу як такій, вислуга років у якої становить 19 років 0 місяців 01 день.

Верховна Рада України 09.11.2023 ухвалилаЗакон України «Про Державний бюджет на 2024 рік» № 3460-IX(даліЗакон № 3460-IX), згідно якого передбачено встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям не більше 30 відсотків посадового окладу, що менше ніж передбачено спеціальнимЗаконом України «Про державну службу».

В подальшому, на виконання абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, наказом Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 року № 29-к про внесення змін до наказу № 07-к від 11.01.2024 року про встановлення доплати за вислугу років державним службовцям апарату Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області згідно якого позивачу встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30%.

Позивачка не погодившись із зменшенням щомісячної доплати за вислугу років з розмірі 50% до 30% звернулась до суду із даним адміністративним позовом.

Так, згідно розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

При цьому, абзацом 2 пункту 12 розділу Прикінцеві положення Закону№ 3460-IXвизначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченимиКонституцієюта законами України.

Правове регулювання державної служби здійснюєтьсяКонституцією України,Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII(даліЗакон № 889-VIII) та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Частинами 1 - 2 статті 50Закону № 889-VIII визначено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років;надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).

Згідно з положеннями ст. 46Закону № 889-VIII, стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до ч. 1 ст. 52Закону № 889-VIII надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Однак, Верховною Радою України 09.11.2023 прийнятоЗакон № 3460-IX, пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Таким чином,Законом № 3460-IXзапроваджено норму, яка суперечить нормі ч. 1 ст. 52Закону № 889-VIII, а саме зменшує максимальну межу розміру надбавки за вислугу років на державній службі з 50 відсотків до 30 відсотків, та зменшує розмір самої надбавки з 3 до 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби.

Вирішуючи спір, суд враховує, що неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.

Для безумовного дотримання конституційних імперативних норм щодо обов`язку кожного неухильно додержуватисяКонституціїта законів України (ст. 68 Основного Закону України) надважливо, щоб система законодавства відповідала усім критеріям «якості закону», зокрема, правове регулювання було чітким та послідовним, не допускало неоднозначного тлумачення правових норм, а також існування суперечливих або конфліктуючих між собою положень.

Логіка полягає у тому, що якщо норми, які регулюють співіснування людей, мають забезпечувати чіткі орієнтири правомірності поведінки і правовий порядок, то вони не повинні суперечити одна одній, мають взаємно узгоджуватись; позначаючи сукупність узгоджених між собою елементів як «систему»; норми права повинні створювати здатний належним чином функціонувати порядок людського співіснування.

Водночас, відступ від цього критерію призводить до виникнення колізій у законодавстві, що зумовлює настання негативних наслідків, зокрема, появу значної кількості юридичних спорів; перешкоду для формування єдиної та сталої судової практики; необхідність відступу від раніше сформульованих правових висновків Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду; врешті це стає однією з вагомих причин зниження довіри до суб`єктів владних повноважень, судів та держави в цілому.

Крім того, поява колізій у законодавстві створює для особи ситуацію правової невизначеності, при якій виникають справедливі запитання: чи потрібно знати і дотримуватися всіх (без винятку) законів; якщо знати і дотримуватися одного чинного закону або норми закону, чи це означає презумпцію правомірності поведінки особи та неможливість її притягнення до відповідальності або настання інших негативних наслідків.

Вирішення колізій у законодавстві, якщо суб`єкти нормотворення тривалий час не вживають заходів для їх усунення, стає завданням суду. Виконання цього завдання вимагає від суду: 1) встановлення факту існування правової колізії (ситуація, за якої два або більше нормативних акти або норми одного акта регулюють по різному одні і ті ж суспільно-управлінські відносини) та 2) надання пріоритету одному із нормативних актів або норм одного акта.

Загальні підходи до вирішення колізій у законодавстві визначені у положенняхКонституції України, зокрема: 1)Конституція Українимає найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй; нормиКонституції Україниє нормами прямої дії (ч. ч. 1-3 ст. 8); 2) чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ВРУ), є частиною національного законодавства України; укладення міжнародних договорів, які суперечатьКонституції України, можливе лише після внесення відповідних змін доКонституції України(ст. 9); 3) закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У свою чергуКодекс адміністративного судочинства Українимістить такі норми, які визначають підходи до вирішення колізій у законодавстві: 1) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (ч. ч. 1-2 ст. 6); 2) у разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана ВРУ, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України та ін.

Тлумачення норм судами є квазірегулюванням, яке виступає додатковим інструментом зміцнення верховенства права в Україні. Особливо помічним цей інструмент є тоді, коли, зокрема, існує необхідність у подоланні колізій та заповнення правовим регулюванням прогалин в законодавстві; квазірегулювання сприяє розвитку доктрини права та є індикатором для законодавця, що ті чи ті відносини повинні бути врегульовані, що суспільні відносини змінилися, ускладнилися і потребують нагального законодавчого регулювання і що законодавець вже запізнюється у їх унормуванні

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

За умов спірних правовідносин, спеціальним нормативно-правовим актом єЗакон України «Про державну службу», а не Закон України Про державний бюджет України на відповідний рік.

Урішенні від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд Українив вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті6, частині другій статті19, статті130 Конституції України.

Виходячи з того, що предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другоїстатті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановленийст. 3 Конституції України,ст. 6 КАС Українипринцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Територіального управління Державної судової адміністрації Дніпропетровської області щодо відмови в перерахунку та виплаті надбавки за вислугу років державної служби з 1 січня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме: на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Відтак, суд вважає за необхідне, керуючисьстаттею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно з частиною 2 вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму N 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього слідує, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Відтак, керуючись положеннями частини 2статті 9 КАС України, суд вважає можливим вийти за межі заявлених позовних вимог та з метою ефективного захисту порушених прав позивача визнати протиправним та скасувати наказ керівника Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024№ 29-к про внесення змін до наказу № 07-к від 11.01.2024 року про встановлення доплати за вислугу років державним службовцям апарату Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в частині встановлення ОСОБА_1 щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 30%.

З огляду на вищевикладене, в спірних правовідносинах до застосування підлягає норма спеціального нормативно-правового акту, а саме ч. 1 ст. 52 Закону 889-VIII, а не п. 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, яким звужується обсяг прав та гарантій державних службовців, визначених чинним законодавством, а відтак спірний наказ суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд вважає належним та достатнім способом захисту порушеного права у даній справі є визнання протиправним та скасування спірного наказу із одночасним покладанням обов`язку на відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2024 надбавки за вислугу років на державній службі позивачу відповідно достатті 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду також підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Територіального управління Державної судової адміністрації Дніпропетровської області по 605,60 грн з кожного з відповідачів.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доПавлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Територіального управління Державної судової адміністрації Дніпропетровської областіпро визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 № 29-к про внесення змін до наказу № 07-к від 11.01.2024 року про встановлення доплати за вислугу років державним службовцям апарату Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в частині встановлення ОСОБА_1 щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 30%.

Зобов`язати Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату надбавки за вислугу років державної служби з 1 січня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме: на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 26509623) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 26239738) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев