Ухвала

від 09.12.2024 по справі 160/22305/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 грудня 2024 рокуСправа №160/22305/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Територіального управління Державної судової адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Територіального управління Державної судової адміністрації Дніпропетровської області, у якій просить: скасувати наказ Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.01.2024 № 07-к "Про встановлення доплати за вислугу років державним службовцям Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області" у частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби відносно секретаря судового засідання ОСОБА_1 на 2024 рік, а саме: з 01 січня 2024 року на рівні 30 відсотків місячного посадового окладу; зобов`язати Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області здійснити позивачу перерахунок та виплату надбавки за вислугу років державної служби з 1 січня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме: на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Територіального управління Державної судової адміністрації Дніпропетровської області - задоволено.

В судовому рішенні також вирішено питання про судові витрати, зокрема, стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 26509623) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн, стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 26239738) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

02 грудня 2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення судових витрат з відповідача, у якій просила прийняти додаткове рішення про відшкодування судових витрат з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Територіального управління Державної судової адміністрації Дніпропетровської області, судові витрати в розмірі по 605 грн. 60 коп. з кожного відповідача на її користь. Оскільки за подання позовної заяви нею був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Розглянувши подану заяву, суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні, з таких підстав.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,22 грн.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 року (справа №280/5161/19).

В позовній заяві позивачкою оскаржується наказ Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Тобто, позивачем в адміністративному позові було заявлено одну вимогу немайнового характеру, а вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідною.

Отже, позивачкою була заявлена одна вимога немайнового характеру, за яку необхідно було сплати 1211,20 грн, а відтак відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України саме таку суму судового збору стягнуто судом з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивачки.

Суд, зауважує, що п. 1 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, сума надмірно сплаченого судового збору, може бути повернута судом за заявою позивача.

З огляду на зазначене вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат.

Керуючись ст. ст.132, 139,160,165 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат з відповідача - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев