Ухвала

від 26.11.2024 по справі 686/25683/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/25683/22

Провадження № 11-сс/4820/460/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №6202224001000303 від 26.11.2022 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2024 року, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого криміналіста першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, погоджене з прокурором та застосовано відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сковородки Старокостянтинівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, одруженого має на утриманні двох малолітніх дітей,начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 03 січня 2025 року включно.

Визначено заставу в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211960 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою і в разі внесення якої, покладено на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ;

- здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України (у разі наявності).

У разі невиконання даних обов`язків, застава звертається в доход держави.

Ухвала діє по 03 січня 2025 року включно.

Органом досудового розслідування встановлено, що наказом заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України № 273-к від 14.06.2018 ОСОБА_7 призначено на посаду першого заступника начальника - головного лісничого ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - Хмельницьке ОУЛМГ).

Згідно «Положення про державну лісову охорону»,(надалі - Положення) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009, перший заступник начальника управління лісового та мисливського господарства відноситься до посадових осіб державної лісової охорони, яка відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», має статус правоохоронного органу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 Положення передбачено, що основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства.

Таким чином, перебуваючи на вказаній посаді ОСОБА_7 являвся службовою особою, правоохоронного органу, яка уповноважена на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Однак, ОСОБА_7 обіймаючи посаду першого заступника начальника головного лісничого Хмельницького ОУЛМГ перевищив свої службові повноваження, внаслідок чого завдано істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, за наступних обставин.

Так, наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 182 від 17.03.2021 затверджено статут Державного підприємства «Летичівське лісове господарство» (далі - ДП «Летичівське ЛГ») у новій редакції, відповідно до ст. 1 п.1.1 якого визначено, що діяльність ДП «Летичівське ЛГ» координується Хмельницьким обласним ОУЛМГ.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 412 від 12.11.2012 затверджено положення про Хмельницьке ОУЛМГ.

Згідно п.п. 4.2, 4.3 та 4.7 положення управління здійснює видачу спеціальних дозволів на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування, здійснює державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства та координує діяльність підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держлісагенства України.

Пунктом 4.12 положення передбачено, що управління забезпечує організацію лісовпорядних робіт, розроблення та реалізацію проектів організації та розвитку лісового та мисливського господарства.

Відповідно п. п. 4.30, 4.53 положення визначено, що управління затверджує матеріали лісовпорядкування, приймає рішення про анулювання спеціальних дозволів на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування (лісорубних квитків).

Статтею 89 Лісового кодексу України (надалі Кодекс) визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління.

Відповідно до статті 90 Кодексу, основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до розподілу обов`язків затверджених наказом начальника Хмельницького ОУЛМГ № 85 від 23.12.2020, перший заступник начальника головний лісний ОСОБА_7 , безпосередньо керує відділом лісового та мисливського господарства, спрямовує, координує, та контролює його роботу.

Згідно вказаного розділу для ОСОБА_7 визначено наступні обов`язки: забезпечує контроль з питань охорони, захисту, використання і відтворення лісів у відповідності з Лісовим кодексом України та іншими нормативними правовими актами України;координує роботу підприємств, які входять до сфери управління з питань розширеного відтворення лісів, підвищення їх продуктивності, охорони та захисту лісів, організації лісового господарства, використання земельних ділянок лісового фонду, лісовпорядкування і державного обліку лісів, дотримання основних прав і обов`язків службою лісової охорони, організації раціонального використання лісових ресурсів;координує роботу з питань спільного ведення лісового і мисливського господарства;підписує листи, інші документи, підготовлені відділом діяльність якого ним спрямовується і координується;здійснює координацію та контроль діяльності підприємств які входять до сфери управління в межах своїх повноважень;забезпечує додержання правил відпуску лісу на пні, рубання лісу, побічного користування лісом, пожежної безпеки, санітарних і природоохоронних правил у лісах;забезпечує організацію державного контролю з питань охорони та захисту лісів; координацію державної лісової охорони в межах чинного законодавства.

З огляду на викладене, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду першого заступника начальника головного лісничого Хмельницького ОУЛМГ, відповідно дост. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»та згідно ст. 1 Положення про державну лісову охорону затвердженогопостановою Кабінету міністрів України від 16.09.2009 № 976,являвся працівникомправоохоронного органу,до обов`язків якого входило проведення перевірок якості робіт з відведення і таксації лісосік, затвердження та видача лісорубних квитків на рубки головного користування.

Статтею 43 Кодексу визначено, що розрахункова лісосіка - щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та не виснажливості використання лісових ресурсів.

Розрахункова лісосіка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Згідно із статтею 45 Кодексу, лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Пунктом 6 частини 1 статті 46 Кодексу передбачено, що лісовпорядкування передбачаєобчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів.

Відповідно до статті 48 Кодексу, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затвердженні матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до ст. 19 ЛК постійні лісокористувачі зобов`язані вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 64 Лісового кодексу передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані: забезпечувати безперервне,не виснажливеі раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції.

Як встановлено,наказомМіністерства екологіїта природнихресурсів від22.11.2012№ 603затвердженорозрахункову лісосікудля постійнихлісокористувачів (власниківлісів)Хмельницької областіна 2013 2021роки,в томучислі поДП «ЛетичівськеЛГ»,з метоювизначення нормзаготівлі деревини в порядку рубок головного користування, обчислених за результатами базового лісовпорядкування, які розроблено Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням.

Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» 2059-VIII від 23.05.2017, що набрав чинності 18.06.2017 та введений в дію з 18.12.2017 (далі - Закон), встановлюються правові та організаційні засади процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Підпунктом 21 пункту 2 статті 3 Закону передбачено, щоперша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включаєусі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар, суцільні санітарні рубки на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Так, згідно статті 9 вказаного Закону, уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, уповноважений центральний орган, видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

Таким чином, проведення усіх суцільних та поступових рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар, усіх суцільних санітарних рубок на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, які включені до першої категорії видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Враховуючи вище вказані норми, рішенням про провадження планової діяльності в галузі лісового господарства є затвердження матеріалів лісовпорядкування та розрахункової лісосіки.

В 2019 році під час лісогосподарської діяльності, ДП «Летичівське ЛГ» замовило вУкраїнського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Комплексна лісовпорядна експедиція» розробку матеріалів безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду Вовковинецького лісництва ДП «Летичівського ЛГ» Хмельницької області за 2018 рік.

За результатами обстеження спеціалістами Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Комплексна лісовпорядна експедиція» лісового фонду ДП «Летичівське ЛГ» до матеріалів безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду вказаного державного підприємства Хмельницької області за 2018 рік, у фонд рубок головного користування було включено лісові насадження на землях лісового фонду, а саме по Вовковинецькому лісництву в кварталі 32, виділі 9(2), площею 3,3 гектара, які були відсутні у відомості запроектованих заходів в 2012 році та на підставі якої обчислено розрахункову лісосіку для постійних лісокористувачів (власників лісів) Хмельницької області на 2013 2021 роки.

У подальшому вищезазначені лісові насадження було включено у фонд рубок головного користування до матеріалів безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДП«Летичівське ЛГ» Хмельницької області за 2018 рік (тобто після вступу Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» 17.12.2017).

Далі матеріалибезперервного лісовпорядкування по ДП Хмельницької області, в тому числі ДП «Летичівське ЛГ» за 2018 (на 2019), супровідним листом від 17.07.2019 вих. № 02-937, за підписом ОСОБА_7 скеровано до Міністерства екології та природніх ресурсів України, з метою погодження відповідно до вимог ст. 43 Лісового кодексу України.

Відповідно до листа Міністерства екології та природніх ресурсів України від 31.07.2019 вих. № 5/4-15/8454-19, Міністерством погоджено матеріали безперервного лісовпорядкування по ДП «Летичівське ЛГ» за 2018 (на 2019), для використання при організації ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів. При цьому, у вказаному листі за підписом заступника міністра даного відомства наголошено на дотриманні вимог ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», під час здійснення господарської діяльності щодо проведення усіх суцільних та поступових рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар.

01.08.2019 вказаний лист надійшов та зареєстрований за вхідним № 1050 до Хмельницького ОУЛМГ та цього ж дня був переданий ОСОБА_7 , який поставив резолюцію «До виконання». Надалі, 04.10.2019 за вхідний № 677 даний лист зареєстрований в ДП «Летичівське ЛГ».

Поряд з цим, досудовим розслідуванням встановлено, що ДП «Летичівське ЛГ» висновок з оцінки впливу на довкілля на зазначені матеріали лісовпорядкуванняуповноважениморганом(Мінприроди)не видавався,хоча такий висновок за № 21/01-20217268298/1 у подальшому був затверджений 20.01.2022, без врахування запроектованої рубкиу Вовковинецькому лісництві у кварталі 32, виділі 9(2), площею 3,3 гектара.

Згідно п. 132 додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток) віднесено до документів дозвільного характеру.

Пунктом 1 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року №761 (далі Порядок), передбачено що цей порядок визначає умови та механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягаю збереженню, ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 3 Порядку зазначено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Згідно пункту 4 Порядку передбачено, що для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи: заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування, відомість чергової лісосіки, польову перелікову відомість, переліково-оцінювальну відомість, карту технологічного процесу розробки лісосіки та план лісосіки.

Однак, у порушення вищевказаних вимог законодавства, працівникамиДП «Летичівське ЛГ», з метою проведення рубок головного користування у Вовковинецькому лісництві складено наступні документи, які є обов`язковими для видачі лісорубного квитка відповідно до пункту 4 Порядку щодо проведення суцільної рубки у Вовковинецькому лісництві у кварталі 32, виділі 9(2), площею 3,3 гектара, а саме: матеріально - грошову оцінку лісосіки №213Г від 13.09.2019, відомість переліку дерев взятих в суцільну рубку на 2021 рік, план схему, карту технологічного процесу розроблення лісосіки на проведення рубки у кварталі32, виділі 9(2), площею 3,3 гектара.

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.05.2021,начальник відділу лісового господарства ДП «Летичівське ЛГ» ОСОБА_19 , будучи працівником правоохоронного органу,діючи без попередньої змови групою осіб, перебуваючи у приміщенні вказано підприємства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до обов`язків якого серед іншого входить організація всіх видів лісокористування, планування, розподіл і підготовка лісосічного фонду до рубання, підготовка необхідної документації для закріплення лісосировинних баз, контроль за раціональним використанням лісових ресурсів, перевірка якості відведення лісосік лісництвами і ведення ними технічної документації, оформлення лісорубних квитків на право рубання й відпуску лісу, достовірно знаючи про те, що висновок з оцінки впливу на довкілля, який є обов`язковим для планової діяльності не видавався на матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДП «Летичівське ЛГ» Хмельницької області за 2017-2021 роки, перевіривши вказані документи та перевищуючи свої службові повноваження, діючи умисно, грубо порушуючи вимоги п. 5 ч. 8 ст. 69 ЛК України, з метою проведення незаконних рубок дерев включив у відомість чергової лісосіки головного користування на 2021 рік по ДП «Летичівське ЛГ» зазначені лісосіки. При цьому, ОСОБА_19 як лісокористувач заповнив лісорубний квиток серії ХМ ЛРК № 001855 від 19.05.2021 про надання дозволу на проведення рубки у кварталі 32, виділі 9(2), площею 3,3 гектара Вовковинецького лісництва шляхом внесення до нього відповідних відомостей та у графі «лісокористувач» постановив свій підпис. Також ОСОБА_19 , розуміючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, свідомо зазначив, що підставою для видачі лісорубного квитка є - наказ Міністерства екології та природних ресурсів від 22.11.2012 № 603, яким затверджено розрахункову лісосіку для постійних лісокористувачів (власників лісів) Хмельницької області на 2013 2021 роки, в тому числі по ДП «Летичівське ЛГ» та не вказав матеріали безперервного лісовпорядкування за 2018 рік, оскільки усвідомлював, що данні матеріали не є підставою для проведення рубки.

Після цього, 19.05.2021 вказані документи, з метою видачі спеціального дозволу - лісорубного квитка на проведення суцільної рубки головного користуванняна території Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське ЛГ», а саме у кварталі 32, виділі 9(2), площею 3,3 гектара, заявою директора ДП «Летичівське ЛГ» скеровано доуправління адміністративних послуг Хмельницької міської ради за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 16.

Цього ж дня, вказана заява з додатками передана для розгляду до Хмельницького ОУЛМГ, де їх отримавголовний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства ОСОБА_20 , посада якого відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009, відноситься до державної лісової охорони, тобто є він являється працівником правоохоронного органу.

В свою чергу, ОСОБА_20 , відповідно посадової інструкції затвердженої 13.01.2020 начальником Хмельницького ОУЛМГ, зобов`язаний здійснювати виписку лісорубних квитків на рубки головного користування для всіх лісокористувачів Хмельницької області, співпрацювати з центром надання адміністративних послуг, забезпечувати контроль за формування лісосічного фонду, згідно затверджених розрахункових лісосік груп лісів і господарств, здійснювати контроль (в межах компетенції) відповідно до визначених виконання робіт з відводів і таксації лісосічного фонду, внесення змін в матеріали лісовпорядкування/таксаційні описи, планшети, проектувальні відомості, освоєння лісосічного фонду щодо нарізки лісосік лісовпорядкуванням.

Однак, ОСОБА_20 діючи умисно, без попередньої змови групою осіб, з метою досягнення єдиного злочинного результату щодо проведення незаконних рубок дерев, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, достовірно знаючи про те, що висновок з оцінки впливу на довкілля, який є обов`язковим для планової діяльності не видавався на матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДП «Летичівське ЛГ» Хмельницької області за 2017-2021 роки та не розроблявся на матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду по Вовковинецькому лісництву за 2018 рік,грубо порушуючи вимоги п. 5 ч. 8 ст. 69 ЛК України, 19.05.2021 у невстановлений слідством час, перебуваючи на робочому місці за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом підпису виписав лісорубний квиток серії № 133 серії ХМ ЛРК № 001855, на проведення суцільних рубок головного користування на території Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське ЛГ», а саме у кварталі 32, виділі 9(2), площею 3,3 гектара.

В подальшому ОСОБА_20 подав на підпис разом з документами лісорубний квиток серії № 133 серії ХМ ЛРК № 001855, своєму керівнику - першому заступнику начальника - головному лісничомуХмельницького ОУЛМГ ОСОБА_7 , безпосередньо до повноважень якого входить затвердження та видача лісорубних квитків на рубки головного користування.

Пунктом 5 частини 8 статті 69 Лісового кодексу України передбачено, що підставою для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є результати оцінки впливу на довкілля.

В свою чергу, ОСОБА_7 перевищуючи свої службові повноваження, діючи умисно, групою осіб без попередньої змови між собою, спільно з начальником відділу лісового господарства ДП «Летичівське ЛГ» ОСОБА_19 ,головним спеціалістом відділу лісового та мисливського господарства ОСОБА_20 ,усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, з метою досягнення єдиного злочинного результату щодо проведення незаконних рубок дерев,достовірно знаючи про те, що висновок з оцінки впливу на довкілля, який є обов`язковим для планової діяльності не видавався на матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДП «Летичівське ЛГ» Хмельницької області, за 2017-2021 роки, та не розроблявся на матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду по Вовковинецькому лісництвуза 2018 рік,грубо порушуючи вимоги п. 5 ч. 8 ст. 69 ЛК України, 19.05.2021 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у робочому кабінеті за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 55, шляхом підпису видав та затвердив гербовою печаткою Хмельницького ОУЛМГ лісорубний квиток серії № 133 серії ХМ ЛРК № 001855, на проведення суцільних рубок головного користування на територіїВовковинецького лісництваДП «Летичівське ЛГ», а саме у кварталі 32, виділі 9(2), площею 3,3 гектара, які не були заплановані у відомості запроектованих заходів під час проведення базового лісовпорядкування у 2012 році.

Надалі, 19.05.2021 вказаний лісорубний квиток для організації виконання скерований Хмельницьким ОУЛМГ до управління адміністративних послуг Хмельницької міської ради, де цього ж дня отриманий працівником ДП «Летичівське ЛГ».

У подальшому, ДП «Летичівське ЛГ» у продовж травня-грудня 2021 року, проведено заготівлю деревини, тобто незаконну порубку на підставі лісорубного квитка, виданого з порушенням, у кварталі 32, виділі 9(2), площею 3,3 гектара Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське ЛГ».

28.12.2022 під час огляду місця події у кварталі 32, виділі 9(2), площею 3,3 гектара Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське ЛГ» виявлено незаконну порубку 948 (дев`ятсот сорока восьма) дерев різних порід та діаметрів.

Відповідно до висновку інженерно-екологічної експертизи № 73/23-28/448-451/23-28 від 13.03.2023, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством, порубки 948 дерев різних порід та діаметрів, яка проведена в 2021 році у кварталі 32, виділі 9(2) площею 3,3 гектара, на підставі лісорубного квитка № 133 серії ХМ ЛРК № 001855 від 19.05.2021, за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства, на території Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське ЛГ», становить 6 533 013, 97 гривень (шість мільйонів п`ятсот тридцять три тисячі тринадцять гривень 97 копійок). При цьому, дії посадових осіб ДП «Летичівське лісове господарство» та дії посадових осіб Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища під час здійснення діяльності з ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Відповідно дії(бездіяльність)посадових осіб ДП «Летичівське лісове господарство» та посадових осіб Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, знаходяться з технічної точки зору у причинному зв`язку з настанням досліджуваної події. У внаслідок незаконної вирубки значної кількості дерев: були знищені певні види дерев на місцевості; погіршився породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощів у відтворенні заліснення ділянки пов`язані з захаращеністю порубковими залишками та необхідністю залучення додаткових ресурсів; знизилась якість атмосферного повітря що виконувало також санітарно-гігієнічну функцію (виділення кисню і поглинання вуглекислого газу); локально змінився ландшафт місцевості в результаті втрати частини його природного компонента; створилися сприятливі умови для ерозії ґрунту (тривалі несприятливі погодні умови є сприяючими факторами для початку ерозії ґрунтів на ділянках суцільної рубки дерев). Тобто, з екологічної точки зору, екосистема насадження де були зрубані дерева в кількості 948 дерев різних порід та діаметрів, зазнала негативних змін (порушень екологічного балансу) і не може бути відновлена до першопочаткового стану в повній мірі, або протягом тривалого періоду.

Таким чином, внаслідок перевищення своїх службових повноважень, охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталогоі раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованихКонституцією Україниправ громадянна безпечнедля життяі здоров`ядовкілля та користування природними ресурсами, заподіяно шкоду в розмірі 6 533 013,97 гривень.

Враховуючи вище вказане, діями ОСОБА_7 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 заподіяно шкоду на загальну суму 6 533 013,97 гривень,що з урахуванням примітки до ст.364 КК України, положень статті 169.1 Податкового кодексу України і Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік», якими визначено застосування розміру податкової соціальної пільги для кваліфікації діянь як злочинів, є тяжкими наслідками, оскількиу двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

05.11.2024 відповідно до ст.ст.42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 в інкримінуємому йому злочині, а також наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які визнані судом доведеними просить ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого- криміналіста першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_21 задовольнити повністю. Застосувати стосовно ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням ОСОБА_7 застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816 800 грн.

Вказує, що слідчим суддею, при застосуванні до ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу, не враховано ряд ризиків та ступінь їх обґрунтованості, зокрема, передбачених п.п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик незаконного впливу на свідка, оскільки ОСОБА_7 , користуючись своїми службовим становищем зумовленими посадою може впливати на свідків, які являється його підлеглим, з метою зміни останнім показів та наданням незаконних вказівок підлеглим приховати чи спотворити докази, які можуть бути здобуті в ході розслідування.

Ризик переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду полягає у тому, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого службового злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення полягає у тому, що досудове розслідування триває, в ході якого, на даний час, не встановлено усіх об`єктивних обставин вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення.

Посилається і на те, що застосування застави у розмірі, меншому ніж 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 816 800 грн, не зможе забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, покладених судом у разі внесення застави.

Крім цього, при визначенні розміру застави необхідно взяти до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення та спричинену ними шкоду, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного.

Вважає, що слідчим суддею не враховано, що відповідно до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, у власності ОСОБА_7 та особи, з якою він спільно проживає (дружини) наявні грошові активи на загальну суму понад 2 500 000 грн, а тому визначений судом розмір застави у виді 70 розмірів прожиткового мінімуму, що становить менше 10% задекларованих грошових активів не матиме достатнього стримуючого ефекту та не зможе у повній мірі забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які просили відмовити задоволенні апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.

Частина 1ст.404 КПК Українипередбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Доводи апеляційної скарги прокурора про невірне вирішення слідчим суддею питання визначення розміру застави, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.3ст.183КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно з ч.4ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини 5статті 182 КПК України, передбачено, що розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У той же час, норма ч.5ст.182 КПК Українинадає можливість у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних відповідно.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово висловлювалася думка про те, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).

13 січня 2022 року Європейський Суд ухвалив рішення в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), у якому зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.

Застава це не менш суворий запобіжний захід, як безпідставно вважає прокурор, а є альтернативним запобіжним заходом по відношенню до триманню під вартою. За тяжкістю ці запобіжні заходи рівні.

Обов`язок суду призначити такий розмір застави, щоб була забезпечена процесуальна поведінка особи, а людина вийшла на волю. Правосуддя не потребує, щоб людина чекала вироку під вартою, адже вина їїще не доведена.

Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини, адже запобіжний захід та визначення розміру заставу не має ототожнюватися з призначенням покарання. На даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не має карати особу,вина якої ще не доведена, а має виконувати лише контролюючу функцію та може обмежити особу у певних правах, при цьому обґрунтовуючи кожне конкретне обмеження.

На даному етапі,застава має лише забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов`язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.

Вимагаючи визначити розмір застави в розмірі 1816 800 гривень для підозрюваного,прокурор ні в апеляційній скарзі,ні в судовому засіданні не наводить обґрунтованих підстав для прийняття такого рішення, окрім посилання на те,що у власності ОСОБА_7 наявні грошові активи на загальну суму понад 2 500 000 грн.

При цьому,обставини вчинення кримінальних правопорушень,ризики можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та тяжкість можливого покарання були враховані слідчим суддею,у зв`язку з чим і було прийнято рішення про призначення застави в розмірі, що ближче до максимального, визначений законодавцем.

Визначення надмірного розміру застави не може бути важелем для того,щоб особа була позбавлена можливості його внести,тим самим продовжувала перебувати під вартою, а фактично була позбавлена можливості скористатись таким альтернативним запобіжним заходом. Такий підхід суперечить принципам кримінального процесуального законодавства та є прямим порушенням прав підозрюваної особи, гарантованих не тільки національним законодавством, а й положеннями Європейської конвенції з прав людини.

При тому, що до клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 були надані достатні докази на підтвердження обґрунтованості оголошеної підозри,стороною обвинувачення не було надано жодного доказу на підтвердження викладених фактів щодо визначення такої значної суми застави,як просить прокурор в апеляційній скарзі.

Отже, запропонований прокурором розмір застави є надмірним,більше ніж у десять разів перевищує максимально визначений законодавцем розмір застави, при тому, що стороною обвинувачення така вимога не обґрунтована та не підтверджена належними доказами. Можливість підозрюваного сплатити визначений слідчим суддею розмір застави не може бути критерієм для визначення йому такого надмірного розміру застави, який він завідомо не спроможний сплатити. Слідчий суддя не уповноважений позбавляти особу можливості скористатися альтернативним запобіжним заходом, як помилково вважає прокурор.

Більш того, як на слідчого суддю покладається обов`язок враховувати тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється особа,її майновий стан та інші обставини, так і на сторону обвинувачення покладається обов`язок доводити всі вимоги,які вона ставить перед слідчим суддею, судом при зверненні з відповідним клопотанням. У даному провадженні прокурор ставить лише вимогу про визначення розміру застави в сумі 1816 800 гривень, при цьому не виконавши обов`язок щодо доведеності та обґрунтованості таких вимог.

На даному етапі досудового розслідування, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про те, що розмір застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде співмірним та пропорційним щодо конкретної особи, необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Що стосується посилання прокурора відносно того, що слідчий суддя належним чином не врахував розмір заподіяної шкоди, яка становить 6533 013,97 грн., апеляційний суд наголошує, що відповідно до рішення ЄСПЛ «Істоміна проти України»,сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями- серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора немає, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що стосовно підозрюваного ОСОБА_7 на даному етапі досудового розслідування необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, який зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2024 року про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжногозаходу у вигляді тримання під вартою включно з визначенням застави на строк по 03 січня 2025 року залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3