Ухвала

від 06.12.2024 по справі 686/25683/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/25683/22

Провадження № 1-кс/686/10342/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддяХмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуклопотання старшогослідчого-криміналістапершого слідчоговідділу (здислокацією умісті Хмельницькому)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Хмельницькому, ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022240010000303 від 26.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2024 року старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт на майно із забороною ним розпоряджатися та відчужувати, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на АДРЕСА_1 (загальною площею 47,2 кв.м.), розташованої у АДРЕСА_2 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному №62022240010000303 від 26.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 246 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 перебуваючи на посаді першого заступника начальника управління головного лісничого ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконно, діючи в порушення вимог Лісового кодексу України та п. 21 ч. 2 ч. 4 ч. 6 ст. 3 ст. 7-9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», відповідно до яких проведення суцільних рубок понад 1 га, потребує отримання висновку оцінки впливу на довкілля, без проведення такої оцінки, діючи групою осіб без попередньої змови, з начальником відділу лісового господарства ДП «Летичівське лісове господарство» ОСОБА_6 та головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 незаконно виписали та видали лісорубний квиток серії НОМЕР_1 від 19.05.2021, для проведення суцільних рубок головного користування у кварталі 32, виділі 9(2) площею 3,3 гектара що знаходиться на території Вовковинецького лісництва загальною площею 3,3 га. В подальшому унаслідок незаконної порубки 948 дерев різних порід та діаметрів, відповідно до висновку інженерно-екологічної експертизи №73/23-28/448-451/23-28 від 13.03.2023, державним інтересам заподіяно шкоду в розмірі 6 533 013,97 гривень.

12.11.2024 постановою слідчого у рамках даного кримінального провадження в якості потерпілого залучено Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області.

Цього ждня Державноїекологічною інспекцієюу Хмельницькійобласті до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 заявлено цивільний позов у порядку ст. 128 КПК України щодо відшкодування шкоди на суму 6 533 013,97 гривень, яка заподіяна навколишньому природньому середовищу та природнім ресурсам у наслідок вчиненого ними кримінального правопорушення.

Згідно звідомостями деклараціїособи,уповноваженої навиконання функційдержави абомісцевого самоврядування,поданої ОСОБА_4 за 2023рік, у його власності . перебуває квартири кв. 47 (загальною площею 47,2кв.м.) у АДРЕСА_2 , що відповідає долученій до клопотання копії довідки КП «Городоцьке бюро технічної інвентаризації» від 26.11.2024 №38.

Враховуючи те, що діями підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 заподіяно збитки державним інтересам на суму 6 533 013,97 гривень, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, є необхідність у накладенні арешту на майно ОСОБА_4 та інших підозрюваних.

А тому слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення за поданим цивільним позовом.

Слідчий зазначає, що в органу досудового розслідування є всі достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 або його представники та захисник, будучи обізнаними про звернення стороною обвинувачення до слідчого судді з цим клопотанням, усвідомлюючи тяжкість покарання за злочини у вчиненні якого він підозрюється, будуть мати час і змогу вчиняти дії, спрямовані на унеможливлення накладення арешту на вищевказане майно шляхом його відчуження третім особам, що не буде відповідати завданням кримінального провадження.

У зв`язку із цим слідчий просить проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна з метою забезпечення накладення арешту.

Слідчий в судове засідання не з`явився, проте, в його клопотанні міститься прохання про розгляд справи за його відсутності, просить його задовольнити.

З метою забезпечення арешту майна, при розгляді клопотання слідчий суддя застосовує положення ч.2 ст.172 КПК України, згідно з якими клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Положеннями п.4 ч.2 і ч.6 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, арешт накладається на майно, зокрема, підозрюваного за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Як вбачається з клопотання, слідчий просить накласти арешт на 1/2 квартири кв. 47 (загальною площею 47,2 кв.м.), розташованої у АДРЕСА_2 .

З матеріалів клопотання слідує, що 05.11.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

12.11.2024 Державної екологічною інспекцією у Хмельницькій області до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 заявлено цивільний позов у порядку ст. 128 КПК України щодо відшкодування шкоди на суму 6 533 013,97 гривень, яка заподіяна навколишньому природному середовищу та природнім ресурсам у наслідок вчиненого ними кримінального правопорушення.

Відповідно до долучених відомостей, реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою з КП Городоцької міської ради «Городоцьке бюро технічної інвентаризації» від 28.11.2024, у власності підозрюваного ОСОБА_4 перебуває квартири кв. 47 (загальною площею 47,2 кв.м.), розташованої у АДРЕСА_2 .

За положеннями ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

З урахуванням наведених обставин підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтування у позовній заяві розміру заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди у розмірі 6 533 013,97 гривень, слідчий суддя вважає співмірним позовним вимогам накладення арешту на майно підозрюваного.

Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не доведений ризик знищення, пошкодження майна його власником.

Слідчий суддя, вважає, що співрозмірним у даному випадку, буде накладення арешту на указане майно із встановленням заборони його відчуження.

Зазначений спосіб накладення арешту, з урахуванням встановлення можливої заборони, передбаченої КПК України, включає в себе обмеження на проведення реєстраційних дій щодо майна, чого цілком достатньо для мети арешту.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності у вигляді тимчасової заборони права відчуження є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

При цьому негативних наслідків, у тому числі третім особам від встановлення таких визначених законом заборон щодо цього майна, слідчий суддя не вбачає.

Такий захід забезпечення кримінального провадження не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, не перешкоджатиме власникам його використовувати.

Отже, установлення заборони відчуження майном не суперечить вимогам КПК України та відсутні підстави вважати, що арешт не є пропорційним заходом, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

При цьому негативних наслідків від встановлення такої визначеної законом заборон щодо цього майна, у тому числі третім особам, слідчий суддя не вбачає.

Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково..

Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження у кримінальному провадженні № 62022240010000303 від 26.11.2022, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - на АДРЕСА_1 (загальною площею 47,2 кв.м.), розташованої у АДРЕСА_2 .

У іншій частині вимог клопотання відмовити.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 .

Копію ухвали надіслати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя