Рішення
від 28.11.2024 по справі 440/102/24
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа №440/102/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

Позовні вимоги:

визнати протиправною бездіяльність 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 10 січня 2023 рік грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 10 січня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

зобов`язати 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, визначеного, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за період з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та роз`яснено позивачеві спосіб усунення недоліків шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду зі зазначенням інших підстав для поновлення строку з доказами поважності причин його пропуску.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позовну заяву повернуто позивачеві.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду 05.02.2024 у справі №440/102/24 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 28.06.2024, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

09.07.2024 представник позивача усунула недоліки позовної заяви.

Як наслідок, ухвалою суду від 11.07.2024 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом, як такий, що пропущений з поважних причин. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/102/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У подальшому, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

02.07.2024 від представника позивача надійшли матеріали на усунення недоліків, в яких належним відповідачем у справі визначено 3 Територіальний Одеський вузлу урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Ухвалою суду від 06.08.2024 продовжено розгляд справи №440/102/24 в письмовому провадженні.

Аргументи учасників справи

Позов обґрунтований тим, що з 29.01.2020 по 10.01.2023 позивач проходив військову службу та грошове забезпечення виплачувалось відповідачем у заниженому розмірі, а саме: при встановленні посадового окладу та окладу за військовим званням було застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018. При цьому позивач вважає, що при встановленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 29.01.2020 по 10.01.2023 відповідачем мав бути застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

23.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки після набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18 зміст пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» суперечить приписам пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому цей пункт не може бути застосований при обчисленні грошового забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення військовослужбовців, що проходять службу у 3 ТВУЗ Держспецзв`язку, обчислюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року, збільшення рівня грошового забезпечення військовослужбовців не відбувалося з 29 січня 2020 року.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Обставини справи, встановлені судом

У період з 29.01.2020 по 10.01.2023 ОСОБА_1 проходив військову службу у 3 Територіальному Одеському вузлі урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, що учасниками справи не заперечується.

Листом 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України №54/06-1234 від 25.10.2023 на заяву від 11.10.2023 щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 повідомлено, що 3 ТВУЗ Держспецзв`язку входить у структуру Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та є її територіальним підрозділом. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) (далі - Постанова № 704) та з метою приведення нормативно-правових актів Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у відповідність до законодавства наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 13.03.2018 № 151 затверджено Інструкцію про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - Інструкція № 151). Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції № 151 розміри посадових окладів за посадами, окладів за військовими званнями, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців встановлюються відповідно до вимог законодавства. Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу II Інструкції № 151 посадові оклади військовослужбовців виплачуються залежно від займаних ними посад у розмірах, визначених схемами тарифних розрядів за посадами військовослужбовців, які затверджує Адміністрація Держспецзв`язку, згідно із додатками 1, 7 до Постанови № 704. Наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 28.02.2018 № 119 «Про встановлення посадових окладів військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.2018 за №321/31773, встановлено посадові оклади військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Пункт 2 нього наказу передбачає, що посадові оклади військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України встановлювати у розмірах, визначених відповідно до Схеми тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Схеми тарифних розрядів за посадами осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затверджених цим наказом, шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із Тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженою цим наказом. Отже, при розрахунку грошового забезпечення військовослужбовцям 3 ТВУЗ Держспецзв`язку керується вище зазначеними нормативними актами. Частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон 2262- XII) передбачено, що призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Тобто законодавець пов`язує право особи на перерахунок пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Військовослужбовцям 3 ТВУЗ Держспецзв`язку не підвищувалось грошове забезпечення починаючи із зазначеної у заяві дати з 29.01.2020 при розрахунку грошового забезпечення діючих військовослужбовців не застосовувалась така розрахункова величина для обрахунку посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на відповідний рік. Крім того, відсутнє відповідне рішення Уряду про зміну посадових окладів відповідної категорії військовослужбовців. Відповідно, оскільки не підвищувались посадові оклади та оклади за спеціальним (військовим) званням військовослужбовцям із застосуванням іншої розрахункової величини, що власне й є підставою для перерахунку пенсії такій категорії осіб, у 3 ТВУЗ Держспецзв`язку відсутні підстави для видачі оновленої довідки ОСОБА_1 для перерахунку його пенсії.

Позивач вважав, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, його грошове забезпечення у період з 29.01.2020 по 10.01.2023 повинно обчислюватися виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Норми права, які підлягають застосуванню

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, та якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 4 постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (...), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Приміткою 1 Додатку 1 до постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (...), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до десяти гривень.

Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до постанови № 704).

У силу підпункту 3 пункту 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Правила виплати грошового забезпечення військовослужбовцям деталізовані приписами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оброни України від 07.06.2018 №260 (надалі - Порядок №260).

У пункті 2 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Висновки щодо правозастосування

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується наявності підстав для перерахунку розміру грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 10.01.2023 з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, від 02.12.2021 №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови №704.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі №380/13603/21, спірні відносини у якій є подібними цьому спору, зазначив, що постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, якою внесено зміни до Постанови №704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» (пункт 6 постанови №103).

Постанова №103 набула чинності 24.02.2018.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови №704.

З урахуванням наведеного Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі №380/13603/21 дійшов висновку про необхідність застосування до спірних відносин з 29.01.2020 (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, що до того ж залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022) положень пункту 4 постанови №704 у редакції до 24.02.2018, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою №103.

У постанові від 19.10.2022 у справі №400/6214/21 Верховний Суд, посилаючись на раніше сформовані висновки Верховного Суду у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 у подібних правовідносинах, наголосив, що з 1 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який мас вищу юридичну силу - Закону №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 28.02.2023 у справі №380/18850/21, від 23.05.2023 у справі №380/22021/21, від 27.07.2023 у справі №420/14418/22, від 25.04.2024 у справі №240/16735/21та ін.

У справах, про які мовиться вище, правовий висновок Верховного Суду про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, обчислених згідно з Постановою №704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином, як висновується з їхнього змісту, на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі №420/18318/23 дійшов висновку, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, внаслідок чого була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.

Отже, з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення, на підставі первинної редакції Постанови №704, розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зібраними у справі письмовими доказами підтверджено, що нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.01.2023 відповідач проводив без урахування зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня відповідного календарного року на підставі законів про Державний бюджет на відповідний рік.

Відповідач наведені обставини не заперечував та не спростував.

Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 внесені зміни до пункту 4 постанови №704 шляхом викладення абзацу першого в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..

Зазначені зміни набули чинності з 20.05.2023.

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що посадовий оклад ОСОБА_1 та його оклад за військовим званням з 29.01.2020 до 10.01.2023 мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»), що своєю чергою призвело до неправильного обчислення усіх складових грошового забезпечення (зокрема, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, тощо), розмір яких залежав від розміру посадового окладу.

Висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №240/4946/18 та Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №520/5794/2020, у контексті розгляду цього спору суд вважає не релевантними (у згаданих справах суди розглядали питання застосування положень пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ).

Так само суд не враховує ухвалу Верховного Суду від 13.09.2021 у справі №260/4262/20, адже в силу частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах (а не ухвалах) Верховного Суду.

Стосовно позовних вимог про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, суд враховує такі обставини.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі Порядок №44).

За правилами пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Пунктами 4, 5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених вище пунктів 2 - 3 Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отож, з урахуванням наведеного правого регулювання, нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення на виконання цього судового рішення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Подібний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 27.07.2023 у справі №380/813/22, від 27.09.2023 у справі №420/23176/21, від 31.01.2024 у справі №320/6441/22, від 18.04.2024 у справі №160/10789/22, від 30.04.2024 у справі №360/700/23, від 27.06.20224 у справі №580/602/22.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність 3 Територіального Одеського вузлу урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.01.2023 з урахуванням визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, зобов`язавши відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення (у т.ч., грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 - 2102,00 грн, з 01.01.2021 по 31.12.2021 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 - 2270,00 грн, з 01.01.2022 по 31.12.2022 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 - 2481,00 грн, з 01.01.2023 по 10.01.2023 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 - 2684,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови №704 та здійснити виплату різниці з урахуванням фактично сплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Стосовно вимог позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, суд враховує, що Верховний Суд вже викладав правові висновки щодо застосування норм Закону України від 19.10.2020 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі Закон №2050-ІІІ), зокрема у постанові від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.

Так, у згаданій постанові у справі №240/11882/19 Верховний Суд виходив із аналізу норм Закону №2050-ІІІ, відповідно до статті 2 якого компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

У справі №240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

З посиланням на аналогічні висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, від 22.06.2018 у справі №810/1092/17 та від 13.01.2020 у справі №803/203/17, Верховний Суд у справі №240/11882/19 зазначив, що зміст і правова природа спірних відносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Застосовуючи цей висновок у справі №240/11882/19, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу у належному розмірі грошового забезпечення за заявлений період у зв`язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом також у постановах від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, від 13.03.2020 у справі №803/1565/17, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20, від 21.03.2023 у справі №620/7687/21, від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а.

Тож позовні вимоги ОСОБА_1 у відповідній частині належить задовольнити.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (вул. Гоголя, 179, м. Миргород, Полтавська область, код ЄДРПОУ 34264453) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність 3 Територіального Одеського вузлу урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.01.2023 з урахуванням визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (у т.ч., грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 - 2102,00 грн, з 01.01.2021 по 31.12.2021 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 - 2270,00 грн, з 01.01.2022 по 31.12.2022 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 - 2481,00 грн, з 01.01.2023 по 10.01.2023 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 - 2684,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови №704 та здійснити виплату різниці з урахуванням фактично сплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Зобов`язати 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков

СудПолтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.11.2024
Оприлюднено02.12.2024
Номер документу123373630
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них

Судовий реєстр по справі —440/102/24

Ухвала від 27.12.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

П’янова Я.В.

Рішення від 28.11.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.С. Шевяков

Ухвала від 06.08.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.С. Шевяков

Ухвала від 11.07.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.С. Шевяков

Ухвала від 03.07.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.С. Шевяков

Постанова від 03.04.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 04.03.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 04.03.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 14.02.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 05.02.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.С. Шевяков

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні