Постанова

від 28.11.2024 по справі 320/43928/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції - Войтович І.І.

Суддя-доповідач - Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Справа № 320/43928/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури Шаравара Ігора Васильовича в інтересах держави на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі

за позовом заступника керівника Львівської обласної прокуратури

Шаравара Ігора Васильовича в інтересах держави

до? Державної служби геології та надр України

третя особа, яка не Товариство з обмеженою відповідальністю

заявляє самостійних «ПАРІ НАФТОГАЗ»

вимог на стороні

відповідача

про визнання протиправним та скасування наказу,

спеціального дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи.

1. Заступник керівника Львівської обласної прокуратури Шаравара Ігор Васильович в інтересах держави (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології і надр України від 15.09.2011 № 69 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТзОВ «ПАРІ» згідно з п. 3 Додатку 1 «Перелік спеціальних дозволів, які надаються згідно з підпунктом першим пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами;

- визнати протиправними та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 25.10.2011 № 5398, виданий ТзОВ «ПАРІ НАФТОГАЗ».

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано Позивачу 10-денний строк для усунення недоліків його позову шляхом подання до суду обґрунтування права на звернення до суду із даним позовом та обґрунтованої заяви (клопотання) щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчать про дотримання строку звернення до суду.

3. На виконання вимог вказаної ухвали суду Позивачем подана заява щодо обґрунтування права на звернення прокурора до суду як самостійного позивача, у якій він зазначив, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, зокрема у разі відсутності уповноваженого органу та послався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах по справах 240/401/19, №160/20090/23, №240/3379/19.

Також Позивач подав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду у якій просив визнати причини пропуску строку на звернення до суду та поновити його, стверджуючи, що підстави для звернення Львівської обласної прокуратури до суду з позовом про оскарження спеціального дозволу на користування надрами виникли лише після встановлення відомостей, що можуть свідчити про можливі порушення інтересів держави, а саме після ознайомлення 13.08.2024 із відповідною справою із усіма документами, що стали підставою для видачі оскаржуваного дозволу.

4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року позовну заяву повернуто.

Постановляючи таку ухвалу, суд виходив з того, що позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду та поважні причини пропуску такого строку відсутні.

При цьому суд, врахувавши Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, повноваження та функції прокуратури, дійшов висновку, що прокурор мав повноваження та обов`язок на перевірку дотримання Держгеонадра законодавства під видання спірного дозволу ТОВ "ПАРІ НАФТОГАЗ" щонайменше з березня 2021 року, але вказані дії прокурором розпочаті лише з 07.08.2024.

Також суд першої інстанції відзначив, що незважаючи на формулювання у вказаному вище рішенні Ради національної безпеки і оборони України вимоги вжиття додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування з використанням слова "рекомендувати", зважаючи на норми частини 4 статті 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України", органи прокуратури зобов`язані були своєчасно зреагувати на таке рішення та вжити відповідні заходи.

Окрім того суд також врахував, що пунктом 4 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 № 186 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень" було зобов`язано органи прокуратури отримувати відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що спірні правовідносини виникли ще у 2018-2021 роках (оформлення протоколу ДКЗ, оприлюднення його, рішень, видання наказів про надання спеціальних дозволів на користування надрами), проте позовну заяву позивачем до суду надано лише у вересні 2024 року, тобто з порушенням строку звернення до суду.

5. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, зазначаючи, що для суб?єкта владних повноважень законодавцем встановлені інші вимоги щодо обчислення строку на звернення до суду, а саме з дня виникнення підстав, що дають суб?єкту владних повноважень право на пред?явлення визначених законом вимог.

Апелянт також стверджує, що підстави для вжиття таких заходів повинні встановлюватися прокурором не із загальної обізнаності з наявністю певних фактичних обставин, а з конкретних доказів, які будуть подані суду, зокрема для підтвердження наявності підстав для представництва інтересів держави.

Окрім того, Шаравара І.В. зазначає, що судом не враховано, що у цьому спорі має місце триваюче правопорушення, а тому встановлені строки звернення до адміністративного суду не повинні використовуватися як засоби легалізації неправомірної поведінки і не повинні застосовуватися стосовно заходів, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.

Також Апелянт стверджує про безпідставність посилання Київського окружного адміністративного суду на накази Генерального прокурора України від 21.09.2018 №186 від 21.08.2020 №389, та зазначає, що моніторинг усіх без винятку оприлюднених органами державної влади та місцевого самоврядування рішень, а також надання їм оцінки лише виходячи з їх змісту є неможливими.

Окрім того, Шаравара І.В. наполягає на тому, що факт видання Держгеонадрами оспорюваних наказу та спеціального дозволу на користування надрами, як і їх оприлюднення, не надають прокурору права звернутися до суду з позовом про визнання їх протиправними (недійсними), оскільки для встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді було необхідно не лише опрацювати зміст протоколу засідання колегії ДКЗ протокол від 19.08.2011 № 2362 та спеціального дозволу на користування надрами від 25.10.2011 №5398, а й усіх документів, що слугували підставою для видачі оскаржуваних рішень.

В обґрунтування своєї позиції, Апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах №№473/2236/17, 9901/405/19, 380/15396/22 та правову позицію Житомирського окружного адміністративного суду, викладену у рішенні по справі №240/3379/19.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржувана ним ухвала суду прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням норм процесуального права.

6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи.

7. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції

При цьому, Відповідач відзначив, що інформація про спеціальні дозволи на користування надрами є загальновідомою та міститься у відкритому доступі. Доступ до даних про власників спеціальних дозволів можна отримати в онлайн режимі на сайті Державної служби геології та надр України https://geo.gov.ua у розділі «Накази» та «Спеціальні дозволи», та ДНВП «Геоінформ України». У системі доступні наступні відомості зокрема про підстави надання дозволу.

8. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

9.?Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частин першої, абзацу другого частити другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Отже, з викладених правових норм вбачається, що процесуальний строк звернення суб`єкта владних повноважень до суду з адміністративним позовом становить три місяці.

11. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку для суб`єкта владних повноважень починається з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Європейський Суд з прав людини наголошує у своїй практиці, що застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

12. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивач пропустив зазначений вище тримісячний строк звернення до суду з цим позовом.

13. Водночас, підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

14. Як було правильно встановлено судом першої інстанції, прокурор звернувся до Держгеонадра із запитом від 07.08.2024 № 12-1144вих-24, тобто після спливу більш ніж 12 років з моменту видачі спеціального дозволу на користування надрами № 5398 від 25.10.2011. У цьому запиті прокурор прямо зазначив, що додержання вимог чинного природоохоронного законодавства, у тому числі щодо законності видобутку надр, перебуває на постійному контролі Львівської обласної прокуратури та просив надати можливість прокурору органів прокуратури ознайомитися із матеріалами, що стали підставою для видачі спеціальних дозволів на користування надрами таким господарюючим суб`єктам, зокрема, ТОВ «ПАРІ НАФТОГАЗ».

15. Відтак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що, в разі здійснення постійного належного контролю з боку прокуратури у спірних правовідносинах, прокурор не був позбавлений можливості своєчасно виявити можливе порушення законодавства з боку Відповідача і звернутися до суду з цим позовом протягом трьох місяців з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

16. Разом з тим, прокурор звернувся до Відповідача із запитом лише 07.08.2024 та ознайомився 13.08.2024

17. Водночас, як правильно відзначив суд першої інстанції, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, а тому Позивач не був позбавлений можливості виконати свій обов`язок та вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування з огляду на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021.

Окрім того, накази Держгеонадра про видачу спеціальних дозволів досі знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті Держгеонадра за посиланням https://www.geo.gov.ua/diyalnist/nakazy/arhiv-nakaziv/.

18. При цьому, колегія суддів зазначає, що триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання нею строку звернення до суду, з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

19. Доводи Апелянта про те, що прокурор не може бути обізнаним з усіма наявними на певний період порушеннями в державі, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не обґрунтовані і входять у суперечність з твердженням самого Апелянта щодо постійного контролю у сфері додержання вимог чинного природоохоронного законодавства у сфері видобутку надр.

20. Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку , Позивачем суду не наведено.

21. Колегія суддів також звертає увагу на те, що судом першої інстанції позов прокурора був залишений без руху та надано строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску і надання належних доказів поважності таких причин або доказів, які свідчать про дотримання строку звернення до суду.

22. Однак у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.

23. Посилання Апелянта на те, що судом першої інстанції не було враховано, що вказане правопорушення є триваючим, а тому строк не пропущений, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на викладене вище та відзначає, що законодавством України прямо передбачений обов`язок прокурора здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально.

24. Отже, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що Позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.

25. Крім того, судова колегія відзначає, що, у межах спірних правовідносин, прокурор наділений правом звернення до суду з позовом лише в разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 125 постанови від 29.01.2024 у справі №160/20090/23.

26. Так, відповідним дозвільним органом, який має повноваження щодо анулювання спеціального дозволу на користування надрами, з підстав визначених у статті 26 Кодексу України про надра, є Державна служба геології та надр України. Однак, жодного належного та допустимого доказу у розумінні ст.ст. 73 - 74 КАС України щодо протиправності дій чи бездіяльності Держгеонадра, які свідчили б, що вони діють чи приймають рішення всупереч закону чи інтересам Українського народу, прокурором не надано ані в суді першої, ані апеляційної інстанції.

27. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до зазначених у заяві про поновлення строку та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову.

28. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

29. Отже, перевіривши ухвалу суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом повно та правильно встановлено відповідні обставини та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

30. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ?????????

31. Таким чином, апеляційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури Шаравара Ігора Васильовича в інтересах держави підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року - без змін. ?????????

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329?КАС України, суд,?

ПОСТАНОВИВ:?

Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури Шаравара Ігора Васильовича в інтересах держави - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 28 листопада 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев