Постанова

від 19.11.2024 по справі 240/9670/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9670/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

19 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,

представника позивача: Мельничука І.М.

представника відповідача: Бабич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Управління у справах сім`ї, молоді, фізичної культури та спорту Звягельської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетерів-Будпроект" про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2024 року Управління у справах сім`ї, молоді, фізичної культури та спорту Звягельської міської ради із позовом до Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, про визнання протиправним та скасування висновку.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року позов задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано висновок Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Житомирській області від 06.05.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-03-18-007270-а.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу начальника Управління від 15.04.2024 №35-З, з 16.04.2024 по 06.05.2024 проведено моніторинг процедури закупівлі відкритих торгів за предметом: «Ремонтно-реставраційні роботи пам`ятки архітектури місцевого значення будівлі кінотеатру на вул. Шевченка, 5/1 в місті Новограді-Волинському Житомирської області» (коригування 2)» (код за ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт), за номером ID: UA-2023-03-18-007270-а, здійсненої Управлінням у справах сім`ї, молоді, фізичної культури та спорту Звягельської міської ради.

За результатами проведеного моніторингу складено висновок №UA-2023-03-18-007270-а від 06.05.2024, в якому зазначено:

- за результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель установлено порушення пункту 3 Порядку №1082 та пункту 24 Особливостей;

- за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ "Тетерів-Будпроект" установлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей;

- за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону та вимог Особливостей, дотримання вимог постанови №710, відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, дотримання законодавства у сфері закупівель в частині внесення змін до договору, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, - порушень не встановлено;

- з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю від 11.04.2024 №10/37 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

За результатами вказаного моніторингу відповідачем був прийнятий оскаржуваний Висновок від 06.05.2024 року, згідно з яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення шляхом розірвання договору про закупівлю від 11.04.2024 №10/37 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (Закон № 2939-XII).

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Частиною 1 ст. 2 Закону № 2939-XII визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п. 3 Положення основними завданнями Держаудитслужби є: 1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Підпунктом 3 п. 4 Положення визначено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

За приписами п. 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (Порядок № 550).

Пунктом 2 Порядку № 550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до п. 4 Порядку № 550 планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону № 2939-12 та цього Порядку.

Згідно з п. 5 Порядку № 550 Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Стосовно висновку відповідача про неврахування позивачем вимог пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893 (далі - Порядок № 1082), колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі встановлено, що замовником після внесення інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів (річний план закупівель, оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, повідомлення про намір укласти договір, тощо), на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис уповноваженої особи ОСОБА_1 (тип носія особистого ключа незахищений, тип підпису удосконалений, сертифікат кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який в розумінні Закону України "Про електронні довірчі послуги" не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги пункту 3 Порядку №1082 та пункту 24 Особливостей.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1082 Розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю.

У разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.

Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку.

Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично.

Проте суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступні вимоги законодавства, які регулюють вказані правовідносини.

Стаття 1 Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» дає визначення наступним термінам, зокрема:

електронна публічна послуга - послуга, що надається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які перебувають в їх управлінні, у тому числі адміністративна послуга (у тому числі в автоматичному режимі), яка надається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем на підставі заяви (звернення, запиту), поданої в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (у тому числі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг), або без подання такої заяви (звернення, запиту);

електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, - удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або кваліфікований електронний підпис, створені відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис;

кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису;

удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з пунктом 25 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922) публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом;

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону №922 під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 922, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Крім того постановою Кабінету Міністрів України № 1298 від 12.12.2023 «Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» затверджено вимоги до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг. Ця постанова набрала чинності з 31.12.2023.

У абзаці другому пункту 1, 5 Вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг визначено, що ці вимоги визначають формати удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг.

Дія цих вимог не поширюється на надання електронних довірчих послуг відповідно до положень абзацу другого частини першої статті 2 Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Удосконалені електронні підписи та печатки в інших форматах, ніж зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть використовуватися для отримання електронних публічних послуг, якщо надавач електронних довірчих послуг відповідає вимогам, визначеним частиною четвертою статті 13 Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, а засоби підтвердження удосконаленого електронного підпису та печатки відповідають цим вимогам та є придатними для автоматизованої обробки.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» не визначено підписання документів та/або інформації в Електронній системі публічних закупівель при здійснення процедури публічної закупівлі саме кваліфікованим електронним підписом.

Таким чином, судова колегія вважає необґрунтованими доводи апелянта про наявність порушення позивачем вимог п. 3 Порядку №1082.

Щодо висновків відповідача, що за результатами проведеного моніторингу установлено, що на порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей замовник не відхиливтендерну пропозицію учасника ТОВ «ТЕТЕРІВ-БУДПРОЕКТ», як таку, що не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, суд зазначає наступне.

Відповідно до висновку, тендерна пропозиція переможця - ТОВ "Тетерів-Будпроект" не відповідає умовам тендерної документації замовника.

Згідно з пунктом 1 Загальних вимог «Технічного завдання» Додатку № 3 до тендерної документації Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерних пропозицій документи, які підтверджують відповідність тендерних пропозицій учасників технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмету закупівлі, встановлених замовником.

З цією метою, учасники, до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, надають, відповідно до своєї початкової ціни, виконані згідно вимог Додатку №3 наступні документи: договірну ціну; локальні кошториси.

Пунктом 2 Загальних вимог «Технічного завдання» Додатку №3 до тендерної документації визначено, що договірна ціна розраховується відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281. Рівень заробітної плати при визначенні вартості будівництва розраховується відповідно до Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 жовтня 2016 року №281, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за №1469/29599 (зі змінами, внесеними наказом Мінрегіону від 27.07.2018 №196, зареєстрованим у Мін`юсті 16.08.2018 за №931/32383).

Ціна тендерної пропозиції (договірна ціна) учасника повинна формуватися на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, зальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкту, кошторисний прибуток; кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій; кошти на покриття ризиків усіх учасників будівництв; кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва. Остаточною є цінова пропозиція учасника із врахуванням всіх податків і зборів (пункт 3).

Згідно з пунктом 6 Загальних вимог «Технічного завдання» Додатку №3 до тендерної документації якщо тендерна пропозиція закупівлі Учасника містить не всі види робіт або зміну обсягів та складу робіт згідно з документацією закупівель, ця тендерна пропозиція вважається такою, що не відповідає умовам документації закупівлі, та відхиляється замовником.

У складі тендерної пропозиції ТОВ "Тетерів-Будпроект" надано всі вище перелічені документи в повному обсязі, зокрема договірну ціну та локальні кошториси.

Договірна ціна та локальні кошториси, що наданні у складі тендерної пропозиції ТОВ "Тетерів-Будпроект" складені відповідно до положень кошторисних норм України (Настанова) та містять всі види робіт, обсяги та склад робіт згідно з документацією закупівель.

Відповідно пункту 5.1. розділу V Настанови визначено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Надані ТОВ "Тетерів-Будпроект" у складі тендерної пропозиції договірна ціна та локальні кошториси складні відповідно до положень кошторисних норм та відповідають вимогам Настанови.

Відповідно до пункту 5.2 розділу V Настанови договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Разом з тим, пунктом 5.1 Настанови не передбачено посилання на додаток 30 Настанови із зазначенням у договірній ціні розрахунків № 1-14 її вартості. Більш того, Договірна ціна надана в складі пропозиції учасника ТОВ "Тетерів-Будпроект" повністю відповідає додатку 30 Настанови.

Відповідно до висновку відповідач встановив, що у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ "Тетерів-Будпроект" надано договірну ціну без обґрунтування з розрахунків № 1-4, 8-12 та 14 її вартості, що не відповідає додатку 30 Настанови, пунктам 5.1 та 5.2 розділу V Настанови, пунктам 1 і 6 розділу III та Додатку 3 тендерної документації.

Отже є необґрунтованими доводи відповідача про те, що ненадання розрахунків до Договірної ціни є підставою для відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Тетерів-Будпроект". Таким чином, з урахуванням приписів абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тобто, законодавець наділяє замовника тендеру правом, а не обов`язком, на включення до тендерної пропозиції іншої інформації, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Замовник самостійно, з урахуванням положень частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановив умову надання потенційними Учасниками закупівлі у складі пропозиції виключно Договірної ціни та Локальних кошторисів.

До того ж, у тендерній документації не встановлювалось додаткових вимог щодо розрахунку будь яких видів витрат чи надання розрахунків до них. Тендерна документація не містить посилань на конкретні пункти чи Додатки Кошторисних норм України (Настанови) для розрахунку витрат, з вимогою щодо їх дотримання для подачі і переоформлення.

Твердження відповідача про те, що Настановою передбачено обов`язковість надання разом з Договірною ціною обґрунтованих розрахунків № 1-4, 8-12 та 14 її вартості є необґрунтованими.

За таких обставин за результатами розгляду справи визнано необґрунтованими порушення встановлені контролюючим органом в оскаржуваному Висновку, за наявності яких позивач зобов`язаний був відхилити тендерну пропозицію або відмінити торги.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Щодо визначеного відповідачем способу усунення порушень, вказаних у висновку, то колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30.11.2021 у справі № 420/5590/19, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2987/20, від 26.01.2023 по справі 400/3947/2023, від 30.11.2021 у справі № 160/8403/19, де суд касаційної інстанції вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

Тобто, чинним законодавством не передбачено відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів після визнання його переможцем.

Державна аудиторська служба України, як територіальний орган вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель.

В даному випадку, моніторинг відповідачем був призначений та проведений вже після оголошення переможця закупівлі, що підтверджує несвоєчасне здійснення відповідачем контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, до проведення аукціону, визначення переможця та до укладення відповідних договорів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.11.2021 по справі № 160/8403/19.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача, як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 листопада 2024 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.