ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2024 р. Справа №914/1527/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддяПанова І.Ю.,
СуддіЗварич О.В.,
Желік М.Б.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства Улар б/н від 10.10.2024 (вх. №01-05/2858/24 від 11.10.2024)
на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2024 (повний текст рішення складено 23.09.2024)
про стягнення судових витрат
у справі №914/1527/24 (суддя Ділай У.І.)
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Марвастех, м. Пустомити Львівської області
до відповідача: Фермерського господарства Улар, с. Семенівка Львівської області
про стягнення 146 524,00 грн основної заборгованості, 9615,57 грн інфляційних втрат та 6184,81 грн 3%річних за договором купівлі-продажу №13/22 від 05.12.2022
В порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст вимог заяви і рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 у справі №914/1527/24 задоволено позовні вимоги. Присуджено до стягнення з Фермерського господарства Улар на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Марвастех 146524,00грн основного боргу, 9615,57грн інфляційних втрат, 6184,81грн 3% річних та 3028,00 грн судового збору.
12.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Марвастех до Господарського суду Львівської області надійшла заява про стягнення судових витрат, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 15000,00грн витрат на правничу допомогу. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги позивачем надано: копію договору №24-06 про надання правових послуг від 01.06.2024; копію акту приймання-виконання наданих послуг від 09.09.2024; копію довіреності від 01.08.2024 видане В.М.Чернявській; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЛВ №000107 від 05.04.2014 видане В.М.Чернявській
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 20.09.2024 у справі №914/1527/24 частково задоволено заяву позивача. Присуджено до стягнення з Фермерського господарства Улар (81162, Львівська область, Пустомитівський район, с. Семенівка, вул. Шевченка, 498-А; ідентифікаційний код 32461669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Марвастех (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Шевченка, 5, ідентифікаційний код 39584045) 12000,00грн витрат на правничу допомогу. У задоволенні решти вимог відмолено.
Додаткове рішення мотивовано тим, що зважаючи на доводи відповідача, беручи до уваги, що до розміру заявленого гонорару включено правничу допомогу в органах виконавчої служби, приватних виконавців по виконанню судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що вказані послуги ще фактично не надані та є передчасними. Окрім цього, вказав на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів,
Також, господарський суд не вбачав підстав для зменшення цих витрат до 1,00 грн, як заявило ФГ Улар у клопотанні про зменшення витрат, оскільки, справа містить вимоги майнового характеру
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Фермерське господарство Улар оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 11.10.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2024 у справі №914/1527/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Марвастех про стягнення судових витрат.
Вказує, що представником позивача не доведено належними та допустимими доказами розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача оскільки, договір про надання правових послуг № 24-06 від 01.06.2024 укладено між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Адвокатська компанія Кайрос. В.М.Чернявська (має статус адвоката) уклала договір із позивачем не як адвокат, а як представник/директор юридичної особи (ТОВ Адвокатська компанія Кайрос), організаційно-правова форма якої не є формою здійснення адвокатської діяльності. Крім цього, В.М. Чернявська діяла від імені ТОВ Адвокатська компанія Кайрос як фізична особа на підставі статуту даного суб`єкта господарювання.
Крім цього, відповідач звернув увагу, що позивачем не надано суду детального опису робіт та здійснених витрат на професійну правничу допомогу.
29.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Марвастех надійшов відзив б/н від на апеляційну скаргу Фермерського господарства Улар в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та вказує, що законодавством не визначено критеріїв та форми детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, його відомостей, а тому достатньо їх зазначення у самому договорі про надання професійної правничої допомоги із фіксованою вартістю, умови якого б дозволили ідентифікувати відповідну правову допомогу як таку, що надана у відповідній справі. При цьому, роботи (надані послуги) повинні узгоджуватись з дефініціями видів адвокатської діяльності.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Желік М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Улар б/н від 10.10.2024 (вх. №01-05/2858/24 від 11.10.2024) на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2024 у справі №914/1527/24, апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.
Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується судом апеляційної інстанції, представництво інтересів позивача у справі, що розглядалася господарським судом здійснювалось адвокатом Чернявською В.М.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до Господарського суду Львівської області було надано: копію договору №24-06 про надання правових послуг від 01.06.2024, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Адвокатська компанія Кайрос; копію акту приймання-виконання наданих послуг від 09.09.2024; копію довіреності від 01.08.2024 видане В.М.Чернявській; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЛВ №000107 від 05.04.2014 видане В.М.Чернявській.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен (Постанова Верховного Суду у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020).
Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
За умовами п.п. 1.1-1.2 договору №24-06 про надання правових послуг від 01.06.2024, позивач доручив, а ТОВ Адвокатська компанія Кайрос зобов`язалося надати правничу допомогу в позовній роботі та у супроводженні судової справи по захисту інтересів замовника у господарських судах всіх інстанцій у виконавчому провадженні по примусовому виконанню прийнятого судового рішення. Правнича допомога виконавцем замовнику на підставі цього договору надається директором адвокатом Чернявською В.М.
Здача-приймання виконаних робіт та наданих послуг за даним договором здійснюється сторонами, відповідно до акту передачі-приймання виконаних робіт за результатами виконаного завдання. Можливі зауваження і заперечення да акт виконаних робіт замовник зобов`язується надати виконавцю протягом трьох днів з моменту його одержання, у іншому випадку акт вважається прийнятим і погодженим сторонами (п.п. 6.1, 6.2 договору).
Згідно із долученою копією акту приймання-виконання наданих послуг від 09.09.2024, сторони склали цей акт про те, що виконавцем надана правова допомога замовнику у справі №914/1527/24 з позитивним результатом вирішення справи. Обсяг послуг правничої допомоги встановлено п.2.1 договору, який включає правничу допомогу в господарських судах всіх інстанцій, органах державної виконавчої служби, приватних виконавців по виконанню судового рішення. Вартість правничої допомоги, згідно з п.4.1 договору, становить фіксовану суму 15000,00грн без ПДВ. У замовника претензій до якості та обсягів наданої правової допомоги немає.
Відповідно до п.п. 4.1, .4.2 договору вартість послуг виконавця становить фіксовану суму 15000,00грн. Замовник оплачує послуги виконавця шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця за актом приймання-виконання наданих послуг, який підписується сторонами по судовій справі
У суді першої інстанції відповідач заявив клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомогу, у якій заперечив проти заявленої суми гонорару та просив її зменшити до 1,00грн.
Як правомірно зазначив Господарський суд Львівської області в оскаржуваному додатковому рішенні, до розміру заявленого гонорару включено правничу допомогу в органах виконавчої служби, приватних виконавців по виконанню судового рішення. Однак, такі послуги ще фактично не надані та є передчасними.
Окрім цього, апеляційний суд погоджується із висновком суд першої інстанції щодо відсутності підстав для зменшення судових витрат до 1,00 грн оскільки, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Відповідно до положень ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно із статтею 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сторонами не заперечується факт надання послуг адвокатом Чернявською В.М., повноваження якої підтверджуються довіреністю від 01.06.2023 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №000107 від 05.04.2014, що у свою чергу не є порушенням відповідно до статей 60-61 ГПК України.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, а отже заява Товариства з обмеженою відповідальністю Марвастех про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 12000,00 грн. В решті заявлених вимог суд першої інстанції обґрунтовано відмовив.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2024 у справі №914/1029/22 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і правові підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 13 ст. 8, ст. ст. 12, 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства Улар б/н від 10.10.2024 (вх. №01-05/2858/24 від 11.10.2024) - залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2024 у справі №914/1527/24 щодо часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Марвастех про стягнення судових витрат у розмірі 12 000,00 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддяПанова І.Ю.,
СуддяЗварич О.В.,
Желік М.Б.
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123377170 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Панова Ірина Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні