Постанова

від 21.11.2024 по справі 913/370/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Харків Справа № 913/370/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

за участю представників сторін:

від прокурора: Лахтюк Л.В. посвідчення №072996 від 01.03.2023

від позивачів: не з`явились

від відповідачів: не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури, м.Харків (вх.480Л)

на рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 (повний текст складено 25.01.2024) у справі №913/370/23 (суддя Злепко Н.І.)

за позовом Заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області, м.Лисичанськ в інтересах держави в особі:

1)Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області, м.Сєвєродонецьк Луганської область

2)Попаснянської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м.Попасна Сєвєродонецького району Луганської області

3)Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, м.Харків

до відповідачів:

1)Фізичної особи-підприємця Віната Артема Валентиновича, м.Черкаси

2)Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради, м.Попасна Сєвєродонецького району Луганської області

про визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору про закупівлю за державні кошти, застосування наслідків відповідної недійсності шляхом стягнення 1107540,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області звернувся в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області, Попаснянської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Віната Артема Валентиновича та Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради, в якій просить визнати недійсними рішення тендерного комітету, договору про закупівлю за державні кошти, застосування наслідків відповідної недійсності шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця Віната Артема Валентиновича 1107540,00 грн на користь Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради, а одержані кошти за рішенням суду 1107540,00 грн стягнути в дохід держави.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у справі №913/370/23 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Харківська обласна прокуратура звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у справі №913/370/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:

- порушення ФОП Вінатом А.В. законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендеру, не сумісні з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який встановлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві;

- завідомо суперечлива мета дій ФОП Віната А.В. полягала в тому щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладання спірного договору та, як наслідок, отримати прибуток у спосіб, що суперечить закону;

- правові наслідки визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути адміністративно-господарські санкції, які згідно з ч.1 ст.238 ГК України застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, та до них не може бути застосовано положення ч.1 ст.250 ГК України щодо річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій;

- прокурором належними та допустимими доказами доведено, що зміст оспорюваного правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2024: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у справі №913/370/23; встановлено учасникам справи строк до 12.03.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, письмових пояснень тощо з доказами їх надсилання іншим учасникам судового процесу; призначено справу до розгляду на 02.04.2024 о 11:40 год; витребувано матеріали справи №913/370/23 у Господарського суду Луганської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 зупинено провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у справі №913/370/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови.

Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Великою Палатою Верховного Суду 18.09.2024 прийнято постанову у справі №918/1043/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 поновлено провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у справі №913/370/23 та призначено справу до розгляду на "21" листопада 2024 р. о 12:00 год.

На адресу Східного апеляційного господарського суду 20.11.2024 від прокуратури надійшли додаткові пояснення, якими остання підтримала вимоги апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Прокурор в судовому засіданні 21.11.2024 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач-1 в судове засідання 21.11.2024 не з`явився, в процесі розгляду спору надав клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке було розглянуто та задоволено судом.

Інші учасники судового процесу в судове засідання 21.11.2024 не з`явились.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.02.2020 Комунальним некомерційним підприємством Попаснянська Центральна районна лікарн Попаснянської районної ради Луганської області (далі - Замовник, КНП Попаснянська ЦРЛ) в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі товару за кодом ДК 021:2015:30210000-4: Машини для обробки даних (апаратна частина), ідентифікатор публічної закупівлі UA-2020-02-14-000804-a.

Очікувана вартість предмета закупівлі становила 1 134 000,00 гривень.

Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано сімома суб`єктами господарювання, що підтверджується формою протоколу розгляду тендерних пропозицій, а саме:

- ТОВ КОМЕЛ (код ЄДРПОУ: 24083083) з початковою дійовою пропозицією у розмірі 981605,52 грн. з ПДВ, остаточною ціновою пропозицією у розмірі 940 000,00 грн. з ПДВ.;

- ФОП Лола Олександр Васильович (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з початковою ціновою пропозицією у розмірі 1128330,00 грн. з ПДВ, остаточною ціновою пропозицією у розмірі 940300,00 грн. з ПДВ;

- ТОВ ТОРГОВО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ ФРАЙ (код ЄДРПОУ: 41554748) з початковою ціновою пропозицією у розмірі 1011108,42 грн. з ПДВ, остаточною ціновою пропозицією у розмірі 960128,00 грн. з ПДВ;

- ТОВ ДІАВЕСТЕНД КОМПЛЕКСНІ РІШЕННЯ (код ЄДРПОУ: 30256061) з початковою ціновою пропозицією у розмірі 972216,00 грн. з ПДВ, з остаточною ціновою пропозицією у розмірі 960129,00 грн. з ПДВ;

- ФОП Андрющенко Юрій Олександрович (код РНОКПП: НОМЕР_2 ) з початковою ціновою пропозицією у розмірі 1069740,00 грн. без ПДВ, з остаточною ціновою пропозицією у розмірі 1005165,00 грн. без ПДВ;

- ТОВ ПРОТЕХ-ІТ-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ: 41860186) з початковою ціновою пропозицією у розмірі 1059877,98 грн. з ПДВ, з остаточною ціновою пропозицією у розмірі 1059877,98 грн. з ПДВ.;

- ФОП Вінат Артем Валентинович (код РНОКПП: НОМЕР_3 ) з початковою ціновою пропозицією у розмірі 1 107 540,00 грн. з ПДВ, остаточною ціновою пропозицією у розмірі 1107540,00 грн. з ПДВ.

Рішенням тендерного комітету КНП Попаснянська ЦРЛ №12 від 13.03.2020, пропозицію ФОП Вінат А.В. визнано такою, що відповідає встановленим вимогам тендерної документації, а учасника ФОП Вінат А.В. визнано переможцем закупівлі з ціновою пропозицією 1 107 540,00 грн.

У зв`язку з викладеним в електронній системі закупівель опубліковано повідомлення про намір укласти договір.

Між КНП Попаснянська ЦРЛ (замовник) та ФОП Вінат А.В. (постачальник) укладено договір про закупівлю за бюджетні кошти №58 від 24.03.2020, за яким Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товари за кодом ДК 021:2015-30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина); (Персональний комп`ютер в комплекті) - далі Товари, а Покупець - прийняти і оплатити такі Товари. Детально асортиментний склад, технічні, якісні, кількісні характеристики товарів, зазначаються у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №1).

Згідно з п. 3.1 загальна вартість договору 1107540 грн 00 коп. без ПДВ.

Сума цього договору може бити зменшена за взаємною згодою сторін (п.3.2 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору, фінансування договору здійснюється з коштів місцевого бюджету на 2020 рік.

Згідно з п. 5.1 договору, строк поставки товару: до 31.12.2020 року, але не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання заявки від покупця.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що місцем поставки є наступна адреса: 93300, Луганська область, місто Попасна, вул. Сонячна, б. 35А, тобто, юридична адреса Покупця.

У якості Додатку №1 до договору №58 від 24.03.2020 долучено Специфікацію Товару, відповідно до якої, передбачається закупівля 63 персональних комп`ютерів у комплекті (вартість за одиницю - 17580 грн.)

У Додатку №2 до договору №58 від 24.03.2020 Склад комплекту визначені детальні характеристики кожного з елементів товару.

Додатковою угодою №1 від 27.05.2020 сторонами внесено зміни у Додаток №2 до Договору в частині уточнення назви та (технічних характеристик складових частин Товару).

Відповідно до Звіту від 01.06.2020 про виконання договору, Замовником сплачено на користь ФОП Вінат А.В. 1107540 грн 00 коп.

Згідно з інформацією з роздруківки з Єдиного вебпорталу використання публічних коштів spending.gov.ua сума сплачених замовником коштів за договором становить 1107540 грн 00 коп., яку перераховано відповідно до рахунку №358 та накладної №94 від 25.05.2020, номер транзакції 171051577.

Витягом з Рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.10.2021 № 70/112-р/к у справі №6/01-92-21 визнано, що ФОП Лола Олександр Васильович та ФОП Вінат Артем Валентинович вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у процедурі закупівлі: Товарів за кодом ДК 021:2015:30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина), проведеній Комунальним некомерційним підприємством Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області, за допомогою системи електронних закупівель Рrozorro (ідентифікатор закупівлі в системі Prozorro: UА-2020-02-14-000804-а).

Як встановлено вказаним рішенням, під час проведення КНП Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області закупівлі UА-2020-02-14-000804-а, в аукціоні брали участь ФОП Лола О.В. та ФОП Вінат А.В., які вчинили антиконкурентні узгоджені дії, котрі стосувалися спотворення результатів цих торгів.

У рішенні зазначені наступні обставини:

1) використання одного електронного майданчика та одних і тих самих точок доступу до мережі Інтернет під час участі у Торгах, що підтверджено відповідними письмовими доказами;

2) використання учасниками однієї і тієї ж ІР-адреси під час входу до електронних поштових скриньок;

3) використання учасниками однієї і тієї ж ІР-адреси під час входу до електронних банківських кабінетів;

4) відсутність повного пакету документів у ФОП Лола О.В. під час участі у Торгах, одночасно із синхронним поданням ФОП Вінат А.В. неповного пакету документів у інших торгах, що свідчить про умовну участь у торгах.

Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дійшла висновку, що узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, ФОП Лола О.В. та ФОП Вінат А.В. тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результат проведених торгів.

Відповідно до інформації Східного міжобласного територіального відділення АМК України (лист №70-02/1184е від 29.09.2023), вищезазначене рішення Адміністративної колегії щодо ФОП Лола О.В. та ФОП Вінат А.В. у судовому порядку не оскаржувалось та не скасовувалось.

Не погодившись із вищевказаними обставинами, заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області звернувся в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області, Попаснянської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Віната Артема Валентиновича та Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради, в якій просив:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області, що оформлене протоколом його засідання №12 від 13.03.2020, про визнання фізичної особи-підприємця Віната Артема Валентиновича переможцем відкритих торгів на закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:30210000-4: Машини для обробки даних (апаратна частина), ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2020-02-14-000804-а;

- визнати недійсним договір про закупівлю №58 від 24.03.2020 року, укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» та Фізичною особою-підприємцем Вінатом Артемом Валентиновичем;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Віната Артема Валентиновича на користь Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради 1107540,00 грн., а з Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради одержані ним за рішенням суду 1107540,00 грн. стягнути в дохід держави.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що дії ФОП Вінат А.В. спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору про закупівлю товару за бюджетні кошти №58 від 24.03.2020 не на конкурентних засадах, такі дії не узгоджуються із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки порушують правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяють, а навпаки обмежують розвиток конкуренції у державі

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у справі №913/370/23 у позові відмовлено повністю.

При перегляді рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у справі №913/370/23 судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У пунктах 37-40, 43-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вказує прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави прокурор посилається на те, що цей позов має на меті комплексний захист інтересів держави, порушених внаслідок прийняття рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області, яке оформлене протоколом засідання №12 від 13.03.2020 та укладення спірного договору про закупівлю №58 від 24.03.2020 року

Як вказує прокурор, обставини вчинення та наслідки таких діянь для економіки держави свідчать про невідповідність вказаних фактів як правовій природі здійснення публічних закупівель у цілому, яка заснована на чесній господарській діяльності учасників тендерів та замовників, так і інтересам держави та суспільства. Зазначені обставини та наслідки передбачають розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання, які забезпечуються завдяки добросовісній конкуренції суб`єктів господарювання.

Прокурор також зазначає, що практична реалізація принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

В свою чергу, порушення вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", спрямованого на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, учасниками закупівель нівелює можливість втілення вказаних принципів бюджетної системи України та публічних закупівель, призводить до неефективного та неекономного використання бюджетних коштів для придбання товарів, робіт і послуг.

Тому, як вказує прокурор, пред`явлення позову прокурором у даному випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ФОП Вінат А.В. порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання послуг за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції між учасниками торгів та при формальному створенні ними її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

Прокурором визначено органи, які у даному випадку уповноважені здійснювати функції держави у відповідних правовідносинах, а саме: 1) Сєвєродонецьку районну державну адміністрацію Луганської області, до якої перейшли повноваження Сєвєродонецької районної ради, з огляду на введення військового стану 2) Попаснянську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, яка наділена повноваженнями щодо контролю за діяльністю підприємства, у т.ч. за ефективністю використання бюджетних коштів за укладеними договорами, 3) Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України, як орган, уповноважений державою здійснювати контроль у сфері публічних закупівель.

Лисичанська окружна прокуратура Луганської області листом від 08.09.2023 № 50-2036вих-23 повідомила Сєвєродонецьку районну державну адміністрацію про виявлені порушення інтересів держави, що виникли внаслідок укладення договору про закупівлю товару за бюджетні кошти №58 від 24.03.2020 за наслідками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для визнання їх недійсними як таких, що суперечить інтересам держави з умислу ФОП Вінат А.В.

У відповідь від Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області на адресу Лисичанської окружної прокуратури надійшов лист від 08.09.2023 №01.01-38/1492, у якому відсутня інформація про вжиття або намір вжити заходів, спрямованих на усунення порушень інтересів держави.

Також Лисичанською окружною прокуратурою надіслано Сєвєродонецькій районній державній адміністрації Луганської області лист №50-2428 вих-23 від 17.10.2023 про намір звернення до суду.

Лисичанською окружною прокуратурою надіслано лист-повідомлення від 08.09.2023 №50-2034 вих-23 Північно-східному офісу Держаудитслужби про виявлені порушення інтересів держави що виникли внаслідок укладення договору про закупівлю товару за бюджетні кошти №58 від 24.03.2020 за наслідками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для визнання їх недійсними як таких, що суперечить інтересам держави з умислу ФОП Віцат А.В. Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

Листом від 11.09.2023 № 202031-17/3802-2023 Північно-східний офіс Держаудитслужби повідомив, що заходи державного фінансового контролю у межах зазначеної закупівлі не вживались. Крім того, запит прокуратури за належністю переадресовано до Управління Північно-східного офісу Держаудйтслужби в Луганській області.

Листом від 13.09.2023 №201203-17/995-2023 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області вказало, що відповідно до ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі Управлінням проведено моніторинг процедури закупівлі ЦА-2020-02-14-000804-а, за результатами якого складено висновок з переліком виявлених порушень.

Відносно листа щодо повідомлення спотворення результатів торгів шляхом узгоджених антиконкурентних дій позивачем-3 зазначено, що не вбачається підстав для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Також Лисичанською окружною прокуратурою надіслано директору Північно-східного офісу Держаудитслужби лист №50-2427 вих-23 від 17.10.2023 про намір звернення до суду.

Листом від 08.09.2023 №50-2033вих-23 Лисичанська окружна прокуратура повідомила Попаснянську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області про виявлені порушення інтересів держави що виникли внаслідок укладення договору про закупівлю товару за бюджетні кошти №58 від 24.03.2020 за наслідками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для визнання їх недійсними як таких, що суперечить інтересам держави з умислу ФОП Вінат А.В. Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

У відповідь від зазначеного органу надійшов лист №01.01-03/559/1 від 09.10.2023, у якому підтверджується прийняття у комунальну власність Попаснянської міської територіальної громади КНП Попаснянська Центральна районна лікарня на підставі розпорядження керівника Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області №02-02/244 від 28.07.2021, змінено засновника.

Крім того, Попаснянська міська військова адміністрація повідомляє, що про порушення з боку ФОП Вінат А.В. дізналась з листа Лисичанської окружної прокуратури №50-2033вих-23 від 08.09.2023,однак підстав для вжиття заходів реагування не вбачає.

Також Лисичанською окружною прокуратурою надіслано Попаснянській міській військовій адміністрації лист №50-2429 вих-23 від 17.10.2023 про намір звернення до суду.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивачами не здійснювався захист інтересів держави у відповідних правовідносинах, оскільки компетентні органи знали про виявлені порушення, повідомлені прокурором, однак протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави.

Наведені вище обставини свідчать, що у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов`язок, передбачений ст. 53 ГПК України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

При розгляді позовної вимоги прокурора про визнання недійсним рішення тендерного комітету суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" публічна закупівля придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Предмет закупівлі товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Товари продукція, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.08.2023 у справі №924/1288/21, якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна лише такий договір. Вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, а рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору). У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, такий договір є оспорюваним та може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо його за нормами Закону України "Про публічні закупівлі" не віднесено до нікчемного.

Як вже зазначалося, 14.02.2020 замовником розміщено оголошення про проведення відкритих торгів.

Згідно рішення тендерного комітету КНП Попаснянська ЦРЛ №12 від 13.03.2020, пропозицію ФОП Вінат А.В. визнано такою, що відповідає встановленим вимогам тендерної документації, а учасника ФОП Вінат А.В. визнано переможцем закупівлі з ціновою пропозицією 1 107 540,00 грн.

За результатами проведення процедури закупівлі, між КНП Попаснянська ЦРЛ як замовником та ФОП Вінат А.В. як постачальником укладено договір про закупівлю за бюджетні кошти №58 від 24.03.2020

З огляду на встановлені обставини справи та висновки Верховного Суду у справі №924/1288/21 про те, що якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна лише такий договір, колегія суддів зазначає, що позовна вимога прокуратури про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області, що оформлене протоколом його засідання №12 від 13.03.2020, є неефективним способом захисту, оскільки зазначене рішення вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області, з підстави обрання прокурором у цьому випадку неефективного способу захисту при зверненні до суду в інтересах держави в особі позивачів із такою вимогою, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимоги про визнання недійсним вказаного рішення тендерного комітету.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в цій частині є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Щодо вимоги прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю №58 від 24.03.2020 року, укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» та Фізичною особою-підприємцем Вінатом Артемом Валентиновичем.

Вирішуючи спір про визнання недійсним договору, суд повинен з`ясувати, зокрема, підстави для визнання недійсним договору, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 236 ЦК України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору про закупівлю, прокурор заявив вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Прокурор посилається на те, що порушення ФОП Вінат А.В. процедури публічних закупівель, що встановлено рішенням Адміністративної колегії АМКУ, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів, спричиняє істотну шкоду інтересам держави і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу та зумовлює виникнення підстав для задоволення позову.

Апеляційним господарським судом встановлено, що на розгляді Верховного Суду перебували справи №922/2645/20 та №922/3322/20, зокрема, про визнання недійсними результатів закупівлі (аукціонів) та укладених за результатами їх проведення договорів купівлі-продажу відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України за обставин, коли після проведення закупівель та укладення за їх результатами договорів за рішенням АМКУ визнано учасників торгів такими, що вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яке, крім того, визнано правомірним за рішенням суду в іншій справі. У вищевказаних справах Верховний Суд виходив з наступного.

Принцип добросовісної конкуренції учасників закупівлі, закріплений у ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", полягає у тому, що змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами.

У випадку коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а отже, усувається конкуренція між ними.

Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує того результату, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибору переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Антиконкурентні узгоджені дії в силу закону характеризується антиконкурентною домовленістю між кількома (щонайменше двома) суб`єктами господарювання щодо їхньої поведінки на торгах. Метою антиконкурентних узгоджених дій на торгах, як правило, є підвищення ціни закупівлі вище конкурентного рівня, що зазвичай близька, дорівнює чи перевищує очікувану вартість.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст ст. 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Аналізуючи положення ст. 6 Закону №2210-III, Верховний Суд у вищенаведених справах зазначив, що при кваліфікації дій суб`єктів господарювання за п. 4 ч. 2 цієї статті - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору.

Отже, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій та дій в процесі здійснення державних закупівель усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а значить спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

При цьому Верховний Суд зауважив, що за змістом приписів ст. 6 Закону №2210-III для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим з`ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій (зокрема, в антимонопольній справі), які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків.

У разі наявності відповідного рішення АМКУ в антимонопольній справі, правомірність якого буде встановлено судовим рішенням, яке набрало чинності, обставини щодо законності цього рішення АМКУ, встановлені судом, є преюдиційними в силу приписів ст. 75 ГПК України та повторного доведення не потребують.

Закон не визначає прямо підстави для недійсності результатів закупівлі (торгів, аукціону). Разом з тим такі підстави можуть бути встановлені спеціальним законодавством. До договорів, укладених за результатами закупівлі, застосовуються загальні правила з урахуванням особливостей, що встановлюються відповідними актами законодавства.

Узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.10.2021 № 70/112-р/к у справі №6/01-92-21 визнано, що ФОП Лола Олександр Васильович та ФОП Вінат Артем Валентинович вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у процедурі закупівлі: Товарів за кодом ДК 021:2015: 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина), проведеній Комунальним некомерційним підприємством Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області, за допомогою системи електронних закупівель Рrozorro (ідентифікатор закупівлі в системі Prozorro: UА-2020-02-14-000804-а).

Як встановлено вказаним рішенням, під час проведення КНП Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області закупівлі UА-2020-02-14-000804-а, в аукціоні брали участь ФОП Лола О.В. та ФОП Вінат А.В., які вчинили антиконкурентні узгоджені дії, котрі стосувалися спотворення результатів цих торгів.

У рішенні зазначені наступні обставини:

1) використання одного електронного майданчика та одних і тих самих точок доступу до мережі Інтернет під час участі у Торгах, що підтверджено відповідними письмовими доказами;

2) використання учасниками однієї і тієї ж ІР-адреси під час входу до електронних поштових скриньок;

3) використання учасниками однієї і тієї ж ІР-адреси під час входу до електронних банківських кабінетів;

4) відсутність повного пакету документів у ФОП Лола О.В. під час участі у Торгах, одночасно із синхронним поданням ФОП Вінат А.В. неповного пакету документів у інших торгах, що свідчить про умовну участь у торгах.

Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дійшла висновку, що узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, ФОП Лола О.В. та ФОП Вінат А.В. тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результат проведених торгів.

Відповідно до інформації Східного міжобласного територіального відділення АМК України (лист №70-02/1184е від 29.09.2023), зазначене рішення Адміністративної колегії щодо ФОП Лола О.В. та ФОП Вінат А.В. у судовому порядку не оскаржувалось та не скасовувалось.

Отже, адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення АМКУ у рішенні від 08.10.2021 № 70/112-р/к встановила, що поведінка ФОП Віната А.В. є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до п.1 ст. 50 та п.4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

При цьому, саме вищевказані порушення призвели до спотворення результатів тендеру та порушення інтересів держави і суспільства. І саме ця підстава була визначена прокурором у позові для визнання недійсним спірного договору.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку вбачається наявність порушень інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ФОП Вінатом А.В. антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендера, призвело до придбання товару за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендера її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання товару з максимальною економією та ефективністю, вільним змаганням суб`єктів господарювання, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

Юридична відповідальність - це застосування в особливому процесуальному порядку до особи, яка вчинила правопорушення, засобів державного примусу, передбачених санкцією правової норми. Метою відповідальності є охорона правопорядку, що здійснюється шляхом примусового поновлення порушених прав, припинення протиправного стану чи покарання правопорушника. Дієвість цього інституту забезпечує реальну можливість безперешкодного здійснення суб`єктивних прав та можливість досягнення правового результату правомірною поведінкою суб`єктів суспільних відносин.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового чи майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення, допущеного суб`єктом господарювання, та ліквідацію його наслідків.

Так, за вчинення антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення торгів Закон України "Про захист економічної конкуренції" встановлює відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Також Закон України "Про публічні закупівлі" позбавляє суб`єкта господарювання права протягом трьох років брати участь у процедурах закупівель.

Водночас, ч. 3 ст. 228 ЦК України не передбачає відповідальності за вчинення таких неправомірних дій, а регламентує настання наслідків вчинення правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Тобто наслідки, що настають для порушника за вчинення узгоджених антиконкурентних дій, та наслідки, що застосовуються за результатами визнання правочину недійсним, за своєю юридичною суттю є різними юридичними категоріями.

Як вже зазначалося, у зв`язку з тим, що неправомірна поведінка ФОП Віната А.В. не може мати правомірного наслідку, прокурор у даному випадку оспорює дійсність договору з підстав його невідповідності інтересам держави і суспільства з умислу однієї сторони - ФОП Віната А.В.

При цьому, колегія суддів зауважує, що застосування до ФОП Віната А.В. адміністративно-господарських санкцій не впливає на можливість застосувати наслідки недійсності правочину.

Водночас, суд першої інстанції, дійшовши висновків про звернення прокурора до суду з порушенням строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 ГК України, що виключає можливість застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст.228 ЦК України, не врахував правову природу спірних правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що до спірних відносин не може бути застосовано положення ч. 1 ст. 250 ГК України щодо річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки правові наслідки вчинення правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, не є адміністративно-господарськими санкціями, які згідно з ч. 1 ст. 238 ГК України застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Близький за змістом висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18 та постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 911/1110/18 та від 29.10.2024 у справі №913/410/23.

За змістом ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України правочин не може суперечити інтересам держави і суспільства, тому недодержання стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог, установлених ч. 1 ст. 203 ЦК України, є підставою для недійсності такого правочину.

У нормі ч. 3 ст. 228 ЦК України законодавець закріпив норму, згідно з якою у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину, зокрема, інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

З наведених норм права вбачається, що інтерес держави у сфері публічних закупівель полягає в проведенні ефективних та прозорих публічних закупівель з дотриманням добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та неупередженості, недопущення дискримінації учасників та корупційних дій.

За встановлених обставин у цій справі вбачається, що ФОП Вінат А.В. порушив законодавство про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного тендера; уникнув встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" обмеження; протиправно усунув конкуренцію під час проведення публічної закупівлі; у незаконний спосіб одержав право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах. У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що така поведінка суб`єкта господарювання не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

При цьому, відповідачами в ході розгляду справи не було надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ФОП Вінатом А.В. було поставлено товар саме за найменшу ціну, яка існує на ринку, у порівнянні з ціною, яка узгоджена сторонами у спірному договорі про закупівлю, а відтак не доведено того, що аналогічний товар міг бути придбаний замовником дешевше у разі забезпечення конкурентних умов тендеру, внаслідок чого досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що узгоджені дії учасників закупівлі та відсутність реальної конкуренції, що встановлено в рішенні адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.10.2021 № 70/112-р/к, унеможливили прозору та відкриту процедуру відкритих торгів на закупівлю товару, чим порушили інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене АМК України порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору про закупівлю №58 від 24.03.2020 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» та Фізичною особою-підприємцем Вінатом Артемом Валентиновичем, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Таким чином, дії ОСОБА_1 та Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» з укладення договору про закупівлю №58 від 24.03.2020 року за встановлених та підтверджених АМК України обставин порушення ОСОБА_1 , як учасником закупівлі, законодавства про захист економічної конкуренції підпадають під регулювання положень ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі №918/1043/21 зазначила, що за змістом ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. У ст. 216 ЦК України сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів, які застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, що, власне, і вказано у ч. 3 цієї статті Кодексу.

Відступаючи від власних висновків, викладених у п. 72, 81.2 постанови від 20.07.2022 у справі №923/196/20, Велика Палата Верховного Суду у справі №918/1043/21, враховуючи буквальне тлумачення змісту ст. 216 ЦК України, вказала, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Водночас ч. 3 ст. 228 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема:

1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного;

2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (саме на цей випадок посилався прокурор у позові, заявляючи вимогу про стягнення бюджетних коштів шляхом запропонованої ним конструкції).

Відповідно до Звіту від 01.06.2020 про виконання договору, Замовником сплачено на користь ФОП Вінат А.В. 1107540 грн 00 коп.

Згідно з інформацією з роздруківки з Єдиного вебпорталу використання публічних коштів spending.gov.ua сума сплачених замовником коштів за договором становить 1107540 грн 00 коп., яку перераховано відповідно до рахунку №358 та накладної №94 від 25.05.2020, номер транзакції 171051577.

Отже, договір №58 від 24.03.2020 виконаний його сторонами на суму 1107540,00 грн. та не заперечується останніми.

Враховуючи наведене вище обґрунтування наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, грошові кошти у розмірі 1107540,00 грн., сплачені відповідачем-2 (замовником) на виконання недійсного за рішенням суду договору про закупівлю №58 від 24.03.2020, підлягають поверненню ФОП Вінатом А.В. на користь Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради, а останнім - до бюджету шляхом стягнення цих коштів в дохід держави.

Зважаючи на вищевикладене, підлягають задоволенню позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю №58 від 24.03.2020 року, а також стягнення з Фізичної особи-підприємця Віната Артема Валентиновича на користь Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради 1107540,00 грн., а з Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради одержані ним за рішенням суду 1107540,00 грн. стягнути в дохід держави.

Позовна вимога про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області, що оформлене протоколом його засідання №12 від 13.03.2020, підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що апеляційна скарга Харківської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у справі №913/370/23 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору №58 від 24.03.2020 року та стягнення 1107540,00 грн. з Фізичної особи-підприємця Віната Артема Валентиновича на користь Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради, а з Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради, одержані ним за рішенням суду 1107540,00 грн. стягнути в дохід держави.

В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у справі №913/370/23 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на ФОП Віната Артема Валентиновича, як на особу внаслідок неправильних дій якої виник спір в даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у справі №913/370/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у справі №913/370/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору №58 від 24.03.2020 року та стягнення 1107540,00 грн. з Фізичної особи-підприємця Віната Артема Валентиновича на користь Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради, а з Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради, одержані ним за рішенням суду 1107540,00 грн. стягнути в дохід держави.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про закупівлю №58 від 24.03.2020 року, укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» та Фізичною особою-підприємцем Вінатом Артемом Валентиновичем.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Віната Артема Валентиновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради (93300, Луганська обл., м.Попасна, вул. Сонячна, будинок, 35а, ЄДРПОУ 01983654) 1107540,00 грн., а з Комунального некомерційного підприємства Попаснянська міська багатопрофільна лікарня Попаснянської міської ради (93300, Луганська обл., м.Попасна, вул. Сонячна, будинок, 35а, ЄДРПОУ 01983654) одержані ним за рішенням суду 1107540,00 грн. стягнути в дохід держави.

В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 24.01.2024 у справі №913/370/23 залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Віната Артема Валентиновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Луганської обласної прокуратури (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Богдана Ліщини, буд. 27, ідентифікаційний код 02909921) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 19297,10 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Віната Артема Валентиновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 28945,65 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Е.В. Сгара

СуддяР.А. Гетьман

СуддяО.І. Склярук

Повний текст постанови складено та підписано 22.11.2024 року