ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про розгляд заяви про відвід судді
28.11.2024м. ДніпроСправа № 910/7054/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: представник не з`явився;
від відповідача: Вергун А.Ю.;
розглянувши заяву Державного підприємства "Дніпровський державний цирк"
про відвід судді від розгляду справи №910/7054/24
за позовом Державного підприємства "Дирекція пересувних циркових колективів України"
до Державного підприємства "Дніпровський державний цирк"
про стягнення заборгованості,
та
за зустрічним позовом Державного підприємства "Дніпровський державний цирк"
до Державного підприємства "Дирекція пересувних циркових колективів України"
про стягнення заборгованості,
Суддя Дупляк С.А.
в с т а н о в и в:
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А. знаходиться справа №910/7054/24.
У судовому засіданні 28.11.204 представник Державного підприємства "Дніпровський державний цирк" заявив про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Дупляку Степану Анатолійовичу у справі № 910/7054/24.
Фактично заява Державного підприємства "Дніпровський державний цирк" мотивована тим, що суд безпідставно призначив до розгляду заяву Державного підприємства "Дирекція пересувних циркових колективів України" про розподіл судових витрат, оскільки копії такої заяви та доданих до неї матеріалів Державному підприємству "Дніпровський державний цирк" не надсилались.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на те, що заява про відвід судді заявлена представником Державного підприємства "Дніпровський державний цирк" безпосередньо в судовому засіданні 28.11.2024, тобто, пізніше ніж за три робочі дні до засідання, питання про відвід вирішується тим складом суду, що розглядає справу.
Згідно з ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6 має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено таке.
Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як зазначалося вище, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У судовому засіданні 28.11.2024 суд поставив запитання представнику Державного підприємства "Дніпровський державний цирк", чи зводиться його заява про відвід судді до незгоди з процесуальним рішенням суду щодо призначення заяви про компенсацію судових витрат до розгляду. На що завник відповів ствердно.
На уточнююче запитання суду, чи відомо йому, що незгода сторони з процесуальним рішенням суду не може бути підставою для відводу, заявник також відповів ствердно.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, розглянувши заяву про відвід судді Дупляка С.А., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки доводи, наведені заявником в її обґрунтування, в розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України, не можуть бути підставою для відводу судді Дупляка С.А., а заява не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, і таких обставин суд за наслідками дослідження матеріалів справи не встановив.
Керуючись ст. 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити Державному підприємству "Дніпровський державний цирк" у відводі судді Дупляка С.А. від розгляду справи №910/7054/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення (підписання) 28.11.2024.
Відповідно до частини 2 статті 254 та статті 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Повний текст ухвали складений 28.11.2024.
Суддя С.А. Дупляк
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123378265 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні